Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

 

 

 

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

 

Урок 17  СРСР у 1945-1991 роках

 

ДОКУМЕНТ № 1

Промова Сталіна на зустрічі з виборцями сталінського округу Москви 9 лютого 1946 р. про чотири основні позиції економічного розвитку СРСР

9 лютого 1946 р.

…метал - для виробництва озброєння і обладнання підприємств; паливо - для підтримки роботи заводів, фабрик, транспорту; бавовна - для виробництва обмундирування; хліб - для забезпечення армії продовольством.

(Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 11 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста, 2007. – с. 118 - 119.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Як ви вважаєте, після визначення такого курсу яким чином мала відбуватися відбудова?

2.    За яким шляхом (інтенсивним чи екстенсивним) йшов розвито радянської економіки в післявоєнний час?

3.    Що головним було для Й. Сталіна, життєвий рівень населення чи відбудова промисловості?

 

 

ДОКУМЕНТ № 2

Із закону про п'ятирічний план відновлення і розвитку народного господарства СРСР на 1946-1950 рр.

18 березня 1946 р.

...4. У СРСР знову почався період мирного соціалістичного будівництва, перерваного віроломним нападом гітлерівської Німеччини...

Верховна Рада СРСР ухвалює, що Основні завдання п'ятирічного плану відновлення і розвитку народного господарства СРСР на 1946 - 1950 рр. полягають у тому, щоб відновити потерпілі райони країни, відновити довоєнний рівень промисловості і сільського господарства і потім перевершити цей рівень в значних розмірах.

З цією метою необхідно:

1.  Забезпечити першочерго­ве відновлення і розвиток важкої промисловості і залізничного транспорту, без яких неможли­ве швидке й успішне відновлення і розвиток всього народного госпо­дарства СРСР.

2.  Домогтися підйому сільського господарства і промисловості, що виробляє засоби споживання, для забезпечення матеріального благополуччя народів Радянського Союзу і створення в країні великої кількості основних предметів спо­живання.

3.  Забезпечити подальший технічний прогрес у всіх галузях народного господарства СРСР як умову могутнього підйому виробництва і підвищення продуктивності праці, для чого необхідно не тільки наздогнати, але і перевершити найближчим часом досягнення науки за межами СРСР.

4.  Завершити в 1946 р. післявоєнну перебудову народного господарства, використати виробничу потужність довоєнної промисловості для подаль­шого збільшення економічної сили Радянського Союзу.

5.    Забезпечити подальше підвищення обороноздатності СРСР і оснащення Збройних Сил Радянсь­кого Союзу новітньою військовою технікою.

6.    Забезпечити високі темпи накопичення, передбачивши обсяг централізованих капітальних вкладень для відновлення і розвитку народного господарства  СРСР на п'ятиліття в розмірі 250,3 млрд. крб. і введення в дію відновлюваних і нових підприємств вартістю 234 млрд. крб. (у кошторисних цінах 1945 р.) <...>

8. Перевершити довоєнний рівень народного доходу і рівень народ­ного споживання, для чого всебічно підняти харчову промисловість, розвернути масове виробництво предметів широкого споживання, помножити колгоспні доходи, збільшити товарообіг; відмінити най­ближчим часом карткову систему, замінивши її розгорненою куль­турною радянською торгівлею, <...>

10. Підвищити продуктивність праці на основі повного викори­стання 8-гпднняого робочого дня, всебічної механізації трудомістких галузей промисловості, подальшої електрифікації народного госпо­дарства і інтенсифікації виробничих процесів...

(Хрестоматія з історії України за всією шкільною програмою. Практичний довідник / Уклад. Воропаєва В. В. – Харків: ФОП Співак В. Л., 2010. – С. 437 – 438.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Назвіть основні завдання плану. Визначте його особливості порівняно з довоєнними п'ятирічками.

2.    Які завдання плану були першочерговими?

3.    Які галузі промисловості повинні були відбудовуватись перши­ми? Чому?

4.    Назвіть ймовірні джерела відбудови народного господарства.

 

 

ДОКУМЕНТ № 3

Витяг з Постанови Політбюро ЦК ВКП (б) «Про антипартійні дії члена ЦК ВКП (б) т. КУЗНЕЦОВА О. О. І КАНДИДАТІВ У ЧЛЕНИ ЦК ВКП (б) тт. РОДЮНОВА М. І. ИПОПКОВА П. С» (так звана «ЛЕНІНГРАДСЬКА СПРАВА» ), 15 лютого 1949року.

«Політбюро ЦК ВКП (б) вважає, що відзначені вище антидержавні дії (розтрати державних товарних фондів під час проведення Всесоюзного гуртового ярмарку в Ленінграді) були наслідком того, що у тт. Кузнецова, Родіонова, Попкова наявний нездоровий, небільшовицький ухил, що знаходить прояв у демагогічному заграванні з Ленінградською організацією, паплюженні ЦК ВКП (б), який нібито не допомагає Ленінградсь­кій організації, у спробах подати себе як особливих захисників інтересів Ленінграда, у спробах створити стіну між ЦК ВКП (б) та Ленінградською організацією і віддалити таким чином Ленінградську організацію від ЦК ВКП (б).

Політбюро ЦК ВКП (б) вважає, що такі непартійні методи повинні бути викорінені, бо вони є проявами партійної групівщини, сіють недовіру в стосунках між Ленобкомом та ЦК ВКП (б) і здатні привести до відриву Ленінградської організації від партії, від ЦК». ВКП (б).

(Реабилитация. Политические процессы 30-50-х годов. - Москва, 1991. - С. 315.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Чи змінився характер політичного режиму в СРСР після війни? Обґрунтуйте свою думку.

2.    Охарактеризуйте соціально-економічну політику радянського керівництва у перші повоєнні роки.

3.    Які чинники зумовили відновлення і поширення політичних репресій в СРСР у 1945-1953 рр.?

4.    Які звинувачення були висунуті групі ленінградських керівників?

5.    Чим пояснити, що звинувачення, безпідставність яких була очевидною (окрім наведених у документі, «ленінградцям» пізніше інкримінували ще й співробітництво з англійською розвідкою), виявилися достатніми для покарання смертю?

 

 

ДОКУМЕНТ № 4

Із резолюції XVII з'їзду КП(б)У

Вересень 1952 р.

Обговоривши проект Директив XIX з'їзду партії щодо п'ятого п'ятирічного плану розвитку СРСР на 1951-1955 роки, XVII з'їзд Ко­муністичної партії (більшовиків) України одностайно схвалює і гаряче підтримує величну програму дальшого піднесення всіх галузей народного господарства, зростання матеріального добробуту, охорони здоров’я і культурного рівня нашого народу

За роки, що пройшли з часу XVIII з'їзду ВКП(6), народи СРСР під керівництвом Комуністичної партії <...> досягли нових всесвітньо-історичних перемог, незмірно зміцнили могутність Радянської держави, піднесли її міжнародний авторитет, зробили великий крок уперед по шляху будівництва комунізму.

Новий п'ятирічний план є планом мирного господарського і куль­турного будівництва. Він демонструє перед усім світом велику життєву силу соціалізму, корінні переваги соціалістичної системи гос­подарства перед капіталістичною системою, зміцнює могутність Радянської держави та всього міжнародного табору миру, демократії І соціалізму.

(Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів і конференцій (1918-1956). - К., 1958.- С. 660 - 661.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    За рахунок чого проходила відбудова народного господарства у післявоєнні роки?

2.    Чому залишалась низькою продуктивність економіки?

 

 

ДОКУМЕНТ № 5

Статті про смерть Й. Сталіна у газеті ЦК КП України «Правда Украины»

Березень 1953 року

ВСЯ НАША ЖИЗНЬ - ЭТО СТАЛИН РОДНОЙ

Что тяжелей,

чем минуты эти?

День предвесенний -

в траурной мгле.

Умер

самый нужный на свете

Самый родной человек на земле.

Жизнь нашу

- всю! -

как лучи пронизали мысли,

дела

и заботы его.

Сталин -

бессмертие наша и сила,

Вся наша жизнь -

Это Сталин родной.

Нам не забыть,

как по фронту в метель,

шел он землей украинской не раз,

Сталина в серой армейской шинели

видели Харьков,

Киев,

Донбасс...

Леонид Вышеславский

(Правда Украины 1953. - 8 марта.)

 

ДОКУМЕНТ № 6

Постанова Президії Верховної Ради УРСР про звернення Президії Верховної Ради РРФСР з питання передання Кримської області до складу Української РСР, 13 лютого 1954 р.

Обговоривши подання Президії Верховної Ради РРФСР з пи­тання передання Кримської області із складу РРФСР до складу Української РСР, внесене на розгляд Президії Верховної Ради СРСР, Президія Верховної Ради Української РСР висловлює сердечну подяку Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки за цей великодушний, благородний акт братнього російського народу.

Український народ з почуттям глибокого задоволення і палкої вдячності зустріне рішення про передання Криму до складу Української РСР як нове яскраве виявлення безмежного довір'я і широкої любові російського народу до українського народу, ново свідчення братської дружби між російським І українським народами.

Уряд України подбає про подальший розвиток і процвітання на­родного господарства Криму.

Президія Верховної Ряди Української РСР відповідно до подан­ня Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки ухвалює:

Просити Президію Верховної Ради Союзу РСР передати Кримську область із складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Голова Президії Верховної Ради Української РСР - Д. С. Коротченко.

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР - В. І. Нижник,

Київ, 13 лютого 1954 р.

(Трибуна лектора. - 1992. - № 4. - С. 79; Хрестоматія з історії України за всією шкільною програмою. Практичний довідник / Уклад. Воропаєва В. В. – Харків: ФОП Співак В. Л., 2010. – С. 442 - 443.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Проаналізуйте документи і сформулюйте свою думку стосовно необхідності, доцільності й законності приєднання Кримської об­ласті до Української РСР.

2.    Чи можна погодитися з тим, що передача Криму була подарунком М. Хрущова республіці на честь 300-річчя «возз'єднання» з Росією?

 

 

ДОКУМЕНТ № 7

Спогади Ф. Бурлацького про Микиту ХРУЩОВА

Первинний, можна сказати, генетичний гуманізм, я розтрачений Хрущовим, незважаючи на всі випробування нації суворої епохи, ось, на мою думку, основна причина того, що сам Хрущов став великим тираноборцем і руйнівником культ Сталіна та режиму його влади. Звичайний людський страх утримував його від захисту несправедливо страчуваних людей в період сталінщини. Але тим сильніше нагромаджувались в його душі біль, каяття, почуття провини та відповідальності за все що трапилось.

(Бурлацкий Ф. Вожди и советники. О Хрущеве, Андропове и не только о них... - Москва, 1990. - С. 83.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Чи погоджуєтесь ви з версією автора про мотиви, які спонукали М.Хрущов відкрито засудити «культ особи» Й.Сталіна та виступити з відомою доповіддю на XX з’їзді КПРС? Обґрунтуйте свою думку.

 

 

ДОКУМЕНТ № 8

Зі спогадів М. Ромма «Мирного співіснування в ідеології не буде» про спілкування Першого секретаря ЦК КПРС М. С. Хрущова з радянськими художниками.[1]

1962 рік

«- Лист тут підписали. І в цьому листі, між іншим,... просять за молодих цих лівих художників, і пишуть: нехай працюють і ті, інші, нехай нібито в образотворчому нашому мистецтві буде мирне співіснування. Це, товариші, груба політична помилка. Мирне співіснування можливе, але не в питаннях ідеологи [Говорив М. Хрущов]

Еренбург йому з місця:

- Та це ж був жарт! Микито Сергійовичу, це в листі такий ну, ніби жартівливий вираз був. Мирний же лист був.

- Ні, товаришу Еренбург, це не був жарт. Мирного спів­існування в питаннях ідеології не буде. Не буде, товариші! І я попереджаю усіх, хто підписав цього листа. Ось так!

Так закінчилось це засідання на Ленінських горах. Розходились усі ситі, але стурбовані, зі зніченою душею, не розуміючи, що буде Справи після цього пішли погано, стали закручуватись гайки, почали публікувати листи, викривальні статті. Взагалі почався погром...»

(Никита Сергеевич Хрущев. Материали к биографии. - Москва, 1991.- С. 140-141.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Розкрийте суть заяви М.Хрущова, зверненої до митців, що «в питаннях ідеології «не може бути мирного співіснування».

2.    Які наслідки ця заява мала для мистецького життя в СРСР?

 

 

ДОКУМЕНТ № 9

Історик М. Гефтер про Хрущова

На перший погляд, Хрущов мало чим відрізнявся від своїх соратників. Як і інші, і в міру займаного їм положення, він був багато в чому повинний, у тому числі і перш за все в людських жертвах (Сталін гострозоро стежив, аби ніхто з його оточення не ухилявся від законів кругової поруки...) А те, що відрізняло Хрущова до 1953 р., могло б навіть розглядатися як недоліки його в порівнянні з іншими, більш високопоставленими членами ієрархії. Він не був теоретиком і навіть не в змозі був здаватися їм. Як перший секретар ЦК КП України він, правда, підписував чергові статті про сталінську дружбу народів, але ані найменших нововведень собі не дозволяв... Хоча Хрущов був хитрий і досвідчений в правилах апаратної гри, ця хитрість все ж не убила в ньому безпосередності, яка не належала до якостей, що дозволяли піднятися на самий верх. Хрущов був, безумовно, сміливою людиною, але і ця якість здавалася надлишковою в політиці, поки не прийшов його, хрущовський, час ...Відмінність між ним і останніми з ближніх бояр полягало в тому, що він - і не лише через займані пости (у Москві і Києві), але і по самому складу - належав до категорії масовиків. Таких на початок 50-х років залишилося не надто багато серед партійних діячів високого рангу, але їх було немало в натовпі низових кадрів, і ним Хрущов всією своєю подобою був ближче, ніж вельможі - холопи старого гартування і типові кар'єристи третього заклику.

(Гефтер М. От анти-Сталина к не-Сталину непройденный путь // Осмыслить культ Сталина. - М., 1989. - С. 508.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Спираючись на оцінки М. Гефтера, дайте відповідь, які особисті якості М. Хрущова сприяли його піднесенню до вершин керівництва державою.

2.    Яких якостей йому бракувало як керівникові?

 

 

ДОКУМЕНТ № 10

Звітна доповідь першого секретаря Центрального комітету Комуністичній партії Радянського Союзу Микити Хрущова на XX з'їздї партії.

