Тема № 5 Країни Центральної та Східної Європи в умовах 20-х рр. - 1930-х рр.
Тема № 5 Країни Центральної та Східної Європи в умовах 20-х рр. - 1930-х рр.
УРОКИ 23-24
Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи
ДОКУМЕНТ № 1
Радіотелеграма британського міністра іноземних справ народному комісару з закордонних справ РРФСР («Лінія Керзона»: Питання про східні кордони Польщі.)
12 липня 1920 р.
Британський уряд констатує, що російський Радянський уряд приймає принципи, викладені в нашому Меморандумі від 1-го липня, як основу угоди з відновлення торговельних зносин і припинення взаємних ворожих дій, а тому ми погоджуємося продовжити переговори для підписання торговельної угоди як тільки російські делегати повернуться.
Британський уряд пропонує понад те наступне: Радянський уряд неодноразово заявляв про своє бажання укласти мир з усіма сусідами. Британський уряд, не менше гаряче бажаючи відновлення миру у всій Європі, пропонує такий результат: між Польщею та Радянською Росією укладається перемир'я, яким негайно припиняються військові дії; в умови перемир'я включається, з одного боку, відступ польської армії на лінію, намічену в минулому році мирної конференцією в якості східного кордону області, в якій Польща має право вводити польську адміністрацію.
Лінія ця приблизно проходить так: Гродно - Валовка - Немирів - Брест-Литовська - Дорогуськ - Устилуг, східніше Грубешова, через Крилов і далі західніше Рави-Руської, на схід від Перемишля до Карпат; північніше Гродно кордон з литовцями йде вздовж залізниці Гродно - Вільно і потім на Двинськ. З іншого боку, в умови перемир'я належало б включити, що війська Радянської Росії зупиняться на відстані п'ятдесяти кілометрів на схід від цієї лінії. У Східній Галичині обидві сторони залишаться на лінії, зайнятої ними до дня підписання перемир'я ... [9, С. 58-59].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із тексом документу та дайте йому оцінку.
2. На користь якої сторони Радянської Росії, України чи Польщі схилявся британський уряд і чому?
3. З допомогою атласу та контурної карти позначте кордони так званої «Лінії Керзона».
ДОКУМЕНТ № 2
Закон № 1 Чехословацької Республіки
28 жовтня 1918 р.
«Незалежність Чехословацької держави вступила в життя. Щоб зберігати наступність попереднього правового порядку з теперішнім станом, запобігти хаосу та забезпечити безперешкодний перехід до нового державного життя, Національний комітет, будучи виразником державного суверенітету, від імені чехословацької нації постановляє:
Ст. 1. Державну форму Чехословацької держави встановлять Національні збори за згодою з Чехословацьким комітетом у Парижі…
Ст. 2. Усі попередні земельні та імперські закони і постанови поки що є чинними.
Ст. 3. Усі державні, обласні, земельні, районні органи влади та місцевого самоуправління підпорядковуються Національному комітету та діють згідно з попередніми законами й постановами.
Ст. 4. Даний закон вступає набуває чинності негайно…» [4, С. 106].
Запитання та завдання
1) Проаналізуйте документ та визначте його значення.
2) Як планувалось створити нову державу?
3) Чому національна влада погоджувалась із дією попередніх «законів і постанов»?
ДОКУМЕНТ № 3
Зі спогадів лідера угорських комуністів Бела Куна у книзі «Після білого терору»
Стабілізація виявилася в «оздоровленні». Народне господарство настільки відновилося, що замість передбачуваного дефіциту в 100 млн крон вийшли бюджетні надлишки у розмірі 60 млн золотих крон…
…За період з 1921 по 1924 роки в Угорщині побудовано не менше 70 нових заводів металообробної промисловості. За цей же час угорський фінансовий капітал вибудував 55 заводів будівельних матеріалів, 43 заводи цементної, скляної, фарфорової та керамічної промисловості, заснував понад 40 акціонерних товариств гірничорудної промисловості.
Великий прогрес спостерігався в електротехніці, …її продукція стала предметом експорту на ринки Центральної та Східної Європи…
Текстильна промисловість… починає за допомогою швейцарського, американського та голландського капіталів витісняти чехословацьку та австрійську текстильну промисловість…
До війни промисловий тягар на душу населення складав 1500 великих землевласників
Запитання та завдання
1) З’ясуйте суть економічного курсу Міклоша Хорті.
2) Встановіть позитивні наслідки економічних перетворень.
3) Визначте особливості аграрного розвитку країни в той час.
4) Яким чином можна охарактеризувати становище різних верств населення країн за режиму диктатури М. Хорті? [4, С. 109–110].
