Тема 2. США та Канада у 1945-на початку ХХІ ст.
Тема 2. США та Канада у 1945-на початку ХХІ ст.
Урок 9. США у 1945-1960-х рр.
ДОКУМЕНТ № 1
З книжки П. Кальвокорессі «Світова політика після 1945 року» про політику американських президентів Франкліна Рузвельта та Гаррі Трумена
Трумен значно відрізнявся від Рузвельта та усвідомлював цю різницю. Він був американцем, який обіймав високу посаду, але при цьому не був особистістю світового масштабу, людиною, яку поважай за її якості, якій більше притаманна простота й прямота, аніж вишуканість, а політична рішучість замінює політичну витонченість, типовим американцем, що мав певний набір елементарних принципів й ідеологічних постулатів. До того ж Рузвельт зазвичай надавав перевагу прагматизмові, а Трумен проводив політику за всіма правилами. Там де Рузвельт опікувався проблемою відносин двох великих держав, Трумен убачав головний конфлікт між комунізмом і ще більш розпливчастим поняттям «антикомунізм». Проте Трумен був типовішим американцем наприкінці 1940-х років, схильним уважати зустріч американців із росіянами в центрі Європи протистоянням систем і цивілізацій, а не держав.
(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 58.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. У чому автор убачає докорінну відмінність між Рузвельтом і Труменом?
2. Хто був автором доктрини «стримування комунізму»?
3. Як називався внутрішньополітичний курс адміністрації Г. Трумена?
ДОКУМЕНТ № 1
З телеграми повіреного в справах США в Москві Дж. Кеннана[1] до Державного департаменту США
22 лютого 1946 р.
Наріжним каменем політики Сполучених Штатів по відношенню до Радянського Союзу, поза сумнівом, має бути тривала, терпляча, але тверда і пильна заборона експансіоністських тенденцій Росії. Поважно відзначити, проте, що політика не має нічого спільного із зовнішньою суворістю, з порожнім, хвалькуватими заявами про твердість. Хоча Кремль найчастіше проявляє гнучкість, стикаючись з політичними реаліями, він, поза сумнівом стає неподатливим, коли мова заходить про його престиж… Тому, аби успішно будувати стосунки з Росією, іноземна держава повинна неодмінно зберігати холоднокровність і зібраність і пред'являти вимоги до її політики так, щоб у неї залишалася відкритою дорога до поступок без збитку для престижу.
В світлі сказаного стає ясно, що радянський тиск на вільні інститути західного світу можна стримати лише з допомога майстерної і пильної протидії в різних географічних і політичних пунктах, постійно змінних залежно від зрушень і змін в радянській політиці, але його не можна усунути за допомогою заклинань і розмов. Радянська доктрина не лише має на увазі, що західні країни не можуть контролювати шляхи розвитку власної економіки, але і передбачає безмежну єдність, дисциплінованість і терплячість росіян. Давайте тверезо поглянемо на цей апокаліптичний постулат і передбачимо, що Заходу удасться знайти сили і засоби для заборони радянської влади протягом 10-15 років. Чим обернеться воно для Росії?
Радянські лідери, застосувавши сучасну техніку в мистецтві деспотизму, вирішили проблему покори в рамках своєї держави. Рідко хто кидає їм виклик; але навіть ці небагато не можуть вести боротьбу проти державних органів придушення.
Абсолютно вочевидь, що в найближчому майбутньому навряд чи можна чекати політичного зближення між Сполученими Штатами і радянським режимом. Сполучені Штати і надалі повинні бачити в Радянському Союзі не партнера, а суперника на політичній арені. Вони мають бути готові до того, що в радянській політиці знайде віддзеркалення не абстрактної любові до світу і стабільності і не щира віра в постійне щасливе співіснування соціалістичного і капіталістичного світу, а обережне і наполегливе прагнення підірвати і ослабити вплив всіх сил і країн, що їм протистоять.
Але насправді можливості американської політики аж ніяк не повинні зводитися до проведення твердої лінії на заборону і до надій на краще майбутнє. Своїми діями Сполучені Штати сповна можуть впливати на розвиток подій, як в самій Росії, так і у всьому комуністичному русі, який робить значний вплив на зовнішню політику Росії. І йдеться не лише про скромні зусилля Сполучених Штатів по поширенню інформації в Радянському Союзі і інших країнах, хоча це теж поважно. Швидше, йдеться про те, наскільки успішними будуть наші зусилля по створенню у народів світу уявлення про Сполучені Штати як про країну, яка знає, чого хоче, яка успішно справляється зі своїми внутрішніми проблемами і обов'язками великої держави і яка володіє достатньою силою духу, аби твердо відстоювати свої позиції в сучасних ідеологічних течіях. У тій мірі, в якій нам удасться створювати і підтримувати таке уявлення про нашу країну, цілі російського комунізму здаватимуться безплідними і безглуздими, у прибічників Москви зменшиться ентузіазму і надій, а в зовнішній політиці в Кремля додасться проблем…
Було б перебільшенням вважати, що одні Сполучені Штати без підтримки інших держав могли б вирішити питання життя і смерті комуністичного руху і викликати швидке падіння радянської влади в Росії. Проте, США мають реальну можливість значно посилити умови, в яких здійснюється радянська політика, змусити Кремль діяти стриманіше і обачно, ніж останніми роками, і таким чином сприяти розвитку процесів, які неминуче приведуть або до краху радянських буд, або до поступової його лібералізації. Бо жоден містичний, месіанський рух, і особливо кремлівське, не може постійно терпіти невдачі, не почавши рано чи пізно так чи інакше пристосовуватися до логіки реального стану речей.
Таким чином, рішення питання значною мірою залежить і від нашої країни. Радянсько-американські відносини - це, по суті, пробний камінь міжнародної ролі Сполучених Штатів як держави. Аби уникнути поразки, Сполученим Штатам досить бути на висоті своїх кращих традицій і довести, що вони гідні називатися великою державою.
(История США. Хрестоматия: пособие для вузов / Сост. Э.А.Иванян. – М.: Дрофа, 2005. - С.279-294)
ДОКУМЕНТ № 2
Промова державного секретаря США Джона Ф. Даллеса. («Доктрина масованої відплати»)
Нью-Йорк. 12 січня 1954 р.
Ми живемо в світі, де завжди можливі надзвичайні положення і від нашої здатності знаходити в них правильний вихід залежить, чи зможемо ми вижити. Давайте вознесемо молитву Господу, аби ми завжди були здатні на це. Але, сказавши це, треба також додати, що надзвичайні заходи - як би добре вони не личили до надзвичайного положення - не обов'язково стають хорошою постійною зовнішньою політикою. Надзвичайні заходи дорого обходяться; вони штучні, і вони мають на увазі, що ініціатива знаходиться в руках ворога. Вони не можуть служити нашим інтересам довгий час.
Тим часом чинник часу має вирішальне значення. Радянські комуністи планують те, що вони називають «цілою історичною ерою», і ми - повинні робити те ж саме...
Перед лицем цієї стратегії не можна вважати які-небудь заходи правильними тільки тому, що вони відвертають безпосередню небезпеку. Відвернути небезпеку поважно, але поважно також виконати це, не вичерпуючи свої сили...
Нам потрібні союзники і колективна безпека. Наша мета - зробити свої взаємини з ними ефективнішими і менш дорожчими. Це може бути досягнуто, якщо ми більше покладатимемося на стримуючу і менше на локальну захисну потужність...
Локальний захист завжди буде важливим... Але вона має бути підкріплена потужністю страхітливої масивної відплати...
Аби стримати агресію, вільний світ має бути готовий і здатний миттєво завдати у відповідь удару, миттєвого і засобами, вибраними по нашому розсуду.
(Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С.114)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте ці два документи та охарактеризуйте їх.
2. Чому менш, ніж через рік після закінчення війни посол союзної держави говорив, що «…в найближчому майбутньому навряд чи можна чекати політичного зближення між Сполученими Штатами і радянським режимом»?
3. Як США, на думку ДЖ. Кеннана мали впливати на розвиток СРСР?
4. До чого привела т. зв. доктрина «стримування комунізму»?
5. Порівняйте погляди влади США в 1946 році та через вісім років.
ДОКУМЕНТ № 3
Закон Тафта-Хартлі[2] про відносини робітників і підприємців
23 червня 1947 р.
З метою внесення поправок до закону про трудові стосунки, полегшення посередництва в спорах, що впливають на ділову діяльність, зрівняти відповідальність наймачів і організацій тих, що наймаються і так далі
Національний закон про трудові стосунки з врахуванням внесених поправок свідчить:
§ 8. З боку наймача нечесно:
1) втручатися, утримувати або змушувати що наймаються відмовитися від здійснення прав, гарантованих в § 7;
2) вживати вплив або втручатися в освіту або управління будь-якої трудової організації, а також надавати їй фінансову і іншу допомогу.
3) удаватися до дискримінації в наймі і продовженні термінів найму з метою сприяти або протидіяти участі в яких-небудь трудових організаціях...
5) відмовлятися від колективних переговорів з представниками тих, що наймаються...
З боку трудової організації або її представників буде нечесне:
1) утримувати або змушувати що наймаються, коли вони здійснюють свої права, гарантовані § 7...
3) відмовлятися від колективних переговорів з наймачем...
4) брати участь або спонукати і заохочувати що наймаються будь-якого наймача до участі в страйку.,
5) змусити або зажадати від будь-якого наймача, аби він визнав або вів переговори з робочою організацією як з представником своїх робітників...
Глава 7. Взаємини між трудящими і адміністрацією
Підглава П. Трудові стосунки у Федерації
§ 157. Право працівників на організацію, ведення колективних переговорів і тому подібне
Працівники мають право на самоорганізацію, на створення робочих організацій, вступ в них або сприяння ним, на ведення колективних переговорів через представників, призначених по власному вибору, і на участь в іншій спільній діяльності, що має на меті ведення колективних переговорів і іншу взаємну допомогу і захист, а також мають право частково або повністю утриматися від подібного роду діяльності.
§163. Збереження права на страйк
Ніщо в справжній підглаві, крім випадків, коли це прямо передбачено, не слід тлумачити як яке-небудь втручання, перешкодило або применшення права на страйк або як встановлення обмежень або обмовок, що стосуються такого права.
Підглава III. Примирливе врегулювання трудових суперечок; надзвичайні обставини у Федерації
§ 172. Федеральна служба посередництва і примирення
а) Сьогоденням фундирувалося незалежне агентство, що іменується «Федеральна служба посередництва і примирення».
§ 173. Функцій служби
а) В цілях попередження або зведення до мінімуму перешкод до вільного здійснення комерції, що виникають у зв'язку з трудовими спорами, обов'язком служби є надання допомозі сторонам, що беруть участь в трудовій суперечці на виробництві, що зачіпає комерцію, у врегулюванні такої суперечки шляхом посередництва і примирення.
§ 188. Страйк державних службовців
Вважається незаконним для будь-якої особи на службі Сполучених Штатів або будь-якого агентства Сполучених Штатів, включаючи ті, що повністю належать уряду корпорації, брати участь в якому б то не було страйку. Будь-яка особа, що знаходиться на службі Сполучених Штатів або будь-якого такого агентства і участь, що прийняла, в страйку, буде негайно усунена від роботи, позбудеться положення державного цивільного службовця і не буде знов допущено на службу Сполучених Штатів або їх агентств протягом трьох років...
(Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 т. Т. 2. Современное государство и право / Отв. ред. Н.А. Крашенинникова. - М.: Норма, 2003.- С. 451-456)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ та визначте причини його появи.
2. Хто, більше, робітники чи підприємці, більше вигравали від прийняття зазначеного Закону?
3. Визначте, яку роль відігравала творена Федеральна служба посередництва і примирення?
ДОКУМЕНТ № 4
Про управління спеціальними операціями. (Директива 10/2 Ради національної безпеки США)
18 червня 1948 р.
1. Рада національної безпеки, звертаючи увагу на злісну приховану діяльність СРСР, його країн-сателітів і комуністичних груп, направлену на дискредитацію і руйнування цілей і діяльності Сполучених Штатів і інших західних держав, постановляє, що на користь збереження світу і національної безпеки Сполучених Штатів, відкрита міжнародна діяльність уряду Сполучених Штатів має бути доповнена таємними операціями.
2. Рада національної безпеки доручає Центральному розвідувальному управлінню проведення шпигунства і контршпигунства за кордоном. Таким чином, по оперативних причинах, представляється доцільним не створювати нове агентство для таємних операцій, але в мирний час відповідальність за них покладається на структуру ЦРУ, і вони об'єднуються з шпигунством і контршпигунством під повним контролем директора центральної розвідки. Таким чином, Рада національної безпеки сьогоденням постановляє, що в мирний час:
а) нове Управління спеціальних операцій буде створено в структурі ЦРУ для планування і проведення прихованих операцій; і спільно з Об'єднаним комітетом начальників штабів готувати і проводити подібні операції у військовий час;
б) висококваліфікована людина, пропонована державним секретарем, прийнятна для директора центральної розвідки і схвалений РНБ, має бути призначений на пост директора Управління спеціальних операцій;…
5. …під «таємними операціями» слід розуміти всяку діяльність, яка проводиться або доручається для проведення урядом проти ворожих іноземних держав або груп або на підтримку дружніх іноземних держав або груп, але які плануються і здійснюються так, щоб виключити будь-яку відповідальність уряду Сполучених Штатів за них і аби, якщо відкриється роль уряду Сполучених Штатів, воно мало б право відмовитися нести будь-яку відповідальність за них. Зокрема, ці операції можуть включати будь-яку приховану діяльність, що відноситься до пропаганди, економічних військових заходів, прямих превентивних дій, включаючи саботаж, антисаботаж, руйнування і евакуаційні заходи, скинення ворожих держав, включаючи допомогу підпільним рухам опору, партизанам і емігрантським ліберальним групам, а також підтримку місцевих антикомуністичних елементів в гноблених країнах вільного світу. Такі операції не включатимуть конфлікти за допомогою відомих озброєних сил, шпигунство, контршпигунство, а також приводи і брехня для розв'язування військових операцій.
(Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история: Практическое пособие: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений: в 3 ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Ч. 3: Трансформация индустриальной цивилизации в период ГМК. Становление постиндустриального общества. - С. 220-221)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте документ та визначте причини його появи.
2. Чому «відкрита міжнародна діяльність уряду Сполучених Штатів має бути доповнена таємними операціями»?
3. Визначте, створення нового відділу ЦРУ було необхідністю захисту від прихованої діяльності СРСР чи потреба в розвідці?
4. Оцініть положення Директиви, що «якщо відкриється роль уряду Сполучених Штатів, воно мало б право відмовитися нести будь-яку відповідальність за них…»
ДОКУМЕНТ № 5
Витяг із Закону «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена-Вуда[3])
23 вересня 1950 р.
§ 2. Зі свідоцтв, представлених різним комітетам Сенату і Палати представників, Конгрес укладає, що:
1) Існує комуністичний рух у світовому масштабі, яке є революційним по своїх витоках, розвитку і поточній діяльності...
§ 12 (а) ... засновується комітет, який називатиметься Комітетом з контролю за підривною діяльністю і складатиметься з п'яти членів, призначених Президентом по рекомендації і з відома сенату... Один з членів Комітету буде призначений Президентом як Голова Комітету...
д) До обов'язків комітету належить:
1)за заявою генерал-атторнея[4] чи будь-якої якої іншої організації… визначити, чи є та або інша організація «організацією, яка діє по-комуністичному»… або «організацією комуністичного фронту»…;
2) за заявою міністра юстиції... або іншої особи... визначити, чи є та або інша особа членом тієї чи іншої організації комуністичної дії, яка зареєструвалась, або до якої Комітет висунув вимогу зареєструватись...
Якщо існує остаточний наказ Комітету... про визнання організації організацією комуністичної дії чи організацією комуністичного фронту, вона визнається незаконною:
1. Членові такої організації забороняється:
(В) займати будь-яку невиборну посаду чи виконувати роботу за наймом для Сполучених Штатів...
(D) у випадку, коли така організація є організацією комуністичної дії, виконувати роботу за наймом в оборонній технічній системі або
(E)займати посаду або працювати за наймом у робітничій організації.
§ 102. (а) Якщо станеться будь-яка з нижченаведених подій:
Вторгнення на територію США або її володінь
2) Оголошення війни Конгресом
3) Повстання усередині США, що має на меті допомогти зовнішньому ворогові, і якщо, коли станеться одна з цих подій або всі разом, Президент визнає проголошення надзвичайного положення необхідним для збереження і захисту Конституції і захисту і безпеки території і народу Сполучених Штатів, він одержує повноваження проголосити існування «Надзвичайного положення внутрішньої безпеки»...
§ 103. (а) У будь-який час існування надзвичайного положення Президентові дається влада, діючи за посередництва міністра юстиції, заарештовувати і затримувати згідно цьому закону будь-яку особу, якщо є розумні підстави вважати, що ця особа може взяти участь або змовитися з іншими особами взяти участь в актах шпигунства і саботажу...
(Хрестоматия по новейшей истории. В 3 томах. Документы и материалы. – М.: Издательство социально-экономической литературы, Под ред. Б.Г. Гафурова, Л.И. Зубока, И.М. Майского, А.С. Перевертайло, В.Г. Трухановского. 1960-1961. - Т.3. С.413-415.; Хрестоматия по истории государства и права зарубежних стран. Под ред. З.М. Черниловского. - Москва, 1984. - С. 394-395.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ та визначте функції Комітету з контролю за підривною діяльністю.
2. Які конституційні права громадян США обмежував закон Маккарена? Визначте найважливіші риси політичного життя США 1940-х - 1950-х років.
3. Прочитайте текст з наведеного документа і визначте, які конституційні права громадян США обмежував «закон Маккарена»?
4. Якими особливостями відзначався економічний розвиток США в 40-50-ті роки?
5. Які факти свідчать про зміцнення позицій США на міжнародній арені в повоєнні роки?
ДОКУМЕНТ № 6
Зі спогадів Дуайта Ейзенхауера[5] про його шлях до президентства
Багато драматичних подій траплялось у моєму житті, проте ніщо не могло зрівнятися з переживаннями і почуттями, що охопили мене, коли я переступив поріг кабінету, пов'язаного з такою величезною відповідальністю... Якби хтось спробував підрахувати мої шанси потрапити в цей кабінет, коли я народивсь у 1890 р. в Денісоні в Техасі, вони дорівнювали б практично нулю. Проте справдилася стара формула: у Сполучених Штатах кожний може дорости до президента.
(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 56.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Висловіть свою точку зору стосовно слів президента.
2. Який економічний потенціал мали США після завершення Другої світової війни?
ДОКУМЕНТ № 7
Поправка XXII до Конституції США
Ратифікація завершена 27 лютого 1951 р.
Розділ 1. Жодна особа не має бути вибрана на пост Президента більше двох разів, і жодна особа, що понад два роки замішало Президента або що виконувало його обов'язки протягом того терміну, на який Президентом було вибрано іншу особу, не має бути вибрана на пост Президента більше одного разу. Справжня стаття не відноситься, проте, до того, хто займав пост Віце-президента у момент її внесення Конгресом, а також не повинна служити перешкодою для особи, що заміщає Президента або виконуючого обов'язки Президента, здійснювати ці функції весь залишок встановленого терміну після набуття чинності цієї статті.
Розділ 2. Справжня стаття не набере чинності, якщо вона не буде ратифікована як поправка до Конституції законодавчими зборами трьох чвертей всіх штатів протягом семи років з дня її вистави Конгресом на схвалення штатом.
(Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 т. Т. 2. Современное государство и право / Отв. ред. Н.А. Крашенинникова. - М.: Норма, 2003.- С.299)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ та охарактеризуйте його.
2. Чому за президентства Г. Трумена було прийнято таке обмеження?
3. Згадайте, хто з Президентів США працював на посаді більше двох термінів? Чому?
4. Чому подібна норма працює в більшості країн світу?
ДОКУМЕНТ № 8
«Доктрина Ейзенхауера»[6]. З резолюції конгресу США
9 березня 1957 р.
1....Сенат і палата представників Сполучених Штатів Америки, зібравшись в конгресі, постановили, що президент уповноважується співробітничати з будь-якою країною або групою країн в регіоні Середнього Сходу і надавати їм допомогу, у випадку якщо вони бажають цієї допомоги, в справі розвитку економічної потужності, присвяченій підтримці національній незалежності.
2. Президент уповноважується здійснювати в районі Середнього Сходу програми військової допомоги відносно будь-якої країни або групи країн цього району, що бажають подібної допомоги. Далі, США вважають збереження незалежності і цілісності країн Середнього Сходу життєво важливим для своїх національних інтересів і загального світу.
3. З цією метою в разі, якщо президент визнає це необхідним, Сполучені Штати готові використовувати збройні сили для надання допомоги будь-якій подібній країні або групі подібних країн, що запрошують допомогу проти озброєної агресії якої-небудь країни, що знаходиться під контролем міжнародного комунізму; за умови, що подібне використання збройних сил відповідатиме договірним зобов'язанням США і конституції США.
Президент уповноважується використовувати протягом бюджетного 1957 року для економічної і військової допомоги на підставі цієї спільної резолюції суму, що не перевищує 200 мільйонів доларів...
4. Президент повинен і далі надавати матеріальні і військову допомогу в рамках відповідного закону і встановленої політики надзвичайним збройним силам Об'єднаних Націй на Середньому Сході в цілях підтримки перемир'я в цьому районі.
(Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история: Практическое пособие: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений: в 3 ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Ч. 3: Трансформация индустриальной цивилизации в период ГМК. Становление постиндустриального общества. –. С. 221-222)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте документ та визначте причини його появи.
2. З якою метою США виділяли такі значені суми на допомогу країнам Середнього Сходу.
3. Чому так розширювались повноваження Президента США?
ДОКУМЕНТ № 9
З виборчої платформи демократичної партії на президентських виборах 1960 року[7]
5 липня 1960 р.
...Новий уряд демократичної партії виконає і уточнить цілі і засоби нашої програми допомоги іноземним державам... Де необхідна військова допомога для спільної оборони, ми прослідимо, аби всі потреби були задоволені.
