Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945-початок ХХІ ст.

 

 

 

Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945-початок ХХІ ст.

 

Урок 20 Становлення прорадянських режимів у східноєвропейських країнах

 

ДОКУМЕНТ № 1

Польський письменник Тадеуш Голуя (в романі Дерево даєш плоди») про хід виборів 1947 р. у Польщі

Тим часом наближалась зима, а з нею і загальні вибори. У місті підготовка завершувалася, все воєводство вкрилось мережею округів. Військові з'єднання, Корпус внутрішньої безпеки, Добровільний резерв цивільної міліції, міліція-усі вирушили на місця. Щодня від будинку комітету від'їжджали вантажівки з пропагандистськими матеріалами, валянками, зброєю, агітаторами, кандидатамиу депутати, охороною. Партія була мобілізована. Усі члени партії, що проживали у даному окрузі, підпорядковувались суворій дисципліні, кожен отримав певну ділянку роботи. Член партії, його сім'я, оточення фігурували у спеціальних контрольних списках...

Голуй Тадеуш. Дерево даєш плоди. -Москва, 1966. - С. 174.

С. 181

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Охарактеризуйте соціально-економічне становище та розстановку політичних сил у Польщі після вигнання німецьких окупантів.

2.    Розкрийте суть політичної системи, створеної комуністами у Польщі.

3.    Які заходи забезпечили комуністам перемогу на виборах?

 

 

ДОКУМЕНТ № 2

Резолюція Інформаційного бюро комуністичних партій «Про ситуацію в комуністичній партії Югославії»

Бухарест. 23 червня 1948 р.

1. Інформбюро відзначає, що керівництво Югославської компартії за останній час проводить в основних питаннях зовнішньої і внутрішньої політики неправильну лінію, що представляє відхід від марксизму-ленінізму.

2. Інформбюро констатує, що керівництво Югославської компартії проводить недружню по відношенню до Радянського Союзу і до ВКП(б) політику. У Югославії була допущена негідна політика шельмування радянських військових фахівців і дискредитація Радянської Армії. Для радянських цивільних фахівців в Югославії був створений спеціальний режим, через який вони були віддані під нагляд органів держбезпеки Югославії і за ними чинило стеження.

Інформбюро засуджує ці антирадянські установки керівників КПЮ, що несумісні з марксизмом-ленінізмом і личать лише націоналістам.

3.В своїй політиці усередині країни керівники КПЮ відходять від позицій робочого класу і поривають з марксистською теорією класів і класової боротьби.

Як видно, ця установка виражає такі погляди, які доречні для дрібнобуржуазних націоналістів, але не для марксистів-ленінців…

5.  Інформбюро вважає, що створений югославськими керівниками бюрократичний режим усередині партії є згубним для життя і розвитку Югославської компартії. У партії немає внутріпартійної демократії, немає виборності, немає критики і самокритики.

Інформбюро вважає, що в компартії не може бути терпимий такий ганебний, чисто турецький, терористичний режим. Інтереси самого існування і розвитку Югославської компартії вимагають, аби з таким режимом було покінчено…

Завдання цих здорових сил КПЮ полягає в тому, аби змусити своїх нинішніх керівників відкрито і чесно визнати свої помилки і виправити їх, порвати з націоналізмом, повернутися до інтернаціоналізму і всемірно укріплювати єдиний соціалістичний фронт проти імперіалізму, або, якщо нинішні керівники КПЮ виявляться нездібними на це, - змінити їх і висунути нове, інтернаціоналістичне керівництво КПЮ.

(Совещания Коминформа, 1947, 1948, 1949. Документы и материалы. – М.: «Российская политическая энциклопедия», 1998. - С. 455-461)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Уважно прочитайте документ та назвіть причини його появи?

2.      Чому політика Й. Б. Тито пішла урозріз із сталінською?

3.      Які санкції Комінформ наклав на Югославію?

 

 

ДОКУМЕНТ № 3

З маніфесту, прийнятого на об'єднаних зборах Комуністичної партії Чехословаччини і Чехословацької соціал-демократичної партії

27 червня 1948 р.

Сьогодні збуваються мрії кращих синів і дочок робочого класу: чехословацька соціал-демократія об'єднується з Комуністичною партією Чехословаччини. Під час славних лютневих днів були усунені перешкоди, які заважали розвитку соціалізму. Протиріччя, що розділяли нас майже 30 років, зараз усунені. Це могло збутися завдяки тому, що перемогли славні ідеї марксизму-ленінізму, тому, що дійсність довела правильність цього учення. Настав час, коли наші партії повинні об'єднатися.

Ми є зараз найкрупнішою політичною партією в нашій державі. У історії нашої країни не було ще такої партії. Коріння нашої партії глибоко в народі. Ми сильні не лише за чисельністю, але також завдяки тому, що ідеї, які стали керівною силою всієї нашої діяльності в нашій країні, ідеї соціалізму з мрії перетворюються на дійсність....

(Хрестоматия по новейшей истории. В 3 томах. Документы и материалы. – М.: Издательство социально-экономической литературы, Под ред. Б.Г. Гафурова, Л.И. Зубока, И.М. Майского, А.С. Перевертайло, В.Г. Трухановского. 1960-1961.  – Т. 3. - С. 379)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте документ та охарактеризуйте його.

2.      З якою метою проводилось об’єднання двох політичних партій? Чому це було названо, що «збуваються мрії кращих синів і дочок робочого класу»?

3.      Хто реально вирішував усі ці питання?

 

 

ДОКУМЕНТ № 4

Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) про економічні стосунки між СРСР і країнами народної демократії

23 грудня 1948 р.

1. Скликати в Москві 5-го січня 1949 року закриту нараду представників урядів СРСР, Румунії, Угорщини, Болгарії, Польщі і Чехословаччини для встановлення тісних економічних відносин між СРСР і країнами народної демократії…

Додаток

Про тісне економічне співробітництво СРСР і країн народної демократії

1. Відсутність постійних зв'язків за погодженням економічної політики країн народної демократії і СРСР в їх торгівельних стосунках з іншими державами завдає збитку економічним інтересам цих країн і об'єктивно допомагає Сполученим Штатам і Англії використовувати в своїх інтересах вказану неузгодженість дій країн народної демократії і СРСР. Це особливо виявляється в даний час, коли США, використовуючи «план Маршалла», роблять вплив на економічну політику країн Західної Європи, направляючи її проти інтересів СРСР і країн нової демократії.

Відсутність координації економічної діяльності країн нової демократії і СРСР позначається також і на розвитку найважливіших галузей господарства цих країн, створюючи непотрібний паралелізм в розвитку окремих галузей промисловості.

2. Встановлення тісних економічних зв'язків між країнами народної демократії і Радянським Союзом і, зокрема, їх координовані виступи на зовнішньому ринку і підтримка між ними постійних зв'язків за погодженням економічної діяльності сприятиме успішному будівництву соціалізму в країнах народної демократії і справі зміцнення всього демократичного табору.

3. Для здійснення вказаних цілей створюється постійна Координаційна Рада з представників всіх зацікавлених країн - учасників Ради на основах рівноправного представництва…

6. Засновниками Координаційної Ради є СРСР, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехословаччина.

(Восточная Европа в документах российских архивов. 1944-1953.  В 2 томах / Отв. ред. Г.П. Мурашко. Т. 1. 1944-1948 гг. – М. - Новосибирск, «Сибирский хронограф». 1998. – С. 944-946)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Уважно прочитайте документ та охарактеризуйте його.

2.      Вкажіть на причини створення Координаційної Ради.

3.      Як ви розумієте фразу, що відсутність координації з СРСР завдає збитків економіки східноєвропейських країн та «об'єктивно допомагає Сполученим Штатам і Англії використовувати в своїх інтересах вказану неузгодженість»?

4.      Дайте визначення терміну «країни народної демократії».

 

 

ДОКУМЕНТ № 5

З інформаційної записки кореспондента газети «Правда» П. Наумова про події в Берліні

16-17 червня 1953 р.

...Розмови серед робітників були такі:

- СЄПН прихиляє до себе окремих робітників, створює їм добрі умови життя, щоб вони зраджували своїх товаришів. В гонитві за темпами СЄПН йде на явні злочини. На алеї Сталіна дахи окремих будинків уже розвалюються, їх треба робити заново. Це сталося тому, що СЄПН, не рахуючись з умовами, домагалась, щоб будівництво блоків було завершене до 1 травня.

... Радянські війська з'явилися на вулицях Берліна рано-вранці 17 червня. Спочатку вони роз'їжджали по вулицях, не заважаючи руху колон. Демонстранти відразу зустрічали їх свистом і ревінням, а коли пристрасті розпалились, посипалися образи. Я неодноразово чув: «російські свині», «мавпи», причому ці образи лунали не лише з колон розбурханих демонстрантів, але й з тротуарів, вщерть заповнених обивателями, які боялися влитись у колони. Розповідали, що в окремих випадках демонстранти накивувались на радянські вантажівки з солдатами і навіть на танки. В деяких місцях в радянських солдатів летіло каміння... Бандити перекинули на Александерплац автомашину представника Совекспортфільму тов. Проніна разом з ним..

(Берлин брали дважды // Московские новости. - 1993. - 27 червня.; Страшнюк С. Ю., Пугач Є. П. Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи (50-80-то роки XX ст.). – Харків, 1998. – С. 15-16.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте уважно документ та розкажіть про названі події.

2.      Визначте основні причини, що призвели до спалаху незадоволення. Які соціальні верстви були найбільш незадоволені?