Москва. 14 лютого 1956 р.

6. Деякі принципові питання сучасного міжнародного розвитку

Про мирне співіснування двох систем. Ленінський принцип мирного співіснування держав з різних соціальних буд був і залишається генеральною лінією зовнішньої політики нашої країни.

Говорять, ніби Радянський Союз висуває принцип мирного співіснування лише з тактичних, кон'юнктурних міркувань. Проте відомо, що за мирне співіснування ми з такою ж наполегливістю виступали і раніше, з перших років Радянської влади. Отже, це не тактичний хід, а основний принцип радянської зовнішньої політики.

Це означає, що якщо і є загроза мирному співіснуванню країн з різними соціально-політичними системами, то виходить вона зовсім не від Радянського Союзу, не від соціалістичного табору. Чи є в соціалістичної держави хоч би один мотив для розв'язування агресивної війни? Можливо, у нас є класи і групи, зацікавлені у війні як засобі збагачення? Немає. Вони у нас давно ліквідовані. Можливо, у нас мало землі і природних багатств, можливо, нам не вистачає джерел сировини або ринків збуту наших товарів? Ні, все це у нас є з лишком. Навіщо ж нам, спрашивается, війна? Вона нам не потрібна, ми в принципі відкидаємо політику, в результаті якої мільйони людей ввергаються у війни ради корисливих інтересів купки мільярдерів. Чи відомо все це тим, хто кричить про «агресивні наміри» СРСР? Зрозуміло, відомо. Для чого ж вони продовжують дудіти в стару сиплу дуду з приводу уявної «комуністичної агресії»? Лише для того, щоб замутити воду, прикрити свої плани щодо світового панування, щодо «хрестового походу» проти світу, демократії і соціалізму.

Коли ми говоримо про те, що в змаганні двох систем - капіталістичною і соціалістичною - переможе соціалістична система, то це зовсім не означає, що перемога буде досягнута шляхом озброєного втручання соціалістичних країн у внутрішні справи капіталістичних країн. Наша упевненість в перемозі комунізму заснована на тому, що соціалістичний спосіб виробництва має вирішальну перевагу перед капіталістичною. Саме тому ідеї марксизму-ленінізму усе більш опановують свідомість широких мас капіталістичних країн трудящих, як вони опанували свідомість мільйонів людей в нашій країні і країнах народної демократії.

Про можливість запобігання війнам в сучасну епоху. Мільйони людей у всьому світі запитують: чи неминуча нова війна, невже людству, що пережило дві кровопролитні світові війни, належить пережити ще і третю? Марксисти повинні дати відповідь на це питання, взявши до уваги всесвітньо-історичні зміни, що сталися за останні десятиліття.

Як відомо, є марксистсько-ленінське положення, що, поки існує імперіалізм, війни неминучі. Це положення було вироблене в період, коли - 1) імперіалізм був всеосяжною світовою системою і - 2) суспільні і політичні сили, не зацікавлені у війні, були слабкі, недостатньо організовані і не могли зважаючи на це змусити імперіалістів відмовитися від воєн.

Зазвичай беруть лише одну сторону питання, розглядають лише економічну основу воєн при імперіалізмі. Але цього недостатньо. Війна - це не лише економічне явище. В питанні про тому, бути або не бути війні, має велике значення співвідношення класових, політичних сил, організованість і свідома воля людей. Більш того, в певних умовах боротьба передових суспільних і політичних сил може зіграти в цьому питанні вирішальну роль. До сих справа йшла так, що сили, не зацікавлені у війні і промовці проти неї, були слабо організовані, не мали засобів для того, щоб протиставити свою волю задумам паліїв війни. Так була справа перед першою світовою війною, коли основна сила, що боролася проти загрози війни, - міжнародний пролетаріат - була дезорганизована зрадою лідерів II Інтернаціоналу. Так йшла справа і напередодні другої світової війни, коли Радянський Союз був єдиною державою, ведучим активну миролюбну політику, коли інші великі держави фактично заохочували агресорів, а робочий рух в капіталістичних країнах був розколений правими лідерами соціал-демократії.

(Системная история международных отношений в четырех  томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004.  - С. 166-169)

 

ДОКУМЕНТ № 11

З доповіді першого секретаря ЦК КПРС М. С. Хрущова на XX з’їзді КПРС «Про культ особи та його наслідки».

25 лютого 1956 р.

...Свавілля Сталіна по відношенню до партії, до її Центрального Комітету особливо виявився після XVII з'їзду партії, що відбувся в 1934 році.

...Комісія ознайомилася з великою кількістю матеріалів в архівах НКВД, з іншими документами і встановила численні факти фальсифікованих справ проти комуністів помилкових звинувачень, кричущих порушень соціалістичної законності, внаслідок чого загинули безневинні люди. З'ясовується, що багато партійних, радянських, господарських працівників яких оголосили в 1937 - 1938 роках «ворогами», насправді ніколи ворогами, шпигунами, шкідниками і тому подібне не були, що вони, по суті, завжди залишалися комуністами і були обмовлені, а інколи, не витримавши звірячих катувань, самі на себе наговорювали (під диктування слідчих-фальсифікаторів) всілякі тяжкі і неймовірні звинувачення. Встановлено, що з 139 членів і кандидатів в члени Центрального Комітету партії, вибраних на XVII з'їзді партії, було арештоване і розстріляне (головним чином в 1937-1938 рр.) 98 чоловік, тобто 70 відсотків.

..Це сталося в результаті зловживання владою з боку Сталіна, який почав застосовувати масовий терор проти кадрів партії.

...Склалася порочна практика, коли в НКВД складалися списки людей, поділа яких підлягали розгляду на Військовій Колегії, і їм заздалегідь визначалася міра покарання. Ці списки прямували Їжаковим особисто Сталіну для санкціонування пропонованих заходів покарання. У 1937-1938 роках Сталіну було направлено 383 таких списку на багато тисяч партійних, комсомольських, військових і господарських працівників і була отримана санкція.

...Сталін був людина дуже недовірлива, з хворобливою підозрілістю... Хвороблива підозрілість привела його до огульного недовір'я, у тому числі і по відношенню до видатних діячів партії, яких він знав багато років... Маючи необмежену владу, він допускав жорстоке свавілля, пригнічував людину морально і фізично

...Культ особи придбав такі жахливі розміри головним чином тому, що сам Сталін всіляко заохочував і підтримував звеличення його персони... Одним з найбільш характерних проявів самовихваляння і відсутності елементарної скромності Сталіна є видання його «короткої біографії», що вийшла в світ в 1948 р.

Ця книга є вираженням самим нестримним лестощам, зразком обожнювання людини, перетвореннями його на непогрішимого мудреця... Немає необхідності цитувати нудотно-влесливі характеристики, нагромаджені в цій книзі одна на одну. Слід лише підкреслити, що всі вони відредаговані особисто Сталіним.

 (Известия ЦК КПСС. - 1989. - № 3. - С. 136 - 157.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте ці два документи та порівняйте їх.

2.    З'ясуйте, про порушення яких принципів законності говорив М. Хрущов у доповіді на XX з’їзді партії? 

3.    Проаналізувавши документ визначте, якими мотивами керувався М. Хрущов, приймаючи рішення виступити із засудженням культу особи Сталіна.

4.    Чи можна стверджувати, що Хрущов зробив мужній громадянський вчинок?

5.    Чому доповідь М. Хрущова на XX з'їзді КПРС була опублікована лише в 1989 р.?

 

 

ДОКУМЕНТ № 12

Постанова ЦК КПРС про подолання культу особи та його наслідків

Червень 1956 р.

<...> Як могло статися, що в умовах радянського соціалістичного ладу виник і поширився культ особи Сталіна з усіма його негативни­ми наслідками?

При розгляді цього питання треба мати на увазі як об'єктивні, конкретні історичні умови, в яких проходило будівництво соціалізму її СРСР, так і деякі суб'єктивні фактори, пов'язані з особистими якос­тями Сталіна.

<...> Протягом більш як чверті століття Радянська країна була єдиною країною, що прокладала людству шлях до соціалізму. Вона бу­ла подібна до обложеної фортеці, яка перебувала в капіталістичному оточенні Партія повинна була виховувати весь народ у дусі постійної пильності і мобілізаційної готовності перед лицем зовнішніх ворогів.

<...> Ця складна міжнародна і внутрішня обстановка вимагала залізної дисципліни, безустанного підвищення пильності, найсуворішої централізації керівництва, що не могло не позначитися нега­тивно на розвитку деяких демократичних форм. У холі запеклої бо­ротьби з усім світом імперіалізму нашій країні доводилося йти на де­які обмеження демократи, виправдані логікою боротьби нашого наро­ду за соціалізм в умовах капіталістичного оточення.

<.„> Перебуваючи тривалий період на посту генерального секре­таря ЦК партії, Й. В. Сталін разом з іншими керівними діячами актив­но боровся за перетворення в життя ленінських заповітів. Він був підданий марксизмові-ленінізмові, як теоретик і визначний організа­тор очолив боротьбу партії проти троцькістів, правих опортуністів, буржуазних націоналістів, проти підступів капіталістичного оточення. У цій політичній та ідейній боротьбі Сталін здобув великий авторитет і популярність. Проте з його ім'ям стали неправильно пов’язувати всі наші великі перемоги. Успіхи, досягнуті Комуністичною партією і Радянською країною, вихваляння на адресу Сталіна запаморочили йому голову. В цій обстановці почав поступово складатися культ особи Сталіна.

Розвиткові культу особи сприяли у величезній мірі деякі індивідуальні якості Й. В. Сталіна, на негативний характер яких вказував ще В. І. Ленін. Наприкінці 1922 р. Ленін звернувся з листом до чергового з'їзду партії, в якому говорилося:

"Тов. Сталін, зробившись генсеком, зосередив у своїх руках безмежну владу, і я не певен, чи зуміє він завжди досить обережно корис­туватися цією владою". В додатку до цього листа, написаному на початку січня 1923 р., В. І. Ленін знову повертається до питання про деякі не­терпимі для керівника особисті якості Сталіна. "Сталін надто грубий, писав Ленін, - і цей недолік, цілком терпимий серед нас і в стосунках між нами, комуністами, стає нетерпимим на посаді генсека...".

<...> Великої шкоди справі соціалістичного будівництва, розвиткові демократії всередині партії і держали завдала помилкова формула Сталіна про те, що нібито в міру просування Радянського Союзу до соціалізму класова боротьба буде дедалі більше іі більше загострюватись. Ця формула вірна тільки для певних етапів перехідного періоду, коли розв'язувалось питання "хто - кого?", коли йшла вперта класова боротьба за побудову основ соціалізму, була висунута на перший план у 1937 р., в момент, коли соціалізм уже переміг в нашій країні, коли ек­сплуататорські класи та їх економічна база були ліквідовані. На практиці ця помилкова теоретична формула стала обґрунтуванням найгрубіших порушень соціалістичної законності і масових репресій.

Саме в тих умовах створилося, зокрема, особливе становище для органів державної безпеки, яким виявилось величезне довір'я, бо вони мали перед народом і країною безсумнівні заслуги в справі захисту за­воювань революції. Протягом тривалого часу органи державної безпеки виправдували це довір'я, і їх особливе становище не викликало будь-якої небезпеки. Справа змінилася після того, коли контроль над ними з боку партії і уряду був поступово підмінений особистим кон­тролем Сталіна, а звичайне здійснення норм правосуддя нерідко підмінювалось його одноособовими рішеннями. Становище ще більше ускладнилось, коли на чолі органів державної безпеки опинилася зло­чинна банда агента міжнародного імперіалізму Берія. Були допущені серйозні порушення радянської законності і масові репресії. В результаті підступів ворогів були обмовлені і невинно потерпіли багато чесних комуністів і безпартійних радянських людей.

<...> Безумовно, факти говорять про те, що Сталін винен у багать­ох беззаконнях, які чинились особливо в останній період його життя. Він застосовував часом у цій боротьбі негідні методи, порушував ленінські принципи і норми партійного життя. В цьому полягала трагедія Сталіна. Але все це разом з тим утруднювало й боротьбу проти беззаконь, які тоді чинилися, бо успіхи будівництва соціалізму, зміцнення СРСР в обстановці культу особи приписувалися Сталіну.

(КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. - М., 1968. - Т. 8. - С. 113- 118.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Розкрийте причини формування культу особи Сталіна в СРСР.

2.    Проаналізуйте з поданих документів зміст і мету "хрущовської відлиги».

3.    Чому не був доведений до кінця процес десталанізації?

 

 

ДОКУМЕНТ № 13

Постанова Пленуму ЦК КПРС «Про антипартійну групу Маленкова Г. М., Кагановича Л. М._, Молотова В. М.»

22-29 червня 1957 р.

Пленум Центрального Комітету КПРС на засіданнях 22-29 червня 1957 р. розглянув питання про антипартійну групу Маленкова, Кагановича, Молотова, яка утворилася всередині Президії ЦК КПРС.

У той час, коли партія під керівництвом Центрального Комітету, спираючись на всенародну підтримку, проводить величезну роботу по виконанню історичних рішень XX з'їзду, спрямованих на дальший розвиток народного господарства і безперервне піднесення життєвого рівня радянського народу, на відновлення ленінських норм внутріпартійного життя, ліквідацію порушень революційної законності, на розширення зв'язку партії з народними масами, розвиток радянської соціалістичної демократії, на зміцнення дружби радянських народів, проведення правильної національної політики, а в галузі зовнішньої політики - на розрядку міжнародної напруженості з метою забезпечення міцного миру; і коли досягнуто вже в усіх цих галузях серйозних успіхів, про які знає кожна радянська людина,- в цей час антипартійна група Маленкова, Кагановича і Молотова виступила проти лінії партії.

Маючи на меті змінити політичну лінію партії, ця група антипартійними, фракційними методами добивалася зміни складу керівних органів партії, обраних на пленумі ЦК КПРС. Це не було випадковістю.

Протягом останніх 3-4 років, коли партія взяла рішучий курс на виправлення помилок і недоліків, породжених культом особи, і успішно бореться проти ревізіоністів марксизму-ленінізму як на міжнародній арені, так і всередині країни, коли партія провела велику роботу по виправленню допущених у минулому перекручень ленінської національної політики,- учасники розкритої тепер і повністю викритої антипартійної групи постійно чинили пряму чи посередню протидію цьому курсові, схваленому XX з'їздом КПРС. Ця група по суті намагалась протидіяти ленінському курсові на мирне співіснування між державами з різними соціальними системами, ослабленню міжнародної напруженості і встановленню дружніх відно­син СРСР з усіма народами світу.

