Тема 9 Світ на початку ХХІ століття

17.01.2013 10:20

 

Тема 9 Світ на початку ХХІ століття

 

Урок 34 Оптимальні шляхи подолання світових глобальних проблем людства

 

ДОКУМЕНТ № 1

Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і вживання хімічної зброї і про його знищення

Париж. 13 січня 1993 р.

Стаття I. Загальні зобов'язання

1.  Кожне держава-учасник даної Конвенції зобов'язався ніколи, ні за яких обставин:

не розробляти, не виробляти, не набувати іншим чином, не нагромаджувати або не зберігати хімічну зброю або не передавати прямо або побічно хімічна зброя кому б то не було;

b)  не застосовувати хімічну зброю;

c)  не проводити будь-яких військових приготувань до вживання хімічної зброї;

d) не допомагати, не заохочувати або не спонукати яким-небудь чином кого б то не було до проведення будь-якої діяльності, що забороняється державі-учасникові по справжній Конвенції.

2.  Кожне держава-учасник зобов'язався знищити хімічна зброя, яка знаходиться в його власності або володінні або яке розміщене в будь-якому місці під його юрисдикцією або контролем, відповідно до положень справжньої Конвенції.

 Кожне держава-учасник зобов'язався знищити вся хімічна зброя, залишена їм на території іншого держави-учасника, відповідно до положень справжньої Конвенції.

Кожне держава-учасник зобов'язався знищити будь-які об'єкти по виробництву хімічної зброї, які знаходяться в його власності або володінні або які розміщені в будь-якому місці під його юрисдикцією або контролем, відповідно до положень справжньої Конвенції.

5.  Кожне держава-учасник зобов'язався не використовувати хімічні засоби боротьби з безладами як засіб ведення війни...

Стаття IV. Хімічна зброя

Всі місця, де зберігається або знищується хімічна зброя, вказана в пункті 1, підлягають систематичній перевірці засобом інспекції на місці і спостереження за допомогою приладів, що встановлюються на місці, відповідно до частини IV (А) Застосування по перевірці.

4. Кажна держава-учасник надає доступ до будь-яких об'єктів по знищенню хімічної зброї і їх складським ділянкам, які знаходяться в його власності або володінні або які розміщені в будь-якому місці під його юрисдикцією або контролем, з метою систематичної перевірки за допомогою інспекції на місці і спостереження за допомогою приладів, що встановлюються на місці.

6.  Кожне держава-учасник знищує всю хімічну зброю, вказану в пункті 1, згідно Додатку по перевірці і відповідно до погоджених темпів і послідовності знищення (іменованими далі як «порядок знищення»). Таке знищення починається не пізніше чим через два роки після того, як справжня Конвенція вступить для нього в силу, і закінчується не пізніше чим через 10 років після набуття чинності даної Конвенції. Державі-учасниці не забороняється знищувати таку хімічну зброю швидшими темпами.

Якщо держава ратифікує справжню Конвенцію або приєднується до неї після десятирічного періоду знищення, вказаного в пункті 6, то воно знищує хімічну зброю, вказану в пункті 1, якнайскоріше. Порядок знищення і процедури строгої перевірки для такого держави-учасника визначаються Виконавчою порадою.

Стаття VI. Діяльність, що не забороняється по справжній конвенції

1. Кожне держава-учасник має право, з врахуванням положень справжньої Конвенції, розробляти, виробляти, набувати іншим чином, зберігати, передавати і використовувати токсичні хімікати і їх прекурсори в цілях, що не забороняються по наполягли Конвенції...

Стаття XVI. Термін дії і вихід з конвенції

1. Дана Конвенція є безстроковою...

(Системная история международных отношений в четырех  томах. События и документы. 1918-2003 / Под ред. А.Д.Богатурова. Том четвертый. Документы. 1945-2003. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. - С. 433-437)

 

 

ДОКУМЕНТ № 2

З Кіотського протоколу[1] до рамкової конвенції ООН про зміну клімату

Грудень 1997р.

Стаття 2

1. Кожна Сторона, уключена до Додатоку І, при виконанні своїх певних кількісних зобов'язань з обмеження та скорочення викидів відповідно статті 3, з метою заохочення сталого розвитку:

а) здійснює й/або надалі розробляє відповідно до своїх національних умов такі політичні заходи, як:

І. Підвищення ефективності використання енергії у відповідних секторах національної економіки.

ІІ. Охорона та підвищення якості поглиначів і нагромаджувачів парнико­вих газів... з урахуванням своїх зобов'язань у відповідних міжнародних приро­доохоронних угодах; сприяння раціональним методам ведення лісового госпо­дарства, залісненню та лісовідновленню на постійній основі.

III. Заохочення усталених форм сільського господарства у світлі міркувань, пов'язаних зі зміною клімату.

IV. Проведення дослідницьких робіт, сприяння їх упровадженню, розроблення та ширше використання нових і поновлювальних видів енергії, технологій поглинання діоксиду вуглецю й інноваційних екологічно безпечних технологій.

V. ...Звільнення від податків, мит і субсидій, що суперечать меті Конвенції, у всіх секторах — джерелах викидів парникових газів...

VI. Заохочення належних реформ у відповідних секторах з метою сприян­ня здійсненню політики та заходів, що обмежують або скорочують викиди парникових газів....

VII. Заходи щодо обмеження й/або скорочення викидів парникових газів...

(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 217)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прокоментуйте наведений текст. Висловіть своє ставлення до нього.

 

 

ДОКУМЕНТ № 3

З відозви Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна з нагоди Всесвітнього дня океанів

8 червня 2010 року

Океани відіграють провідну роль у нашому повсякденному житті. Вони - невід'ємна частина процесу сталого розвитку та важливий об'єкт наукових досліджень... Однак щоб повною мірою скористатися благами, які дарують нам океани, ми повинні вирішити проблему руйнівного впливу на них діяльності людини. Різноманітні біологічні види, що живуть в океанах, перебувають під загрозою, що неухильно зростає. Надмірна експлуатація живих ресурсів моря, зміна клімату та забруднення океанів небезпечними для них речовинами й від­ходами виробничої діяльності - усе це являє серйозну загрозу для морського середовища. Так само це стосується й злочинної діяльності, зокрема піратства, що має серйозні наслідки для безпеки судноплавства та мореплавців... У другу річницю Всесвітнього дня океанів я закликаю уряди та громадян, де б вони не перебували, визнати неминущу цінність Світового океану - і долучити свій внесок для забезпечення його здоров'я та життєздатності.

(Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвітнього навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 210)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Прокоментуйте наведений текст. Чому, на вашу думку, ООН мусить обмежувати­ся лише закликами?

 

 

 



[1] Кіотський протокол підписали майже всі світові держави, за винятком Захід-Африки, Афганістану, Андорри, Сомалі, Сан-Марино та Ватикану. Сполучені Штати Америки підписали договір, але не ратифікували його.