3.      Оцініть поведінку радянської влади та армії у згаданих подіях.

 

 

ДОКУМЕНТ № 6

Із стенографічного звіту Липневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС

Липень 1953 р.

Маленков Г. М. .. .Ми пояснили нашим німецьким друзям, і вони цілком погодилися з тим, що не можна в сучасних міжнародних умовах здійснювати курс на форсоване будівництво соціалізму в НДР.

...Аналіз внутрішнього політичного і економічного становища в НДР, факти масової втечі населення Східної Німеччини в Західну з усією очевидністю показують, що ми маємо наявну небезпеку внутрішньої катастрофи. Ми зобов'язані були тверезо дивитися в очі істині і признати, що без наявності радянських військ існуючий режим в НДР неміцний. Політичне і економічне становище НДР на цей час украй неблагополучне.

Молотов В. М. ...Низка фактів, що стали нам відомі останнім часом, зробили цілком очевидним, що в Німецькій Демократичній Республіці склалось неблагополучне політичне і економічне становище, що серед широкий верств населення НДР існує серйозне невдоволення. Це, між іншим, виявилося в тому, що за період з січня 1951 року по квітень 1953 року з НДР перейшло в Західну Німеччину 450 тис. чоловік. Було встановлено, що особливо Збільшився перехід населення в Західну Німеччину в перші місяці цього року. Серед утікачів було чимало робітників, і в тому числі кілька тисяч членів СЄПН і Союзу вільної німецької молоді.

(Дело Берия: Пленум ЦК КПСС 2-7 июля 1953 года: Стенографический отчет // Известия ЦК КПСС. - 1991. - № 1.; Страшнюк С. Ю., Пугач Є. П. Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи (50-80-то роки XX ст.). - Харків, 1998. – С. 15-16.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Уважно прочитайте документ та оцініть позиції лідерів СРСР

2.      Чому питання суверенної держави розглядалось на вищому рівні в СРСР?

3.      Дайте оцінку фразі Григорія Маленкова: «…без наявності радянських військ існуючий режим в НДР неміцний»

4.      Чому радянська влада замовчувала факт масової втечі жителів Східної Німеччини до капіталістичної ФРН.? Яким шляхом планувалось вирішувати дану проблему?

 

 

ДОКУМЕНТ № 7

Постанова Секретаріату ЦК КПРС «Про розвиток обстановки у Східній Європі і політиці СРСР в цьому регіоні»

Радянський Союз зацікавлений в добрих, добросусідських взаєминах з державами регіону. Дуже важливо, щоб ці держави здійснювали щодо нас дружню політику, а не були б джерелом антирадянщини, не відігравали ролі зовнішнього каталізатора національного сепаратизму і відцентрових тенденцій в Радянському Союзі, не виступали провідниками політики сил, які не облишили плани перекроювання політичної карти Європи. З східноєвропейського регіону ні за яких обставин не повинна виходити реальна або потенційна загроза військовій безпеці Радянського Союзу. За будь-якого розвитку подій країни регіону повинні залишатися вільними від іноземних баз і збройних сил. В свою чергу, вивід радянських військ з країн Східної Європи повинен здійснюватися з максимальним урахуванням потреб і інтересів військовослужбовців. СРСР зацікавлений в мирному розвитку Східної Європи, що виключає міжнаціональні, територіальні та інші конфлікти і спори, оскільки перетворення Східної Європи в регіон стабільності, взаємодії і співробітництва - неодмінна умова просування до єдиного європейського простору і участі СРСР в такому просторі. Радянським інтересам відповідало б нове взаєморозуміння і взаємодія з цими країнами на світовій арені і в європейській політиці.

Головним економічним інтересом СРСР в регіоні на найближчі роки залишається збереження господарських зв'язків і товарних потоків зі Східної Європи, що виправдали себе, так, щоб вони підкріпили внутрішні Заходи щодо стабілізації нашого народного господарства, по мірі можливості вести лінію на збереження східнослов'янського регіону як перспективного економічного партнера.

(Страшнюк С. Ю., Пугач Є. П. Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи (50-80-то роки XX ст.). - Харків, 1998. – С. 15-16.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте документ та оцініть його правдивість

2.      Чому Східна Європа викликала підвищений інтерес у СРСР?

3.      Дайте визначення терміну «Доктрина Брежнєва».

 

 

ДОКУМЕНТ № 8

Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу між Народною Республікою Албанією, Народною Республікою Болгарією, Угорською Народною Республікою, Німецькою Демократичною Республікою, Польською Народною Республікою, Румунською Народною Республікою, Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою. («Варшавський договір»)[1]

Варшава, 14 травня 1955 р.

Стаття 1. Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до Статуту Ор­ганізації Об'єднаних Націй утримуватись в своїх міжнародних відносинах від загрози силою чи її використання і вирішувати свої міжнародні спори мирними засобами таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир і безпеку.

Стаття 2. Договірні Сторони заявляють про свою готовність брати участь у дусі щирого співробітництва в усіх міжнародних діях, що мають на меті забезпечення міжнародного миру і безпеки, і будуть цілком віддавати свої сили здійсненню цих цілей.

При цьому Договірні Сторони будуть доби­ватися вжиття за згодою з іншими державами, які забажають співробітнича­ти у цій справі, ефективних заходів щодо загального скорочення озброєнь і заборони атомної, водневої та інших видів зброї масового знищення.

Стаття 3. Договірні Сторони консультуватимуться між собою по всіх важливих міжнародних питаннях, що зачіпають їх загальні інтереси, керуючись інтересами зміцнення міжнародного світу і безпеки…

Стаття 4. У випадку збройного нападу в Європі на одну або кілька дер­жав - учасниць договору з боку якоїсь держави або групи держав кожна держава - учасник договору в порядку здійснення права на індивідуальну або колективну самооборону, у відповідності до статті 51 Статуту Ор­ганізації Об'єднаних Націй, надасть державі чи державам, що зазнали такого нападу, негайну допомогу, індивідуально і за згодою з іншими державами - учасниками договору, всіма засобами, які уявляються йому необхідними, включаючи вжиття збройної сили. Держави - учасниці договору будуть негайно консультуватися відносно спільних заходів, яких необхідно вжити з метою відновлення і підтримання міжнародного миру і безпеки.

Про заходи, вжиті на підставі цієї статті, буде повідомлено Раді Безпеки відповідно до положень Статуту Організації Об'єднаних Націй. Ці заходи будуть припинені, щойно Рада Безпеки вживе заходів, не­обхідних для відновлення і підтримання міжнародного миру і безпеки.

Стаття 5. Договірні Сторони погодилися про створення Об'єднаного Командування їх озброєними силами, які будуть виділені за угодою між Сторонами у ведення цього командування, що діє на основі спільний встановлених принципів. Вони прийматимуть також інші погоджені заходи, необхідні для зміцнення їх обороноздатності, з тим аби захистити мирну працю їх народів, гарантувати недоторканість їх кордонів і територій і забезпечити захист від можливої агресії.

Стаття 6. В цілях здійснення що передбачаються цим Договором консультацій між державами-учасниками Договору … створюється Політичний Консультативний Комітет, в якому кожна держава-учасник Договору буде представлений членом Уряду або іншим особливо призначеним представником…

Стаття 9. Цей Договір відкритий для приєднання інших держав, незалежно від їх суспільного і державного устрою, які виразять готовність шляхом участі в цьому Договорі сприяти об'єднанню зусиль миролюбних держав в цілях забезпечення світу і безпеки народів. Таке приєднання набере чинності з відома держав-учасників Договору після передачі на зберігання Уряду Польської Народної Республіки документа про приєднання.

Стаття 11. Цей Договір залишиться в силі протягом двадцяти років. Для Договірних Сторін, які за рік до закінчення цього терміну не передадуть Уряду Польської Народної Республіки заяви про денонсацію Договору, він залишатиметься в силі протягом наступних десяти років.

В разі створення в Європі системи колективної безпеки і висновку з цією метою Загальноєвропейського Договору про колективну безпеку, до чого неухильно прагнутимуть Договірні Сторони, цей Договір втратить свою силу з дня вступу до дії Загальноєвропейського Договору. 

 (Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история: Практическое пособие: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений: в 3 ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Ч. 3: Трансформация индустриальной цивилизации в период ГМК. Становление постиндустриального общества. –  С. 223-225.; ОВД: Документи и матеріали 1955-1985. - М., 1986. - С. 9-13.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте документ та визначте його основні завдання.

2.    З якою метою створювалась Організація Варшавського Договору (ОВД)?

3.    Чому саме Уряду Польської Народної Республіки передавались на зберігання документа про приєднання нових членів ОВД?

4.    Які чинники сприяли перетворенню країн Східної Європи на сателітів СРСР?

5.    Прочитайте документ. Які завдання задекларовані в Варшавському до­говорі?

6.    Які основні заходи були запроваджені у країнах Східної Європи для встановлення там тоталітарних режимів?

7.    Чому тоталітарний режим загальмував економічний  і суспільно-політичний розвиток країн Східної Європи?

 

 

ДОКУМЕНТ № 9

Витяг з Декларації урядів Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Федеративної Народної Республіки Югославії, прийнятої у Белграді

2 червня 1955 р.