Вони були проти розширення прав союзних республік в галузі економічного і культурного будівництва, в галузі законодавства, а також проти посилення ролі місцевих Рад у розв'язанні цих завдань. Тим самим антипартійна група протидіяла твердо провадженому партією курсові на більш швидкий розвиток економіки й культури в національних республіках, який забезпечує дальше зміцнення ленінської дружби між усіма народами нашої країни. Антипартійна група не тільки не розуміла, а й чинила опір заходам партії по боротьбі і бюрократизмом, по скороченню роздутого державного апарату. В усіх цих питаннях вони виступали проти ленінського принципу демо­кратичного централізму, який проводила партія.

Ця група чинила впертий опір і намагалася зірвати такий надзвичайно важливий захід, як реорганізація управління промисловістю, створення радпаргоспів в економічних районах, схвалений усією партією і народом. <...>

У питаннях сільського господарства учасники цієї групи виявили розуміння нових назрілих завдань. Вони не визнавали необхідності посилення матеріальної заінтересованості колгоспного селянства в розширенні виробництва продуктів сільського господарства. Вони заперечували проти скасування старого, бюрократичного порядку планування в колгоспах і запровадження нового порядку планування, який розв'язує ініціативу колгоспів у веденні свого господарства, що дало вже свої позитивні результати. Вони настільки відірвалися від життя, що не можуть зрозуміти реальної можливості, яка дає змогу наприкінці цього року скасувати обов'язкові поставки сільськогосподарських продуктів з дворів колгоспників. Проведення цього заходу, який має життєве значення для мільйонів трудящих Радянської країни, стало можливим на основі великого піднесення громадського тваринництва в колгоспах і розвитку радгоспів. Учасники антипартійної групи замість підтримки цього назрілого заходу виступили проти нього. <...>

Не можна вважати випадковим, що учасник антипартійної групи т. Молотов, виявляючи консерватизм і косність, не тільки не зрозумій необхідності освоєння цілинних земель, а й чинив опір справі підняття 35 млн. га цілини, яка набула такого величезного значення в економіці нашої країни.

Тт. Маленков, Каганович і Молотов чинили впертий опір тим заходам, які проводив Центральний Комітет і вся наша партія по ліквідації наслідків культу особи, по усуненню допущених у свій час порушень революційної законності і створенню таких умов, які виключають можливість повторення їх у дальшому. <...>

У галузі зовнішньої політики ця група, особливо т. Молотов, виявляла косність і всіляко перешкоджала проведенню назрілих нових заходів, розрахованих на пом'якшення міжнародної напруженості, на зміцнення миру в усьому світі.

Тов. Молотов протягом тривалого часу, як міністр закордонних справ, не тільки не вживав ніяких заходів по лінії МЗС для поліпшення відносин СРСР з Югославією. <...>

У багатьох з цих питань думку т. Молотова підтримував т. Каганович, а в ряді випадків т. Маленков. Президія Центрального Комітету і Центральний Комітет в цілому терпляче поправляли їх, боролися про­ти їх помилок, сподіваючись, що вони здобудуть уроки з своїх помилок, не наполягатимуть на них і підуть у ногу з усім керівним колекти­вом партії. Але вони й далі залишалися на своїх неправильних, не-ленінських позиціях.

В основі позиції тт. Маленкова, Кагановича І Молотова, яка розходиться з лінією партії, лежить та обставина, що вони перебували й пе­ребувають у полоні старих уявлень і методів, відірвались від життя партії І країни, не бачать нових умов, нової обстановки, проявляють консерватизм, уперто чіпляються за форми й методи роботи, які зжили себе і не відповідають інтересам руху до комунізму, відкидаючи те, що народжується життям і випливає з інтересів розвитку радянського суспільства, з інтересів усього соціалістичного табору.

Як у питаннях внутрішньої, так і в питаннях зовнішньої політики вони є сектантами й догматиками, виявляють начотницький, безжиттєвий підхід до марксизму-ленінізму. Вони не можуть зрозуміти, що в сучасних умовах живий марксизм-ленінізм у дії, боротьба за ко­мунізм виявляються в перетворенні в життя рішень XX з'їзду партії, в наполегливому проведенні політики мирного співіснування, боротьби за дружбу між народами, політики всемірного зміцнення соціалістич­ного табору, в поліпшенні керівництва промисловістю, в боротьбі за всебічне піднесення сільського господарства, за достаток продуктів, за широке житлове будівництво, за розширення прав союзних республік, за розквіт національних культур, за всемірний розвиток ініціативи на­родних мас. <...>

Виходячи з усього викладеного вище і керуючись інтересами всемірного зміцнення ленінської єдності партії, пленум ЦК КПРС постановляє:

1.Засудити, як несумісну з ленінськими принципами нашої партії, фракційну діяльність антипартійної групи Маленкова, Кагановича, Молотова і Шепілова, який примкнув до них.

2.Вивести із складу членів Президії ЦК і з складу ЦК тт. Маленкова, Кагановича і Молотова; зняти з поста секретаря ЦК КПРС і вивести із складу кандидатів у члени Президії ЦК і із складу членів ЦК т. Шепілова.

(КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів конференцій і пленумів ЦК- К.,1981. - Т. 7. – С. 257 - 262.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.Чому проти курсу М.С. Хрущова виступило ряд високопоставлених державних осіб СРСР?

2.Порівняйте формулювання про так звану «антипартійну групу» з періодом репресій 1930-х років. Чому це було можливим в умовах проголошеної Хрущовим десталінізації?

 

 

ДОКУМЕНТ № 14

З доповіді Микити Хрущова на XXI з'їзді Комуністичної партії Радянського Союзу про семирічний план розвитку народного господарства СРСР

27 січня 1959 року

Семирічний план є новим вираженням ленінської миролюбної політики Радянського Союзу. Його здійснення зіграє величезну роль у вирішенні корінної проблеми сучасності - збереження загального світу.

Держава, яка розгортає величезне будівництво нових фабрик, заводів, електростанцій, шахт і інших підприємств, асигнує майже 400 мільярдів рублів на житлове і комунальне будівництво і ставить своєю метою значний підйом життєвого рівня народу, - ця держава орієнтується на мир, а не на війну.

По-друге, виконання плану в такій мірі збільшить економічний потенціал СРСР, що разом із зростанням економічного потенціалу всіх соціалістичних країн забезпечить вирішальну перевагу в співвідношенні сил на міжнародній арені на користь миру, і таким чином виникнуть нові, ще сприятливіші умови для запобігання світовій війні, для збереження миру на землі…

Що нового внесе до міжнародного стану здійснення економічних планів Радянського Союзу, всіх соціалістичних країн Європи і Азії? В результаті цього будуть скликані реальні можливості для усунення війни як засобу вирішення міжнародних питань.

Насправді, коли СРСР перетвориться на першу промислову державу світу, коли могутньою індустріальною державою стане Китайська Народна Республіка, а всі разом соціалістичні країни випускатимуть понад половину світової промислової продукції, міжнародний стан корінним чином зміниться. Успіхи країн соціалістичного табору, безумовно, нададуть величезну дію на зміцнення миролюбних сил у всьому світі. Можна не сумніватися, що на той час до держав, промовців за зміцнення світу, приєднаються нові країни, що звільнилися від колоніального гніту. У свідомості народів ще глибше укорінятиметься ідея недопустимості війни. Настільки очевидним буде нове співвідношення сил, що навіть самим твердолобим імперіалістам стане ясною безнадійність будь-якої спроби розв'язати війну проти соціалістичного табору. Спираючись на потужність табору соціалізму, миролюбні народи зможуть тоді змусити войовничі круги імперіалізму відмовитися від планів нової світової війни.

Таким чином, ще до повної перемоги соціалізму на землі, при збереженні капіталізму в частині світу виникне реальна можливість виключити світову війну з життя суспільства.

Можуть сказати: але ж капіталізм залишиться, а значить, залишаться і авантюристи, які можуть почати війну. Це правильно, і про це не можна забувати. Поки існує капіталізм, завжди можуть відшукатися люди, які "розуму всупереч" захочуть кинутися в безнадійне підприємство. Проте цим вони лише прискорять загибель капіталістичної системи. Будь-яка спроба агресії буде присічена, а авантюристи виявляться там, де ним і належить бути.

Ось, товариші, яка перспектива вимальовувалася при обговоренні наших планів.

(Внеочередной XXI съезд Коммунистической партии Советского Союза. Стенографический отчет. - Т. I. - M.: Политиздат, 1959. – С. 72 - 73)

 

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Уважно прочитайте документ та визначте в яких тонах він створювався.

2.      Що головним було для керівництва СРСР, життєвий рівень населення чи зростання могутності СРСР та країн соціалістичного табору? Чому?

3.      Як ви оцінюєте риторику виступу першої особи Радянського Союзу. Чому він вжив словосполучення «твердолобим імперіалістам»?

 

 

ДОКУМЕНТ № 15

Спільне радянсько-американське комюніке під час візиту голови Ради міністрів СРСР Микити Хрущова до США

Вашингтон. 27 вересня 1959 р.

Голова Ради Міністрів СРСР М. С. Хрущов і президент Д. Ейзенхауер мали відвертий обмін думками в Кемп-Девіді. У деяких з цих бесід взяли участь міністр закордонних справ СРСР А. А. Громико і державний секретар США К. Гертер, а також інші офіційні особи обох країн.

Голова Ради Міністрів СРСР і президент погодилися, що ці бесіди були корисними для з'ясування позицій обох сторін по низці запитань. Ці бесіди не мали на меті вести переговори. Проте виражається надія, що обмін думками сприятиме кращому розумінню мотивів і позицій кожної сторони і цим самим сприяти досягненню справедливого і тривалого миру.

Голова Ради Міністрів СРСР і президент Сполучених Штатів погодилися, що питання про загальне роззброєння є найважливішим питанням, яке стоїть перед світом в даний час. Обоє уряду докладуть всі зусилля до досягнення конструктивного вирішення цієї проблеми.

В ході бесід мав місце обмін думками з німецького питання, включаючи питання про мирний договір з Німеччиною, і були викладені позиції обох сторін.

Відносно берлінського питання було досягнуте розуміння за умови згоди з цим інших безпосередньо зацікавлених сторін про відновлення переговорів з метою досягнення рішення, яке відповідатиме інтересам всіх зацікавлених сторін і інтересам підтримки світу.

На додаток до цих питань відбулися корисні бесіди по низці запитань, що стосуються стосунків між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами. Ці питання включали питання про торгівлю між двома країнами. З питання про розширення обмінів людьми і ідеями був зроблений значний прогрес в ході бесід офіційних представників, і очікується, що відповідні угоди будуть досягнуті найближчим часом.

Голова Ради Міністрів СРСР і президент Сполучених Штатів погодилися, що всі неврегульовані міжнародні питання мають бути вирішені не шляхом застосування сили, а мирними засобами шляхом переговорів...

(Правда. – 1959. - 28 сентября.; Советский фактор в Восточной Европе. 1944-1953. В 2-х тт. Документы / Т. 1. 1944-1948 гг. Отв. редактор – Т. В. Волокитина. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. – С. 193-194)

 

ДОКУМЕНТ № 16

Витяг з промова Микити Хрущова на мітингу трудящих Москви після повернення з поїздки до США

28 вересня 1959 року (витягання)

...Було дуже багато хорошого, але не потрібно забувати і погане. Цей черв'ячок, вірніше червячище, ще живий і може проявити свою життєвість і надалі.

Для чого я говорю про це? Заради охолоджування стосунків між Радянським Союзом і США? Ні. Я говорю про це тому, що треба знати правду, аби ви бачили не лише одну, приємну нам, сторону, але і іншу, закулісну, сторону, яку ховати не потрібно. У Америці є сили, які діють проти нас, проти послаблення напруженості, за збереження «холодної війни». Закривати очі на це означало б проявити слабкість в боротьбі проти цих злих сил, злих духів. Ні, їх треба оголювати, їх треба показати, їх треба публічно висікти, їх треба підсмажити, як бісів, на сковорідці...

(Хрущев Н.С. Мир без оружия - мир без войн. - Т. 2. - М., 1960. – С. 300.)

 

ДОКУМЕНТ № 17

Французький дипломат Ж. Б. Дюрозель (книга «Історія дипломатії від 1919 року до наших днів») про візит радянського лідера Микити Хрущова до США у 1959 та 1960 роках.

«Микита Хрущов прибув до США у вересні 1959 р. Момент було ви­брано слушний, оскільки за два дні до його приїзду радянська ракета вперше досягла Місяця та залишила на ньому прапор і герб СРСР.

Для М. Хрущова організували турне через усі Сполучені Штати, під час якого він показав свою імпульсивну вдачу, переходячи від жартів до погроз. Напосівся на профспілкових керівників. Засудив виставу «Френч-Канкан», показану йому в Голлівуді. Оглянувши плантації куку­рудзи, висловив намір вирощувати її в Радянському Союзі. Заявив у Пітсбурзі після візиту на сталеливарні заводи: «Я приїхав подивитися, як живуть раби капіталізму. Ну що ж! Мушу визнати, що живуть вони непогано».

Через рік М. Хрущов вирушив до Нью-Йорка, щоб у вересні 1960 р. взяти участь у засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Там він висловив звинувачення проти США, які, на його думку, підмінювали міжнародне право бандитизмом і підступністю.

12 жовтня, коли американський і філіппінський представники, говорячи про необхідність визволення всіх народів, долучили до їх переліку й тих, що перебувають із внутрішнього боку «залізної завіси», М. Хрущов висловив свій протест у незвичайний спосіб. Він роззувся та почав бити черевиком по трибуні, неабияк спантеличив­ши тим учасників засідання Генеральної Асамблеї. Щоправда, М. Хрущов заявив, що не хоче війни. На його думку, ішлося про еко­номічне змагання, з якого СРСР вийде переможцем. «Згідно з наши­ми підрахунками, - заявив М. Хрущов 22 жовтня, - ми випередимо США за основними показниками виробництва в 1970 р., тобто через 10 років. Згідно з підрахунками наших економістів, у 1980 р. ми вироблятимемо продукції набагато більше, аніж Сполучені Штати Америки».