...Нашим друзям і соратникам в Північноатлантичному співтоваристві ми пропонуємо ще ширшу співпрацю, яка буде більш всеосяжною, ніж викликане нашими загальними побоюваннями, ми визнаємо глибину і силу наших загальних політичних, економічних і культурних інтересів. Ми вітаємо недавні обнадійливі кроки до європейської інтеграції... Ми підтверджуємо рішучу протидію до допуску комуністичного Китаю в ООН в даний час.
...Забезпечити право на роботу... створення нових промислових підприємств в районах економічного занепаду. Збільшення мінімальної почасової заробітної плати до 1 долара 25 центів і розширення дії закону про мінімальну заробітну плату на декілька мільйонів робітників... Забезпечити право кожного фермера виробляти і продавати свої продукти за цінами, які забезпечать йому і його сім'ї пристойне існування... Право кожного підприємця, великого і дрібного, вести свою діяльність в атмосфері, вільній від несправедливої конкуренції і панування монополій в країні і за кордоном... Право кожної сім'ї на пристойне житло... здорова економіка, що розширюється, дасть нам можливість будувати по 2 млн. будинків щорік...
Наша економіка може і повинна розширюватися щорік на 5%, що майже в два рази перевищить темпи зростання, починаючи з 1953 р.
(Хрестоматия по новейшей истории. В 3 томах. Документы и материалы. – М.: Издательство социально-экономической литературы, Под ред. Б.Г. Гафурова, Л.И. Зубока, И.М. Майского, А.С. Перевертайло, В.Г. Трухановского. 1960-1961. - Т.3. С. 435)
ДОКУМЕНТ № 10
З виборчої платформи республіканської партії
28 липня 1960 р.
...Ми збираємося дотримуватися твердої політики в зовнішніх справах, яка так добре вже послужила нам... Ми збираємося підтримувати незрівнянну військову потужність...
Ми зобов'язалися на користь старих людей: 1) розширити і лібералізувати деякі виплати за системою соціального забезпечення на такій основі, яка не поставить під сумнів фінансову стійкість цієї системи...
(Республіканська партія) зобов'язується підтримати наступні заходи, розраховані на підтримку, але не заміну, приватної ініціативи: 1) знищення трущоб, 2) створення спеціальних типів житлових будинків, наприклад для старих, 3) скорочення квартплати... Ми зобов'язалися продовжувати енергійне проведення в життя законів про цивільні права, аби забезпечити громадянам у всіх частинах країни право на голосування.
(Гафурова Б.Г., Зубока Л.И. Хрестоматия по Новейшей истории в трёх томах. Том 3. Часть 1 (1945-1960 документы и материалы) - Москва: Социально-экономическая литература, 1961)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте ці два документи та розкажіть про вибори Президента у США в 1960 році.
2. Порівняйте основні положення передвиборчих програм обох партій.
3. Чому така увага демократами зверталась зовнішній політиці?
4. Проаналізуйте обіцянки підвищення життєвого рівня демократами для своїх виборців.
5. Як ви думаєте, це була необхідність підвищення життєвого рівня¸ чи «загравання» з виборцем?
ДОКУМЕНТ № 11
Витяг з промови Президента США Джона Кеннеді[8] «Час рішень» в Сенаті США (так звана політика «Нових рубежів», червень 1961 року
«... - забезпечити здатність США завдати ядерного удару «у відповідь». Для цього вдосконалювати ракетну зброю, зміцнити військові бази, сприяючи «політичній та економічній стійкості» тих країн, де вони розміщені;
- знову набути здатності втручатися в будь-яку обмежену війну, в якому б місці світу вона не виникла, збільшуючи і модернізуючи звичайні збройні сили;
- перетворити НАТО у життєздатну і згуртовану збройну силу, розширити його політичні функції;
- створити вільну світову економіку, усунути економічне суперництво між «спільним ринком» та Англією, між «шісткою» (ЄЕС) та «сімкою» (ЄАВТ);
- об'єднати допомогу західних держав районам світу, що розвиваються. Розробити цілком нову, що базувалася б на довготермінових зобов'язаннях, програму допомоги США іноземним державам;
- перебудувати відносини США з країнами Латинської Америки, діючи через зміцнену ОАД[9];
- сформулювати новий підхід до Близького Сходу, який повинен зміцнити позиції США, однак при цьому не слід допустити, щоб в арабів склалося враження, ніби їх нейтральність та націоналізм перебувають під загрозою;
- активізувати зусилля в африканських державах; США більше не можуть проводити політику, яка не враховує неминучої перемоги націоналізму в Африці, неминучого краху колоніалізму. Задовольнити гостру потребу Африки в освічених людях, посилаючи туди все більше технічних спеціалістів та педагогів і залучаючи все більше африканських студентів - майбутніх африканських керівників -в університети США для навчання;
- почати розробляти нові реальні програми забезпечення миру та контролю над озброєннями;
- створити сильну Америку з економікою, яка розвивається і здатна забезпечити нові урядові плани...»
(Громыко А., Кокошин А. Братья Кеннеди. - Москва, 1985. - С. 108- 109.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте документ і розкажіть про умови виголошення промови.
2. Визначте стратегічні цілі та основні напрями політики президента Дж. Кеннеді: а) внутрішньої; б) зовнішньої.
3. Які зміни у зовнішній політиці США передбачала програма Дж. Кеннеді?
4. Змалюйте політичний портрет Дж. Кеннеді. Дайте оцінку особистості цього діяча, його ролі в політичному житті СІІІА у 60-х роках.
5. Проаналізуйте процес економічної модернізації США у 50-60-х роках.
6. Які фактори зумовили соціальні реформи 60-х років?
ДОКУМЕНТ № 12
Із промови Президента США Дж. Ф. Кеннеді[10] у Вашингтонському університеті
10 червня 1963 р.
...Я вибрав цей момент і це місце для того, щоб обговорити тему, з приводу якої дуже вже часто виявляється неуцтво і дуже вже рідко переслідується мета добитися правди, хоча ця тема є найбільш важливою.
Який світ я маю на увазі? Якого світу ми прагнемо добитися? Не Пакс Амерікана, нав'язаного світу американською зброєю. Не світу могили і не безпеки раба. Я говорю про справжній світ, який робить життя на Землі гідним того, аби її прожити, про той світ, який дозволяє людям і державам розвиватися, сподіватися і будувати краще життя для своїх дітей, не про світ виключно для американців, а про світ для всіх чоловіків і жінок, не просто про світ у наш час, а про світ на всі часи.
Сьогодні щорічні витрати мільярдів доларів на зброю, що набуває для того, щоб забезпечити упевненість, що ми їм ніколи не користуватимемося, украй необхідні для збереження світу.
…Деякі стверджують, що марно говорити про світ у всьому світі, про світове право або про світове роззброєння і що це не принесе користі доки лідери Радянського Союзу не займуть розумнішу позицію. Я сподіваюся, що вони це зроблять. Я вважаю, що ми можемо їм допомогти зробити це. Але я також вважаю, що і ми повинні переглянути нашу власну позицію … до Радянського Союзу, до ходу «холодної війни» і до свободи і миру в нашій власній країні…
…Ми, американці, вважаємо комунізм глибоко огидним як систему, заперечливу особисту свободу і самоповагу. Але ми можемо як і раніше поважати російський народ за його багаточисельні досягнення в науці і космосі, в економічному і індустріальному розвитку, в культурі, а також за його відважні подвиги.
Серед багатьох схожих рис, якими володіють народи наших двох країн, немає яскравіше вираженої, ніж наша обопільна відраза до війни. Практично виключенням у відносинах між крупними світовими державами є той факт, що ми ніколи не воювали один з одним…
Коротше кажучи, і Сполучені Штати і їх союзники, і Радянський Союз і його союзники взаємно глибоко зацікавлені на справедливому і справжньому світі і припиненні гонки озброєнь. Угоди в цій області відповідають як інтересам Радянського Союзу, так і нашим інтересам.
…Давайте переглянемо наше відношення до «холодної війни», пам'ятаючи, що ми не прагнемо до того, аби набрати очки в спорі. Ми не займаємося тут встановленням міри провини кожного або пред'явленням один одному звинувачення. Ми повинні мати справу з реально існуючим світом, а не з тим, яким він міг би бути, якби історія останніх вісімнадцяти років була іншою…
Кажучи про інші держави, я хочу прояснити одне питання. Ми зв'язані союзними зобов'язаннями з багатьма державами... Сполучені Штати не вступлять ні в яку операцію з Радянським Союзом за рахунок інших держав і народів не лише тому, що вони є нашими партнерами, але і тому, що наші інтереси сходяться.
…Нашою надією і метою союзної політики є бажання переконати Радянський Союз в тому, що і йому також слід дозволити кожній державі самостійно вибрати своє майбутнє за умови, що цей вибір не стане перешкоджати вибору інших. Прагнення комуністів нав'язати свою політичну і економічну систему іншим країнам є сьогодні основною причиною напруженості в світі. Бо не може бути жодних сумнівів, що, якщо всі держави утримаються від втручання в самовизначенні інших, світ може бути забезпечений в набагато більшій мірі…
З 1920-х рр. досягнення роззброєння було метою уряду нашої країни. Його наполегливо добивалися три останні адміністрації США. І якими б туманними не здавалися сьогодні перспективи, ми маємо намір продовжувати ці зусилля, з тим аби всі країни, включаючи і нашу, трохи краще розібралися в тому, які можливості роззброєння.
Однією з найважливіших сфер цих переговорів є укладення договору про оголошення поза законом випробувань ядерної зброї… Він збільшить нашу безпеку і скоротить небезпеку виникнення війни. Тому я користуюся даною можливістю, аби оголосити про два важливі рішення в зв'язку з цим.
…Весь світ знає, що Сполучені Штати ніколи не почнуть війни. Ми не хочемо війни. Ми не чекаємо війни. На долю нинішнього покоління американців випало багато випробувань - надто багато - війною і пригнобленням. Але ми будемо готові до неї, якщо її захочуть інші. Ми будемо готові спробувати зупинити її. Але ми також виконаємо нашу роль в будівництві світу у всьому світі, в якому слабким ніщо не загрожуватиме, а сильні будуть справедливими. Ми не безпорадні перед лицем цього завдання і віримо в її здійсненність. Переконані і безстрашні, ми продовжуватимемо працювати не заради здійснення стратегії знищення, а заради стратегії світу.
(История США. Хрестоматия: пособие для вузов / Сост. Э.А.Иванян. – М.: Дрофа, 2005. – С. 335-342)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Які нові ідеї для тогочасної Америки було висловлено в промові Президента Дж. Кеннеді?
2. Що, на його думку, об'єднувало і що роз'єднувало США та СРСР той час?
3. Дайте оцінку фразі американського президента «прагнення комуністів нав'язати свою політичну і економічну систему іншим країнам є сьогодні основною причиною напруженості в світі».
4. Що означає на вашу думку фраза Д. Кеннеді: «Але ми також виконаємо нашу роль в будівництві світу у всьому світі, в якому слабким ніщо не загрожуватиме, а сильні будуть справедливими»?
5. Що ви знаєте про родину 35-го Президента США?
6. Яких успіхів в економіці досягли США за президентства Дж. Кеннеді?
7. Яка подія сталася 22 листопада 1963 р.?
ДОКУМЕНТ № 13
З виступу Ліндона Джонсона[11] в університеті штату Мічіган у травні 1964 р.