Враховуючи значний розлад взаємовідносин в останні роки, що завдавало шкоди як обом зацікавленим сторонам, так і міжнародному співтовариству, - Уряди СРСР та ФНРЮ зійшлися на такому:

1. Що вони вживуть усіх необхідних заходів для налагодження нормального стану, на основі якого вони будуть регулювати і забезпечувати нормальний розвиток відносин з метою роз­ширення співробітництва між двома країнами в усіх сферах, у яких зацікавлені обидва Уряди.

2. Про необхідність посилення економічних зв’язків і розширення економічного співробітництва між двома країнами...

3. З метою розвитку культурних взаємин обидва Уряди висловили згоду укласти конвенцію про культурне співробітництво.

4. Надаючи великого значення інформуванню громадськості, для розвитку дружнього співробітництва між народами і бажаючи, щоб громадськість була точно й об'єктивно інформована, обидва Уряди погодились стосовно необхідності укладення конвенції про інформаційну службу в дусі рішень ООН...

6. Обидва Уряди погодились вжити заходів для укладення угод з метою вирішення питань про громадянство чи відповідно про репатріацію громадян однієї з сторін, що домовляються, які знаходяться на території іншої сторони.

(Международные отношения и внешняя политика СССР. Сборник документов. - Москва, 1957. - С. 270-281.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Проаналізуйте витяг з документа і зробіть висновок про умови та межі співробітництва Югославії та СРСР.

2.    Чим відрізнялася югославська модель соціалізму від сталінської (радянської)?

3.    Яким був характер політичного режиму, що існував у Югославії до початку 1990-х років: демократичний, авторитарний, тоталітарний?

4.    Обґрунтуйте свою думку. Проаналізуйте господарську систему СФРЮ і вкажіть суперечності, які гальмували розвиток економіки країни.

5.    Визначте, як особливості правління Й. Тіто впливали на основні напрями зовнішньої політики Югославії в 1950-1980-х роках.

 

 

ДОКУМЕНТ № 10

Записка А. А. Громико в ЦК КПРС про тривожні повідомлення Ю. В. Андропова про положення в Угорщині

17 вересня 1956 р.

У ряді останніх телеграм з Будапешта тов. Андропов повідомляє, що керівництво УПТ не використовує сприятливу обстановку, що склалася в партії і країні після липневого пленуму ЦК УПТ, для посилення свого впливу і активізації боротьби із залишками фракційності, наявної в партії.

У газетах і журналах за останній час з'явилися ряд виступів, що є не марксистськими, а інколи і відверто ворожими, такими, що гудять успіхи в справі соціалістичного будівництва в Угорщині і інших країнах соціалістичного табору.

У прилюдних виступах, а також у пресі реакційно налагоджена частина інтелігенції і опортуністичні елементи в партії проводять лінію на те, аби відірвати Угорщину від СРСР і замінити радянський вплив в країні югославським.

Замість того, щоб зайняти тверду партійну лінію по всіх цих питаннях, керівництво ЦК УПТ, за повідомленням т. Андропова, фактично встало на дорогу домовленостей і поступок по відношенню до цих антипартійних елементів, що активізувалися. Редактор «Сабад неп», член ЦК Хорват виступив в газеті із статтею «Про довіру», в якій розвиває, наприклад, теза про необхідність «демократизації» партії і держави, причому вкладає в це свій вміст. Міститься також підлабузнювання перед інтелігенцією. У подібному ж дусі підлабузнювання перед інтелігенцією складено недавно опубліковане вирішення ЦК УПТ про роботу з інтелігенцією.

У зв'язку з положенням, що склалося, в Угорщині МЗС СРСР вважає за доцільне доручити т. Андропову в бесіді з Хегедюшем звернути увагу угорських товаришів на те, що останні виступи антипартійних елементів не лише підривають авторитет і роль партії в країні, але і ставлять під загрозу єдність в таборі соціалізму (маючи на увазі різку незадоволеність румунських товаришів статтею в «Сабад неп» з питання про Трансільванію).

(Новые документы по новейшей истории: Хрестоматия для учащихся 10-11 кл. общеобразоват. учреждений / Ред. и сост. Г.Н. Севостьянов. М.: Просвещение. –  С. 261-263)

 

ДОКУМЕНТ № 11

Вимоги студентів Будапештського будівельно-технічного університету («16 пунктів»)

22 жовтня 1956 р.

1. Вимагаємо негайного виводу з Угорщини всіх радянських військ на підставі положень мирного договору.

2. Вимагаємо виборів таємним голосуванням керівників низових, середніх і центральних органів УПТ знизу доверху, які в найкоротший строк повинні скликати з'їзд партії і вибрати нове Центральне Керівництво.

3. Уряд має бути реорганізований під керівництвом товариша Імре Надя; всі злочинні керівники сталінсько-ракошистської епохи мають бути негайно зміщені.

4. Вимагаємо прилюдного суду над Міхаєм Фаркашем і його посібниками. Матяш Ракоші, який в першу чергу повинний у всіх злочинах недавнього минулого і в тяжкому положенні країни, має бути повернений в країну і відданий суду народу.

5. Вимагаємо проведення в країні загальних, рівних і таємних виборів на багатопартійній основі з метою формування нових Національних зборів. Вимагаємо забезпечити право робітників на страйки…

7. Вимагаємо реорганізації всього економічного життя Угорщини із залученням наших фахівців. Вся наша економічна система, що ґрунтується на плановому господарстві, має бути переглянута з врахуванням особливостей нашої країни і життєвих інтересів угорського народу.

10. Вимагаємо поставити на нові основи систему обов'язкових сільгоспоставок і раціонального використання виробленої продукції. Вимагаємо для селян-одноосібників рівноправної підтримки.

11. Вимагаємо звільнення і реабілітації безневинно засуджених. Вимагаємо негайного повернення на батьківщину депортованих в Радянський Союз військовополонених і цивільних осіб, включаючи ув'язнених, які були засуджені за межами Угорщини.

12. Вимагаємо свободи думок, слова, друку, вільного радіо, нової, багатотиражної газети для МЕФЕС. Вимагаємо доступу до «особистих досьє» і їх ліквідації

13. Вимагаємо негайно демонтувати символ сталінської тиранії і політичного гніту - пам'ятник Сталіну і на його місці звести пам'ятник героям і жертвам визвольної боротьби 1848-1849 рр.

14. …ми бажаємо відновити старий угорський герб Кошута. Вимагаємо ввести гідну наших національних традицій військову форму в угорській армії. Оголосити 15 березня національним святом і неробочим днем, а б жовтня - вдень національного трауру і вільним днем для учнів.

15. Молодь будапештського Технічного університету з повною одностайністю і ентузіазмом виражає свою солідарність з робітниками і молоддю Польщі і Варшави, що беруть участь в русі за незалежність Польщі.

16. Студенти Інженерно-будівельного університету вирішили якнайскоріше відновити місцеві організації МЕФЕС; 27 чисел сього місяця, в суботу, вони скликають в Будапешті молодіжний парламент, в роботі якого візьмуть участь делегації, що представляють молодь всієї країни.

(Новые документы по новейшей истории: Хрестоматия для учащихся 10-11 кл. общеобразоват. учреждений / Ред. и сост. Г.Н. Севостьянов. М.: Просвещение. – С. 316-318)

 

ДОКУМЕНТ № 12

Телеграма Ю. В. Андропова з Будапешта до МЗС СРСР з текстом звернення Ради Міністрів УНР до Радянського уряду з проханням про надання військовій допомозі

28 жовтня 1956 р.

Передаю лист угорського уряду:

«Раді Міністрів Союзу Радянських Соціалістичних республік

Москва

Від імені Ради Міністрів Угорської Народної Республіки прошу уряд Радянського Союзу прислати на допомогу радянські війська до Будапешта для ліквідації виниклих в Будапешті безладів, для швидкого відновлення порядку і створення умов для мирної, творчої праці.

24 жовтня 1956 року.

м. Будапешт

Голова Ради Міністрів Угорської Народної Республіки Андраш Хегедюш».

Андропов

(Новые документы по новейшей истории: Хрестоматия для учащихся 10-11 кл. общеобразоват. учреждений / Ред. и сост. Г.Н. Севостьянов. М.: Просвещение. – С.446-447)

 

ДОКУМЕНТ № 13

Виступ Імре Надя по радіо

24 жовтня 1956 р., 12 годин 10 хв.

Жителі Будапешта!

Оголошую, що все ті, хто на користь запобігання подальшому кровопролиттю сьогодні до 14 годин припинить боротьбу і складе зброю, не з'являться перед надзвичайним судом.

Одночасно заявляю, що ми докладемо всі зусилля для здійснення послідовної демократизації країни у всіх сферах партійного, державного, політичного і господарського життя на основі принципів червневої урядової програми 1953 р., відповідно до того, як я це свого часу виклав в своєму виступі в парламенті. Послідуйте нашому заклику, припиніть боротьбу, забезпечте відновлення порядку і спокою на користь майбутнього нашого народу, нашої країни! Поверніться до мирної, творчої праці!

…Ми маємо намір проводити політику не помсти, а примирення. Тому уряд постановив, що всі, хто добровільно і негайно складе зброю, припинить боротьбу, не з'являться перед надзвичайним судом, що і було здійснено у відношенні вже капітулювавши груп.

(Новые документы по новейшей истории: Хрестоматия для учащихся 10-11 кл. общеобразоват. учреждений / Ред. и сост. Г.Н. Севостьянов. М.: Просвещение. –  С. 369-370)

 

ДОКУМЕНТ № 14

Нота уряду УНР уряду СРСР про денонсацію Варшавського договору

1 листопада 1956 р.