ДОКУМЕНТ № 4
Угорський історик академік М. Ормош про М. Горті
Горті... був старомодним аж до анахронізму. Його контрреволюційний вождизм не мав нічого спільного з формами нацизму або фашизму. Горті не розробляв і навіть не сприймав жодної нової ідеології. Він слідував тим позиціям і поглядам, що їх засвоїв під час монархії в батьківському домі та у військовому училищі... До влади Хорті ставився з повагою, але не був одержимий владою. Політичним керівництвом у роки свого правління він поступався урядові та перебирав його на себе переважно в кризових ситуаціях [4, С. 111]
Запитання та завдання
1. Прочитайте документ та оцініть особу М. Горті.
2. Чому лідер Угорщини був настільки консервативним у поглядах?
3. Які у нього цілі були насправді?
ДОКУМЕНТ № 5
Витяг із Ризького мирного договору (підписаний представниками РРФСР і УРСР, з одного боку, та Польщею - з іншого)
18 березня 1921 р.
…Ст. ІІІ. Росія й Україна відмовляються від будь-яких прав і претензій на землі, розташовані на захід від кордону, описаного в статті II цього договору (Польща відмовилася від кордону по «лінії Керзона», захопивши українські и білоруські землі – Авт.)
Ст. ІV. Із колишньої приналежності частини земель Польської Республіки до колишньої Російської імперії не випливає жодних зобов'язань перед Росією, за винятком передбачених цим договором.
Так само із колишньої спільної приналежності до колишньої Російської імперії не випливає жодних взаємних зобов'язань і турбот, за винятком передбачених цим договором між Україною, Білорусією . Польщею.
Ст. V Обидві сторони, що домовляються, взаємно гарантують повну повагу державного суверенітету другої сторони і утримуються від будь-якого втручання в її внутрішні справи. Зокрема, від агітації, пропаганди, будь-якої інтервенції чи її підтримки.
Обидві сторони, що домовляються, зобов'язуються не створювати і не підтримувати організацій які мають на меті замах на її територіальну цілісність чи збройну боротьбу з другою стороною, що домовляється, так само, як і організацій, які приписують собі роль уряду другої сторони чи частини її території. З огляду на це, сторони зобов'язуються не дозволяти перебування на своїй території таких організацій, їх офіційних представників та інших органів… [2, С. 92]
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте документ та проаналізуйте його.
2. Розкажіть за яких умов було підписано цей договір.
3. Згадайте, коли Рада послів визнала право Польщі на Східну Галичину?
ДОКУМЕНТ № 6
Витяг із румунської преси про лютневі бої 1933 р. румунських залізничників
У четвер, 26 лютого, ранком почався наступ. Важко було розгорнути війська через масу народу, що зібралася навколо майстерень , заповнивши вулиці і перешкоджаючи маневру військ. Недовго думаючи, офіцерські і поліцейські звірі вирішили спочатку «очистити» вулицю. Щоб уникнути невпевнених або заколотницьких дій з боку солдатів, під час атаки в перші ряди були поставлені офіцери і поліцейські комісари в солдатському обмундируванні. Без будь-яких попереджень на натовп народу було спрямовано кулемети. Декілька разів було чути їх смертельний тріск...
Після того, як маси народу були відтиснуті трохи назад, почалась атака на майстерні. Було зруйновано обгороджуючий майстерні паркан і через проломи в ньому у двір звалився потік кулеметних куль…
Армія розправилася з робітниками, але боротьба їх не припинилась… [20, Т. 2. С. 465-466].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте свідчення про бої 1933 р.
2. Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище в Румунії в 1930-х рр..
3. За яких умов в країні наростало протистояння і до чого це привело?
ДОКУМЕНТ № 7
Витяг з Конституції Польської республіки
23 квітня 1935 р.
Стаття 2. 1) На чолі держави стоїть президент республіки.
2) На ньому лежить відповідальність перед богом і історією за долі держави.
3) Його вищою обов'язком є турбота про благо держави, про його обороноздатності і його становищі серед народів світу.
4) В його особі зосереджується єдина і неподільна державна влада.
Стаття 3. 1) Органами держави, що перебувають під верховенством президента республіки, є: уряд, сейм, сенат, збройні сили, суд, державний контроль.
2) Їх вищої завданням є служіння республіці ...
Стаття 12. Президент республіки: а) призначає на свій розсуд голови ради міністрів і за його пропозицією призначає міністрів, б) скликає та роспускает сейм і сенат, в) розпоряджається про відкриття, відстрочення та закритті сесій сейму і сенату; г) є верховним начальником збройних сил; д) представляє державу за кордоном, приймає представників іноземних держав і посилає представників Польської держави; е) постановляє про війну та світі; ж) укладає і ратифікує договори з іншими державами; з) заміщає ті державні посади, які йому надано заміщати.
