Чи потрібна нова Концепція профільного навчання, якщо вона дублює стару
На Колегії Міністерства освіти і науки України, що проходила у четвер 25 вересня 2014 р. під керівництвом міністра Сергія Квіта, обговорювали проект нової Концепції профільного навчання в старшій школі. Зокрема, метою профільного навчання є забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх навчальних закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Як зазначив на своїй сторінці у facebook директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, - документ не викликає особливого захоплення. Забагато мудрих слів, мрій, захмарних уявлень. Знову освітні округи, ліцеї, гімназії... Устиг звернутися до авторів з двома питанням. 1. Це не перша концепція. Чи проаналізували автори причини того, чому попередні завершилися профанацією ідеі профілізаціі. 2. Чи дасть можливість запровадження профільного навчання за уією концепцією суттєво розвантажити старшокласників?
Проект Концепції викликав широку дискусію серед членів Колегії МОН, які надавали свої пропозиції та побажання щодо його удосконалення.
Відтак, було прийнято рішення продовжити роботу над проектом нової Концепції профільного навчання в старшій школі, а Міністерство освіти і науки спільно з Національною академією педагогічних наук України розробить рекомендації щодо роботи загальноосвітніх навчальних закладів на період до запровадження нової Концепції.
Також на засіданні Колегії МОН розглянуто Концепцію Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів та об’єднань.
За словами директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрія Кононенка, згідно з Концепцією у процедуру атестаційної експертизи навчального закладу, що передує прийняттю рішення про визнання його атестованим чи неатестованим, повною мірою включається складова громадського контролю на всіх етапах її проведення. До того ж, максимально спрощується і сама процедура атестаційної експертизи, що, своєю чергою, дозволяє мінімізувати відповідні корупційні ризики, створює відкритий інформаційний простір для висвітлення досягнень і пошуку шляхів вирішення проблемних питань діяльності навчального закладу, що атестується.
Такий підхід до організації державної атестації не лише найповніше реалізує принцип державно-громадського управління освітою, а й дає змогу створити найоптимальніші умови для розвитку мережі навчальних закладів і, відповідно, рівного доступу населення до якісної освіти.