Міністерство Закордонних Справ Угорської Народної Республіки свідчить свою пошану Посольству Союзу Радянських Соціалістичних Республік і має честь повідомити наступне:

Оскільки значні радянські військові підрозділи, не дивлячись на рішучий протест уряду Угорської Народної Республіки, сьогодні удень перейшли радянсько-угорський кордон і проникли на угорську територію, Уряд Угорської Народної Республіки негайно денонсує Варшавський договір.

(Новые документы по новейшей истории: Хрестоматия для учащихся 10-11 кл. общеобразоват. учреждений / Ред. и сост. Г.Н. Севостьянов. М.: Просвещение. – С. 501)

 

ДОКУМЕНТ № 15

Звернення Угорського революційного робітничо-селянського уряду до урядів братських соціалістичних країн з проханням про надання матеріальній допомозі для відновлення нормального життя в країні

5 листопада 1956 р.

Товариші! Наша Батьківщина і наш народ пережили дуже важкі події. В даний час ми завдаємо завершальних ударів по контрреволюційних силах, що поставили собі за мету знищення нашого народно-демократичного устрою, наших соціалістичних завоювань. В даний момент наше головне завдання - повернення до нормального мирного життя. Для швидкого досягнення цього ми просимо надати нам вашу братську допомогу. Ми особливо потребуємо продовольства, палива, будівельних матеріалів і ліків.

Ми переконані, що наше прохання буде задоволено з боку всіх братських країн і народів, що борються за загальні ідеали, за соціалізм.

(Советско-венгерские отношения. 1948-1970 гг. Документы и материалы / М-во ин. дел СССР и м-во ин. дел ВНР. - М.: Политиздат, 1974. –  С. 96)

 

ДОКУМЕНТ № 16

Спогади Ф. Бурлацького про «допомогу» робітничому класу Угорщини

1956 р.

Наступного ранку зібралась Президія ЦК КПРС... Хрущов доповів про результати переговорів з китайською делегацією. Він розповів, що на радянсько-китайських переговорах було прийнято рішення не застосовувати воєнної сили, однак висловив і свої сумніви. Президія довго радилась, і, врешті-решт, було прийнято інше рішення - використати війська для «допомоги робітничому класові Угорщини». Хрущов запросив маршала Конєва, який тоді командував військами країн Варшавського Договору, і запитав його: «Скільки часу потрібно, щоб навести порядок в Угорщині: розгромити контрреволюційні сили?» Конєв подумав і відпо­вів: «Приблизно три доби». Тоді всі члени керівництва дійшли висновку: «Слід закінчити цю справу якомога швидше...»

Після цього почався тур узгоджень і консультацій з керівниками східноєвропейських країн соціалізму. Відбулася зустріч, у якій брали участь з радянського боку Хрущов, Молотов, Маленков, а з польського Гомулка і Циранкевич... Домовились, що того ж дня буде організовано зустріч у Бухаресті, в якій візьмуть участь і чехословацька, і болгарська, і румунська делегації. Питання, чи необхідне військове втручання, не викликало сумнівів ні у кого. Навіть більше, румунський та болгарський представники поставили питання про участь їхніх військ. Однак Хрущов не прийняв їхньої пропозиції...

Найскладніші переговори очікувались з Югославією... Хрущов готувався зустріти жорстку атаку Тіто, але був приємно здивований: той висловився за негайне використання військ для розгрому контрреволюції в Угорщині. Він лише запитав: «На який час призначено виступ радянських військ?» Однак Хрущов у звичній своїй манері злукавив, сказавши, що це станеться найближчим часом, але коли - це невідомо. Як стало відомо, він нікому із керівників східноєвропейських країн так і не повідомив цю дату, хоча вже перед від'їздом дав маршалу Коневу усі вказівки.

Бурлацкий Ф. Вожди и советники. О Хрущеві Андропове и не только о них... - Москва, 1990. - С. 119-121.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте запропоновані документи та оцініть їх.

2.     Назвіть основні причини революції 1956 р. в Угорщині.

3.    Складіть перелік вимог угорців стосовно устрою власної держави. Чи були вони виконані і чому?

4.    Порівняйте позицію жителів УНР, угорської влади та позиції СРСР стосовно згадуваних подій.

5.    Як і ким було прийнято рішення про військове втручання у внутрішні справи Угорщини? Спробуйте визначити мотиви цього рішення.

6.    Чи потребував робітничий клас Угорщини допомоги з боку СРСР? Відповідь обґрунтуйте.

 

 

ДОКУМЕНТ № 17

Декларація уряду Союзу РСР про основи розвитку і подальшого зміцнення дружби і співпраці між Радянським Союзом і іншими соціалістичними країнами

30 жовтня 1956 р.

Непорушною основою зовнішніх стосунків Союзу Радянських Соціалістичних Республік була і залишається політика мирного співіснування, дружби і співпраці між всіма державами.

Найбільш глибоке і послідовне вираження ця політика знаходить у взаєминах між соціалістичними країнами. Будучи об'єднані загальними ідеалами побудови соціалістичного суспільства і принципами пролетарського інтернаціоналізму, країни великої співдружності соціалістичних націй можуть будувати свої взаємини лише на принципах повного рівноправ'я, пошана територіальної цілісності, державної незалежності і суверенітету, невтручання у внутрішні справи один одного. Це не лише не виключає, але, напроти того, передбачає тісна братська співпраця і взаємодопомога країн соціалістичної співдружності в економічній, політичній і культурній областях…

XX з'їзд Комуністичної партії Радянського Союзу … поставив завдання послідовного здійснення Радянським Союзом в своїх взаєминах з іншими соціалістичними країнами ленінських принципів рівноправ'я народів…

Як показали події останнім часом, виникла необхідність зробити відповідну заяву про позицію Радянського Союзу у взаєминах СРСР з іншими соціалістичними країнами, перш за все в економічній і у військовій областях.

Радянський Уряд готовий обговорити спільно з урядами інших соціалістичних держав заходи, що забезпечують подальший розвиток і зміцнення економічних зв'язків між соціалістичними країнами з тим, аби усунути які б то не було можливості, порушення принципу національного суверенітету, взаємної вигоди і рівноправ'я в економічних стосунках.

Цей принцип має бути поширений і на радників. Відомо, що в перший період формування нового суспільного устрою Радянський Союз на прохання урядів країн народної демократії направляв в ці країни деяку кількість своїх фахівців - інженерів, агрономів, науковців, військових радників. За останній період Радянський Уряд неодноразово ставив перед соціалістичними державами питання про відгук своїх радників.

У зв'язку з тим, що до теперішнього часу в країнах народної демократії склалися свої кваліфіковані національні кадри у всіх областях господарського і військового будівництва, Радянський уряд вважає невідкладним розглянути спільно з іншими соціалістичними державами питання про доцільність подальшого перебування в цих країнах радників СРСР.

У військової області важливою основою взаємин між Радянським Союзом і країнами народної демократії є Варшавський договір, по якому його учасники узяли на себе відповідні політичні і військові зобов'язання, у тому числі зобов'язання приймати «погоджені заходи, необхідні для зміцнення їх обороноздатності, з тим, аби захистити мирну працю їх народів, гарантувати недоторканість їх кордонів і територій і забезпечити захист від можливої агресії».

Відомо, що відповідно до Варшавського договору і урядових угод радянські частини знаходяться в Угорській і Румунській республіках. У Польській республіці радянські військові частини знаходяться на підставі угоди Потсдама чотирьох держав і Варшавського договору. У інших країнах народної демократії радянських військових частин немає.

З метою забезпечення взаємної безпеки соціалістичних країн Радянський Уряд готовий розглянути з іншими соціалістичними країнами - учасниками Варшавського договору питання про радянські війська, що знаходяться на територіях вказаних вище країн. При цьому Радянський Уряд виходить з того загального принципу, що розміщення військ тієї або іншої держави - учасника Варшавського договору на території іншої держави - учасника Варшавського договору виробляється за домовленістю між всіма його учасниками і лише з відома тієї держави, на території якого на його прохання розміщені або мається на увазі розмістити ці війська...

(Хрестоматия по новейшей истории. В 3 томах. Документы и материалы. – М.: Издательство социально-экономической литературы, Под ред. Б.Г. Гафурова, Л.И. Зубока, И.М. Майского, А.С. Перевертайло, В.Г. Трухановского. 1960-1961. - Т. 3. - С. 100-102)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Уважно прочитайте документ та дайте йому оцінку.

2.      Згадайте які події відбулися у 1956 році, що дали поштовх до прийняття даної Декларації?

3.      Яку роль насправді відігравали радянські радники у соціалістичних країнах світу?

4.      Чому було прийнято рішення ввести радянські війська до інших країн, що «об'єднані загальними ідеалами побудови соціалістичного суспільства і принципами пролетарського інтернаціоналізму»?

 

 

ДОКУМЕНТ № 18

Витяг із «Декларації наради представників комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн» прийнятої у Москві

14-16 листопада 1957 р.

У нашу епоху світовий розвиток визначається ходом і результатами змагання двох протилежних суспільних систем. За сорок років соціалізм довів, що він як суспільна система далеко перевершує капіталізм. Він забезпечив розвиток продуктивних сил темпами, небаченими і недоступними для капіталізму, забезпечив піднесення матеріального і культурного рівня життя трудящих. Великі успіхи Радянського Союзу в галузі економіки, науки і техніки, результати, досягнуті іншими соціалістичними країнами в соціалістичному будівництві, переконливо показують велику життєдайність соціалізму. В соціалістичних держа­вах трудящі маси користуються справжніми свободами і демократичними правами, народна влада забезпечує політичну єдність народних мас, здійснює рівність і дружбу націй, втілює в життя зовнішню політику збереження миру в усьому світі і надання підтримки визвольній боротьбі пригноблених народів...

