Тема № 4 Росія – СРСР у 1917-1939 рр.
Тема № 4 Росія – СРСР у 1917-1939 рр.
УРОК 20
Російська революція та громадянська війна
ДОКУМЕНТ № 1
Англійський історик Едвард Карр про Лютневу революцію 1917 р. в Росії
Лютнева революція 1917 р., що повалила династію Романових, була стихійним вибухом невдоволення мас, доведених до відчаю тяготами війни і явною несправедливістю в розподілі життєвих тягот. Вона була із захопленням зустрінута і використана широкими верствами буржуазії і чиновництва, які втратили віру в систему самодержавного управління і особливо в самого царя і його радників.
Перший Тимчасовий уряд складався саме представників цієї частини населення. Революційні партії не брали участі безпосередньо у здійсненні революції. Вони не чекали її і спочатку були вражені [29, С. 75].
Запитання та завдання
1. Уважно ознайомтесь із запропонованим документом.
2. Назвіть основні причини, що привели до Лютневої революції.
3. Скажіть, чому революційні партії втратили першість у ході подій 1917 року?
ДОКУМЕНТ № 2
Член Французької військової місії в Росії Жак Садуль про захоплення більшовиками Зимового палацу
Зимовий палац був обстріляний з гармат, взятий, потім пограбований. Усі предмети мистецтв меблі, килими, картини варварськи зруйновані. Жіночий батальйон що обороняв палац, узятий в полон і відведений в казарму, де нещасні, як кажуть були по-звірячому зґвалтовані [30, С. 3].
Запитання та завдання
1. Уважно ознайомтесь із свідченням очевидця.
2. Чому представники нової влади так себе вели?
3. Дайте оцінку перших кроків більшовиків.
ДОКУМЕНТ № 3
Російський письменник Михайло Булгаков про політику більшовиків
Що таке ця ваша "розруха"?... Та її зовсім не існує!.. Якщо я, замість того, щоб оперувати, щовечора почну в себе в квартирі співати хором, у мене настане розруха. Якщо я, відвідуючи вбиральню, почну, вибачте мені за вислів, мочитися повз унітаз і те ж стануть робити Зіна й Дарина Петрівна, у вбиральні станеться розруха. Відтак, розруха не в клозетах, а в головах... Неможливо в один і тої самий час підмітати трамвайні шлях, влаштовувати долі якихось іспанську обірванців! [31, С. 461].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте фрагмент роману «Собаче серце».
2. Чому так критично охарактеризував більшовицьку владу російський письменник?
3. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою автора?
ДОКУМЕНТ № 4
Декрет «Про мир» затверджений II Всеросійським з'їздом Рад робітничих і солдатських депутатів
26 жовтня 1917 р.
Робітничий і селянський уряд... пропонує всім воюючим народам та їхнім урядам негайно розпочати переговори про справедливий і демократичний мир... без анексій і контрибуцій...
…Тимчасовий робітничий і селянський уряд звертається також, зокрема, до свідомих робітників трьох найпередовіших націй людства і найбільших держав, що беруть участь у цій війні, - Великої Британії, Франції та Німеччини, закликає робітників цих країн усебічною, рішучою й самовідданою енергійною діяльністю допомогти йому успішно довести до кінця справу миру і рівночасно справу визволення трудящих та експлуатованих мас населення від будь-якого рабства та будь-якої експлуатації.
Запитання та завдання
1) Чому уряд більшовиків виступав за припинення війни?
2) Як ви розумієте положення «довести до кінця справу миру і рівночасно справу визволення трудящих та експлуатованих мас населення…»
ДОКУМЕНТ № 5
Мирний договір між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною та Росією (Брест-Литовський договір)
3 березня 1918 р.
Ст. 1. Росія, з одного боку, і Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина, з другого - оголошують, що стан війни між ними припинено; вони вирішили надалі жити між собою в мирі і дружбі..