(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 113.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте уважно ці ТРИ документи та порівняйте їх.

2.    Чому стали можливим співпраця і компроміс у радянсько-американських відносинах на найвищому рівні?

3.    Які риси характеру проявив М. Хрущов під час візиту до США та перебування на засіданні Генеральної Асамблеї ООН?

4.    Перелічіть основні рішення, які були прийняті на даних зустрічах.

5.    Оцініть характери виступу М. Хрущова на мітингу у Москві про радянсько-американську співпрацю.

6.    Як можна розцінювати слова М. Хрущова про прагнення значно ви­передити США до 1980 р. ?

 

 

ДОКУМЕНТ № 18

Заява голови Ради міністрів СССР М. С. Хрущова президентові Франції де Голлю, прем'єр-міністрові Великої Британії Макміллану, президентові США Ейзенхауеру. (Інцидент з американським розвідувальним літаком «У-2»)

Париж. 16 травня 1960 р.

...Як відомо, останнім часом мав місце провокаційний акт з боку американських військово-повітряних сил відносно Радянського Союзу. Він виразився в тому, що першого травня цього року військовий розвідувальний літак США вторгся в межі Радянського Союзу, виконуючи певне шпигунське завдання по видобутку відомостей про військові і промислові об'єкти на території СРСР. Після того, як стала відома агресивна мета польоту літака, він був збитий підрозділом радянських ракетних військ. На жаль, це не одиничний випадок агресивних і шпигунських дій військово-повітряних сил США проти Радянського Союзу...

Спочатку держдепартамент США пустив в хід безглузду версію, ніби американський літак порушив кордони СРСР випадково і не мав яких-небудь шпигунських і диверсійних завдань. Коли на основі неспростовних фактів була показана явна брехливість цієї версії, то держдепартамент США 7 травня, а потім державний секретар 9 травня від імені уряду США заявили, що американська авіація здійснює вторгнення в межі Радянського Союзу з військовими шпигунськими цілями відповідно до програми, схваленої урядом США і особисто президентом. Двома днями пізніше сам президент Ейзенхауер підтвердив, що здійснення польотів американських літаків над територією Радянського Союзу було і залишається розрахованою політикою США.

Природно, що за подібних умов ми не можемо працювати на нараді, не можемо працювати тому, що ми бачимо, з яких позицій з нами хочуть вести розмову - під загрозою агресивних розвідувальних польотів. Відомо, що шпигунські польоти проводяться в розвідувальних цілях для того, щоб почати війну. Тому ми відкидаємо умови, які створюють для нас Сполучені Штати Америки. Ми не можемо брати участь в яких-небудь переговорах і у вирішенні навіть тих питань, які вже дозріли, - не можемо тому, що видимий - в Сполучених Штатів немає бажання домовитися...

Тому ми вважали б: немає кращого виходу, як перенести нараду глав урядів приблизно на 6-8 місяців...

(Системная история международных отношений в четырех  томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 194-195)

 

 

ДОКУМЕНТ № 19

З вироку у справі американського льотчика-шпигуна Френсиса Пауерса

Серпень 1960 р.

...Матеріалами справи, розглянутими в судовому засіданні, встановлено, що 1 травня 1960 року о 5 годині 36 хвилин за московським часом військова частина протиповітряної оборони Радянського Союзу в районі міста Кіровабада Таджицької РСР, на висоті 20000 метрів, недосяжної для літаків цивільної авіації, виявила невідомий літак, що порушив державний кордон Союзу РСР.

Військові частини протиповітряної оборони країни пильно стежили за діями літака, що пролітав над крупними промисловими центрами і важливими оборонними об'єктами, і лише тоді, коли літак-порушник поглибився в межі Радянського Союзу на 2000 кілометрів, а зловмисний характер цього польоту, багатого в епоху термоядерної зброї згубними наслідками для справи загального світу, став абсолютно очевидний, за наказом Радянського уряду батарея зенітних ракет о 8 годині 53 хвилини збила літак-агресор в районі міста Свердловська.

Пілот літака викинувся з парашутом і у момент приземлення був затриманий. На допиті він назвав себе Пауерсом  Френсисом Гарі - громадянином Сполучених Штатів Америки.

Оглядом уламків літака, що впав, було встановлено, що збитий літак американського виробництва, спеціально конструйований для польотів на великих висотах і споряджений різною апаратурою для виконання шпіонсько-розвідувальних завдань.

У зв'язку з цим пілот Пауерс був арештований і притягнений до кримінальної відповідальності по звинуваченню в шпигунстві проти Радянського Союзу...

Розглядаючи судову справу по звинуваченню Пауерса, Військова колегія Верховного Суду Союзу РСР враховує, що  вторгнення американського військового літака-розвідника представляє злочинне порушення загальновизнаного принципу міжнародного права...

Після того, як глава Радянського уряду М. С. Хрущов на сесії Верховної Ради Союзу РСР 5 травня 1960 року повідомив про те, що над територією Радянського Союзу збитий американський літак, державний департамент Сполучених Штатів Америки, визнавши «сповна за можливе» факт порушення радянського кордону американським літаком, намагався ввести в оману світову громадську думку.

Цій меті покликані були служити вигадані заяви американського Національного управління по аеронавтиці і дослідженню космічного простору і державного департаменту про випадкове відхилення від курсу літака «У-2», що виробляв нібито наукові дослідження.

У завершальному слові на сесії Верховної Ради Союзу РСР 7 травня товариш Хрущев М. С. викрив брехливість цих тверджень.

Після цього американські керівники - президент Ейзенхауер, віце-президент Ніксон і державний секретар Гертер визнали, що шпигунські польоти американських літаків над радянською територією є частиною «розрахованої політики Сполучених Штатів Америки».

Отже, керівники Сполучених Штатів Америки проголосили порушення суверенітету інших держав і шпигунство проти них офіційною державною політикою Америки...

...Військова колегія Верховного Суду Союзу РСР вважає встановленою, що підсудний Пауерс протягом довгого часу був активним секретним агентом Центрального розвідувального управління США, що безпосередньо виконували шпигунські завдання цього управління проти Радянського Союзу, а 1 травня 1960 року з відома уряду Сполучених Штатів Америки на спеціально спорядженому військовому розвідувальному літаку «У-2» вторгся в повітряний простір Союзу РСР і за допомогою особливої радіотехнічної і фотографічної апаратури зібрав відомості стратегічного значення, складові державну і військову таємницю Радянської держави, чим скоїв тяжкий злочин, передбачений статтею 2 Закони Союзу РСР «О кримінальної відповідальності за державні злочини».

В той же час, оцінюючи всі обставини даної справи за внутрішнім переконанням в їх взаємозв'язку, враховуючи чистосердечне визнання Пауерсом своєї провини і його щире розкаяння в скоєному, виходячи з принципів соціалістичного гуманізму, керуючись статтями 319 і 320 УПК РРФСР, Військова колегія Верховного Суду Союзу РСР

Засудила:

Пауерса Френсиса Гарі на підставі статті 2 Закони Союзу РСР «О кримінальної відповідальності за державні злочини» позбавити свободи на десять років, з відбуттям перших трьох років у в'язниці.

(Хрестоматия по новейшей истории. В 3 томах. Документы и материалы. – М.: Издательство социально-экономической литературы, Под ред. Б.Г. Гафурова, Л.И. Зубока, И.М. Майского, А.С. Перевертайло, В.Г. Трухановского. 1960-1961. - Т.3. С. 432-434)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Уважно прочитайте обидва документи та визначте причини названої події.

2.    Чому американський громадянин пересік державний кордон СРСР з «відома уряду Сполучених Штатів Америки на спеціально спорядженому військовому розвідувальному літаку «У-2»?

3.    Чи згодні ви з позицією Микити Хрущова, що це агресивний політ розвідувального літака?

4.    Як ви оцінюєте позицію Держдепартаменту США, що літак залетів на територію СРСР випадково?

5.    Чому про цей випадок з трибуни сесії Верховної Ради СРСР говорив Микита Хрущов?

 

 

ДОКУМЕНТ № 20

Повідомлення радянських інформагентств про перший у світі політ людини у Космос

12 квітня 1961 року

12 квітня 1961 року в Радянському Союзі виведений на орбіту довкола Землі перший в світі космічний корабель-супутник "Схід" з людиною на борту.

Пілотом-космонавтом космічного корабля-супутника "Схід" є громадянин Союзу Радянських Соціалістичних Республік льотчик майор Гагарін Юрій Олексійович.

Старт космічної багатоступінчастої ракети пройшов успішно, і після набору першої космічної швидкості і відділення від останнього рівня ракети-носія корабель-супутник почав вільний політ по орбіті довкола Землі.

За попередніми даними, період звернення корабля-супутника довкола Землі складає 89,1 хвилин; мінімальне видалення від поверхні Землі (у перигеї) дорівнює 175 кілометрам, а максимальна відстань (у апогеї) складає 302 кілометри; кут нахилу площини орбіти до екватора 65 градусів 4 хвилини.

Вага космічного корабля-супутника з пілотом-космонавтом складає 4725 кілограмів, без врахування ваги кінцевого рівня ракети-носія.

З космонавтом товаришем Гагаріним встановлена і підтримується двосторонній радіозв'язок… Період виведення корабля-супутника "Схід" на орбіту космонавт товариш Гагарін переніс задовільно і в даний час відчуває себе добре. Системи, що забезпечують необхідні життєві умови в кабіні корабля-супутника, функціонують нормально...

 

ДОКУМЕНТ № 21

Повідомлення інформагентства ТАРС про успішне повернення людини з першого космічного польоту

13 квітня 1961 року

Після успішного проведення намічених досліджень і виконання програми польоту 12 квітня 1961 року о 10 годині 55 хвилин московського часу радянський корабель "Схід" зробив благополучну посадку в заданому районі Радянського Союзу.

Льотчик-космонавт майор Гагарін повідомив: "Прошу доповісти Партії і Уряду і особисто Микиті Сергійовичу Хрущову, що приземлення пройшло нормально, відчуваю себе добре, травм і ударів не маю".

Здійснення польоту людини в космічний простір відкриває грандіозні перспективи підкорення космосу людством.

(Правда. – 1961. - 13 квітня)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте уважно ці два документи та розкажіть про названу подію.

2.      Яку роль відіграв політ у Космос саме радянської людини для протистояння соціалістичного і капіталістичного світів?

 

 

ДОКУМЕНТ № 22

Витяг з Програми КПРС про розгорнуте комуністичне будівництво, розвиток національних відносин та культури в СРСР

Жовтень 1961 р.

<...> Найвища мета партії - побудувати комуністичне суспільство, на прапорі якого написано: "Від кожного - за здібностями, кожному - за потребами". Повною мірою втілиться лозунг партії: "Все в ім'я людини, для блага людини"... Розв'язання завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними етапами.

У найближче десятиріччя (1961-1970 рр.) Радянський Союз, створюючи матеріально-технічну базу комунізму, перевершить за виробництвом продукції на душу населення наймогутнішу країну капіталізму - США; значно підвищиться матеріальний добробут і культурно-технічний рівень трудящих, всім буде забезпечено матеріальний достаток; всі колгоспи й радгоспи стануть високопродуктивнішими й високодохідними господарствами; в основному будуть задоволені потреби радянських людей у впорядкованих житлах; зникне важка фізична праця; СРСР стане країною найкоротшого робочого дня.

У підсумку другого десятиріччя (1971 -1980 рр.) буде створено матеріально-технічну базу комунізму, яка забезпечить достаток матеріальних ы культурних благ для всього населення; радянське суспільство безпосередньо підійде до здійснення принципу розподілу за потребами, відбудеться поступовий перехід до єдиної загальнонародної власності. Таким чином, у СРСР буде в основному побудоване комуністичне суспільство. Цілковита побудова комуністичного суспільства завершиться в наступний період. <...>

Партія урочисто проголошує: нинішнє покоління радянських людей житиме при комунізмі!

<...> Розгорнуте комуністичне будівництво означає новий етап у розвитку національних відносин у СРСР, що характеризується подальшим зближенням націй і досягненням їхньої цілковитої єдності. Будівництво матеріально-технічної бази комунізму веде до дедалі тіснішого об'єднання радянських народів. <...>

<...> Основними завданнями в галузі освіти і виховання є:

а) Здійснення загальної обов’язкової середньої освіти.

Протягом найближчого десятиріччя здійснити обов'язкову середню загальну і політехнічну одинадцятирічну освіту для всіх дітей шкільного віку і освіту в обсягу 8 класів для тієї частини молоді, що зайнята в народному господарстві і не має відповідної освіти; в наступному десятиріччі буде надана для всіх можливість дістати повну середню освіту. Загальна середня освіта забезпечується розвитком загального і політехнічного навчання, професійною підготовкою в поєднанні з посильною суспільно корисною працею школярів, значним розширенням мережі всіх тинів загальноосвітніх шкіл, у тому числі вечірніх шкіл, які дають середню освіту без відриву від виробництва. <…>

Середня освіта повинна забезпечувати ґрунтовне знання основ наук, засвоєння принципів комуністичного світогляду, трудову і політехнічну підготовку відповідно до зростаючою рівня розвитку науки й техніки, з урахуванням потреб суспільства, здібностей і бажань учнів, а також моральне, естетичне і фізичне виховання здорового підростаючого покоління. <...>

(КПРС в резолюціях... – С. 233 - 234, 270, 278.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.Які були головні напрямки і завдання побудови комунізму в СРСР?

 

 

ДОКУМЕНТ № 23

Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою

Москва. 5 серпня 1963 р.

Уряди Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки, нижче іменовані як «Первинні Учасники» погодилися про нижченаведене:

Стаття I

1. Кожен з Учасників цього Договору зобов'язався заборонити, запобігати і не виробляти будь-які випробувальні вибухи ядерної зброї і будь-які інші ядерні вибухи в будь-якому місці, що знаходиться під його юрисдикцією або контролем:

а)  у атмосфері; за її межами, включаючи космічний простір; під водою, включаючи територіальні води і відкрите море;

б)  у будь-якому іншому середовищі, якщо такий вибух викликає випадання радіоактивних осадів за межами територіальних кордонів держави, під юрисдикцією або контролем якого проводиться такий вибух. При цьому мається на увазі, що положення справжнього підпункту не повинні наносити збитку укладенню договору, ведучого до заборони навіки всіх випробувальних ядерних вибухів, включаючи всі такі вибухи під землею, до висновку якого Учасники, як вони заявили в преамбулі до цього Договору, прагнутимуть.