(Программные документы борьбы за мир, демократию и социализм. - Москва, 1961. - С. 4-5.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Спираючись на відомі вам факт суспільного життя країн Центральної та Східної Європи у 1940-1950-х роках, проаналізуйте текст документа і дайте аргументовану оцінку тверджень комуністичних лідерів - учасників Наради.

2.    Охарактеризуйте процес «будівництва соціалізму» у центрально- і східноєвропейських країнах.

3.    Розкрийте суть політичних режимів у країнах Центральної та Східної Європи другої половини 1940-1950-х років.

4.    Наскільки правомірним є вживання для їх означення поняття «народна демократія»?

 

 

ДОКУМЕНТ № 19

Статут Ради Економічної Взаємодопомоги

набрав чинності з 13 квітня 1960 р.

Стаття I. Цілі і принципи

Рада Економічної Взаємодопомоги має на меті сприяти шляхом об'єднання і координації зусиль країн-членів Ради планомірному розвитку народного господарства, прискоренню економічного і технічного прогресу в цих країнах, підвищенню рівня індустріалізації країн з менш розвиненою промисловістю, безперервному зростанню продуктивності праці і неухильному підйому добробуту народів, країн - членів Ради.

2.  Рада Економічної Взаємодопомоги заснована на засадах суверенної рівності всіх країн - членів Ради.

Економічне і науково-технічне співробітництво країн-членів Ради здійснюється відповідно до Принципів рівноправ'я, пошани суверенітету, і національних інтересів, взаємної вигоди і товариської взаємодопомоги.

Стаття II. Членство

Первинними членами Ради Економічної Взаємодопомоги є країни, що підписали і ратифікували справжній Статут

2.  Прийом в члени Ради відкритий для інших країн, які розділяють цілі і принципи Ради і виявили згоду перейняти на себе зобов'язання, що містяться в даному Статуті.

Стаття IV. Рекомендації і рішення

3.  Всі рекомендації і рішення в Раді приймаються лише з відома зацікавлених країн - членів Ради, причому кожна країна має право заявити про свою зацікавленість в будь-якому питанні, що розглядається в Раді.

Рекомендації і рішення не поширюються на країни, що заявили про свою незацікавленість в даному питанні. Проте кожна з цих країн може згодом приєднатися до рекомендацій і рішень, прийнятих останніми країнами - членами Ради.

Стаття V. Органи

1.  Для здійснення функцій і повноважень... Рада Економічної Взаємодопомоги має наступні основні органи:

сесія Ради, Виконавчий Комітет, постійні комісії, Секретаріат.

(Хрестоматия по новейшей истории. В 3 томах. Документы и материалы. – М.: Издательство социально-экономической литературы, Под ред. Б.Г. Гафурова, Л.И. Зубока, И.М. Майского, А.С. Перевертайло, В.Г. Трухановского. 1960-1961.- Т.3. - С. 112-123)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Визначте основні причини появи даного документу.

2.      Чи дійсно дієвою була створена в 1960 році організація?

3.      Хто реально приймав рішення у РЕВ?

 

 

ДОКУМЕНТ № 20

Інформація ЦК КПРС для партійного активу про події в Чехословаччині

23 березня 1968 р.

Останнім часом сталися події, які викликають певну заклопотаність. У 1967 році в Чехословаччині відбулися студентські демонстрації з антиурядовими і антирадянськими гаслами; на з'їзді письменників виявилася опозиція політику КПЧ, були пред'явлені вимоги про відміну цензури, здійсненні «лібералізації» суспільного життя. У КПЧ і поза її рядами стали виникати гострі дискусії, в ході яких ставилися під сумнів деякі напрями політики партії по питаннях економіки, науки і культури.

У жовтні 1967 року ЦК КПЧ провів спеціальний пленум, який розглянув широке коло внутрішньополітичних проблем і схвалив тези ЦК КПЧ «Положення і роль партії на сучасному етапі розвитку чехословацького соціалістичного суспільства».

На цьому пленумі з боку багатьох членів ЦК КПЧ в гострій формі були піддані критиці практика і стиль роботи центральних партійних і державних органів, і особливо діяльність т. Новотного. До нього пред'являлися претензії відносно адміністрування, порушення принципу колективності керівництва. Говорилося про те, що протягом тривалого часу не приймалися заходи за рішенням низки запитань, що відносяться до взаємин чехів і словаків.

У грудні 1967 року на запрошення керівництва КПЧ відбулася поїздка т. Л. І. Брежнєва до Праги. В результаті цієї поїздки стало ясно, що в Президії ЦК КПЧ є серйозні розбіжності і що йдеться не лише про особу т. Новотного і тих питаннях, які піднімалися на жовтневому пленумі, але і про набагато ширший круг розбіжностей з приводу політики КПЧ.

На грудневому і січневому пленумах ЦК КПЧ знову було поставлено питання про положення в керівництві партії. Крім того січневий пленум прийняв рішення про розділення посад Першого секретаря ЦК КПЧ і Президента ЧССР, задовольнивши прохання т. Новотного про звільнення його від обов'язків Першого секретаря, і вибрав на цю посаду т. Дубчека. Склад Президії ЦК КПЧ був розширений, в нього введені тт. Я. Піллер, І. Шпачек, Е. Ріго і Й. Борувка. Пленум доручив Президії ЦК КПЧ розробити «програму дій КПЧ» на найближчий період.

В ході обговорення рішень пленумів ЦК КПЧ в партійних організаціях розвернулася вельми широка дискусія по найбільш гострих проблемах суспільного життя і положення в партії. При цьому головне вістря дискусії прямує на критику недоліків і помилок на різних ділянках роботи.

…Проте у ряді газет, по радіо і телебаченню пропагуються заклики «до повного відділення партії від держави», до повернення ЧССР до буржуазної республіки Масарика і Бенеша, перетворенню ЧССР на «відкрите суспільство» та інші...

Події, що відбуваються, в Чехословаччині прагнуть використовувати імперіалістичні кола для дискредитації політики КПЧ і всіх досягнень соціалізму в ЧССР, для розхитування союзу Чехословаччини з СРСР і іншими братськими соціалістичними країнами…

Таким чином, в КПЧ в даний час відбуваються складні, деколи суперечливі процеси.

Вірний своєму інтернаціональному обов'язку, усвідомлюючи високу відповідальність за зміцнення сил соціалізму, за об'єднання соціалістичного табору, Центральний Комітет КПРС приймав і приймає всі залежні від нього заходи, аби надати підтримку чехословацьким товаришам в цій складній обстановці.

(Новые документы по новейшей истории: Хрестоматия для учащихся 10-11 кл. общеобразоват. учреждений / Ред. и сост. Г.Н. Севостьянов. М.: Просвещение. – С. 300-304)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Опрацюйте даний документ та ознайомтесь з подіями.

2.      Чому виникли певні проблеми у діяльності КПЧ?

3.      Чи змінили ситуацію кадрові перестановки на чолі Чехословаччини? Чому?

 

 

ДОКУМЕНТ № 21

Повідомлення ТАРС про ситуацію в Чехословаччині

21 серпня 1968 р.

Як повідомлялося, Радянський Союз і інші союзні країни задоволь­нили прохання партійних і державних діячів Чехословацької Радянської Соціалістичної Республіки про надання братському чехословацькому на­родові невідкладної допомоги, включно з допомогою збройними силами.

На виконання цього рішення військові частини соціалістичних країн 21 серпня вступили в Чехословаччину - в усі області й міста, включаючи Прагу і Братиславу. Просування військ братських країн відбувалося безперешкодно. Військові частини Чехословацької народної армії залиша­ються в місцях своєї дислокації. Населення виявляє спокій. Багато чехо­словацьких громадян висловлюють воїнам союзних армій свою вдячність за своєчасний прихід в Чехословаччину - на допомогу в боротьбі проти контрреволюційних сил. Водночас в Празі і деяких інших населених пун­ктах праві антисоціалістичні елементи намагаються організувати ворожі вилазки проти здорових сил ЧССР і союзних військ, які прийшли їм на допомогу. Ці ворожі дії знайшли своє вираження в організації прово­каційних виступів на вулицях, в поширенні злісних чуток і наклепів, в розкидуванні наклепницьких листівок.-Мали місце підбурювальні виступи по радіо, телебаченню і в пресі. Підривна діяльність проводиться тими самими антисоціалістичними елементами, які протягом останніх місяців день у день виступали проти Чехословаччини, проти дружби з Радянським Сою­зом і іншими соціалістичними країнами. За цією контрреволюційною діяльністю відчувається керівна рука імперіалістичних кіл. Вдаючись до методів провокації і шантажу, антисоціалістичні елементи намагаються посіяти у населення недовіру щодо тих цілей, які ставлять перед собою братні країни, котрі виконують свій інтернаціональний обов'язок із захисту соціалістичних завоювань Чехословаччини.

Новые документи по новейшей истории: Хрестоматия / Под ред. Г.К. Севастьянова. - М., 1996. - С. 300-304.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    В яких тонах радянське інформагентство описувало події в суверенній державі?

2.    Чи згодні ви з таким викладом ситуації? Висловте свою думку.