Ст. 3. Області, що лежать на захід від лінії (починаючи від проток, що відокремлюють острови Даго і Езель від материка, через Ризьку затоку, на схід від Риги через Фрідріхштадт і Двінськ, Свенцяни, Ошмяни, на схід від Ліди, через Волковиськ, Пружани, Каменець-Литовськ і на північ від Брест-Литовська) і належали раніш Росії, не будуть більше перебувати під її верховною владою. Для зазначених областей з їх колишньої належності до Росії не буде випливати ніяких зобов'язань щодо Росії.
Росія відмовляється від усякого втручання у внутрішні справи цих областей. Німеччина і Австро-Угорщина мають намір визначити майбутню долю цих областей після зносин з їх населенням.
Ст. 4. Німеччина готова, як тільки буде укладений загальний мир і проведена повністю російська демобілізація, звільнити територію, що лежить на схід від зазначеної в абзаці 1 ст. З лінії, оскільки ст. 6 не дозволяє іншого. Росія зробить все від неї залежне, щоб забезпечити найскоріше звільнення провінцій Східної Анатолії і їх упорядковане повернення Туреччині.
Округи Ардагана, Карса і Батума також негайно звільняються від російських військ. Росія не буде втручатися в нову організацію державно-правових і міжнародно-правових відносин цих округів, а дозволить населенню цих округів встановити новий лад у згоді з сусідніми державами, особливо з Туреччиною.
Ст. 5. (Зобов'язання Росії провести повну демобілізацію своєї армії, включаючи військові частини, заново сформовані радянським урядом. Переведення військових суден Росії в російські порти і залишення їх там до укладення загального миру...).
Ст. 6. Росія зобов'язується негайно укласти мир з Українською Народною Республікою і визнати мирний договір між цією державою і державами Четверного союзу. Територія України негайно звільняється від російських військ і російської Червоної Гвардії. Росія припиняє всяку агітацію або пропаганду проти уряду або громадських установ Української Народної Республіки.
Етляндія і Ліфляндія також негайно звільняються від російських військ і російської Червоної Гвардії. Східнии кордон Естляндії проходить в загальному по річці Нарві. Східний кордон Ліфляндії проходить в напрямі до Ліфенгофа…
Естляндія і Ліфляндія будуть зайняті Німецькою поліцейською владою до того часу поки громадська безпека не буде там забезпечена власними установами країн і поки не буде там установлений державний порядок...
Ст. 9. Проголошення взаємної відмови від повернення воєнних витрат і відшкодування воєнних збитків. [2, С. 31-32].
Запитання та завдання
1. Прочитайте тест документу та назвіть умови в яких він був прийнятий.
2. Які вигоди отримали більшовики, підписуючи Брестський мир?
3. Назвіть держави, котрі послали військові контингенти в Росію.
ДОКУМЕНТ № 6
Постанова Всеросійського центрального виконавчого комітету про анулювання Брест-Литовського договору Москва.
13 листопада 1918 р.
Всім народам Росії, населенню всіх окупованих областей і земель.
Всеросійський ЦВК Рад сим урочисто заявляє, що умови миру з Німеччиною, підписані в Бресті 3 березня 1918 року, позбулися сили і значення. Брест-Литовський договір (так само і додаткову угоду, підписану в Берліні 27 серпня і ратифіковану ВЦВК 6 вересня 1918 року) в цілому і у всіх пунктах оголошується знищеним. Всі включені в Брест-Литовський договір зобов'язання, що стосуються сплати контрибуції або поступки території і областей, оголошуються недійсними [9, С. 24].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте документ та оцініть його.
2. Назвіть причини появи даної Постанови ВЦВК.
3. Розкажіть яку роль у цьому відігравала українська революція 1917-1920 рр.?
ДОКУМЕНТ № 7
Маніфест Комуністичного Інтернаціоналу до робочих всіх країн
Березень 1919 р.