2. Кожен з Учасників цього Договору зобов'язався далі утримуватися від спонуки, заохочення або якої-небудь участі в проведенні будь-яких випробувальних вибухів ядерної зброї і будь-яких інших ядерних вибухів, де б то не було, які проводилися б в будь-якому з середовищ, названих в пункті 1 справжньої статті, або мали б вказані в цьому 1-м пункті наслідку....

Стаття III

1. Цей Договір буде відкритий для підписання його всіма державами. Будь-яка держава, яка не підпише цей Договір до набуття чинності його відповідно до пункту Ъ даної статті, може приєднатися до нього у будь-який час...

Стаття IV

Цей Договір є безстроковим ...

(Системная история международных отношений в четырех  томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 208-209)

 

ДОКУМЕНТ № 24

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї

Москва - Вашингтон - Лондон. 1 липня 1968 р.

Стаття I. Кожна з Держав-учасників цього Договору, що володіють ядерною зброєю, зобов'язався не передавати кому б то не було ядерна зброя або інші ядерні вибухові пристрої, а також контроль над такою зброєю або вибуховими пристроями ні прямо, ні побічно, так само як і жодним чином не допомагати, не заохочувати і не спонукати яку-небудь державу, що не володіє ядерною зброєю, до виробництва або до придбання яким-небудь іншим способом ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю над такою зброєю або вибуховими пристроями.

Стаття II. Кожна з Держав-учасників цього Договору, що не володіють ядерною зброєю, зобов'язався не приймати передачі від кого б то не було ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю над такою зброєю або вибуховими пристроями ні прямо, ні побічно; не виробляти і не набувати яким-небудь іншим способом ядерна зброя або інші ядерні вибухові пристрої, так само як і не добиватися і не приймати якої-небудь допомоги у виробництві ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв.

Стаття IX

1. Цей Договір відкритий для підписання його всіма державами. Будь-яка держава, яка не підпише Договір до набуття чинності його відповідно до пункту 3 даних статті, може приєднатися до нього у будь-який час...

2.Цей Договір набирає чинності після його ратифікації державами, уряди яких призначені як депозитарії Договору, і 40 що іншими підписали цей Договір державами і здача ними на зберігання ратифікаційних грамот. Для цілей цього Договору державою, ядерною зброєю, що володіє, є держава, яка виробила і висадила ядерну зброю або інший ядерний вибуховий пристрій до 1 січня 1967 року...

(Системная история международных отношений в четырех  томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004.  - С. 215-217)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Опрацюйте ці два документи та дайте їм оцінку.

2.      Визначте причини прийняття даних документів.

3.      Порівняйте ці два договори. Чим відрізнявся Договір, прийнятий за правління М  Хрущова та Л. Брежнєва.

 

 

ДОКУМЕНТ № 25

Зі спогадів П. Шелеста про події літа 1964 року

Візит Брежнєва був для мене несподіваним. Я відпочивав у Криму, на дачі...

...Брежнєв раптом звернувся до мене на «ти», чого раніше не булу. «Ти, Петре, пробач за моє до тебе запитання в такій постановці Мова йде, вірніше піде, про серйозну і досить делікатну справу. Нам в центрі працюється важко. М. С. Хрущов багатьох ігнорує, не рахується з нами. Він перший секретар ЦК КПРС, він же Голова Ради Міністрів, Мікоян - Голова Верховної Ради, вони удвох - старі діди - і крутять всі справи. Нам дуже важко, і ми хочемо мати друзів і опору». Незабаром про зустріч знав М. В. Підгорний.

...Знов відбулася зустріч з Л. І. Брежнєвим, тепер у нього на дачі. Розмова йшла про те, як все-таки вияснить відносини з Хрущовим ...Я запропонував скликати Пленум ЦК КПРС і торкнутись оголошених тем: про розділ партії на промислові і сільськогосподарські обкоми,  про реорганізаційну сверблячку в народному господарстві та ряд інших. На цей пленум запросити М. С. Хрущова і в його присутності відверто висловитися по всіх наболіли-питаннях. Брежнєв відкинув мою пропозицію як безпідставну. ...Брежнєв пропонував самі огидні прийоми для зміщення Xрущова, наприклад, десь в дорозі, в поїзді його заарештувати. Семичастний і Підгорний всі ці брежнєвські варіанти відкинули як нелюдські і політично безпідставні.

(Шелест П. Ю. Все, що скоїлося, я передбачав Україна. - 1990. -  № 21. – С. 11 – 12.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Як найточніше можна охарактеризувати рішення Пленуму ЦК КПРС жовтня 1964 р.:

-  переобрання М, Хрущова;

-  зміщення М. Хрущова;

-  державний переворот? Обґрунтуйте свою думку.

2.          Чому М. Хрущов став першим радянським лідером, який достроково залишив першу посаду у державі?

 

 

ДОКУМЕНТ № 26

Закон СРСР "Про зміну систем органів управління промисловістю і перетворення деяких інших органів державного управління"

2 жовтня 1965 р.

З метою поліпшення управління промисловістю Верховна Рада СРСР постановила:

Ст. 1. Створити наступні союзно-республіканські міністерства СРСР:

Міністерство горної металургії, ... кольорової, вугільної, хімічної нафтодобувної, нафтохімічної, лісової, будівельних матеріалів, легкої, харчової, м'ясо-молочної... та ін. промисловості.

Ст. 12. У зв'язку із змінами у організації управління промисловістю скасувати Вищу Раду по народному господарству СРСР Ради Міністрів СРСР і Раду народного господарства СРСР. Визнати за необхідне скасування республіканських рад народного господарства і рад народного господарства економічних районів.

(Ведомости Верховного Совета СССР. - 1965. -№ 39. - С. 558.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте документ. Скажіть з якою метою проводилась економічна реформа 1965 року?

2.    Чому саме такі галузі промисловості могли мати союзне-республіканське значення? До якої з груп («А» чи «Б») відносились вони?

 

 

ДОКУМЕНТ № 27

З доповіді члена-кореспондента АН СРСР А. Агангебяна «Сучасний стан радянської економіки» (1965)

За останні шість років темпи розвитку нашої економіки знизили­ся приблизно в два рази... У чому полягає ця тенденція?

Об'єктивні причини. Ми значну частину засобів відпускаємо на оборону.., із приблизно 100 млн. працюючих в СРСР 30-40 мли зайнято в оборонній промисловості,

У нас нееквівалентний обмін з іншими країнами Ми торгуємо в ос­новному сировиною, бо багато країн, у тому числі й соціалістичні, не хочуть купувати у нас готової продукції через її низьку якість... Але зовнішні причини не є у такому важкому становищі головни­ми. Головні причини внутрішні:

1.Неправильний напрям господарського розвитку країни;

2.Невідповідність системи планування, стимулювання і управління радянської економіки сучасним вимогам.

Багато років ми нестримно притримувалися курсу надіндустріалізації. Навіть в останні роки, коли необхідність у цьому відпала, цей курс продовжувався.

Усе це відбувалося при штучному гальмуванні галузей, які не належать до важкої промисловості, на шкоду їм.

Підрахунки показали, що при нинішньому стані справ колгоспник може в середньому за день заробити 1 крб. 30 коп., а на своїй присадибній ділянці - 3 крб. 50 коп. Чи вигідно йому працю­вати в колгоспі? НІ! При нинішньому стані справ, якщо дозволити людям Іти з села, то там практично нікого не залишиться. ..Система планування, стимулювання І керування промисловістю склалася в 30-ті роки. Після цього мінялися тільки вивіски, а все залишалося заснованим на адміністративних методах планування і керівництва. Дуже важко позначається на економіці надмірний централізм і відсутність демократії в господарстві.

У нас фактично відсутні вартісні відношення, а ціни не відігра­ють ролі. Головне - централізований розподіл.

(Український вісник. - Вип. 1. - Париж; Балтимор, 1971. - С. 159-163.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Чи стосуються оцінки радянської економіки, зроблені в доповіді А. Агангебяна, народного господарства України? Обґрунтуйте свою думку.

2.    Чому доповідь А. Агангебяна, відомого радянського вченого, не була опублікована? Про що свідчить цей факт?

 

 

ДОКУМЕНТ № 28

Про радянські стратегічні цілі з національної розвідувальної оцінки 1977 р., підготовленої для вищого керівництва США американськими спецслужбами (Витяг)

1977 р.

Цілі радянської глобальної політики далекосяжні. Світосприй­няття радянського керівництва, як і колись, змальовує бороть­бу двох великих систем, у якій їхня система у кінцевому підсумку переможе. Цей погляд опирається як на захисні, так і на екс­пансіоністські уявлення, що мають історичне коріння і зміцнені зростанням російської могутності та престижу в післявоєнний період. Зовнішня та військова політика СРСР спрямовані не на довготривалу рівновагу між двома системами, а на поступове нарощування своєї могутності та впливів. Ведучи цю боротьбу на різних фронтах, Ради розглядають військову силу як найважливіший засіб для досягнення своїх стратегічних цілей без війни... Ради прагнуть досягти переваг у збройних силах. Вони продовжують штовхати вперед широку й активну програму поси­лення радянського військового потенціалу для підтримки своїх політичних цілей.

Разюча риса цих програм - не прискорення їх в останні кілька років, а більш-менш стійкі темпи зростання впродовж одного-двох десятиріч. Ми очікуємо продовження цього зростання...

(Документ № 9 НРО 11-4-09 от 12 января 1977 года // Новая и новейшая история. - 1996. - № 3. - С. 117.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Уважно прочитайте документ. З якою метою він був створений?

2.    Ці можна позицію американських спецслужб розглядати об’єктивною?

3.    Дайте оцінку зовнішньополітичній стратегії СРСР.

4.    Оцініть фрагмент документу: «Вони продовжують штовхати вперед широку й активну програму поси­лення радянського військового потенціалу для підтримки своїх політичних цілей…»

5.    Якими з точки зору американських розвідувальних служб, були стра­тегічні цілі зовнішньої політики СРСР в часи «розрядки»? Наскільки обґрунтованою, на вашу думку, була така оцінка?

 

 

ДОКУМЕНТ № 29

Зі спогадів Ф. Бурлацького про Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда БРЕЖНЄВА

Невдовзі розгорнулась загальна боротьба навколо вибору шляхів розвитку країни. Один недвозначно передбачав повернення до сталінських методів. Інший шлях запропонував керівництву Андропов, який подав містку програму, що послідовніше, ніж за Хрущова, спиралась на рішення антисталінського XX з'їзду...

Брежнєв не поспішав визначати свою позицію, приглядаючись до співвідношення сил у Президії ЦК КПРС, у Центральному Комітеті партії... Він не прийняв ... ні програми реформ у дусі XX з'їзду, ні неосталінізму... За своєю природою, характером освіти та кар'єрою це був типовий апаратний діяч обласного масштабу. Непоганий виконавець. Але не вождь, не вождь...

(Бурлацкий Ф. Вожди и советники. О Хрущеве, Андропове и не только о них... - Москва, 1990. - С. 289-290.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.     Прочитайте документ та оцініть його на предмет суб’єктивності.

2.     Скажіть, чи залежав від Л. Брежнєва вибір шляхів розвитку СРСР?

3.    Назвіть основні причини усунення М. Хрущова від влади у 1964 р. Якими були наслідки цього державного перевороту для суспільного життя в СРСР?

4.    Які риси характеризували соціально-економічне життя в Радянському Союзі 1964-1985 рр.?

5.    Чому автор документу вважає, що Генсек, що керував державою 18 років – це «типовий апаратний діяч обласного масштабу. Непоганий виконавець. Але не вождь, не вождь...»?

6.    Які чинники на початку 70-х років спричинили поліпшення відносин СРСР   : США та країнами Західної Європи?

 

 

ДОКУМЕНТ № 30

Матеріали офіційної преси про атомну електроенергетику 

Чорнобильська електростанція 

Чорнобильська електростанція - первісток атомної енергетики України. Вона унікальна по своїй конструкції. Потужність лише одного блоку дорівнюватиме одному мільйону кіловат. Будівництво ведеться швидкісними методами. Поряд з будівництвом  виросло сучасне облаштоване місто.

(Известия. - 1975. - 6 ноября.)

 

ДОКУМЕНТ № 31

ЦК КПРС про Чорнобильську атомну електростанцію 

За 1981 - 1985 рр. в постановах, вітаннях, поздоровленнях інших документах схвалені досвід, почини, трудові досягнення багатьох колективів і передовиків виробництва Української РСР, серед них:

Чорнобильську АЕС по введенню в дію енергоблоку № 4.

 (Инициативы, почины и опыт партийных организаций, трудовых коллективов, передовиков производства Украинской ССР, одобренных ЦК КПСС // Испытанный  отряд КПСС: к XXVII съезду Кампартии Украины. - К.: Политиздат Украины, 1986. - С. 155.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Які думки викликає у вас добірка матеріалів про швидкісні методи будівництва Чорнобильської атомної електростанції і, зокрема, її четвертого енергоблоку? 

 

 

ДОКУМЕНТ № 32

З статті академіка В.О. Легасова «Мій обов'язок розказати про це...»

Травень 1988 р.

Після того, коли побував на Чорнобильській станції, я зробив однозначний висновок, що чорнобильська аварія - це апофеоз, вершина всього того неправильного ведення господарства, яке здійснювалось в нашій країні протягом багатьох десятків років.

Звичайно, те, що трапилося в Чорнобилі, має не абстрактних, а конкретних винуватців. Ми сьогодні уже знаємо, що система керівництва захисту цього реактора була дефективна, і багатьом науковим працівникам було відомо, і вони вносили пропозиції, як цей дефект прибрати. Конструктор, не бажаючи швидкої додаткової роботи, не поспішав із зміною системи управління Захистом.

Те, що відбувалося на самій Чорнобильській станції протягом багатьох років, проведення експериментів, програма яких укладалася надзвичайно недбало і неохайно, перед проведенням експериментів, не було жодних розігрувань можливих ситуацій, - аж ніяк не припустимо. Нехтування точки зору конструктора і наукового керівника було цілковитим, з боєм потрібно було домагатися правильності виконання всіх технологічних режимів. Жодної уваги до стану приборів, до стану обладнання до планово-попереджувальних ремонтів. Один директор станції прямо говорив: «А чого ви турбуєтеся? Та атомний реактор - це самовар, це набагато простіше, ніж теплова станція, у нас досвідчений персонал, і ніколи нічого не трапиться».