3.    Розкажіть про становлення прорадянського режиму в Чехословаччини

4.    Дайте оцінку «Празькій весні».

5.    На матеріалі параграфа і документа визначте, якими цілями керувалося радянське керівництво, надаючи «інтернаціональну допомогу братньому чехословацькому народу».

 

 

ДОКУМЕНТ № 22

Лист президії Національних зборів ЧССР Президії Верховної  Ради СРСР

22 серпня 1968 р.

Національні збори Чехословацької Соціалістичної Республіки, законно вибрані чехословацьким народом як найвищий орган державної влади суверенної держави і законно скликане президентом республіки, виражають категоричний протест урядам і парламентам п'яти держав Варшавського договору (СРСР, НДР, ПНР, ВНР і НРБ) і перед лицем всієї світової громадськості заявляє:

Що жоден конституційний орган ЧССР не був уповноважений вести переговори, не давав на це згоди і не запрошував окупаційні війська п'яти держав Варшавського договору.

Тому воно вважає окупацію ЧССР самозваним актом насильства в міжнародному масштабі, принципам союзницьких угод, які ЧССР має з цими державами, що перечать.

Тому національні збори виражають рішучий протест урядам і парламентам цих країн, які беруть участь в окупації, і вимагає негайного припинення актів насильства по відношенню до Чехословакії, її населення, негайного виведення військ і нормалізації міжнародних відносин...

II. Національні збори рішуче поводяться з цими своїми негайними вимогами до представників окупаційних військ в ЧССР:

Негайно припинити всі бойові дії, будь-яке використання бойової техніки, які загрожують безпеці і життю наших громадян.

Негайно вивести всі окупаційні війська з ЧССР; перед виводом з країни негайно вивести їх з районів, міст і населених пунктів.

Окупаційним органам не втручатися в діяльність чехословацьких органів, установ, організацій, заводів і так далі

Негайно створити умови для нормальної діяльності всіх державних і політичних органів і їх працівників.

Негайно звільнити тт. Дубчека, Смрковського, Крігеля, Чорниця, Шпачека, Цисаржа і інших, повідомити, хто дав наказ про узяття їх під варту, хто це здійснював, хто вів допити і тому подібне, повідомити також, які заходи до них прийняті радянськими або представниками інших держав, що входять до складу окупаційних військ.

(Август 1968 года. Обзор документов Архива внешней политики Российской Федерации / Международная жизнь. – 1992. - № 8/9. – С. 147-159)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Уважно прочитайте документ та визначте його основну мету.

2.      Чому парламент Чехословаччини засудив політику СРСР та інших соціалістичних країн відносно ситуації в ЧССР.

3.      Порівняйте позицію радянської та чехословацької влади.

4.      Спробуйте написати незалежне і неупереджене повідомлення про ситуацію, що склалась у Чехословаччині в 1967-1968 роках.

 

 

ДОКУМЕНТ № 23

З робочих записів засідання Політбюро ЦК КПРС про ситуацію в Чехословаччині, 17 липня 1968 р.

Ю. Андропов. Я вважаю, що у плані практичному ця зустріч  ЦК КПЧ і ЦК КПРС ма­ло що дасть... Вони зараз відстоюють свою шкуру, запекло відстоюють... Праві на чолі з Дубчеком міцно стоять на своїй платформі. І готуємося не лише ми, готуються й вони, і готуються дуже старанно. Вони зараз готують робітників, робітни­чу міліцію. Все йде проти нас...

О. Косигін. На мій погляд, вони ведуть боротьбу не за власну шкуру, вони відстоюють соціал-демократичну програму. Ось суть їхньої боротьби. Вони ведуть запеклу боротьбу, але за зрозумілі їм цілі, щоб перетворити Чехословаччину в Юго­славію, а далі у щось подібне до Австрії...

А. Громико. Квітневий та липневий пленуми ЦК підтвердили, що ми не віддамо Чехословаччини... Двостороння зустріч (Радянських та чехословацьких керівників) за те­перішніх обставин необхідна. На цій зустрічі нам слід сказати їм усе. Очевидно, вони не приймуть наших пропозицій. Але тоді вже ми свідомо будемо підходити до вирішення питання про застосування крайніх засобів. Нам зараз дуже багато говорять про дружбу з СРСР... Ми знаємо ціну тих розмов. Про таку друж­бу, про яку зараз іде мова, говорить і Джонсон, і всі інші кандида­ти на пост президента Сполучених Штатів, які рвуться до нас на прийом... Слід подумати проте, що ж спричинять крайні заходи? Я думаю, що зараз міжнародна обстановка така, що крайні заходи не можуть спричинити загострення, великої війни не буде...

Але якщо ми дійсно втратимо Чехословаччину, це велика зваба для інших. Якщо збережемо Чехословаччину- це зміцнить нас...

Пихоя Р.Г. Чехословакия. 1968 год. Взгляд из Москви. По документам ЦК КПСС // Новая и новейшая история. - 1995.- № 1.-С. 35-36.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Які мотиви визначили позицію СРСР у подіях «Празької весни» 1968 р.?

2.    Які особливості встановлення комуністичного режиму і «будівництва соціалізму» в Чехословаччині?

3.    Розкрийте суть «Празької весни» 1968 р. Користуючись уривком документа, визначте причини військової інтервенції СРСР і його сателітів у Чехословаччину.

4.    Які були внутрішньополітичні та міжнародні наслідки інтервенції?

5.    Яку роль відігравали компартії в зміні суспільно-політичного ладу в країнах Східної Європи?

 

 

ДОКУМЕНТ № 24

Заява керівників Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі і Радянського Союзу

4 грудня 1989 р.

Керівники Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі і Радянського Союзу, які зібралися на зустрічі в Москві 4 грудня ц.р., заявили, що здійснене у 1968 році введення військ їхніх держав в ЧССР був втручанням у внутрішні справи суверенної Чехословаччини і має бути засуджене. Перервавши процес демократичного оновлення в ЧССР, ці неправомірні дії мали тривалі негативні наслідки. Історія підтвердила, наскільки важливо навіть в найскладнішій міжнародній обстановці використовувати політичні засоби для врегулювання будь-яких проблем, суворо дотримуватись принципів суверенітету, незалежності і невтручання у внутрішні справи у відносинах між державами, що відповідає положенням Варшавського Договору.

(Страшнюк С. Ю., Пугач Є. П. Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи (50-80-то роки XX ст.). - Харків, 1998. – С. 45-46.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте документ та дайте йому оцінку.

2.      Чому засудження подій 1968 року відбулося лише через три десятиліття?

3.      Що відбулося у східноєвропейських країнах у кінці 1980-х років?

 

 

ДОКУМЕНТ № 25

Із записки експертів конференції Американської асамблеї про політику США у Східній Європі

5 травня 1968 р.

- США визнають безпеку та політичні інтереси Радянського Союзу у Східній Європі і проводять свою політику у Східній Європі, пов'язану з відносинами США-СРСР;

- США не підтримують у Східній Європі націоналістів, які загрожують стабільності регіону і спонукають СРСР до втручання;

- США підтримують сучасний розвиток Східної Європи, зокрема у Чехо-Словаччині, але не йдуть на ризик конфлікту з СРСР.

(Орлик И. И. Запад и Прага в 1968 году. По документам Архива МИД Чешской Республики // Новая и новейшая история. - 1996. - № 3. - С. 7.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Назвіть позитивні і негативні наслідки «будівництва соціалізму» в Чехословаччині у 1948-1968 рр.

2.    Поясніть термін «Празька весна».

3.    Прочитайте документ та назвіть основні причини «Празької весни» 1968 р.

4.    Які мотиви визначили позицію США у подіях «Празької весни» 1968 р.?

5.    Як поставились у Москві до подій 1968 р.?

6.    Чому було введено ра­дянські війська до Чехословаччини?

 

 

 

 

Урок 21 Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах

 

ДОКУМЕНТ № 1

Двадцять одна вимога міжзаводського комітету «Солідарність» Гданьської судноверфі ім. Леніна

17 серпня 1980 р.

Прийняття незалежних від партії і працедавців вільних профспілок згідно ратифікованої Конвенції ПНР № 87 Міжнародній Організації Праці, що стосується свободи профспілок.

2.  Гарантія права на страйк, а також безпеці страйкуючим і особам ним що допомагає.

3.  Дотримувати гарантовані в Конституції ПНР свободу слова, друк, публікацій і. тим самим, не репресувати незалежні видавництва, а також зробити доступними засоби
масової передачі інформації для представників всіх віросповідань.

4.  відновити в колишніх правах:

а) людей звільнених з роботи після страйків 1970 і 1976 рр., студентів відрахованих з учбових закладів за переконання

b)  звільнити всіх політв'язнів (у тому числі Э. Задрожіньського, Я. Козловського. М. Козловського)

c)  відмінити репресії за переконання…

Виплатити всім працівникам, що беруть участь в страйку винагороди за період страйку як за відпустку на відпочинок з фонду Центральної Ради Професійних Союзів (ЦСПС).

8.  Підняти основні доходи працівників до 2000 злотих як компенсація недавнього зростання цін.

9.  Гарантувати автоматичне зростання зарплат паралельно зростанню цін і зниженню вартості грошей (зростанню інфляції)…

12.            Ввести правила відбору управлінських кадрів на правилах відповідності (кваліфікації), а не партійній приналежності, а також відмінити привілеї МО, МВС і партійного апарату

13.            Ввести продовольчі талони на м'ясо і його продукцію (до часу оволодіння ситуації на ринку).