Перший конгрес III Інтернаціоналу, що зібрався 5 березня 1919 р. в Кремлі, виражає свої почуття вдячності і захоплення російського революційного пролетаріату і його керівної партії - комуністичної партії більшовиків.
Велика революція, яка повернула соціалістичне вчення, яке опортуністи перекручували протягом настільки довгого часу, до його першоджерела - марксизму, ті надлюдські зусилля, які застосовуються вже в продовження майже півтора років, щоб створити на місці старого буржуазного світу новий, комуністичний суспільний лад як в області моральної та інтелектуальної культури, так і в області матеріального колективного чи індивідуального - політичного, економічного та соціального життя, допомога, яку російська революція весь час надавала робітникам всіх країн у їх боротьбі проти мілітаристських і деспотичних урядів, - все це повинно викликати всезагальне одухотворення і схвалення робочого класу всіх країн ...
Честь, незалежність, самі елементарні інтереси пролетарів всіх країн вимагають, щоб вони негайно діяли і застосували усі (у разі необхідності - і революційні) засоби для проведення наступних вимог:
1. Невтручання Антанти у внутрішні справи Радянської Росії.
2. Негайне відкликання всіх знаходяться в даний час в Європейській і Азіатської Росії військ союзників.
3. Відмова від усякої прямої або непрямої політики інтервенції, у формі чи провокації чи матеріальної і моральної підтримки російських контрреволюціонерів або російських реакційних розбійницьких банд.
4. Анулювання договорів, які вже укладені і мають на увазі втручання даної держави, російських контрреволюціонерів або сусідній з Росією країни у внутрішні справи Радянської республіки; негайне повернення в свої країни дипломатичних і військових місій, які уряди Антанти делегували на північ і південь Росії, в Румунію, Польщу, Фінляндію, Чехію з метою провокування боротьби проти Радянської республіки.
5. Визнання Радянської влади, яка після 18-місячного існування більш міцна і популярна, ніж будь-коли.
6. Відновлення дипломатичних відносин, під чим також мається на увазі делегування офіційного представника (соціаліста) до Росії і визнання російської представника за кордоном.
7. Допущення делегатів Радянського уряду в якості представників (і єдиних представників) російського народу на мирному конгресі. Європейський мир, який буде розглянутий і укладений без участі Росії, виявиться найвищою мірою неміцним. Було б мерзенно і смішно допустити на конгрес, за відсутності більшовиків чи поряд з ними, в якості представників всій Росії або її частини тих фіглярів, які стоять на чолі різних обласних урядів, штучно створених країнами союзників, існуючих лише завдяки підтримці Антанти, і які, втім, представляють чи не одні лише особисті прагнення та інтереси.
8. Зняття економічної блокади, яка скоро може увергнути Росію в стан господарської розрухи і голоду.
9. Відновлення торговельних зносин і укладення торгового договору.
10. Делегування до Росії декількох сотень або навіть тисяч організаторів інженерів, інструкторів і досвідчених робітників, особливо металістів, для надання юній Соціалістичній республіці реальної допомоги в економічній сфері, насамперед у здійсненні найважливішої задачі: у відновленні шляхів сполучення, залізних доріг та організації транспорту [14, Т. 1. С. 92-95].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом документу та дайте йому оцінку.
2. Яку роль радянський уряд відігравав у діяльності Інтернаціоналу.
3. Дайте оцінку того, що «визнання Радянської влади, яка після 18-місячного існування більш міцна і популярна, ніж будь-коли»?
4. Чому Інтернаціонал хвилювало питання, що «зняття економічної блокади, яка скоро може увергнути Росію в стан господарської розрухи і голоду».
УРОК 21
Неп. Проголошення СРСР.
ДОКУМЕНТ № 1
Декрет ВЦВК «Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком»
21 березня 1921 р.
1. Для забезпечення правильного і спокійного ведення господарства на основі вільнішого розпорядження хліборобом своїми господарчими ресурсами, для зміцнення селянського господарства і підняття його продуктивності, а також із метою точного визначення державних зобов'язань хліборобів розкладка як спосіб державної заготівлі продовольства, сировини й фуражу заміняється натуральним податком.