Стаття 13. 1) Президент республіки користується особливими правами, складовими його прерогативи.
2) До цих прерогатив відносяться: а) вказівку одного з кандидатів у президенти республіки і призначення загального голосування; б) призначення на час війни наступника президента республіки; в) призначення та відкликання голови ради міністрів, першого голови верховного суду і голови верховної контрольної палати; г) призначення та звільнення головнокомандуючого і генерального інспектора збройних сил; д) заклик суддів державного трибуналу; е) заклик сенаторів, які отримують повноваження на обрання президента республіки; ж) призначення і звільнення начальника і чиновників цивільної канцелярії; з) розпуск сейму і сенату до закінчення строку їх повноважень, і) переказ членів уряду суду державного трибуналу; до) здійснення права помилування.
Стаття 15. 1) За свої посадові акти президент республіки не несе відповідальності.
2) За дії, не пов'язані з виконанням його посади, президент республіки не може притягуватися до відповідальності під час перебування на посаді ...
Стаття 28. Голова Ради міністрів і міністри політично відповідальні перед президентом республіки і можуть бути відкликані їм у будь-який час ...
Стаття 57. 1) Декрети президента республіки мають силу закону ...
Стаття 78. 1) У разі загрози державі ззовні, а також у випадку внутрішніх заворушень чи обширних змов, що носять характер державної зради і загрозливих строю чи безпеки держави або ж безпеки громадян, Рада міністрів з дозволу президента республіки вводить виняткове становище на просторі всієї держави або загрозливій частини. ..
7) Оголошення надзвичайного стану дає уряду право припинення на час його дії громадянських свобод, а також можливість користуватися особливими правами, передбаченими законом про винятковому становищі [8, Т. 1. С. 567-570].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте поданий документ та дайте йому оцінку.
2. Назвіть основні причини прийняття даної Конституції.
3. Охарактеризуйте політичний устрій Польщі за цим документом та, зокрема, повноваження Президента.
ДОКУМЕНТ № 8
Витяг з промови лідера Комуністичної партії Чехословаччини Клемента Готвальда у постійному комітеті парламенту щодо Мюнхенської змови
11 жовтня 1938 р.
Дозвольте мені сказати кілька слів з питання, що найбільше цікавить нашу і міжнародну громадськість. Народ Чехословаччини глибоко обурений і рішуче протестує перед усім світом проти насильства, яке здійснюється над ним і його країною. Якщо вже сам мюнхенська змова був актом надзвичайного свавілля, так те, що робиться після мюнхенської змови і поверх нього, переходить всі межі і не має прикладу в історії. Окуповуються корінні чеські міста і райони. Майже мільйон чехів повинен потрапити під панування Третьої імперії та Польщі. Методично перериваються всі головні залізничні й шосейні магістралі, захоплюються важливі промислові райони і сировинні бази. Республіку шматують і спотворюють з метою видати її на свавілля агресора. Загарбник втручається вже у внутрішні справи в частині Чехословаччини. Він домагається принесення йому в жертву демократичних представників. У Словаччині та на Закарпатті він насаджує своїх агентів в уряді, щоб з їх допомогою постійно загрожувати цілісності частини, що залишилася республіки і підривати зв'язку чеських земель зі Словаччиною та Закарпаттям. Загарбник чинить тиск, домагаючись за допомогою внутрішньої реакції ліквідації єдності чехословацького народу, знищення демократичних прав і свобод робітничого класу і всього народу, усунення демократичної системи і тим самим встановлення повного панування Третьої імперії над Чехословаччиною.
Фатальна капітуляція чехословацького уряду 30 вересня цього року заохотила зухвалу агресивність ворога. Ми заявляємо перед усім народом і перед усім світом, що уряд не мав ні конституційного, ні політичного права капітулювати. Народ хотів боротися. Армія хотіла боротися. Вся нація хотіла всіма засобами захищати свою країну. Засоби для оборони були. Армія була мобілізована. На кордонах створені чудові укріплення. Весь народ був готовий пожертвувати останнім, щоб захистити свою країну, своє державне і національне існування. І хоча уряд відступало до 30 вересня, воно мало можливість змінити хід подій принаймні 30 вересня ...