За нашого життя ми маємо шанс стати суспільством не тільки потужним і багатим, а й досягти більшого, дійти до Великого Суспільства. Воші ґрунтується на заможності та свободі для всіх. Велике Суспільство вимагає ліквідації злиднів і несправедливості.
(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 60
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ та висловіть своє ставлення до слів президента США.
2. Наскільки реальними були задекларовані наміри?
3. Яку мету ставила адміністрація Л. Джонсона у внутрішній політиці?
4. Американці вважають свою країну найдемократичнішою у світі. Чи погоджуєтесь ви з цією тезою? Відповідь аргументуйте.
ДОКУМЕНТ № 14
Про чисельність американської армії у В’єтнамі
1999 р.
З 55 тисяч американських військовослужбовців, які загинули в ході в'єтнамської авантюри, 10 тисяч наклали головами в 1960 році, солдати були деморалізовані, багато хто вживав наркотики. в 1968 році чисельність американських військ у В'єтнамі досягла рекордної цифри -536 100, в 1969 році почався частковий вивід американського контингенту - кількість американських солдатів скоротилася до 475 200 чоловік. На 1971 рік чисельність військ США у В'єтнамі була доведена до 157 800 чоловік, а після підписання в січні 1973 року перемир'я лише 23 500 солдатів було розквартировано у В'єтнамі.
(История XX века. Люди. События. Факти. -М. : Аквариум», 1999. - С. 761.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Проаналізуйте статистичний матеріал.
2. Як відбувались зміни чисельності військового контингенту США у В’єтнамі. Від чого це залежало?
3. Порівняйте динаміку військових в залежності від зміни Президентів США та політичних партій.
Урок 10. США у 1970-1990-х рр.
ДОКУМЕНТ № 1
Поправка XXV до Конституції США
Поправка ратифікована 23 лютого 1967 р.
Розділ 1. У випадку відставки Президента з поста, його смерті або відставки Віце-президент стає Президентом.
Розділ 2. Всякий раз, коли пост Віце-президента стає вакантним, Президент призначає Віце-президента, який вступає на посаду після затвердження його більшістю голосів обох палат Конгресу.
ДОКУМЕНТ № 2
Поправка XXVI до Конституції США
Ратифікація закінчена 1 липня 1971 р.
Розділ 1. Громадяни Сполучених Штатів, що досягли вісімнадцятирічного або більш старшого віку, не повинні позбавлятися вибіркових прав або обмежуватися в них Сполученими Штатами або окремими штатами у зв'язку з їх віком.
(Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 т. Т. 2. Современное государство и право / Отв. ред. Н.А. Крашенинникова. - М.: Норма, 2003.- С. 302)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте ці два документи та визначте чому питання організації виборів обговорювались лише в кінці 1960-на початку 1970-х рр.?
2. Після яких подій в історії США з’явилась відповідна поправка XXV про права віце-президента?
3. Чому лише в 1971 році було дозволено брати участь у виборах 18-річним американцям?
4. Чому в поправці XXVІ йде мова про різні штати?
ДОКУМЕНТ № 3
Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про обмеження систем протиракетної оборони. (Договір ПРО)
Москва. 26 травня 1972 р.
Стаття I
Кожна із Сторін зобов'язалася обмежити системи протиракетної оборони (ПРО) і прийняти інші заходи відповідно до положень цього Договору.
1. Кожна із Сторін зобов'язалася не розгортати системи на території своєї країни і не створювати основу для такої оборони, а також не розгортати системи окремого району, окрім як передбачено в статті III цього Договору.
Стаття II
1. Для цілей цього Договору системою ПРО є система для боротьби із стратегічними балістичними ракетами або їх елементами на траєкторіях польоту, що складається в даний час з:
а) протиракет, що є ракетами-перехоплювачами, створеними і розгорнутими для виконання функцій в системі ПРО, або того типа, який випробуваний в цілях ПРО;
b) пускових установок противоракет, що є пусковими установками створеними і розгорнутими для пуску протиракет;
c) станцій радіолокацій ПРО (РЛС ПРО), що є РЛС, створеними розгорнутими для виконання функцій в системі ПРО, або того типа, який випробуваний в цілях ПРО.
Стаття III
Кожна із Сторін зобов'язалася не розміщувати системи або їх компоненти, за винятком того, що:
а) в межах одного району розміщення системи ПРО радіусом сто п'ятдесят кілометрів з центром, що знаходиться в столиці даної Сторони.
b) радіусом сто п'ятдесят кілометрів, в якому розташовані шахтні пускові установки МБР.
Стаття V
Кожна із Сторін зобов'язалася не створювати, не випробовувати і не розгортати системи або компоненти ПРО, морське, повітряне, космічне або мобільно-наземне базування.
Стаття VII
З дотриманням положень цього Договору можуть вироблятися модернізація і заміна систем ПРО або їх компонентів.
Стаття VIII
Системи ПРО або їх компоненты понад кількості або поза районами, визначеними цим Договором, а також системою ПРО або їх компоненты, заборонені цим Договором, мають бути знищені або демонтовані відповідно до погоджених процедур протягом можливий короткого погодженого періоду часу.
Стаття XI
Сторони зобов'язалися продовжити активні переговори про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Стаття XII
1. В цілях забезпечення упевненості в дотриманні положень цього Договору кожна із Сторін використовує наявні в її розпорядженні національні технічні засоби контролю так, щоб це відповідало загальновизнаним принципам міжнародного права.
2. Кожна із Сторін зобов'язалася не робити перешкод національним технічним засобам контролю іншої Сторони, що виконують свої функції відповідно до пункту 1 даної статті.
Стаття XV
1.Цей Договір є безстроковим.
(Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 232-236)
ДОКУМЕНТ № 4
Тимчасова угода між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про деякі заходи в області обмеження стратегічних наступальних озброєнь
Москва. 26 травня 1972 р.
Стаття I. Сторони зобов'язалися не починати будівництво додаткових стаціонарних пускових установок міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) наземного базування з 1 липня 1972 року.
Стаття ІІ. Сторони зобов'язалися не переобладнати пускові установки легких МБР наземного базування, а також МБР наземного базування старих типів, розгорнутих до 1964 р., в пускові установки важких МБР наземного базування типів, розгорнутих після цього часу.
Стаття III. Сторони зобов'язалися обмежити пускові установки балістичних ракет підводних човнів (БРПЛ) і сучасні підводні човни з балістичними ракетами числом тих, що знаходяться в бойовому складі і у стадії будівництва на дату підписання справжньої Тимчасової угоди...
Стаття IV. З дотриманням положень Тимчасової угоди можуть вироблятися модернізація і заміна стратегічних наступальних балістичних ракет і пускових установок, на які поширюється дана Тимчасова угода...
Стаття VIII.
Тимчасова угода залишатиметься в силі протягом п'яти років, якщо воно не буде замінено раніше цього терміну угодою про повніші заходи по обмеженню стратегічних наступальних озброєнь. Сторони ставлять собі завданням проведення активних подальших переговорів з метою укладення такого договору так скоро, як це можливо...
(Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 236-237)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте ці два документи.
2. Чому питання роззброєння про які говорив ще Дж. Кеннеді в 1963 році були реалізовані лише через дев’ять років?
3. Чому роззброєння було неповним і допускалась «модернізація і заміна стратегічних наступальних балістичних ракет і пускових установок»?
4. Коли більше (СРСР чи США) було більш вигідне підписання названих договорів?
ДОКУМЕНТ № 5
Доктрина Дж. Картера
23 січня 1980 р.
1980-і рр. почалися в обстановці безладів, розбратів і змін… Сьогодні в Ірані як і раніше ув’язнені 50 американців - безневинних жертв тероризму і анархії.
Сьогодні ж великі сили радянських військ намагаються підкорити войовничо незалежний і глибоко релігійний народ Афганістану. Ці дві події (одне підпадає під поняття міжнародного тероризму, а друге - під поняття військової агресії) є серйозним викликом Сполученим Штатам Америки і фактично всім державам світу. Разом ми впораємося з цими погрозами світу.
Кинутим нам викликам передували три основні події: демонстрації постійно зростаючій радянській військовій могутності, що почастішали, за межами їх власних кордонів; величезна залежність західних демократій від постачань нафті з Середнього Сходу; соціальні і релігійні, економічні і політичні зміни в багатьох країнах, що розвиваються, прикладом чого служить революція в Ірані.
Ми як і раніше прагнемо добитися наступних основних цілей: по-перше, захистити поточні і довгострокові інтереси Сполучених Штатів; по-друге, зберегти життя американських заручників і забезпечити їх швидке звільнення, … а також переконати іранських лідерів в тому, що дійсна загроза їх державі знаходиться на півночі і виходить від Радянського Союзу і радянських військ, що нині знаходяться в Афганістані...
Але в результаті недавньої військової акції Радянського Союзу в цьому регіоні нам кинутий сильніший і небезпечніший виклик.
Сьогодні, як і впродовж останніх двох з половиною десятиліть, взаємини між нашою країною і Радянським Союзом є найбільш критичним чинником у визначенні того, чи буде весь світ жити в мирі або ж він буде охоплений глобальним конфліктом.
Після закінчення Другої світової війни Америка очолила протистояння ряду держав зростаючої радянської військової потужності. Взаємини Радами не були простими або непорушними. Між нами існувала не лише співпраця, але і суперництво, а часом була і конфронтація.
У 1940-х рр. ми очолили процес створення Північноатлантичного союзу у відповідь на придушення країн Східної Європи Радянським Союзом, а потім і консолідацію його східноєвропейської імперії і виниклої в результаті цього загрози Західній Європі з боку Варшавського договору.
У 1950-х рр. ми допомогли стримати радянські спроби кинути нам виклик в Кореї і на Середньому Сході. І ми переозброїлися, аби і далі забезпечувати цю оборону.
У 1960-х рр. ми зіткнулися з радянськими викликами в Берліні і з кубинською ракетною кризою. І ми прагнули переконати Радянський Союз в необхідності відмови від «холодної війни» і конфронтації.
А в 1970-х рр. три американські президенти вели переговори з радянськими лідерами в спробі зупинити гонку ядерних озброєнь…
В умовах продовження цього вторгнення ми та інші держав, світу не можемо продовжувати вести справи з Радянським Союзом як раніше. Тому Сполучені Штати ввели суворі економічні санкції проти Радянського Союзу. Я не дозволю радянським кораблям займатися рибним ловом в прибережних зонах Сполучених Штатів. Я закрив доступ Радянського Союзу до високотехнологічного устаткування і сільськогосподарської продукції. Я обмежив торгівлю іншими товарами з Радянським Союзом і попросив наших союзників і друзів приєднатися до нас і скоротити їх власну торгівлю з Порадами і не пропонувати замінити американські товари, на торгівлю якими нами накладено ембарго. І я повідомив Олімпійський комітет про те, що з введенням радянських військ до Афганістану ні американський народ, ні я не підтримаємо відрядження олімпійської команди до Москви.
...Регіон, якому зараз загрожують радянські війська в Афганістані представляє величезну стратегічну важливість: звідти поступає більше двох третин всього об'єму світового експорту нафти. Спроба СРСР встановити панування над Афганістаном наблизила радянські військові сили на відстань 300 миль до Індійського океану і впритул до Ормузському протоці - водній дорозі, через яку проходить основна частина світового нафтового потоку. Радянський Союз зараз намагається укріпи свою стратегічну позицію і тим самим серйозно загрожує вільному руху нафти з Середнього Сходу.