(Правда. - 1988. - 20 травня.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте документ та визначте причини його появи.

2.      Визначте основні причини Чорнобильської катастрофи за словами вченого.

3.      Як ви вважаєте, чи можна було запобігти катастрофі? Яким чином?

 

 

ДОКУМЕНТ № 33

Висловлювання академіка Андрія Сахарова під час заслання у м. Горькому

1980 р.

МІЖНАРОДНІ ПИТАННЯ

В 60-70-ті роки СРСР, використовуючи свій зрослий, хоч і однобічний економічний і науково-технічний потенціал, здійснив кардинальне переобладнання і розширення своїх озб­роєнь. Відбулася (і продовжує посилюватися) серйозна зміна співвідношення сил у світі. Звичайно, розвиток нової техніки і кількісне нагромадження озброєнь відбулося не тільки в СРСР, але й в інших технічно розвинутих країнах (майже в усіх), це взаємно підштовхуючий процес. У США, зокрема, в деяких галузях розвиток йшов, можливо, на більш високому науково-технічному рівні, і це, з свого боку, викликало триво­гу в СРСР. Проте для оцінки ситуації дуже важливі особли­вості СРСР - закритої тоталітарної держави з фактично міліта­ризованою економікою і бюрократично-централізованим уп­равлінням, які роблять його посилення відносно більш небез­печним...

 

РЕПРЕСІЇ В СРСР. ДЕЯКІ ДУМКИ ПРО НАШІ ВНУТРІШНІ ПРОБЛЕМИ

Захист прав людини став світовою ідеологією, яка об'єднує на гуманній основі людей всіх національностей і найрізно­манітніших переконань...

Десятиріччя тотального терору, старі й нові забобони, примада відносного добробуту після поколінь розрухи... постійна необхідність «ловчити», «комбінувати», порушувати правові норми - все це глибоко спотворило свідомість найширших мас населення. Ідеологія радянського міщанина - (я говорю про гірших...) складається з декількох нескладних ідей.

1. Культ держави, в якій поєднуються в різних комбінаціях схиляння перед силою, наївна впевненість, що на Заході гірше, ніж у нас, вдячність «благодійнику» державі й у той же час страх і лицемірство...

2. Егоїстичне прагнення забезпечити свій і своєї сім'ї добро­бут, «живучи як усі», - з допомогою блату, крадіжок, які прикриваються начальством, і обов'язкового лицемірства...

3. Ідея національної переваги. Важких історичних погром­них форм набуває вона у деяких росіян, але не тільки у них... Це дуже тривожні симптоми після 60 років проголошуваної «дружби народів».

Офіційно комуністична ідеологія - інтернаціоналістична, але тихо використовуються націоналістичні забобони... поси­лено експлуатується загальнонародна трагедія війни і та гордість, яка пов'язана у людей з їхньою участю в історичних подіях цього часу... Посилено експлуатується загроза війни, сумнозвісні американські бази, які оточили нашу країну, куль­тивується почуття підозрілості до підступів «імперіалістів». Народ, який пережив страшні втрати, жорстокості та воєнні руйнування, понад усе хоче миру...

Проте і прагнення людей до миру експлуатується, і це, мож­ливо, найстрашніший обман. Воно використовується для вип­равдання всього негативного в нашому житті - економічних негараздів, надмілітаризації, для виправдання нібито «захис­них» зовнішньополітичних акцій — чи в Чехословаччині, чи в Афганістані, для виправдання закритості суспільства... Насе­лення країни покірно сприймає всі нестачі (вдома воно то ремствує) — м'яса, молока, багато іншого, терпить кричущу соціальну нерівність еліти і народу, терпить сваволю і жорс­токість властей на місцях...

(Сахаровский сборник. - М., 1991. С. 24.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте документ та дайте йому оцінку.

2.    Охарактеризуйте дисидентський рух в СРСР. Які внутрішні і зовнішні фактори спричинили його посилення?

3.    Прочитайте висловлювання А. Сахарова про політичне життя в СРСР і його зовнішню політику.

4.    З якою метою він відкрито висловлювався проти офіційної позиції радянської влади?

5.    Визначте характерні риси політики комуністичного керівництва періоду «застою».

6.    Які факти свідчили про наростання кризи у промисловості та сільському господарстві у 60-70-ті роки? В чому полягали ос­новні причини відставання радянської економіки?

 

 

ДОКУМЕНТ № 34

Зі звітної доповіді Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва XXVI з’їздові КПРС 23 лютого 1981 р. 

Вступаючи в 70-ті роки, партія всебічно проаналізувала стан народного господарства і визначила головні шляхи розв’язання соціально-економічних проблем розвинутого соціалізму. Вихідним пунктом партійного, політичного підходу до економіки була і є незмінна програмна вимога - все в ім'я людини, все для блага людини.

...Підсумки розвитку народного господарства переконливо підтверджують правильність економічної стратегії партії. Країна просунулась вперед на всіх напрямках створення матеріально-технічної бази комунізму. Якісно нового рівня досягли продуктивні сили радянською суспільства. Вглиб і вшир розвивається науково-технічна революція, змінюючи обличчя країни. (Тривалі оплески).

В цілому 70-і роки можна оцінити як великий крок у розвитку народного господарства країни, всіх союзних і автономних республік… І сьогодні, оглядаючись на минулі роки, ми з цілковитою підставою можемо сказати: гігантську виконано роботу. Сильнішою, багатшою, кращою стала наша велика Батьківщина. (Тривалі оплески).

(Матеріали XXVI з'їзду КПРС.  - К.: Політвидав України, 1981. - С. 36 - 39.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Використовуючи матеріали підручника, спробуйте визначити, чи об’єктивними були оцінки економічного становища держави в доповіді на XXVI партійному з’їзді Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва?

2.    Які конкретно положення доповіді не відповідали життєвим реаліям? 

 

 

ДОКУМЕНТ № 35

Із звітної доповіді Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва XXVI з’їзду КПРС 23 лютого 1981 р. 

…У творчості наших майстрів, як і раніше, звучать високі революційні мотиви. Образи Маркса, Енгельса, Леніна, багатьох полум'яних революціонерів, героїчна історія Батьківщини надихають їх на створення цікавих робіт у найрізноманітніших видах мистецтва...

Безперечними є успіхи творчих працівників у створенні образів наших сучасників. Вони хвилюють людей, викликають суперечки, примушують замислюватись про сучасне і майбутнє. Партія вітає властиві кращим творам громадянський пафос, непримиренність до недоліків, активне втручання мистецтва у розв 'язання проблем, якими живе наше суспільство. Пам’ятаєте, як писав Маяковський: «Хочу я, щоб в дебатах пітнів Держплан, даючи мені річні завдання». І нас радує, що в останні роки в літературі, кіно, театрі піднімались такі серйозні проблеми...

Навпаки, прояви безідейності, світоглядна нерозбірливість, відхід від чіткої класової оцінки окремих історичних подій та постатей здатні завдати шкоди творчості навіть обдарованих людей. Наші критики, літературні журнали, творчі спілки і, в першу чергу їх партійні організації повинні вміти поправляти тих, кого заносить в той чи інший бік. І, звичайно, активно, принципово, виступати у тих випадках, коли з’являються твори, які порочать нашу радянську дійсність. Тут ми повинні бути непримиренними. Партія не була і не може бути байдужою до ідейної спрямованості нашого мистецтва.

(XXVI з'їзд Комуністичної партії Радянського Союзу: Стенографічний звіт. - К.: Політвидав України, 1981.  - Т. І. - С. 77 - 78.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Охарактеризуйте ставлення КПРС до діячів літератури і мистецтва. До розробки яких тем закликав у доповіді Л. І. Брежнєв?

2.    Про що попереджав Генеральний секретар ЦК КПРС? Що загрожувало тим, хто не «вписувався» в рамки партійних вимог?

 

 

ДОКУМЕНТ № 36

Витяг з Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 28 липня 1983 р. «Об усилении работы по укреплению социалистической дисциплины труда»

Москва, 28 липня 1983 р.

…Вищою метою і головним сенсом діяльності нашої партії і держави була і залишається турбота про благо людини праці. Основою для виконання поставлених партією завдань по підвищенню життєвого рівня радянських людей є їх добросовісний строгий порядок і дисциплінованість.

Вказівки (...) про рішучу боротьбу з будь-якими порушеннями партійної, державної і трудової дисципліни у всіх ланках народного господарства, про посилень масово-політичної, виховної роботи в цьому напрямів зустріли широку підтримку радянського народу. Трудящі пропонують підвищити відповідальність за прогули, запізнення і інші порушення дисципліни, строго запитувати з посадових осіб, які погано організовують роботові, не добиваються поліпшення праці і побуту.

Враховуючи пропозиції трудящих, в цілях подальшого зміцнення трудової дисципліни і скорочення текучості кадрів ЦК КПРС, РАДА МІНІСТРІВ І ВЦСПС ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1.  ...Широко застосовуючи матеріальне і моральне заохочення за самовіддану працю,  необхідно в теж час рішучий викорінювати факти примиренського відношення до порушників трудової і виробничої дисципліни, ефективніше використовувати в цих цілях заходи суспільної дії, норми чинного законодавства. Порушення трудової дисципліни повинні розглядатися, як ухилення від виконання встановленою Конституцією СРСР обов'язку сумлінно працювати.

2.  ...Нездатність керівника забезпечити належну дисципліну праці на дорученій ділянці роботи повинна розцінюватися як невідповідність його посади.

6. Для посилення боротьби з прогульниками і іншими злісними порушниками трудової дисципліни визнати необхідним, що робітником і службовцем, що зробив прогул без поважних причин, чергова відпустка у відповідному році зменшується на число днів прогулу...;

до робітників і службовців, відсутніх на роботові більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, застосовуються такі ж заходи відповідальності, які встановлені за прогул;

робітником і службовцем, звільненим за систематичне порушення трудової дисципліни, прогули без шанобливої заподій або поява на роботові в нетверезому стані, премії по новому місцю роботи протягом 6 місяців виплачуються в половинному розмірі.

10. Органам прокуратури, юстиції, державного арбітражу, внутрішніх справ і судам провести роботові по зміцненню законності на підприємствах, в організаціях, установах; підсилити зв'язок з адміністрацією, а також громадськими організаціями, групами і постами народного контролю в цілях попередження порушення державної і трудової дисципліни...

Секретар ЦК КПРС  Ю. Андропов;

Голова Поради Міністрів СРСР Н. Тіхонов;

Голова ВЦСПС С. Шалаєв

(Собрание постановлений правительства СССР. - 1993. - № 14 – 33.  - С. 356 - 358.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Проаналізуйте витяги з постанов вищого партійно-державного керівництва СРСР, прийнятих у липні 1983 р., про зміцнення трудової дисципліни.  

2. Чи могли подібні постанови з’явитися в демократичній державі з ринковою економікою? Які механізми підтримання трудової дисципліни діють у ринковій, а які - в одержавленій економіці тоталітарного суспільства?

3. Чому заходи партійно-радянського керівництва щодо зміцнення трудової дисципліни в  1983 році  не принесли успіхів?

 

 

ДОКУМЕНТ № 37

Висловлювання політичних діячів про Михайла Горбачова та його власну оцінку подій 1991 р.

 

Посол СРСР у Великій Британії Л. Замятін навів унікальний документ - запис розмови М. Горбачова з президентом США Дж. Бушем

17 липня 1991 р. М. Горбачов звернувся до Дж. Буша: «Створюється враження, що мій друг президент США ще не визначив остаточну відповідь на головне запитання - який Радянський Союз хочуть бачити США? А доти, доки не буде знайдена на нього остаточна відповідь, ми будемо спотикатися на тих чи інших окремих питаннях відносин».

 

Американський політолог Збігнев Бжезинський: «Подібно до багатьох попередніх імперій, Радянський Союз урешті-решт тріснув і розпався на фрагменти, ставши жертвою дезінтеграції, прискореної економічним і соціальним напруженням».

 

Колишній президент СРСР М. Горбачов (з інтерв'ю напередодні свого 70-річчя 2 березня 2001 р.): «Що ми тоді не вирішили? Восени 1990 року вся країна вишикувалася в черги... Не вирішивши проблему ринку, ми збільшили соціальні виплати. Лікарі, учителі отримали надбавки до заробітної плати. Пенсіонери отримали 45 млрд. І вся ця грошова маса нависла над ринком, а покривати її було нічим. Ось я вважаю, де було закладено велику помилку».

(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 120.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Чи несе М. Горбачов відповідальність за провал економічної реформи в СРСР, чи її здійснення було неможливе за умов, що склалися?

2.    СРСР розпався через внутрішні причини, чи призвів до цього зовнішній поштовх?

 

 

ДОКУМЕНТ № 38

Політична доповідь Центрального комітету КПРС XXVII з'їзду КПРС

Москва. 25 лютого 1986 р.

...Сьогодні як ніколи поважно знайти дороги тіснішої і продуктивнішої співпраці з урядами, партіями, громадськими організаціями і рухами, які дійсно заклопотані долями світу на Землі, зі всіма народами ради створення всеосяжної системи міжнародної безпеки. Принципові основи такої системи представляються таким чином:

1.  У військової області

відмова ядерних держав від війни один проти одного або проти третіх держав - як ядерною, так і звичайною;

недопущення гонки озброєнь в космосі, припинення всіх випробувань ядерної зброї і повна його ліквідація, заборона і знищення хімічної зброї, відмова від створення інших засобів масового винищування;

строго контрольоване зниження рівнів військових потенціалів держав до меж розумної достатності;

розпуск військових угрупувань, а як рівень до цього - відмова від їх розширення і утворення нових;

пропорційне і відповідне скорочення військових бюджетів.

2.  У політичної області

-    безумовна пошана в міжнародній практиці права кожного народу суверенно обирати дороги і форми свого розвитку;

- справедливе політичне врегулювання міжнародних криз і регіональних конфліктів;

розробка комплексу заходів, націлених на зміцнення довіри між державами, на створення дієвих гарантій від нападу на них ззовні, недоторканості їх кордонів;

вироблення ефективних методів запобігання міжнародному тероризму, включаючи безпеку користування міжнародними наземними, повітряними і морськими комунікаціями.