За таких обставин уряд міг і мав відкинути мюнхенський диктат і проголосити анульованими всі свої колишні обіцянки територіальних поступок. Уряд повинен був заявити, що згідно з чехословацькою конституцією воно взагалі не має права вирішувати питання про цілісність республіки, що таке питання може вирішувати тільки парламент. Уряд повинен був наполягати на повному виконанні зобов'язань, прийнятих Францією щодо Чехословаччини за договором. Уряд повинен був звернутися до Ліги націй і вимагати застосування статуту Ліги націй для зашиті Чехословаччини. Уряд повинен був звернутися до всіх урядів, що підписали пакт Бріана - Келлога про незастосування насильства. Нарешті, уряд повинен був дати наказ армії захищати всі позиції у разі військового нападу ззовні, і повинно було мобілізувати нові сили, необхідні для цього. Народ, в результаті могутнього виступу 22 вересня скинув уряд Годжі, тому що воно дало всупереч конституції згоду па прийняття Берхтесгаденское пакту, укладеного між Гітлером і Чемберленом, особливо після проведення мобілізації чекав, що політиці постійного відступу буде покладено край. Широкі маси членів усіх політичних партій і дуже багато авторитетних діячів цих партій після проведення мобілізації вважали само собою зрозумілим, що кордони і зміцнення будуть захищатися. Тим більшим було потрясіння, коли 30 вересня суспільне дізналася, що і новий уряд капітулює, що воно в порушення конституції і без боротьби видає загарбникові великі області республіки…
Лише одна Комуністична партія вчасно побачила загрожувала небезпека, попереджала про неї і до останнього моменту фатальний капітуляції намагалася не допустити найгіршого.
Сьогодні, 11 жовтня, і до цього дня у нас немає сталих кордонів. Ми не знаємо, чого загарбник захоче ще ... Однак, безумовно, необхідно, щоб уряд і всі партії сказали раз і назавжди: досить! Не можна примиритися з тим, що загарбники окуповують чисто чеські області і планомірно перерізають найважливіші комунікації республіки. Ми усвідомлюємо, що в результаті колишньої капітулянтської політики республіка опинилася у важкому становищі, а проте, незважаючи на це, уряд зобов'язаний звернутися до Лондону і Парижу з вимогою, щоб дотримувалося хоча б це мюнхенська угода, яке спільно підписали Лондон і Париж. Адже світ, кажучи по правді, все ще не знає, яке нечуване насильство відбувається у відношенні нас, як диявольськи витончено підсікаються коріння нашого державного і національного життя. Про це треба кричати кожен день, кожну годину на весь світ - всім, всім! Якщо хто-небудь думає, що терплячим смиренням схилить загарбника до милості, той жахливо обманює себе й інших. Цей загарбник не знає жалю. Тільки свідомість того, що він натрапить - хоча б в останню хвилину - на збройний опір, може стримувати його апетити. У нас є небезпідставні побоювання, що уряд не дав досить ясно зрозуміти це агресору. Особливо ми вважаємо помилкою те, що уряд дав згоду на демобілізацію тоді, коли ще нові кордони Чехословаччини НЕ були твердо встановлені. Незважаючи на це, ми, однак, дотримуємося тієї точки зору, що і нинішній стан нашої армії - при правильному керівництві нею - може змусити загарбника поважати нас, а тим самим і добитися таких нових кордонів республіки, які не будуть для неї абсолютно безнадійними в стратегічному відношенні.
У Берліні треба сказати: панове, якщо ви після всього того, що ми вам без бою віддали, ще будете нас примушувати відмовлятися від останнього, тобто від залишилася частини нашої республіки, то ми будемо битися. У більш важких умовах, ніж до цього, але битися ми будемо. Незважаючи ні на що, у нас є за що боротися і є чим боротися ...
Потрібно вимагати від уряду, якщо воно справді хоче називатися урядом, щоб воно відкинуло грубе втручання у внутрішні справи республіки. Берліну потрібно відмовити у вимозі принести йому в жертву демократичних представників республіки. Потрібно у встановлений конституцією термін скликати парламент для проведення вільних виборів нового, демократичного президента. У ці критичні для республіки хвилини ми, комуністи, заявляємо, що в сформованій не по пашів вини важкій обстановці виконання всіх завдань, які постають перед республікою, вимагає самого міцного об'єднання всього народу республіки. Ми заявляємо, що єдиний фронт нації повинен мати самі широкі рамки і має об'єднати для спільних дій і тих політичних діячів і політичні партії, які до 30 вересня різко розходилися в поглядах ... [8, Т. 1. С. 574-576].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь зі текстом виступу чехословацького комуніста. Чому у нього такий тон?
2. Складіть перелік зауважень щодо можливої не підтримки Мюнхенської угоди урядами Чехословаччини, а також Англії та Франції.