Хай наша позиція буде абсолютно ясна всім: спроба зовнішньої сили опанувати контроль над Персидською затокою розглядатиметься як посягання на життєво важливі інтереси Сполучених Штатів Америки, і такий напад буде відбитий всіма необхідними засобами, включаючи військову силу....
(История США. Хрестоматия: пособие для вузов / Сост. Э.А.Иванян. – М.: Дрофа, 2005. – С.375-379)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте документ та дайте йому оцінку.
2. Які світові події спровокували зміну зовнішньополітичного курсу США?
3. Від чого це залежало, від зовнішніх змін чи зміни при владі Президентів США та політичних партій?
4. Чи згодні ви з таким викладом історії 1940-х - початку 1980-х років?
5. Чому, Дж. Картер сказав, що «впродовж останніх двох з половиною десятиліть, взаємини між нашою країною і Радянським Союзом є найбільш критичним чинником у визначенні того, чи буде весь світ жити в мирі або ж він буде охоплений глобальним конфліктом»
6. Чи можна вважати, що у відповідь на введення військ до Афганістану, США вдалися до демонстрації такої сили у районі Перської затоки?
ДОКУМЕНТ № 6
З повідомлень американських газет про політику США в Ірані
Грудень 1978 р.
Президент Картер продовжує балансувати в Ірані на туго натягнутому канаті. Він віддає свої симпатії шаху, але йому доводиться дивитися й далі від шаха. Якщо він виявить інтерес до опозиції, це може остаточно вирішити долю шаха, якщо він буде надто активно підтримувати шаха, це може призвести до послаблення американського впливу у випадку втрати ним своєї влади...
Що ж залишається робити президенту?..
Картеру потрібно й далі балансувати на канаті, виявляючи при цьому трохи більше турботи про рівновагу, ніж він це робив останнім часом, судячи з характеру його висловлювань. Йому, без сумніву, і надалі слід говорити про те, що «вибір мусить зробити сам іранський народ» і що «ми не кинемо шаха напризволяще». Йому потрібно й надалі Засуджувати кровопролиття, але відмовитися від будь-яких сумнівів щодо аятоли Хомейні, перестати принижувати його мусульманських союзників і дати можливість американцям якось маневрувати в таборі опозиції.
(Нью-Йорк таймс. - 1978. - 14 грудня.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ та назвіть причини його появи.
2. Охарактеризуйте політику Президента Дж. Картера в Ірані.
3. Перелічіть основних політичних діячів, що названі у газетній статті.
ДОКУМЕНТ № 7
Доктрина Р. Рейгана
16 лютого 1985 р.
Однією з найбільш надихаючих подій останніх років є те, що рух, направлений проти комунізму, за свободу, охопив весь світ. У Радянському Союзі і в Східній Європі ми бачимо дисидентів, в Польщі - рух «Солідарність». Ми бачимо борців за свободу в Афганістані, Ефіопії, Камбоджі і Анголі. Ці відважні чоловіки і жінки борються за відміну ганебної доктрини Брежнева, підтверджуючої, що з падінням країни в пітьму комуністичної тиранії їй вже ніколи не удасться побачити знов світло свободи.
Ніде ми не мали можливості переконатися в цьому своїми очима в такій мірі, як в Нікарагуа, чий сандиністський уряд являє собою марксистсько-ленінську кліку, яка уразила серця волелюбних співвітчизників, нав'язавши їм жорстоку диктатуру незабаром після встановлення контролю над країною в 1979 р. Виступаючи як сателіт Радянського Союзу і Куби, сандиністи швидко взялися за придушення внутрішнього інакомислення, змусили замовкнути вільну пресу, стали переслідувати церкву і профспілки і порушили свою обіцянку про проведення вільних виборів. А зараз вони експортують наркотики, аби отруїти нашу молодь, і об'єднують зусилля з терористами в Ірані, Лівії, з «Червоними бригадами» і Фронтом національного звільнення Палестини…
Дійсні герої нікарагуанської боротьби - некомуністи, революційно налаштовані прибічники свободи - переконалися в тому, що їх революція виявилася відданою, і взялися за зброю, піднявши його проти зрадників. Ці чоловіки і жінки є сьогодні борцями за демократію, борцями опору, яких деякі називають «контрас». Ми називаємо їх борцями за свободу.
Сандіністськая пропаганда називає їх найманцями і національними гвардійцями диктатора Сомоси, але це брехня. Борців за свободу очолюють ті люди, які виступали проти Сомоси, а їх солдатами є селяни, фермери, крамарі і студенти - народ Нікарагуа. Ці відважні чоловіки і жінки заслуговують на нашу допомогу. Вони не просять допомогти їм військами, а просять надати їм лише технічну і фінансову підтримку, а також продовольчу допомогу. Ми не можемо обернутися до них спиною в мить, коли вони випробовують нужду; такий вчинок з нашого боку означатиме зраду багатовіковій відданості справі підтримки тих, хто бореться за свободу. Це не лише законно, але і повністю узгоджується з нашою історією.
А сьогодні вільні народи Сальвадору, Гондурасу і Нікарагуа просять допомоги. У Нікарагуа налічується більше 15 тисяч борців за свободу, що б'ються за звільнення і демократію і допомагають Сальвадору в запобіганні підривній діяльності. Вони борються за те, аби покінчити з тиранією і з її єдиним неминучим наслідком - жорстокістю. Вони наші брати. Як ми можемо їх ігнорувати? Як ми можемо відмовити їм в допомоги, коли ми знаємо, що кінець кінцем їх боротьба є нашою боротьбою? Ми повинні пам'ятати, що в разі, якщо сандинисты не будуть зараз зупинені, вони спробують, як і обіцяли, розповсюдити комунізм в Сальвадорі, Коста-Ріці, Гондурасі - всюди.
…Конгрес повинен зрозуміти, що американський народ підтримує боротьбу за свободу в Центральній Америці. Ми можемо врятувати їх, як ми вже одного дня їх врятували, лише якщо ми почнемо діяти, причому негайно.
(История США. Хрестоматия: пособие для вузов / Сост. Э.А.Иванян. – М.: Дрофа, 2005. – С.381-382)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте документ та визначте причини його появи.
2. Чому в 1985 році чи не вперше офіційно було оголошено про падіння авторитету комуністичного руху?
3. Чому революціонери і «контрас» іменуються Президентом США Р. Рейганом «борцями за свободу»?
4. Чому на середину 1980-х рр. інтереси США та СРСР зійшлися у Південній Америці?
ДОКУМЕНТ № 8
1992 рік
Зі спогадів Р. Рейгана про початок свого президентства
У 1981 році, коли я посів президентське крісло у Білому домі, американські військові м’язи були настільки атрофовані, що наша здатність успішно відбити можливу атаку з боку Радянського Союзу була дуже сумнівною: винищувачі не літали, бойові кораблі не плавали, бо хронічно не вистачало запчастин. Наші кращі сини і доньки полишали військову службу, моральний стан добровільної армії перебував в занепаді; наше стратегічне озброєння - ракети і бомбардувальники (основні наші сили стримування) — десятиліттями не модернізувалася. У той же час Радянський Союз створював свою воєнну машину, яка загрожувала перевершити нашу на будь-якому рівні.
Мені хотілося сісти за стіл переговорів, щоб покінчити з цією безглуздою політикою «взаємного гарантованого знищення», але для цього Америці, насамперед, потрібно було збільшити свою воєнну міць. Тоді ми могли б вести переговори з Совєтами з позиції сили, а не слабості...
Багато з того, що було зроблено за період мого президентства, принесло мені глибоке задоволення , але більш за все я пишаюсь економікою… Без економічного відродження Америка не могла знову здобути впевненість у собі і піднятися на колишній рівень. Тільки оздоровлення економіки могло створити для нас такі можливості».
(Рейган Р. Жизнь по-американски. - М. , 1992. - С. 11–12.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Ознайомтесь із текстом документу та оцініть його.
2. Чи можна погоджуватися із основними висловлюваннями Р. Рейгана?
3. Які основні кроки здійснив Р. Рейган на початку свого президентства?
ДОКУМЕНТ № 9
Договір між СРСР і США про ліквідацію їх ракет середньої дальності і меншої дальності
Вашингтон, 8 грудня 1987 р.
Союз Радянських Соціалістичних Республік і Сполучені Штати Америки, що нижче іменуються Сторонами
усвідомлюючи, що ядерна війна мала б для всього людства спустошливі наслідки.
керуючись метою зміцнення стратегічної стабільності
будучи переконаними, що заходи, викладені, в цьому Договорі сприятимуть зменшенню небезпеки виникнення війни і зміцненню міжнародного світу і безпеки, і
враховуючи свої зобов'язання по статті VI Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
погодилися про нижченаведене:
Відповідно до положень цього Договору, який включає ті, що є його невід'ємною частиною Меморандум об домовленості і Протоколи, кожна із Сторін ліквідовує свої ракети середньої дальності і меншої дальності, не має таких засобів надалі і виконує інші зобов'язання, викладені в цьому Договорі.
Для цілей цього Договору:
Термін «ракета середньої дальності» означає БРНБ або КРНБ, дальність якої перевищує 1000 кілометрів, але не перевищує 5500 кілометрів.
6. Термін «ракета меншої дальності» означає БРНБ або КРНБ, дальність якої рівна або перевищує 500 кілометрів, але не перевищує 1000 кілометрів.
Стаття III
1. Для цілей цього Договору існуючими типами ракет середньої дальності є:
а) для Союзу Радянських Соціалістичних Республік - ракети типів, що іменуються в Союзі Радянських Соціалістичних Республік «РСД-10», «Р-12» і «Р-14» і відомих в Сполучених Штатах Америки відповідно як «СС-20», «СС-4» і «СС-5»; і
Б) для Сполучених Штатів Америки - ракети типів, що іменуються в Сполучених Штатах Америки «Першинг-2» і «BGM-109G» і відомих в Союзі Радянських Соціалістичних Республік під тими ж найменуваннями.
2. Для цілей цього Договору існуючими типами ракет меншої дальності є:
для Союзу Радянських Соціалістичних Республік - ракети типів, що іменуються в Союзі Радянських Соціалістичних Республік «ОТР-22» і «ОТР-23» і відомих в Сполучених Штатах Америки відповідно як «СС-12» і «СС-23»; і
b) для Сполучених Штатів Америки - ракети типа, що іменується в Сполучених Штатах Америки «Першинг-1А» і відомого в Союзі Радянських Соціалістичних Республік під тим же найменуванням.
Стаття IV
1. Кожна із Сторін ліквідовує всі свої ракети середньої дальності і пускові установки таких ракет, а також пов'язані з такими ракетами і пусковими установками всі допоміжні споруди і все допоміжне устаткування категорій, які приведені в Меморандумі про домовленість, так, щоб не пізніше чим через три роки після набуття чинності цього Договору і надалі ні в однієї із Сторін не було таких ракет, пускових установок, допоміжних споруд і допоміжного устаткування.
Стаття XV
1. Цей Договір є безстроковим…
(Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 325-331)
ДОКУМЕНТ № 10
Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь. (СНВ-1)
Москва, 31 липня 1991 р.