2. Цей податок повинен бути меншим накладавшогося до цього шляхом розверстки облогу. Сума податку повинна бути обрахована так, щоб покрити найнеобхідніші потреби армії, міських робітників і безземельних селян. Загальна сума податку повинна зменшуватись, по мірі відновлення транспорту і промисловості дозволить Радянській владі отримувати продукти сільського господарства в обмін на фабрично-заводські і кустарні продукти.
3. Податок збирається у вигляді відсоткового або дольового відрахування від вироблених у господарстві продуктів, виходячи з обліку урожаю, числа їдоків в господарстві і наявності худоби в ньому.
4. Податок повинен бути прогресивним; відсоток відрахування для господарств середняків, бідних господарів і для господарств міських робітників повинен бути зниженим.
Господарства бідних селян можуть бути звільнені від деяких, а у виключних випадках і від усіх видів натурального податку.
Старанні господарі-селяни, що збільшують площі засіву в своїх господарствах… отримують пільгу по виконанню натурального податку…
7. Відповідальність за виконання податку покладається на кожного окремого господаря, і органам Радянської влади поручається накладати стягнення на кожного, хто не виконав податку.
Кругова повинність відміняється…
8. Всі запаси продовольства; сировини і фуражу, що залишаються у землевласника після виконання ними податку, знаходяться у повному їх розпорядженні і можуть бути використані ними для покращення і укріплення свого господарства, для підвищення особистого споживання і для обміну на продукту фабрично-заводської і кустарної промисловості і сільськогосподарського виробництва.
Обмін допускається в межах місцевого господарського обертання як через кооперативні організації, так и на ринках та базарах… [10, С. 167-168].
Запитання та завдання
1. Які зміни відбулися в порівнянні з попередньої політикою?
2. На які верстви опиралась більшовицька влада?
3. Із якою метою було замінено продрозкладку продподатком?
4. Оцініть запропоновані в документі положення економічної політики.
5. Порівняйте справжню мету з аргументацією в документі.
УРОК 22
СРСР в 1930-х рр.
ДОКУМЕНТ № 1
Російський історик Юрій Борисов про СРСР в 1920-1930-х роках
...Соціалізм як ідеал, як теорія і як реальний суспільний лад має гуманістичну природу... Стосовно... історії 1920-30-х років, то цей етап складається з двох періодів - роки Непу, коли партія керувалася ленінськими гуманістичними принципами, і наступні роки, коли Сталін і його оточення від цих принципів відмовилися [32, С. 121-122].
Російський політик, історик Олександр Яковлєв про політику Сталіна
Соціальний пасизм, проголошення, достатньо довільне, одних соціальних груп вищими і абсолютно правими, а інших непотрібними чи шкідливими... Заперечення громадянського суспільства, презирливе ставлення до демократії і гуманізму як до слабостей... Усе це було сказано, записано, продумано, відшліфовано, відлито задовго до Сталіна. Сталін тільки взяв готову догму і послідовно, механічно, прямолінійно, без фантазії і відхилень втілив її в життя [1, С. 205]
Запитання і завдання
1. Ознайомтесь із текстом цих двох документів.
2. Порівняйте розвиток СРСР в 1920-і та 1930-і рр..
3. Чи згодні ви з думкою О.Яковлєва, що Сталін став результатом системи?
ДОКУМЕНТ № 2
А. Гітлер про особу Й.Сталіна
До Сталіна також слід відчувати безумовну повагу. Він у своєму роді - геніальний малий! Свої прообрази - Чингізхана і т.д. - він знає добре, а його економічне планування настільки всеохоплююче, що воно, мабуть, перевершене лише нашим чотирирічним планом [1, С. 206]
Запитання і завдання
1. Дайте оцінку позицію Й.Сталіна. Чи згодні ви з нею?