14.            Понизити пенсійний вік для жінок до 55 років, для чоловіків - до 60 років або після відробітку в ПНР 30 років для жінок і 35 років - для чоловіків, не дивлячись на вік.

15.            Вирівняти допомогу і пенсії через старість до рівня актуально виплачених.

16.            Змінити умови служби охорони здоров'я, яка гарантує повну медичну турботу працюючим людям.

17.            Гарантувати відповідну кількість місць яслах і дитсадках для дітей працюючих жінок.

18.            Ввести платну декретну відпустку протягом 3-х років для виховання дитини.

20. Підняти добові (відрядження) з 40 до 100 злотих.

21. Зробити вільними від роботи всі суботи. Працівникам в постійному русі і чотирьохбригадній системі недолік вихідних субот компенсувати збільшеним терміном відпустки для відпочинку або іншими платними днями, вільними від роботи.

(Хрестоматия по новейшей истории. В 3 томах. Документы и материалы. – М.: Издательство социально-экономической литературы, Под ред. Б.Г. Гафурова, Л.И. Зубока, И.М. Майского, А.С. Перевертайло, В.Г. Трухановского. 1960-1961. – С. 344-345.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Уважно прочитайте документ та оцініть його.

2.      Складіть розповідь про економічну та політичну ситуацію в Польщі виходячи з документу.

3.      Чому в документі піднімались питання про захист прав людини у Польщі?

 

 

ДОКУМЕНТ № 2

Витяг з протоколу № 7 засідань Політбюро ЦК КПРС «Про розвиток обстановки в Польщі і деяких кроках з нашого боку»

23 квітня 1981 р.

Внутрішньополітична криза в Польщі прийняла затяжний хронічний характер. ПОРП значною мірою втратила контроль над процесами, що тривають у суспільстві. В той же час «Солідарність» перетворилася на організовану політичну силу, яка здатна паралізувати діяльність партійних і державних органів і фактично узяти в свої руки владу. Якщо опозиція доки не йде на це, то перш за все з побоювання введення радянських військ і надій досягти своїх цілей без кровопролиття, шляхом повзучої контрреволюції.

На засіданні сейму 10 квітня ц.р. польське керівництво не ризикнуло поставити питання про рішучі дії проти антисоціалістичних сил. Правда, в доповіді на сеймі т. Ярузельського містився ряд положень у дусі рекомендацій, що постійно висловлювалися польським товаришам з нашого боку…

«Солідарність» в цілому і окремі її ланки готуються до чергового шантажу властей шляхом висунення різних вимог, переважно політичного характеру. Ознаки розшарування, що з'явилися, в керівництві цього профоб’єднання доки не дають підстав розраховувати на істотні зміни в його загальній орієнтації. Навіть якщо б справа дійшла до розколу між Валенсою і екстремістами з КОРИ - КІС, сам Валенса і католицьке духівництво, що стоїть за його спиною, зовсім не мають наміру ослабляти натиск на ПОРП. Не можна виключати і того, що екстремісти можуть захопити контроль над «Солідарністю» зі всіма наслідками.

Як показала робота IX пленуму ЦК ПОРП, вже зараз опортуністичним елементам удалося узяти під контроль частину місцевих партійних організацій ПОРП і з їх допомогою почати тиск на керівництво партії. Вони будуть, безумовно, продовжувати цю підривну роботу, спробувавши перетворити майбутній IX з'їзд в головне поле битви за владу...

Товариші Каня і Ярузельський по суті справи займають центристську позицію. У складній обстановці після серпня минулого року вони виявилися виразниками тих, що запанували в партії і країні настроїв на користь вирішення виниклих гострих проблем шляхом діалогу і угоди з «Солідарністю». Минулий період показав, що Каня і Ярузельський, заявляючи про необхідність відстояти завоювання соціалізму в Польщі, здійснюють цей курс пасивно, з коливаннями і частими поступками на користь «Солідарності». Вони проявляють недостатню стійкість і гарт в боротьбі проти контрреволюційних сил. У їх поглядах переплітається прихильність соціалізму з тією, що набула поширення ще при Гереке націоналістичною ідеєю, що, мовляв, «поляк завжди може домовитися з поляком». Звідси - не лише невиправдана поступливість вимогам «Солідарності», але і панічний страх перед конфронтацією з нею, боязнь введення радянських військ…

З врахуванням всього вищесказаного, доцільно в найближчий період виходити з наступного:

Продовжувати надавати політичну підтримку тт. Кане і Ярузельському, які, не дивлячись на відомі коливання, виступають в захист соціалізму.

Звернути увагу польських керівників на необхідність якісної підготовки до IX з'їзду ПОРП. Добиватися, аби вони боролися за належне представництво на з'їзді здорових сил, вели активну роботу в цьому напрямі з партійними організаціями крупних підприємств.

Рекомендувати польським товаришам всемірно залучати «Солідарність» до вирішення виробничих справ, що повинне обмежувати її політичну активність. З цією метою прискорити ухвалення законів про економічну реформу і профспілки.

Враховуючи виключно важкий економічний стан ПНР, продовжувати надавати їй посильну допомогу, одночасно максимально активізувати пропаганду по цих питаннях з тим, аби кожен поляк знав, наскільки країна залежить від радянської допомоги і підтримки.

(Новые документы по новейшей истории: Хрестоматия для учащихся 10-11 кл. общеобразоват. учреждений / Ред. и сост. Г.Н. Севостьянов. М.: Просвещение. – С. 317-322)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Прочитайте даний документ та оцініть його.

2.      Порівняйте позицію самої «Солідарності» та оцінки організації ЦК КПРС.

3.      Дайте оцінку діям радянської влади стосовно ситуації в Польщі.

4.      Чому радянська влада прагнула «аби кожен поляк знав, наскільки країна залежить від радянської допомоги і підтримки»?

 

 

ДОКУМЕНТ № 3

Витяг з Програми незалежної самоврядної професійної спілки «Солідарність», схвалена І Загальнопольським з'їздом Спілки

осінь 1981 р.

Розділ VІ

...19. Світоглядний, суспільний, політичний та культурний плю­ралізм має стати основою демократії самоврядної Польщі.

20.Справжнє самоврядування трудящих буде основою самовряд­ної Польщі.

21. Самостійні в юридичному, організаційному та майновому відношеннях територіальні органи самоврядування мають стати справжнім представництвом місцевої громади.

22. Організації й органи самоврядування повинні бути представ­лені на рівні найвищої державної влади.

23. Юридична система має гарантувати основні громадянські свободи; поважати принципи рівності перед законом усіх грома­дян та всіх установ громадянського життя.

24. Судочинство має бути незалежним, а каральний апарат пови­нен перебувати під суспільним контролем.

25. У Польщі як правовій державі ніхто не може бути переслідува­ний за переконання ані примушений до дій, що суперечать його сумлінню.

26. Особи, винні у занепаді країни, мають понести за це повну відповідальність.

Бураков Ю. В., Кипаренко Г. М., Мовчан С. П. Всесвітня історія: новітні часи: Підруч. для 11-го кл. середніх загальноосвітніх навчальних закладів. – Вид. 4-те, виправл. та доповн. – К.: Генеза, 2005. – С. 201

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прочитайте уривок з документа і розкрийте суть політичного устрою, що його планувала впровадити у Польщі «Солідарність».

2.    Чому в соціалістичній Польщі виникла така організація, що прагнула реформувати суспільний розвиток?

3.    Розкрийте суть політичних вимог «Солідарності».

4.    Чи можна вважати діяльність «Солідарності» революційною?

 

 

ДОКУМЕНТ № 4

Витяг з протоколу №40 засідання Політбюро ЦК КПРС «Про інформацію керівництва братських країн з польського питання»

13 грудня 1981 р.

Відвідайте (тт. Т. Живкова, Я. Кадара, Е. Хонеккера, Ю. Цеденбала, Г. Гусака, Ф. Кастро, Ле Зуана, К. Фомвіхана) і, пославшись на доручення ЦК КПРС, передайте наступне:

Як друзям відомо, польське керівництво запровадило в країні воєнний стан, оголосило про створення Військової Ради національного порятунку та ізолювало найбільш екстремістські елементи з «Солідарності», Конфедерації незалежної Польщі та інших антисоціалістичних груп.

Залишає позитивне враження Звернення В. Ярузельського до народу, в якому, на наш погляд, правильно розставлені акценти по основних питаннях. Зокрема, що особливо важливе, підтверджені керівна роль ПОРП, вірність ПНР союзницьким зобов'язанням за Варшавським Договором.

Умовою успішного проведення акції польські товариші вважали сувору секретність? Про неї було відомо лише у вузькому оточенні В. Ярузельського. Завдяки цьому друзям вдалося приголомшити противника, й операція поки що проходить задовільно.

У самий переддень здійснення наміченого плану В. Ярузельський повідомив про це до Москви. Йому передали, що радянське керівництво відноситься до такого вирішення польських товаришів з розумінням. При цьому ми виходимо з того, що польські друзі вирішуватимуть ці питання внутрішніми силами.

За нашою попередньою оцінкою, дії польських друзів є актив­ним кроком відсічі контрреволюції і відповідають у цьому сенсі спільній лінії братніх країн.

У цих умовах виникає питання про надання політичної та мо­ральної підтримки польським товаришам, а також додаткової економічної допомоги. Радянське керівництво, як і раніше, діятиме в польському питанні у контакті з братськими країнами...