Стаття I
Кожна із Сторін скорочує і обмежує свої стратегічні наступальні озброєння відповідно до положень цього Договору і виконує інші зобов'язання, викладені в цьому Договорі, а також в його Застосуваннях, Протоколах і Меморандумі про домовленість.
Стаття II
1. Кожна із Сторін скорочує і обмежує свої МБР і пускові установки МБР, БРПЛ і пускові установки БРПЛ, важкі бомбардувальники, боєзаряди МБР, боєзаряди БРПЛ і озброєння важких бомбардувальників так, щоб через сім років після набуття чинності цього Договору і надалі сумарні кількості, що підраховуються відповідно до статті III цього Договору, не перевищували:
а) 1600 одиниць для розгорнутих МБР і пов'язаних з ними пускових установок, розгорнутих БРПЛ і пов'язаних з ними пускових установок і розгорнутих важких бомбардувальників, у тому числі 154 одиниці для розгорнутих важких МБР і пов'язаних з ними пускових установок;
б) 6000 одиниць для боєзарядів, які числяться за розгорнутими МБР, розгорнутими БРПЛ і розгорнутими важкими бомбардувальниками.
3. Кожна із Сторін обмежує сумарну вагу своїх розгорнутих МБР, що закидається, і розгорнутих БРПЛ так, щоб через сім років після набуття чинності цього Договору і надалі така сумарна вага, що закидається, не перевищувала 3600 тонн...
(Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 331-336)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте ці два документ та визначте їх основну мету.
2. Чому за два роки кардинально змінились радянсько-американські відносини, що привели до підписання Договору?
3. Назвіть основні причини скорочення ядерних ракет.
4. Чому Договір 1987 р. було прийнято на безстроковий період?
5. Визначте особливості Договорів 1987 та 1991 років.
ДОКУМЕНТ № 11
Про головні наслідки економічного курсу Рональда Рейгана
Якби в січні 1989 р. американцям було задане те саме запитання, яке адресував їм Рейган в 1979 р.: «Живете ви краще чи гірше, ніж вісім років тому?», то більшість американців, без сумніву, відповіла б: «Краще!», хоча так само безсумнівним було й те, що за час перебування рейганівської адміністрації при владі кількість бідняків у країні значно збільшилася. В березні 1989 р. Комітет по прибутках і витратах палати представників конгресу опублікував результати дослідження, згідно з якими з 1979 по 1987 р. середній сімейний прибуток найбідніших 20 % американського населення скоротився на 6,1 %, тимчасом як середній сімейний прибуток найзаможніших 20 % американців зріс на 11,1 %. При цьому середній прибуток американської сім'ї зріс за той самий період на 5,5 % (з 27 917 до 29 487 дол.). Водночас особистий прибуток найбідніших 20 % американців знизився на 9,8 %, а особистий прибуток найбагатших 20 % зріс на 15,6 %.
Інші дослідження свідчили про те, що наприкінці 1988 р. кожна четверта американська дитина, тобто 25 % дітей країни, жили нижче «межі бідності». З 1981 р. державні асигнування на субсидоване житлове будівництво були скорочені на 81 %, внаслідок чого кількість бездомних американців перевищила 3 млн. чол. Комунальні медичні центри обслуговували лише 5 млн. з 25 млн. американських бідняків, які мали право не безплатну медичну допомогу. Близько 37 млн. американців не мали медичного страхування - на 20 % більше, ніж у 1980 р. Дитяча смертність в США була однією з найвищих серед розвинутих країн світу.
(Иванян Э. А. Рональд Рейган - хроника жизни и времени. - М., 1991.- С. 398.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ та назвіть основні напрями зовнішньої політики адміністрації Рейгана
2. На підставі тексту параграфа і документа розкрийте суть внутрішньої політики президента Рейгана. Якими були наслідки для США ?
3. Визначте як змінився життєвий рівень американців за правління Р. Рейгана.
4. Що ви знаєте про зовнішню й внутрішню політику президентів Буша й Клінтона?
Урок 11. Сучасний розвиток США
ДОКУМЕНТ № 1
Північноамериканська угода про вільну торгівлю. (НАФТА)
Вашингтон - Оттава - Мехіко. 17 грудня 1992 р.
Преамбула
Уряд Канади, Уряд Сполучених Штатів Мексики і уряд Сполучених Штатів Америки... погодилися з наступним.
Стаття 102. Цілі
1. Цілями даної Угоди, як те конкретизується принципами і правилами, встановленими даною Угодою, що відноситься до розділів про національний режим, режим найбільшого сприяння і транспарентності, є:
а) усунення бар'єрів в торгівлі і удосконалення процесів вільного руху товарів і послуг на території держав-учасників Угоди;
б) забезпечення умов чесної конкуренції в зоні вільної торгівлі;
в) збільшення в значній мірі можливостей здійснення інвестицій на території держав-учасників Угоди;
г) забезпечення адекватних і ефективних заходів по захисту і здійсненню на практиці прав по інтелектуальній власності на території держав-учасників Угоди;
д) створення ефективних процедур по введенню в дію і практичному вживанню даної Угоди, для координування спільного управління даних процедур, а також для вирішення суперечок;
е) встановлення основ для подальшої трибічної, регіональної і багатобічної співпраці, з метою збільшення придбання вигод і переваг від використання даної Угоди.
Стаття 2001. Комісія з вільної торгівлі
Держави-учасники Угоди фундирували Комісію з вільної торгівлі, що включає представників на рівні міністерств держав-учасників Договору або призначених ними осіб.
2. Комісія:
(а) здійснює нагляд по введенню в дію (імплементації) даної Угоди;
(б) здійснює нагляд по подальшій розробці положень даної Угоди;
(в) вирішує спірні питання, які можуть виникнути в ході тлумачення або вживання;
(г) здійснює нагляд за роботою всіх комітетів і робочих груп, заснованих в рамках даної Угоди.
(д) розглядає будь-які питання, які можуть яким-небудь чином надати дію на виконання положень даної Угоди.
Комісія може:
(а) встановлювати і передавати обов'язки тимчасовим або постійним комітетам, робочим або експертним групам;
(б) удаватися до порад неурядових груп або окремих фізичних осіб;
(в) по взаємній згоді держав-учасників Угоди, приймати будь-які дії з виконання своїх функцій.
Стаття 2204. Прийом нових членів
Будь-яка країна або група країн можуть бути допущена до участі в цій угоді на умовах, які будуть погоджені між відповідною країною або країнами і Комісією після і схвалені відповідно до законодавчих процедур кожної країни.
2. Дана угода не застосовуватиметься у відносинах між будь-якою з країн-учасниць і країною, що знов приєднується, або країнами, якщо у момент приєднання одна із сторін буде проти його вживання...
(Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 429-431)
ДОКУМЕНТ № 2
Виступ помічника президента США по питаннях національної безпеки Ентоні Лейка в Школі перспективних міжнародних досліджень Університету Джонса Гопкінса про нову стратегію США: від «заборони» до «розширення». (Концепція «розширення демократії»)
Вашингтон. 21 вересня 1993 р.
Зовнішня політика США стоїть сьогодні на історичному роздоріжжі. Протягом півстоліття роль Америки на міжнародній арені в основному визначалася завданням заборони ворожих устремлінь Радянського Союзу. З американською допомогою радянський експансіонізм був блокований; репресивний комуністичний режим ліг, була взята велика перемога людської свободи...
Демократія і ринкова економіка
…США - найсильніша держава. Ті, хто не розділяє цю точку зору, недооцінюють Америку. Більш того, якщо Росія не верне назад, то найближчим часом для нас серйозної загрози не буде. Серед джерел реальної небезпеки, що зберігаються, можна назвати: тероризм, поширення зброї масового знищення, міжетнічні конфлікти, деградацію довкілля. Сьогодні завдання США полягає в тому, аби здійснювати лідерство на основі нових можливостей, а не страхів.
…У нову еру політиці кинутий серйозний виклик: більшість конфліктів відбуваються сьогодні усередині держав, а не між ними. Ці конфлікти складні і заплутані; їх жорстокість ранить наші відчуття.
…прискорюються і темпи змін в житті людей. Комп'ютери, факси, супутники і волоконно-оптичні кабелі активно підганяють потік інформації.
…На зміну доктрині заборони повинна прийти стратегія розширення - розширення світової спільноти вільних ринкових демократичних держав.
У роки холодної війни місія США у сфері безпеки була зрозуміла навіть дітям; дивлячись на карти в шкільних кабінетах, вони розуміли, що ми всіма силами намагаємося стримати повзучу експансію величезної червоної плями. Сьогодні, ризикуючи впасти в спрощенство, ми повинні представити свою місію у сфері безпеки у вигляді зусиль по збільшенню території демократичних держав, заштрихованої на карті синім кольором. Різниця, як ви розумієте, полягає в тому, що ми не хочемо поширювати вплив силоміць, застосовуючи провокації або репресії.
На мій погляд, стратегія розширення складається з чотирьох основних елементів:
- зміцнення співтовариства крупних ринкових демократичних держав, складових ядро, довкола якого і мають бути зосереджені зусилля по розширенню цього співтовариства;
- допомога в зміцненні і консолідації нових демократичних держав і ринкових економічних систем скрізь, де лише можливо, і в першу чергу в країнах, стосунки з якими мають для США особливе значення і де відкриваються найбільш широкі можливості;
- відсіч агресорам і сприяння лібералізації країн, що опираються демократії і ринку;
- виконання гуманітарних завдань...
(Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 400-402)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте документ та дайте йому оцінку.
2. Які зміни відбулися в світі на початку 1990-х років та як це вплинуло на зовнішню політику США?
3. Назвіть основні причини розпаду СРСР. Чи згодні ви з думкою, висловленою Ентоні Лейком.
4. Перелічіть основні глобальні проблеми названі у виступі. Що змінилось за два останні десятиліття?
ДОКУМЕНТ № 3
Витяг із статті Річарда Холбрука, помічника держсекретаря США у справах Європи та Канади «Америка – європейська держава», 1995 р.
Протягом минулого року президент Клінтон здійснив чотири поїздки до Європи. Така посилена увага президента до цього регіону - незаперечний, але поки що малоусвідомлений доказ того, що Сполучені Штати стали європейською державою у значно більшій мірі, ніж того вимагає традиційне уявлення про їх прихильність до Європи. У ХХІ ст. Європа все ще потребуватиме активної участі Америки, яка протягом півстоліття допомагала збереженню балансу на континенті. І навпаки, нестабільна Європа становитиме загрозу безпосереднім інтересам національної безпеки США. Сьогодні це так само правильно, як і в роки «холодної війни»...
Локальні конфлікти, внутрішня економічна і політична нестабільність та історичні претензії, що знову нагадали про себе, прийшли на зміну радянському експансіонізму, який становив величезну загрозою миру в Європі. Західна Європа і Америка повинні об'єднати свої зусилля і цим сприяти встановленню толерантної демократії на всьому Європейському континенті та розв'язанню складних проблем, що їх ми успадкували з минулого...
США повинні взяти на себе ініціативу європейського архітектора для того, щоб охопити всі країни континенту і таким чином стабілізувати Європу в цілому. Сюди мають входити власне західні країни, країни колишнього соцтабору в Центральній Європі і, що найважливіше, Росія та колишні радянські республіки.