2. Чому німецький лідер позитивно оцінював особу радянського лідера?
3. Назвіть подібні та відмінні риси цих двох керівників держав.
ДОКУМЕНТ № 3
Витяг з листа Радянського уряду на запрошення групи держав вступити в Лігу Націй
15 вересня 1934 р.
Радянський уряд отримав від значного числа членів Ліги націй, а саме від Південно-Африканського Союзу, Албанії, Австралії, Австрії, Великої Британії, Болгарії, Канади, Чилі, Китаю, Іспанії, Естонії, Абіссінії, Франції, Греції, Гаїті, Угорщини, Індії, Іраку, Італії, Латвії, Литви, Мексики, Нової Зеландії, Персії, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Туреччини, Уругваю та Югославії звернення, в якому, вказуючи, що місією Ліги націй є організація світу і що для цього потрібне співробітництво всієї сукупності держав, вони запрошують СРСР вступити в Лігу націй і принести їй своє співробітництво. Одночасно Радянський уряд офіційно сповіщено урядами Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції про їх доброзичливе ставлення до входження СРСР в Лігу.
Вважаючи, що зазначене звернення, що виходить від переважної більшості членів Ліги, являє дійсну волю Ліги до світу і визнання нею необхідність співпраці з СРСР, Радянський уряд, що ставить організацію та зміцнення миру основним завданням своєї зовнішньої політики і ніколи не залишалося глухим до пропозицій міжнародного співробітництва в інтересах миру, готове почути отриманому поводженню і стати членом Ліги, зайнявши в ній належне йому місце, і прийняти на себе дотримання випливають з цього міжнародних зобов'язань та рішень, обов'язкових для членів Ліги відповідно до статті 1-й статуту Ліги націй. Радянський уряд відчуває особливе задоволення тим фактом, що його входження в Лігу збігається з розглядом Лігою націй питання про узгодження статуту Ліги з пактом Бріана - Келлога, що ставить війну поза законом. Констатуючи, що статті 12 і 13 пакту надають на розсуд держав звернення до арбітражного та судового вирішення питань, Радянський уряд вважає за потрібне вже тепер уточнити, що, на його погляд, конфлікти, які відносяться до фактів, що мали місце до його вступу в Лігу, що не повинні підпадати під зазначені методи регулювання.
Дозволяю собі висловити надію, що даний заява буде прийнято усіма членами Ліги в тому ж дусі щирого прагнення до міжнародного співробітництва і до забезпечення миру всім народам, в якому воно зроблено [9, С. 354-355].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом документу та проаналізуйте його.
2. Визначте чому радянський уряд прийняв рішення вступи до Ліги Націй.
3. Зверніть увагу на перелік держав які пропонували СРСР вступити до складу Ліги Націй.
ДОКУМЕНТ № 4
Витяг з договору про взаємну допомогу між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою.
15 травня 1935 р.
Стаття I. У разі, якщо Союз Радянських Соціалістичних Республік або Республіка Чехословацька з'явилися б предметом загрози або небезпеки нападу з боку якої-небудь європейської держави, Республіка Чехословацька і відповідно Союз Радянських Соціалістичних Республік зобов'язуються приступити обопільно до негайної консультації з метою вжиття заходів для дотримання постанов статті 10 статуту Ліги націй.
Стаття II. У разі, якщо в умовах, передбачених у статті 15, параграфа 7 статуту Ліги націй, Союз Радянських Соціалістичних Республік або Республіка Чехословацька з'явилися б, незважаючи на щиро мирні наміри обох країн, предметом невизнаного нападу з боку якої-небудь європейської держави, Республіка Чехословацька і взаємно Союз Радянських Соціалістичних Республік нададуть один одному негайно допомогу і підтримку.