3.  У економічної області

виключення з міжнародної практики всіх форм дискримінації; відмова від політики економічних блокад і санкцій, якщо це прямо не передбачається рекомендаціями світової спільноти;

     спільний пошук доріг справедливого врегулювання проблеми заборгованості;

-       встановлення нового світового економічного порядку, що гарантує рівну економічну безпеку всіх держав;

      розробка принципів використання на благо світової спільноти, країн, що перш за все розвиваються, частини коштів, які вивільнятимуться в результаті скорочення військових бюджетів;

- об'єднання зусиль в дослідженні і мирному використанні космосу, вирішенні глобальних проблем, від яких залежать долі цивілізації.

4. У гуманітарної області

-       співпраця в поширенні ідей світу, роззброєння, міжнародної безпеки; підвищення рівня загальної об'єктивної інформованості, взаємного ознайомлення народів з життям один одного; зміцнення у відносинах між ними духу взаєморозуміння і згоди;

-       викорінювання геноциду, апартеїду, проповіді фашизму і всякій іншій расовій, національній або релігійній винятковості, а також дискримінації людей на цій основі;

-       розширення - при пошані законів кожної країни - міжнародної співпраці в здійсненні політичних, соціальних і особистих прав людини;

-       вирішення в гуманному і позитивному дусі питань возз'єднання сімей, висновки браків, розвиток контактів між людьми, організаціями;

-       зміцнення і пошуки нових форм співпраці у сфері культури, мистецтва, науки, освіти і медицини...

(Системная история международных отношений в четырех  томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 317-318)

 

ДОКУМЕНТ № 39

З постанови ЦК КПРС «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами»

Травень 1986 р.

У постанові, прийнятій з цього питання, Центральний Комітет КПРС відзначає, що трудящі Радянського Союзу як свою кровну справу сприйняли поставлені XXVII з'їздом партії завдання прискорення соціально-економічного розвитку країни, самовідданою роботою на всіх ділянках народного господарства наполегливо добиваються примноження суспільного надбання.

В той же час, є немало фактів, коли люди отримують нетрудові доходи, займаючись розкраданнями, спекуляцією, хабарництвом, іншими видами діяльності, деякі з них використовують в цілях наживу ті, що належать державі машини і механізми, транспортні засоби, житлову площу, паливо, сировину і матеріали. На підприємствах і в установах торгівлі, побутового, комунального, медичного обслуговування, в учбових закладах допускаються факти здирства додаткової плати за надання послуг, привласнення виручки, обману громадян, протекціонізму. Прагнення до користолюбства, легке відношення до життя не зустрічають засудження в окремих радянських сім'ях.

Такі несумісні з соціалістичним чином життя потворні явища йдуть врозріз з інтересами трудящих, викликають справедливе обурення радянських громадян.

...ЦК КПРС запропонував ЦК компартій союзних республік, крайкомам, обкомам, окружкомам, міськкомам і райкомам партії, Президіям Верховних Рад і Радам Міністрів союзних і автономних республік, виконкомам місцевих Рад народних депутатів, ВЦСПС, ЦК ВЛКСМ, міністерствам і відомствам СРСР розробити і здійснити конкретні заходи по посиленню боротьби з витяганням нетрудових доходів... Підняти партію і народ на боротьбу з цим злом.

...Поставити справу так, щоб хабарники, казнокрада, хабарники, несуни і інші аматори легкою наживи за рахунок суспільства були оточені загальним презирством, знали про невідворотність покарання за свої діяння. Ширше використовувати систему деклараций[2], інші види контролю за законністю доходів громадян. Укріпити паспортний режим в містах і населених пунктах.

...Підсилити партійний контроль за діяльністю адміністрацій підприємств, установ і організацій в цьому напрямів.

Міністерству культури СРСР, Держкіно СРСР, творчим союзам рекомендовано активно сприяти створенню художніх творів, фільмів і спектаклів, сприяючих формуванню у радянських людей високих етичних якостей, пошани до праці, чесності, дбайливого відношення до загальнонародного надбання, нетерпимості до дармоїдства, приватновласницької психології і інших антиподів комуністичної моралі.

 (Правда. - 1986. - 28 мая.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Уважно прочитайте ці два документи та охарактеризуйте їх.

2.    Використовуючи зміст постанови ЦК КПРС «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами» і матеріали підручника, підготуйте повідомлення на тему «Боротьба з нетрудовими прибутками і плани прискорення соціально-економічного розвитку країни: розрахунки і прорахунки».

 

 

ДОКУМЕНТ № 40

З рішень XIX Всесоюзної партконференції

-  Відкрити максимальний простір самоврядування суспільства, створити умови для повного розвитку ініціативи громадян, представницьких органів влади, партійних і громадських організацій, трудових колективів;

-  налагодити механізм демократичного виявлення та формування інтересів і волі всіх класів і соціальних груп, їх погодження і реалізації у внутрішній і зовнішній політиці радянської держави;

-  забезпечити умови для дальшого вільного розвитку кожної нації і народності, зміцнення їх дружби і рівноправного співробітництва на принципах інтернаціоналізму,

-  радикально зміцнити соціалістичну законність і правопорядок...;

-  чітко розмежувати функції партійних і державних органів;

Конференція вважає за необхідне зміцнити законодавчі, управлінські і контрольні функції Рад, передачу на їх розгляд і розв'язання всіх важливих питань державного, господарського і соціально-культурного життя, відновлення керівної ролі виборних органів щодо виконавчих ланок та їх апарату. Політика партії - економічна, соціальна, національна - повинна проводитись насамперед через органи народного представництва... Свій політичний курс КПРС проводить через комуністів, які працюють у різних сферах життя суспільства.

Радянська Україна. - 1988. - 6 липня.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Проаналізуйте документ. Які завдання щодо реформування політичної системи, ставила XIX партконференція ?

2. Для виявлення цього стану складіть таблицю і підготуйте повідомлення про політичну систему СРСР у 1988 р.

Завдання партконференції	Реальний стан суспільства
1. Відкрити максимальний простір самоврядування суспільства	Самоврядування було обмежене, формальне...

 

 

ДОКУМЕНТ № 41

Заява радянського керівництва

18 серпня 1991р.

У зв’язку з неможливістю за станом здоров я виконання Горбачовим М. С. обов'язків Президента СРСР і переходом, відповідно статті 127 (7) Конституції Союзу РСР повноважень Президента Союзу РСР до Віце-Президента СРСР Янаєва Г. І.

З метою подолання глибокої всебічної кризи політичної, міжнаціональної і громадської конфронтації, хаосу і анархії, які загрожують життю та безпеці громадян Радянського Союзу, суверенітету, територіальної цілісності, свободи і незалежності нашої Вітчизни; виходячи з результатів всенародного референдуму про збереження СРСР; керуючись життєво важливими інтересами народів нашої Батьківщини, всіх радянських людей

Заявляємо:

1. Відповідно до статті 127(3) Конституції СРСР і статті 2 Закону СРСР про правовий режим надзвичайного стану і йдучи назустріч вимогам широких кругів населення про необхідність застосування найрішучіших заходів щодо запобігання сповзання суспільства до загальнонаціональної катастрофи, забезпечення законності і порядку постановляємо запровадити надзвичайний стан у окремих місцевостях СРСР терміном на 6 місяців з 4 години за московським часом 19 серпня 1991 року.

2. Встановити, що на всій території СРСР безумовне верховенство мають Конституція СРСР і Закони Союзу РСР.

З.Для управління країною і ефективного здійснення режиму надзвичайного стану, утворити Державний комітет по надзвичайному ста­ну в СРСР (ДКНС СРСР) у такому складі:

Бакланов О.Д. - перший заступник Голови Ради Оборони СРСР; Крючков В.О. - голова КДБ СРСР; Павлов В.С. - прем'єр-міністр СРСР; Пуго Б.К. - міністр внутрішніх справ СРСР; Стародубцев В.О. - голова селянської спілки СРСР; Тізяков О.І. - президент асоціації державних підприємств СРСР; Язов Д.Г. - міністр оборони СРСР; Янаев Г. І. - в.о. Президента СРСР.

4. Встановити, що рішення ДКНС СРСР обов'язкові для неухильного виконання всіма органами влади і управління, службовими особами і громадянами по всій території Союзу РСР.

Г. Янаєв, В. Павлов, О. Бакланов

18 серпня 1991 р.

Радянська Україна. – 1991. - 20 серпня.

 

 

ДОКУМЕНТ № 42

Звернення до радянського народу Державного комітету з надзвичайного стану СРСР

18 серпня 1991р.

Співвітчизники! Громадяни Радянського Союзу! У важкий, критичний для долі Вітчизни і наших народів час звертаємось ми до вас! Над нашою Батьківщиною нависла смертельна небезпека. Розпочата по ініціативі М.С Горбачова політична реформа, задумана як засіб забезпечення динамічного розвитку країни і демократизації суспільного життя, внаслідок ряду причин, зайшла в тупик... Влада на всіх рівнях втратила довір'я населення. Політиканство витіснило із суспільного життя турботу про долю Вітчизни і громадянина. Насад­жується злобне знущання над всіма інститутами держави. Країна по суті стала некерованою. Скориставшись наданими свободами, які щойно з'явилися, виникли екстремістські сили, які взяли курс на ліквідацію Радянського Союзу, розвалу держави і захоплення влади будь-якою ціною. Розтоптано результати загальнонаціонального референдуму про єдність Вітчизни... Криза влади катастрофічно позначилась на економіці. Хаотичне, стихійне сповзання до ринку, викликало вибух егоїзму - регіонального, відомчого, групового і особистого... результатом стало різне падіння рівня життя переважної більшості радянських людей, розквіту спекуляції і тіньової економіки.

Це результат цілеспрямованих дій тих, хто грубо нехтуючи основним Законом СРСР, фактично здійснює антиконституційний переворот і тягне до неприборканої особистої диктатури.

Префектури, мерії та інші протизаконні структури все більше явочним шляхом підміняють собою обрані народом Ради.

Триває наступ на права трудящих. Право на працю, освіту, охорону здоров'я, житлі), відпочинок поставлені під знак питання.

Навіть елементарна особиста безпека людей все більше і більше виставляється під загрозу. Злочинність швидко зростає, організовується і політизується. Країна поринає у безодню насильства та беззаконня.

Дестабілізація політичної та економічної обстановки у радянському Союзі підриває наші позиції у світі. Подекуди почулися реван­шистські нотки з вимогою переглянути наші кордони. Лунають навіть голоси про розчленування Радянського Союзу і встановлення міжна­родної опіки над окремими регіонами країни.

Ще вчора радянська людина відчувала себе гідним громадянином шановної держави, нині вона - людина другого сорту.

<...>Ми обіцяємо провести широке всенародне обговорення нового Союзного договору. Кожен матиме право і можливість у спокійній обстановці осмислити цей надзвичайно важливий акт і визначитись щодо нього, до того, яким стане Союз, залежатиме доля численних народів нашої великої Батьківщини.

Ми маємо намір негайно відновити правопорядок, покласти край міжнаціональному кровопролиттю, оголосити нещадну війну кримінальному світові, викорінювати ганебні явища, які дискредитують наше суспільство і принижують радянських громадян. Ми очис­тимо вулиці наших міст від злочинних елементів, покладемо край сваволі розкрадачів народного добра.

Ми виступаємо за справедливі демократичні процеси, за послідовну політику реформ, що веде до оновлення нашої Батьківщини, до її економічного і соціального процвітання, яке дасть їй змогу зайняти гідне місце у світовому співтоваристві націй...

ДКНС СРСР

18 серпня 1991 р.

Радянська Україна. -1991.- 20серпня.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Проаналізуйте два документи ДКНС. Розкажіть про причини їх появи.

2.    Дайте оцінку дій «путчистів». Чому до складу ДКНС ввійшли саме ці керівники?

3.    Змоделюйте розвитку можливих подій в разі приходу до влади ДКНС.

 

 

ДОКУМЕНТ № 43

Указ Президента РРФСР Б. М. Єльцина про антиконституційність ДКНС

19 серпня 1991 р.

У зв'язку з діями групи осіб, які проголосили себе так званим Державним комітетом з надзвичайного стану, постановляю:

1. Вважати проголошення Комітету антиконституційним і кваліфікувати дії його організаторів як державний переворот, який є нічим іншим, як державним злочином.

2. Всі рішення, ухвалені від імені т. зв. Комітету з надзвичайного стану, вважати незаконними і такими, що не мають чинності на території РРФСР. На території Російської Федерації діє Законно обрана влада в особі Президента, Голови Верховної Ради і Голови Ради Міністрів, усіх державних і місцевих органів влади.

3. Дії посадових осіб, які виконують рішення названого Комітету, підпадають під дію Кримінального кодексу РРФСР і підлягають переслідуванню за законом.

Цей Указ набуває чинності з моменту його підписання.

Б. Єльцин

(Уральський рабочий. - 1991. - 20 серпня.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте документ та розкажіть про час його появи.

2.      Чому в СРСР почав діяти ДКНС?

3.      Оцініть дії лідера Радянської Росії про заборону надзвичайного стану.

4.      Яку роль відіграв Б. Єльцин у цих подіях.

5.      Змоделюйте можливу ситуацію, якщо б російський Президент підтримав дії заколотників.

 

 

ДОКУМЕНТ № 44

Указ Президента СРСР про скасування антиконституційних актів організаторів державного перевороту

22 серпня 1991р.

У ніч на 19 серпня група змовників захопила владу з наміром здійснити державний переворот. Цей злочин був припинений завдяки рішучим діям керівництва Росії, принциповій позиції інших республік, виступом москвичів, ленінградців, населення інших регіонів на захист демократії і конституційного порядку. Змовникам не вдалося направити армію проти народу.

Так званий ДКНС видав ряд актів, що мали на меті встановити диктаторський режим і звернути країну з шляху демократичних перетворень. Вживаються необхідні заходи по ліквідації всіх наслідків змови і покарання винних.

Цим указом постановляю;

1.Скасувати всі рішення, видані ДКНС чи окремими його членами.

2.Усунути всіх членів ДКНС з постів, які вони займають.

3.Взяти до відома, що Генеральний прокурор СРСР порушив кримінальну справу щодо осіб, які брали участь в змові.