(Холбрук Р. Америка - европейское государство // США: экономика, политика, идеология. - 1991. - № 8.- С. 46 - 47.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ та визначте його основні положення.
2. Визначте цілі сучасної зовнішньої політики США в Європі; розкрийте мотиви глибокої зацікавленості США у розв'язанні проблем Європейського континенту.
3. Чому Р. Холбрук у своїй статті назвав Америку європейською державою.
4. Порівняйте засади економічної політики республіканців та демократів у 80-90-х роках. Чим зумовлені наявні розбіжності?
5. Використавши матеріали періодичних видань, підготуйте повідомлення на тему: «Українсько-американські відносини у 90-х роках». Виділіть чинники, які сприяють і перешкоджають економічному та політичному співробітництву обох країн.
6. Охарактеризуйте громадське та культурне життя української діаспори в США.
ДОКУМЕНТ № 4
Витяг із статті С. Телбота, заступника держсекретаря США щодо політики Адміністрації Президента США Уїльяма Клінтона[12] стосовно розширення НАТО
1995 р.
Необхідність прийому [до НАТО - авт.] нових членів викликана трьома причинами:
1. Колективна оборона залишається одним з імперативів європейської та трансатлантичної безпеки і важливим фактором американської присутності в Європі. ...Можуть виникнути нові джерела небезпеки, які вимагатимуть від НАТО захисту держав-учасників і відвернення нападу на них. ...НАТО повинно розкрити двері для нових демократичних держав, які повернули собі незалежність, поділяють спільні цінності і здатні сприяти досягненню військових та політичних цілей союзу.
2. Перспектива вступу до НАТО дає державам Центральної Європи і колишнього Радянського Союзу додаткові стимули для зміцнення своїх демократичних і юридичних інститутів, забезпечення цивільного контролю над збройними силами, лібералізації економічних систем і поважання прав людини, у тому числі прав національних меншин.
3. Перспектива членства в НАТО може також зміцнити бажання держав Центральної Європи і колишнього Радянського Союзу розв'язувати спірні питання мирним шляхом і брати участь у підтримці миру. Таким чином, процес розширення союзу може сприяти зміцненню регіональної стабільності та миру.
(Тэлбот С. Для чего расширять НАТО? // США: экономика, политика, идеология. - 1995. - № 11. - С. 50.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ. Які основні причини його появи?
2. Які мотиви підтримки адміністрацією У. Клінтона ідеї «розширення НАТО»?
3. Чому в середині 1990-х років було проголошено необхідність розширення НАТО?
4. Як ви розумієте положення документу: «НАТО повинно розкрити двері для нових демократичних держав, які повернули собі незалежність, поділяють спільні цінності і здатні сприяти досягненню військових та політичних цілей союзу»?
5. Оцініть перспективи входження України до НАТО.
ДОКУМЕНТ № 5
З книжки «Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку»
1. Невизначеність поведінки США щодо України проявляється насамперед у політичній непослідовності американсько-українського курсу. Так, позиція адміністрації Дж. Буша після проголошення незалежності України була надто обережною та фактично зводилася до скоординованої з Росією політики ядерного роззброєння України. Адміністрація Б. Клінтона, розпочавши з підтримки України та проголошення стратегічного партнерства, поступово істотно змінила свій курс і почала використовувати Україну як розмінну карту в грі з Російською Федерацією. Саме США спочатку підтримали ідею хартії Україна - НАТО, а потім зробили багато, щоб вона не була підписана в такому варіанті, який найбільше відповідав би інтересам України. Саме США відіграли провідну роль в істотному обмеженні зовнішнього фінансування України.
2. США - це єдина у світі держава, яка реально здатна здійснювати та здійснює багатосторонній прямий і непрямий (через міжнародні організації, Європу, Японію, навіть Російську Федерацію тощо) вплив на Україну. Цілком логічно стверджувати, що стратегічне партнерство з такою - єдиною у світі державою - має стати пріоритетом номер один у зовнішній політиці України. І саме завдяки унікальним можливостям і ролі США першорядність трансатлантичного пріоритету не тільки не буде суперечити генеральній лінії України на проведення «сильної» регіональної політики, а й сприятиме їй.
(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 68-69)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Ознайомтеся з різними поглядами українських військових і політичних аналітиків на розвиток українсько-американських відносин.
2. Визначте своє ставлення до цих поглядів.
3. Чи повинні США бути найважливішим стратегічним партнером України?
4. Чи підтримують звичайні американці політику «світового поліцейського», яку проводять США після Другої світової війни?
ДОКУМЕНТ № 6
Стратегія національної безпеки США Джорджа Буша-молодшого
Вашингтон, 17 вересня 2002 р.
Великі битви XX століття між свободою і тоталітаризмом завершилися переконливою перемогою сил свободи і єдино життєздатної моделі національного успіху - свободи, демократії і вільного підприємництва. У XXI столітті лише держави, що узяли на себе зобов'язання захищати основні права людини і що гарантують політичну і економічну свободу, будуть в змозі вивільнити потенціал свого народу і забезпечити його майбутнє процвітання. Люди всюди хочуть мати можливість вільно виражати свої думки, обирати тих, хто буде ними управляти, поклонятися тим богам, яких вони віддають перевазі, давати освіту своїм дітям - хлопчикам і дівчаткам, володіти власністю і насолоджуватися результатами своєї праці. Ці цінності свободи вірні і справедливі для всіх людей у всіх суспільствах. І обов'язок захисту цих цінностей від ворогів є боргом волелюбних людей по всій земній кулі і у всі часи.
Сьогодні Сполучені Штати володіють унікальною військовою потужністю і величезним економічним і політичним впливом. У повній відповідності з нашою спадщиною і принципами ми не використовуємо нашу потужність для здобуття однобічних вигод. Навпаки, ми прагнемо створити баланс сил, що сприяє свободі людини, створити умови, в яких всі держави і всі суспільства зможуть вибрати для себе блага політичної і економічної свободи. В світі, що не представляє небезпеки, люди зможуть зробити своє життя ще краще. Ми захищатимемо світ, б'ючись з терористами і тиранами. Ми збережемо світ, побудувавши дружні стосунки між великими державами. Ми сприятимемо розширенню сфери мирних стосунків, заохочуючи вільні і відкриті суспільства на всіх континентах.
Захист нашої держави від його ворогів є щонайпершим і найважливішим завданням федерального уряду. Сьогодні це завдання істотно змінилося. У минулому ворогам потрібні були великі армії і величезні промислові можливості для того, щоб загрожувати Америці. Сьогодні темні сили можуть привести до колосального хаосу і страждань на наших берегах, і на це їм буде потрібно менше засобів, чим коштує один танк. Терористи організовані так, щоб вони могли проникнути у вільні суспільства і обернути проти нас потужність сучасних технологій.
Аби, здолати цю загрозу, ми повинні скористатися будь-яким наявним в нашому розпорядженні інструментом: військовою силою, кращою національною обороною, правоохоронними заходами, розвідкою енергійними зусиллями, направленими на ліквідацію джерел фінансування терористів. Війна проти терористів, що діють світовому масштабі, є глобальним завданням на невизначено тривалий час. Америка допомагатиме всім державам, що потребують нашої допомоги в боротьбі з терором. І Америка призве до відповіді держави, що скомпрометували себе терором, включаючи ті країни, які вкривають терористів, оскільки союзники терору є ворогами цивілізації. Сполучені Штати і країни, що співробітничають з нами, не повинні дозволити терористам створювати нові бази. Разом ми прагнутимемо до того, аби ним всюди було відмовлено в притулку.
Перед нашою державою коштує виключно серйозне завдання, що знаходиться на стику радикалізму і технології. Наші вороги відкрито оголосили, що вони прагнуть роздобути в свої руки зброю масового ураження, і наявна інформація свідчить, що вони діють в цьому напрямі вельми рішуче. Сполучені Штати не дозволять, аби ці зусилля увінчалися успіхом. Ми створимо системи оборони проти балістичних ракет і всіх засобів їх доставки. Ми співробітничатимемо з іншими державами в питаннях заборони наших ворогів і позбавлення їх можливостей придбання небезпечних технологій. І відповідно до здорового глузду і необхідності самооборони Америка прийматиме заходи проти виникаючих погроз перш, ніж вони зможуть повністю матеріалізуватися. Ми не можемо захистити Америку і наших друзів надією на настання кращих часів. Отже, ми маємо бути готові завдати поразки планам наших ворогів, використовуючи наш розум і обачність. Історія суворо засудить тих, хто усвідомив грядущу небезпеку, але не зробив жодних дій. На новому світі, в який ми вступили, єдиною дорогою до світу і безпеки є дорога дій.
…Сполучені Штати узяли на себе зобов'язання відносно таких міцних альянсів, як Організація Об'єднаних Націй, світової організації Торгівлі, Організації американських держав, НАТО, а також інших давно існуючих союзів.
Сьогодні людство має можливість забезпечити перемогу свободи над всіма її ворогами. Сполучені Штати готові з усією відповідальністю очолити цю велику місію.
(История США. Хрестоматия: пособие для вузов / Сост. Э.А.Иванян. – М.: Дрофа, 2005. – С. 393-397).
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ та дайте йому оцінку.
2. Які події змінили зовнішньополітичну доктрину США на початку ХХІ століття?
3. Які проблеми стоять нині перед США та всім людством? Запишіть їх у таблицю.
4. Чи можна вважати нині США наддержавою і світовим лідером?
ДОКУМЕНТ № 7
З книги В. С. Полікарпова «Сутінки Америки»
…3.12. Сутінки американської імперії.
Сучасна Америка є імперською державою (іншим воно просто не може бути) і зараз вона знаходиться в другій фазі, що почалася в 1970-х роках, своїй гегемонії, яка властива взагалі процесу еволюції Римською, Візантійською, Британською й інших імперій. Згідно класичним представленням історичної науки будь-яка імперія проходит три фази в своєму розвитку - становлення, розквіт і занепад. Американська імперія на другій фазі свого розвитку залучає до себе інші країни світу, але вона неухильно рухається до фази занепаду"...
Нинішній Америці вже не під силу нести тягар витрат на соціальні потреби, що обумовлене значним державним боргом і бюджетним дефіцитом… Для майбутнього Америки значима та обставина, що зараз фактично ліквідовується соціальний контракт, закладений в середині 30-х років Ф. Рузвельтом[13] Все пояснюється величезним внутрішнім державним боргом США, який важким вантажем лежить на бюджетній стратегії.
Перед президентськими виборами 1996 року Б. Клінтон, аби перехопити ініціативу у республіканців, підписав закон про соціально-економічні програми, який пропонувала республіканська партія. Цим самим посилилася соціальна поляризація в американському суспільстві (у тому числі поляризації середнього класу як основи стабільності соціуму), що веде до соціальних потрясінь в майбутньому і веде американську імперію до занепаду.
…Америка залишиться в ранзі політичного важкоатлета, проте вона випробує сильне психологічне потрясіння. Адже вона за 30 років звикла до статусу господаря світу, тепер же буде потрібно не менше 30 років для звикання до статусу нижчого рівня.