Стаття III. Беручи до уваги, що, відповідно до статті 16 статуту Ліги націй, кожен член Ліги, що вдається до війни всупереч зобов'язанням, прийнятим у статтях 12, 13 і 15 статуту, тим самим розглядається як вчинив акт війни проти всіх інших членів Ліги, Союз Радянських Соціалістичних Республік і взаємно Республіка Чехословацька зобов'язуються у випадку, якщо одна з них з'явиться в цих умовах і незважаючи на щиро мирні наміри обох країн предметом невизнаного нападу з боку якої-небудь європейської держави, надати один одному негайно допомогу і підтримку, діючи стосовно Статті 16 статуту.
Те ж зобов'язання прийнято на випадок, якщо Союз Радянських Соціалістичних Республік або Республіка Чехословацька з'являться предметом нападу з боку європейської держави в умовах, передбачених у §§ 1 і 3 статті 17 статуту Ліги націй.
Стаття IV. Без шкоди для попередніх постанов цього договору встановлено, що якщо одна з Високих Договірних Сторін стане предметом нападу з боку однієї або декількох третіх держав в умовах, що не дають підстави для надання допомоги і підтримки в межах цього договору, то інша Висока Договірна Сторона зобов'язується не надавати протягом конфлікту ні прямо, ні побічно допомоги і підтримки нападаючому або нападаючим, причому кожна з сторін заявляє, що вона не пов'язана ніякою угодою про допомогу, яка перебувала б у суперечності з цим зобов'язанням.
Стаття V. Так як зобов'язання, встановлені вище, відповідають обов'язкам Високих Договірних Сторін як членів Ліги націй, то ніщо в цьому договорі не буде тлумачитися, як обмеження завдання цієї останньої приймати заходи, здатні ефективно захищати загальний мир, або як обмеження обов'язків, що випливають для Високих Договірних Сторін зі статуту Ліги Націй.
Протокол підписання
У момент підписання радянсько-чехословацького договору про взаємну допомогу від цього числа уповноважені підписали нижченаведений протокол, якою буде включений в обмінювані ратифікаційні грамоти договору.
1.Домовлено, що наслідком статті III є зобов'язання кожної Договірної Сторони надати негайно допомогу іншій, погодившись невідкладно з рекомендаціями Ради Ліги націй, як тільки вони будуть винесені в силу статті 16 статуту. Домовлено також, що обидві Договірні Сторони будуть діяти відповідно, щоб досягти того, щоб Рада виніс свої рекомендації з усієї швидкістю, якої вимагатимуть обставини, і що, якщо, незважаючи на це, Рада не витримає з тієї чи іншої причини ніякої рекомендації, або якщо він не досягне одностайності, то зобов'язання допомоги, тим не менш, буде виконано. Домовлено також, що зобов'язання допомоги, передбачені в цьому договорі, відносяться лише до випадку нападу, скоєного на власну територію тієї чи іншої Договірної Сторони.
2. Обидва уряди констатують, що зобов'язання, передбачені статтями I, II і III цього договору, укладеного в прагненні сприяти створенню в Східній Європі регіональної системи безпеки, початок якої покладено франко-радянським договором від 2 травня 1935 року, обмежуються тими ж межами, які встановлені п . 4-м протоколу підписання згаданого договору. Одночасно обидва уряди визнають, що зобов'язання взаємної допомоги будуть діяти між ними лише оскільки за наявності умов, передбачених у цьому договорі, допомога Стороні - жертві нападу буде надана з боку Франції.
3. Обидва уряди, вважаючи бажаним укладення регіональної угоди, метою якого стала б організація безпеки Договірних держав і яке разом з тим могло б включити зобов'язання взаємної допомоги або супроводжуватися такими, визнають один за одним можливість у відповідному випадку брати участь з обопільної згоди, в тій формі, прямий або непрямої, яка представлялася б придатною в подібних угодах, причому зобов'язання цих угод повинні замінити собою ті, які випливають з цього договору [8, С. 361-363].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом даного Договору.
2. Визначте справжні наміри СРСР щодо мирної співпраці з Чехословаччиною.
3. Яка із сторін першою порушили домовленості за Договором?