Президент СРСР М.С. Горбачов. Москва. Кремль. 22 серпня 1991 р.

Радянська Україна. - 1991. - 23 серпня.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Проаналізуйте документи. Визначте особливості офіційної позиції керівних органів УРСР.

2.    Чому подібні зави з’явились лише через декілька днів після появи ДКНС і лише тоді, коли путч була повалено?

 

 

ДОКУМЕНТ № 45

Заява глав держав Республіки Бєларусь, РРФСР, України

8 грудня 1991р.

Ми, керівники Республіки Бєларусь, РРФСР, України – відзначаючи, що переговори про підготовку нового Союзного договору зайшли в глухий кут, об'єктивний процес виходу республік зі складу Союзу РСР і утворення незалежних держав став реальним фактом:

-   констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної і політичної кризи, до розвалу виробництва, катастрофічного зниження життєвого рівня практично всіх верств суспільства;                                                           

-   беручи до уваги зростання соціальної напруженості в багатьох регіонах колишнього Союзу РСР, що призвело до міжнаціональних конфліктів з численними людськими жертвами;

- усвідомлюючи відповідальність перед своїми народами і світовим співтовариством та назрілу потребу в практичному здійсненні політичних і економічних реформ, заявляємо про утворення співдружності незалежних держав, про що сторонами 8 грудня 1991 їх підписано угоду. Співдружність незалежних держав у складі Республіки Бєларусь, РРФСР. України є відкритою для приєднання всіх держав - членів Союзу РСР, а також для інших держав, які поділяють цілі і принципи цієї угоди.

Держави - члени співдружності мають намір проводити курс ми зміцнення міжнародного миру та безпеки. Вони гарантують виконання міжнародних зобов’язань, які випливають для них з договорів і угод колишнього Союзу РСР, забезпечують єдиний контроль за ядерною зброєю та її не розповсюдженням.

Голова Верховної Ради Республіки Бєларусь С. ШУШКЕВИЧ

Президент РРФСР Б. ЄЛЬЦИН

Президент України  Л. КРАВЧУК

8 грудня 1991 р., м. Мінськ

(Голос України. - 1991. – 10 грудня.)

 

 

ДОКУМЕНТ № 46

Витяг з Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав

8 грудня 1991 р.

Ми, Республіка Бєларусь, Російська Федерація (РРФСР) раїна, як держави-засновники Союзу РСР, що підписали Союзний договір 1922 р., далі іменовані високими договірними схоронами, констатуємо, що Союз РСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність пришиті своє існування.

Ґрунтуючись на історичній спільності наших народів і зв'язках, які склались між ними, враховуючи двосторонні договори, укладені між високими договірними сторонами.

Прагнучи побудувати демократичні правові держави, маючи намір розвивати свої відносини на освой взаємного визнання і поважання державного суверенітету...

Вважаючи, що подальший розвиток і зміцнення відносин дружби, добросусідства та взаємовигідного співробітництва між нашими державами відповідають корінним національним інтересам їх народів і служать справі миру та безпеки.

Підтверджуючи скою вірність цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Наці й, хельсінкського Заключного Акта та інших документів Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі.

Зобов'язуючись додержувати загальновизнаних міжнародних норм про права людини і народів,

Домовились про таке:

Стаття 1

Високі договірні сторони утворюють співдружність незалежних держав.

Стаття 2

Високі договірні сторони гарантують своїм громадянам незалежно від їх національності або інших відмінностей рівні права і свободи. Кожна з високих договірних сторін гарантує громадянам інших сторін, а також особам без громадянства, які проживають на її території, незалежно від їх національної приналежності чи інших відмінностей, громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи відповідно до загальновизнаних міжнародних норм про права людини.

Стаття 3

Високі договірні сторони, бажаючи сприяти вираженню... самобутнім ті національних меньшинств, які населяють їх території, і унікальних етнокультурних регіонів, що склалися, беруть їх під свій захист.

Стаття 4

Високі договірні сторони розвиватимуть рівноправне і взаємо­вигідне співробітництво своїх паролів І держав у галузі політики, економіки, культури, освіти, охорони здоров'я...

Стаття 5

Високі договірні сторони визнають і поважають територіальну цілісність одна одної І недоторканість існуючих кордонів у рамках співдружності.

Вони гарантують відкритість кордонів, свободу пересування громадян і передачі інформації в рамках співдружності.

Стаття 6

Держави - члени співдружності співробітничатимуть у забезпеченні міжнародного миру та безпеки, здійсненні ефективних заходів скорочення озброєнь і воєнних витрат. Вони прагнуть до ліквідації всіх ядерних озброєнь, загального і повного роззброєння під суворим міжнародним контролем.

Сторони поважатимуть прагнення одна одної до досягнення статуту без'ядерної зони і нейтральної держави. Держави - члени співдружності зберігатимуть і підтримуватимуть під об'єднаним командуванням спільний воєнно-стратегічний простір, включаючи єдиний контроль над ядерною зброєю, порядок здійснення якого регулюється спеціальною угодою...

Стаття 7

Високі договірні сторони визнають, щодо сфери їх спільної діяльності... належать:

координація зовнішньополітичної діяльності;

співробітництво у формуванні і розвитку спільного економічного простору, загальноєвропейського і євразійського ринків, у галузі митної політики;

співробітництво в розвитку систем транспорту і зв'язку;

співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища, участь у створенні всеосяжної міжнародної системи екологічної безпеки;

питання міграційної політики;

боротьба з організованою злочинністю.

Стаття 8

Сторони усвідомлюють планетарний характер чорнобильської катастрофи і зобов'язуються об'єднувати і координувати свої зусилля по мінімізації та подоланню її наслідків...

Стаття 9

Спори щодо тлумачення і застосування норм цієї угоди підлягають вирішенню шляхом переговорів...

Стаття 10

Кожна з високих договірних сторін залишає за собою право при­пинити дію цієї угоди або окремих її статей, повідомивши про це учас­ників угоди за рік...

Стаття 12

Високі договірні сторони гарантують виконання міжнародних зобов'язань, що випливають для них з договорів і угод колишнього Союзу РСР.

Стаття 13

Ця угода не зачіпає зобов'язань високих договірних сторін щодо третіх держав.

Ця угода відкрита для приєднання всіх держав-членів колишнього Союзу РСР, а також для інших держав, які поділяють цілі і принципи цієї угоди.

Стаття 14

Офіційним місцем перебування координуючих органів співдружності є місто Мінськ

Діяльність органів колишнього Союзу РСР на територіях держав членів співдружності припиняється.

Укладено в м. Мінську

За Республіку Беларуєь С, Шушкевич, В. Кебич

За РРФСР Б.Єльцин, Г, Бурбуліс

За Україну Л. Кравчук, В. Фокін

Голос. України. - 1991. - 10 грудня.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Проаналізуйте документи, які були прийняті в Україні і у СРСР після серпневих подій 1991 р. Яку вони відкрили перспективу для розвитку українського народу, його консолідації і формування національної держави?

2.    Дайте оцінку створенню СНД. Яку роль в цьому відігравала Україна?

3.    Наскільки дієвим виявився цей міжнародний інститут?

4.    Змоделюйте оптимальну регіональну організацію міжнародного співробітництва.

 

 

ДОКУМЕНТ № 47

Витяг з Алма-Атинської декларації ООН

21 грудня 1991 р.

Незалежні держави - Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Бєларусь, Республіка Казахстан, Рес­публіка Киргизстан, Республіка Молдова, Російська Федерація (РРФСР), Республіка Таджикистан, Туркменистан, Республіка Узбекистан і Україна, прагнучи побудувати демократичні правові держави, відносини між якими розвиватимуться на основі взаємного визнання і поважання державного суверенітету та суверенної рівності, невід'ємного права на самовизначення, принципів рівноправності і невтручання у внутрішні справи, відмови від застосування сили і погрози силою, економічних та будь-яких інших методів тиску ... та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права... заявляють про таке:

взаємодія учасників співдружності здійснюватиметься на принципі рівноправності через координуючі інститути, які фор­муються на паритетній основі і діють у порядку, що визначається угодами між учасниками співдружності, яка не є ні державою, ні наддержавним утворенням...

Підтверджується відданість співробітництву у формуванні і розвитку спільного економічного простору, загальноєвро­пейського і євразійського ринків...

Голос України. – 1991. - 24 грудня.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте документ та оцініть його.

2.    Які події передували утворенню СНД?

3.    За документом визначте основні цілі й принципи діяльності СНД.

4.    Які із зафіксованих у документі положень реалізуються у взаємовідносинах країн Співдружності зараз?

5.    Чи можна говорити про перспективи розвитку СНД?

 

 

 

Урок 19 Росія у кінці ХХ - на початку ХХІ ст. Нові незалежні держави

 

ДОКУМЕНТ № 1

Витяг з виступу під час «круглого столу» в редакції журналу «Общественные науки и современность» члена редколегії цього журналу Г. Водолазева про номенклатурну демократію

1994 р.

...Те, що існує сьогодні в Росії, - це правління небагатьох (олігархія, як сказав би античний класик). І це вже мало хто за­перечує. Елітарним характер теперішніх політичних партій, механізм виборів, створений спеціально для руху вгору еліти, вузькогрупові інтереси, що домінують у діяльності парламен­ту і державно-чиновницьких структур, стали на сьогодні настільки очевидними, що навіть російський президент був змушений відзначити безсумнівний факт, що все більше по­глиблюється відчуження влади від народу. У цьому й полягає основна відмінність режиму, що склався в Росії, від справжньої демократії.

Тепер співставимо його з режимом сталінсько-брежнєвських часів. Спільне в них те, що той і інший - форма правління неба­гатьох, меншості, еліти. Подібні у них і механізми формування цієї елітарної пануючої меншості. Еліта, керівні групи форму­ються не на арені відкритої демократичної конкуренції талантів під наглядом і впливом усіх верств громадянського суспільства. Думка, позиція не відіграють ніякої суттєвої ролі. Всі основні імпульси йдуть по вертикалі згори вниз. Люди приз­начаються на керівні посади волею вузьких, закритих верхов­них груп, деколи освячуючи подібні призначення голосуванням якогось низового органу...

Такий метод утворення керівних структур... називається номенклатурним, а еліта, що таким чином формується, - номенклатурою.

Демократия в России: самокритика и перспективи // Общественные науки и современность. - 1995. - № 2.-С. 40-41.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте документ та визначте причини його появи.

2.    Чи можна порівнювати правління в нинішній Росії із сталінсько-брежнєвськими часами?

3.    Як визначає політичний режим Росії російський вчений? Чим цей ре­им відрізняється від режиму радянських часів?

4.    Охарактеризуйте перші кроки в розбудові ринкової економіки Росії. Які труднощі виникли під час проведення реформ?

5.    В чому полягала суть політичної кризи 1993 р.?

6.     Які тенденції спостерігаються у взаємовідносинах центру і регіонів Росії?

7.    Чому автор документу вважає шлях розвитку Росії номенклатурним?

8.    Проаналізуйте основні напрямки зовнішньої політики Росії в 90-ті роки. Дайте оцінку українсько-російських відносин на су­часному етапі.

 

 

ДОКУМЕНТ № 2

З виступу екс-міністра закордонних справ України А. Зленка «Україна на світовій арені: стан і перспектив стратегічного партнерства»

Особливе місце в розвитку партнерських відносин стратегічного характеру належить нашому важливому партнеру - Російській Федерації. При цьому необхідно відзначити надзвичайно важливе значення та потенціал українсько-російського двостороннього співробітництва, насамперед у соціально-економічній сфері.

Українсько-російське стратегічне партнерство принципово обумовлюється значенням українсько-російських відносин як важливого елементу зміцнення загальноєвропейської стабільності та безпеки. У цьому зв'язку і для України, і для Російської Федерації завдання щодо вдосконалення механізмів реалізації положень двостороннього договору, досягнення реального прориву у відносинах пов'язані з необхідністю обопільного усвідомлення всієї відповідальності, що випливає з ролі двох держав у справі побудови єдиної та неподільної Європи.

Водночас Україна переконана, що ефективні гарантії зміцнення та динамічного розвитку українсько-російського партнерства забезпечуватимуться на основі виявленої взаємної підтримки соціально-економічних реформ, обопільного сприяння економічному зростанню та позитивній динаміці в торговельних відносинах. Ключове завдання розвитку стратегічного партнерства України та Російської Федерації полягає в необхідності переходу до нових, прагматичних форм співробітництва, з урахуванням життєво важливих інтересів партнера.

(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 126.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Які перспективи російсько-українського стратегічного партнерства визначив А. Зленко?

 

 

 

ДОКУМЕНТ № 3

Договір про організацію Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС)

Астана. 10 жовтня 2000 р.

Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Російська Федерація і Республіка Таджикистан, далі іменовані Договірними Сторонами... домовилися про наступне:

Стаття 1. Установа міжнародної організації

Сьогоденням Договірні Сторони фундирували міжнародну організацію «Євразійське економічне співтовариство» (далі - ЄврАзЕС або Співтовариство).

ЄврАзЕС володіє повноваженнями, добровільно передаваними йому Договірними Сторонами відповідно до положень цього Договору. Договірні Сторони залишаються суверенними і рівноправними суб'єктами міжнародного права.

Стаття 2. Цілі і завдання

ЄврАзЕС створюється для ефективного просування процесу формування Договірними Сторонами Митного союзу і Єдиного економічного простору, а також реалізації інших цілей і завдань, визначених у вищеназваних Угодах про Митний союз, Договорі про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній областях і Договорі про Митний союз і Єдиний економічний простір, відповідно до намічених у вказаних документах етапів.

Раніше поміщені Договірними Сторонами між собою договори, а також вирішення органів управління інтеграцією продовжують діяти в частині, що не перечить цьому Договору.

Стаття 12. Місцезнаходження органів

Місцем знаходження Інтеграційного Комітету є місто Астана (Республіка Казахстан) і Москва (Російська Федерація).

Місцем знаходження Міжпарламентської Асамблеї є місто Санкт-Петербург (Російська Федерація).

Стаття 18. Термін дії і набуття чинності

Цей Договір полягає на невизначений термін...

(Системная история международных отношений в четырех  томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 550-554)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте та охарактеризуйте даний документ.

2.      Назвіть основні причини появи нового співтовариства.

3.      Яку роль відіграє в діяльності ЄврАзЕС Російська Федерація?