У перспективі Америка з неминучістю повинна буде вирішувати питання про той, кому доведеться нести на собі тягар занепаду, начебто і невеликого по стандартах американського способу життя. Ситуація ускладнюється тим вельми неприємним фактом, що Сполучені Штати Америки тривалий час жили "знахарською економікою" (багато держав фактично оплачують витрати Америки за свій рахунок), тепер же падає довіра до їх економіки. Це виявляється і в тому, що американський долар як провідна світова валюта тепер втрачає свою роль, витісняється євровалютою… Посилення ролі євровалюти означає, що провідні держави світу почнуть переводити свої валютні резерви з доларів в нову загальноєвропейську валюту (Китай і Росія вже заявили про це). Це, на думку фахівців, здатне викликати масове повернення доларів на територію Америки, обрушити американську економіку і викликати глобальний перерозподіл контролю над фінансовими потоками. Тоді вся економічна система Америки звалиться як картковий будиночок і ніщо не зможе допомогти їй, бо кожна держава дотримується своїх інтересів.
…Про сутінки американської імперії, що настають, свідчить приховане відчуття того, що країна йде кудись не туди; це відчуття виражене в американських фантастичних фільмах про майбутнє на відеокасетах. Досить пригадати такі фільми, як "Безумний Макс" (три серії), "Водний світ", "Черрі-2000", "Планета мавп" (цілих п'ять серій, в яких з абсолютно садистською завзятістю доводиться, що люди - бидло), "Пригадати все", "В пасти безумства", відносно новий "Марс" і ще десятки подібних до них фільмів. Вони всі якісь апокаліптичні: дія відбувається чи то після ядерної війни, чи то в США виникло якесь тоталітарне держава-корпорація, чи то владу в країні захопив безумний диктатор, чи то роботи підкорили людей, чи то сталася якась уселенська катастрофа, чи то люди себе знищили самі і на планеті проживають виключно мавпи, що говорять по-англійськи. Якщо в державі, що знаходиться на гребені могутності, знімаються і, що найцікавіше, йдуть би кінотеатрах, на відео і по телебаченню з великим успіхом такі фільми, то це означає його захід.
(Поликарпов В.С. Закат Америки - Таганрог.: Издательство ТРТУ, 1999. – С. 358-362)
1. Прочитайте запропонований текст документу.
2. Визначте основні причини занепаду США. Чи згодні ви з точкою зору автора? Чому?
3. Складіть перелік фільмів про сучасний та майбутній час США.
4. Спробуйте знайти варіанти покращення ситуації в Америці.
Урок 12. Розвиток Канади
ДОКУМЕНТ № 1
Заява прем'єр-міністра Канади Макензі Кінга в палаті общин про канадсько-американську угоду про військову співпрацю в післявоєнний період
Оттава, 12 лютого 1947 року
...На користь ефективності і економії кожен уряд вирішив, що їх національні установи, що відають питаннями оборони, будуть в межах, визначених законом, продовжувати співпрацю в цілях спільної безпеки. Ця співпраця буде неминуче обмеженою і ґрунтуватиметься на наступних принципах:
(1) Взаємний обмін вибраними особами в цілях збільшення міри обізнаності оборонних установ однієї країни про відповідні установи іншої країни.
(2) Загальна співпраця і обмін спостерігачами у зв'язку з маневрами, а також з розвитком і випробуваннями виробів, що представляють загальний інтерес.
(3) Заохочення єдиних конструкцій і стандартів озброєння, спорядження, організації, методів навчання і нових удосконалень...
(4) Обопільна і взаємна доступність військових, військово-морських і військово-повітряних засобів обслуговування в кожній країні; вживання цього принципу має бути погоджене у відповідних інстанціях. Кожна країна на взаємних початках забезпечуватиме з мінімальними формальностями транзит через свою територію і територіальні води літаків, військової авіації і державних судів іншої країни.
(5) Як основний принцип признається, що жодні заходи щодо лінії співпраці не наноситимуть збитку контролю кожній з країн над будь-якими діями на її території.
(Гафурова Б.Г., Зубока Л.И. Хрестоматия по Новейшей истории в трёх томах. Том 3. Часть 1 (1945-1960 документы и материалы) - Москва: Социально-экономическая литература, 1961)
ДОКУМЕНТ № 2
Канадсько-американська угода про економічне співробітництво
26 жовтня 1950 року
Після другої світової війни Сполучені Штати і Канада досягли високої міри співпраці в області промислової мобілізації шляхом здійснення принципів, втілених в Гайд-Парковській Угоді 1941 р., шляхом поширення його духу на післявоєнний період і в недавньому минулому - за посередництва Об'єднаного комітету планування промислової мобілізації. На користь загальної безпеки і в цілях допомоги обом урядам у виконанні їх зобов'язань по Статуту Об'єднаних Націй і Північноатлантичному договору визнано, що ця сфера спільних дій має бути розширена. Тому досягнута угода, що наші два уряди співробітничатимуть в усіх відношеннях і в межах їх відповідних виконавчих повноважень, аби координувати економічні зусилля обох країн в цілях загальної оборони і використовувати виробництво і ресурси обох країн для досягнення найкращих спільних результатів.
Аби полегшити досягнення цих цілей, встановлюються наступні принципи:
1. Для досягнення максимального виробництва товарів, необхідних для загальної оборони, обидві країни розробляють координовану програму потреб, виробництва і закупівель.
2. З цією метою обидві країни у разі потреби встановлюватимуть координований контроль над розподілом дефіцитної сировини…
4. Для того, щоб сприяти виробництву найважливіших товарів, вироблятиметься, де це можливо, вільний обмін технічними знаннями і виробничими прийомами, які використовуються в такому виробництві в обох країнах.
5. Перешкоди, які утрудняють рух між Канадою і Сполученими Штатами товарів, необхідних для зусиль в області спільної оборони, мають бути усунені в максимально можливій мірі.
6. Обидва уряди, використовуючи свої відповідні установи, будуть консультуватися по будь-яких проблемах фінансів або іноземних валютних операцій, які можуть виникнути в результаті здійснення цієї угоди.
Гафурова Б.Г., Зубока Л.И. Хрестоматия по Новейшей истории в трёх томах. Том 3. Часть 1 (1945-1960 документы и материалы) - Москва: Социально-экономическая литература, 1961
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Ознайомтесь із цими двома документами та охарактеризуйте їх.
2. З якою метою заклечались домовленості між сусідніми країнами?
3. Чому Канада та США при такій відкритій співпраці ще досі не об’єднались в єдину конфедерацію чи федерацію?
ДОКУМЕНТ № 3
Квебек[14] у цифрах
Територія-1541 тис. кв. км.
Населення - 7226 тис. осіб, що складає 25,3 % всього населення Канади (дані на 1994 рік).
Внутрішній валовий продукт - 127млрд. дол. США, тобто 23,5 % ВВП Канади (дані на 1993 рік).
Безробіття -12,5% (у середньому по Канаді -11,8% (дані на 1994 рік).
45 % населення Квебеку і більше 50 % його ВВП припадає на Монреаль. Франкоканадці становлять 82,5% жителів Квебеку, англоканадці - 12 %; 58 % жителів Квебеку не володіють або недостатньо володіють англійською мовою; 6 % не володіють французькою (за даними перепису 1991 року).
Квебек - єдина провінція Канади, де переважна більшість населення - франкоканадці. У інших провінціях держави проживає ще біля 1 млн. франкоканадців.
(Барановский К. Ю. Квебек после виборов: квебекский кризис на современном этапе // США: экономика, политика, идеология. -1995. -№ 1 - С. 106.)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Назвіть характерні риси соціально-економічного розвитку Канади у другій половині XX ст.
2. Проаналізуйте статистичний матеріал. Визначте економічні та політичні особливості розвитку провінції.
3. Скажіть в чому полягає «проблема Квебеку». Які фактори спричинили її виникнення?
4. Охарактеризуйте громадсько-політичне та культурне життя українців у Канаді.
[1] Радник посольства США в Москві Дж. Кеннан запропонував у лютому 1946 р. доктрину «стримування комунізму», яка була опублікована в липні 1947 р. в часописі «Foreing Officе» («Закордонні справи»)
[2] Закон Тафта - Хартлі набрав чинності 23 червня 1947 р. формально як поправка до закону Вагнера, що відмінила основні положення закону Вагнера. Згідно із законом Тафта - Хартлі комуністам було заборонено займати які-небудь пости в профспілках.
[3] Закон, прийнятий 23 вересня 1950 р. в розпал маккартизму в США був направлений проти комуністичного руху. Відповідно до закону в США були побудовані концентраційні табори, в яких в разі виникнення «надзвичайного стану» підлягають ув’язненню прогресивні діячі.
[4] Генерал-атторней США очолює міністерство юстиції і являється членом американського уряду
[5] Лідер республіканської партії та відомий генерал Другої світової війни Дуайт Ейзенхауер займав посаду Президента США в 1953-1960 рр. Його економічна політика («ера Ейзенхауера») полягала в обмеженні державного регулювань та втручання в справи бізнесу привела до покращення матеріального становища американців.
[6] Дана резолюція була прийнята за пропозицією президента Дуайта Ейзенхауера. Останній стверджував, що «політичний вакуум», нібито утворений на Середньому Сході зобов'язав США бути готовими втрутитися в справи цього географічного району, тобто можливої експансії США на Ближньому і Середньому Сході з розширенням системи військово-політичних блоків.
[7] На президентських виборах 1960 р. переміг кандидат демократичної партії сенатор Джон Кеннеді, який незначною більшістю голосів завдав поразки кандидатові республіканської партії, - віце-президентові Ричарду Ніксону. Перемога Д. Кеннеді з'явилася наслідком незадоволеності широких мас в США політикою Д. Ейзенхауера - Р. Ніксона.
[8] Джон Фідцжеральд Кеннеді (1917-1963) – став наймолодшим Президентом США. Був обраний від Демократичної партії в 1960 р. Трагічно загинув в результаті замаху в м. Даллас (штат Техас) 22 листопада 1963 р.
[9] ОАД - Організація американських держав
[10] Джон Фідцжеральд Кеннеді – наймолодший Президент США в історії. Йому було лише 43 роки, як він вступив у січні 1960 року на цю посаду. А вже 22 листопада 1963 р. він був смертельно поранений під час поїздки до м. Далласа в штаті Техас.
[11] Ліндон Джонсон був 36-м Президентом США (1963-1968), обраний від Демократичної партії. В історію він увійшов, як віце-президент Джона Кеннеді та ініціатор розв’язання в 1964 році війни у В’єтнамі.
[12] Уїльям (Білл) Клінтон (1946 р. н.) – 41-й Президент США (1992-2000)
[13] Йдеться про "новий курс", що дозволив Америці вийти з важкої депресії завдяки введенню в життя різного роду соціальних пільг для бідної частини населення.
[14] У 1960-ті рр. провінція Квебек почала претендувати на збільшення своєї частки в політичному та економічному житті Канади. У провінції з’явилися сепаратистські організації, які виступали за відокремлення Квебеку від Канади. Деякі із сепаратистських організацій діяли терористичними методами. Найяскравішим проявом сепаратистських настроїв населення Квебеку став бойкот візиту британської королеви Єлизавети ІІ у 1964 р. Частково проблему Квебеку намагався розв’язати лідер ліберальної партії франко-канадець П. Трюдо, якого 1968 р. було обрано прем’єр-міністром Канади. З його ініціативи 1969 р. парламент ухвалив закон про надання французькій мові статусу другої державної мови на федеральному рівні.