 (Документы «комиссии Суслова». События в Польше в 1981 г. Из архива Президента РФ / Новая и новейшая история. 1994. - № 1. С. 103-104.)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Чому радянською владою було ініційовано даний документ?

2.    Дайте йому оцінку.

3.    Охарактеризуйте процес встановлення комуністичної системи у Польщі в перші повоєнні роки.

4.    Покажіть на конкретних прикладах прояви кризи комуністичного режиму у 1950-1980-х роках. Яку роль у консолідації демократич­них сил відігравала католицька церква?

5.    Як відбулося повалення комуністичного режиму у Польщі?

6.    Які зміни намітились у політиці Польщі щодо України в 1990-х роках?

 

 

ДОКУМЕНТ № 5

Про падіння «золотої епохи» Ніколає ЧАУШЕСКУ

1991 рік

За спогадами очевидців ... близько 7 тис. робітників зібрались біля будинку мерії[2], вимагаючи хліба, купити який неможливо було навіть за талони, припинення систематичних перебоїв у водо­постачанні та зменшення вирахувань, які досягли 40 % зарплати. Мер погрожував робітникам, що через місяць вони та їхні діти раді будуть їсти соло­му. Коли робітники штурмом взяли мерію, вони виявили там бен­кетні столи, що ломились від усяких наїдків з приводу обрання «першої повітової особи» до Великих національних зборів. Обурені робітники зірвали зі стін кабінетів портрети Чаушеску і спалили їх на площі перед мерією. Виступ робітників Брашова було потоплено в крові, багато з них зникли безслідно.

Язькова А. Л. Крах «золотой зпохи» Чаушеску // Вопросы истории. - 1991. - № 9-10. - С. 21-22.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Назвіть причини виступу робітників Брашова

2.    Яким було ставлення румунської партійно-державної бюрократії до робітників?

3.    Які заходи вжили радянські власті та комуністи Румунії для встановлення комуністичного режиму?

4.    У чому знайшло прояв наслідування практики СРСР у «будівництві соціалізму» в Румунії?

5.    Які факти свідчать про прояви непослуху Москві в проведенні зовнішньої політики у 1960-1980-ті роки?

6.    На конкретних прикладах покажіть назрівання економічної та політичної кризи в Румунії у 1980-ті роки.

7.    Як було повалено режим Н. Чаушеску?

8.    Порівняйте революційні події в Румунії і Болгарії.

9.    Розкрийте нову розстановку політичних сил Румунії та її еко­номічні проблеми після повалення тоталітарного режиму.

 

 

ДОКУМЕНТ № 6

Французький дипломат Ж. Б. Дюрозель про провал побудови соціалізму в країнах Європи

Історія викрила фальш марксизму-ленінізму в більшості засадничих пунктів:

1. Класова боротьба не є основною рушійною силою історії. Цією силою є радше національне почуття.

2. Дрібна та середня буржуазія не «пролетаризувалися». Навпаки, проле­таріат потроху наздоганяє дрібну буржуазію. Не можна, звичайно, ствер­джувати, що бідних більше немає. Однак це вже не «класове» питання...

3. Нарешті: свобода є загальнолюдським прагненням, якого не можна вгамувати політичними тюрмами та концентраційними таборами.

(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 131.)

 

ДОКУМЕНТ № 7

В. Газін, С. Копилов «Новітня історія країн Європи та Америки»

Причини краху лежали в самій системі. Знищення приватної власності, економічної свободи, вільного підприємництва, тобто ринкової економіки, відмова від природного розвитку виробництва та пріоритет надуманої схеми спричинили в країнах Східної Європи постійний дефіцит найнеобхіднішого і, нарешті, економічну катастрофу... Позбавлений власності громадянин перестав бути повноцінною незалежною особою і потрапив у повну залежність від партійно-державної номенклатури. Порушення прав людини, переслідування свободи та інакомислення стали буденною справою численних секретних служб. Ідеологія комунізму, зіткнувшись із сферою реальної політики, виявила свою повну протилежнесність.

Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 132.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Які причини краху тоталітарних режимів у країнах Східної Європи вчені-історики вважають головними?

2.    Поділіть причини на групи: економічні, політичні, ідеологічні, правові.

3.    У чому виявилася відмінність суспільно-політичного ладу в краї­нах Східної Європи від західних країн?

 

 

ДОКУМЕНТ № 8

Із статті в газеті «Адеверул», друкованому органі ради Фронту національного порятунку Румунії

Усякий румун знає, що в ті дні[3] й незадовго перед початком революційних подій людей хвилювало насамперед, де дістати ліки, їжу, як обігріти оселю. Чому ж сьогодні ми боїмося визнати, що за диктатури Чаушеску ми чудово пристосувалися до подвійного способу думати, діяти й говорити не те, що думаємо. Проте не могли пристосуватися до життя без їжі, ліків, тепла? Ми погодилися замінити думки ідеологією, але не могли погодитися замінити їжу голодом. У цьому й полягає пояснення причин революції: люди, які більше за всіх потерпали від злиднів і зубожіння, з найменшими матеріальними можливостями, з найбільшими турботами та проблемами, саме вони гостріше відчули необхідність припинення цього знущання над народом. І під танки кидалися не ті, хто зрозумів банкрутство марксистсько-ленінської ідеології, а ті, хто через цю ідеологію став економічним банкрутом.

Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 136

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Які причини революції 1989 р. в Румунії автор статті вважає найголовнішими?

2.    Які верстви населення в «соціалістичній» Румунії, на вашу думку були «економічними банкрутами»?

3.    Проаналізуйте причини наростання внутрішньої нестабільності в країнах Центральної та Східної Європи.

 

 

ДОКУМЕНТ № 9

Протокол про припинення дії Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, підписаного у Варшаві 14 травня 1955 р., і протоколу про продовження терміну його дії, підписаної 26 квітня 1985 р. у Варшаві

Прага. 1 липня 1991 р.

Держави, що є Договірними Сторонами Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, підписаного у Варшаві l4 травня 1955 року

зважаючи на глибокі зміни, що відбуваються в Європі, які означають закінчення конфронтації і розколу континенту

маючи намір з врахуванням нової обстановки активно розвивати стосунки між собою на двосторонній і, у міру зацікавленості, на багатобічній основі

відзначаючи значення Спільної декларації 22 держав, що підписали Договір про звичайні озброєні сили в Європі і що заявили, що вони більше не є противниками і будуватимуть нові стосунки партнерства і співпраці

вирішивши сприяти поступовому переходу до загальноєвропейських структур безпеки, виходячи з угод, досягнутих на паризькій зустрічі СБСЕ у верхах в листопаді 1990 року

домовилися про наступний:

Стаття 1. Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, підписаний у Варшаві 14 травня 1955 року (далі - Варшавський Договір), і Протокол про продовження терміну дії Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, підписаний 26 квітня 1985 року у Варшаві, припиняють свою дію в день набуття чинності справжнього Протоколу.

Стаття 2. Сторони справжнього Протоколу заявляють, що вони не мають один до одного жодних майнових претензій, витікаючих з Варшавського Договору...

(Системная история международных отношений в четырех  томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А. Д. Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 359-360)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.      Ознайомтесь із текстом документу.

2.      Чому в 1991 році було ліквідовано соціалістичний військово-політичний блок?

3.      Визначте основні наслідки цього кроку.

 

 

ДОКУМЕНТ № 10

Із статті Б. Варги «Балканська рапсодія»

За останні десять років Балкани перетворилися на справжній стадіон, де відбувається чемпіонат за першість у світовому політичному лідерстві.

Багато міжнародних політичних оглядачів пророкували третю світову війну в тому разі, коли б Північноатлантичний альянс (НАТО) уперше за історію свого існування напав на одну із суверенних держав, члена-засновника ООН, до того ж у процесі інтеграції Європи. Однак цього аж ніяк не могло статися. Чому? А тому, що після «холодної війни» нікому стало воювати. Це добре усвідомлювали великі держави, політично сильні гравці.

Спершу програв - розпався східний блок. За ним настала черга комуністичної та тоталітарної ідеологій.

Правила поділу колишньої Югославії диктував Захід. Керуючись власними зразками демократії, насамперед гіперболізованим правом на національне відродження народів, які в період правління Й. Б. Тито були з'єднані в один «югославський етнітет». Ідеться про низку конфліктів на міжетнічному чи міжрелігійному ґрунті. Зосередимося на іншому: на Косовому та війні між НАТО та СР Югославією.

Правила порушили всі, незалежно від «політичної правоти» кожної зі сторін. Слободан Мілошевич надто сильно утиснув права албанців, скасувавши їхню автономію. Албанці порушили закони Республіки Сербії та основні засади демократії, намагаючись за допомогою зброї здійснити амбітне прагнення створити незалежну державу в Косовому. Відповідно, НАТО під патронатом впливових США бомбардуваннями втрутилась у внутрішню проблему СР Югославії, порушивши основні принципи дипломатії. Про те, хто скільки нагрішив, поки що не йдеться. Була війна, яку програли всі. Незалежно від того, чи деяка частина країн-учасниць конфлікту вдовольнила свої територіальні та економічні інтереси, чи ні. Принципи, яких дотримувалася Європа після Другої світової війни, було остаточно зневажено 24 березня 1999 року.

Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 142

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Чи погоджуєтеся ви з думкою автора, що під час косовського конфлікту «правила порушили всі»?

2.    Чи правий автор у своєму твердженні, що «правила поділу колишньої Югославії диктував Захід»?

3.    Чому автор пише: «Була війна, яку програли всі»?