ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 10 клас

№ уроку

Дата

Тема уроку

Події, явища та процеси

Події, дати

Характеристика історичних діячів

Історичні джерела

Фотоілюстрації (візуальні)

 Робота з картою

Домашнє зав-дання

характерні ознаки

причинно-наслідкові зв’язки

№№ запитань

4, 5

9

2, 7, 8

6

8, 10

3

1

1

01.09

ВСТУП

с. 4 – 8;

Тема 1 Україна на початку ХХ століття (6 годин)

2

08.09

Україна у складі Росії та Австро-Угорщини

1900 – 1903 рр. – економічна криза; 1902 р. - створення синдикату «Продамет» – торгівля металопродукцією; 1903 р. - «Продаруд» - торгівля залізною рудою; вугільний синдикат «Продвугілля»;

М. Яхненко,

П. Симиренко, Терещенки,

І. Харитоненко, М. Левитський

Картосхема українських губерній у складі Російської імперії напередодні І світової війни

с. 10 – 29.

3

15.09

Проблеми становлення та консолідації української нації

1900 р. – обрання митрополитом УГКЦ Андрея Шептицького;

1900 р. – створення Революційної української партії (РУП) – першої політичної партії в Наддніпрянській Україні;

1903 р.- відкриття пам’ятника І. Котляревському у Полтаві; 1904 р. – утворення Української радикальної партії

1905 р. – утворення Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП);

1908 р. – утворення Товариства українських поступовців (ТУП);

М. Міхновський, Д. Антонович,

А. Шептицький,

І. Франко,

Є.Чикаленко

О. Лотоцький,

Б. Грінченко,

С. Єфремов,

Євген Чикаленко

 с. 31 – 37.

4

22.09

Події російської революції 1905 - 1907 рр. в Україні

22 (9 за ст. ст.) січня 1905 р. - багатотисячна демонстрація у Санкт-Петербурзі;

14 червня - початок повстання на панцернику «Князь Потьомкін Таврійський»;

17 жовтня 1905 р.- цар Микола ІІ видав Маніфест «Про вдосконалення державного устрою»;

1905-1907 рр. – піднесення українського руху в умовах революції;

27 квітня – 8 липня 1906 р. – І Державна дума;

Лютий-червень 1907 р. – участь української парламентської громади в ІІ Державній думі Росії;

1907 р. - скликання ІІІ Думи;

1912 р. – обрання ІV Думи

Микола ІІ, Афанасій Матюшенко,

Петро Шмідт,

Борис Жадановський,

Ілля Шраг

Щоденник Євгена Чикаленка;

с. 38 – 56.

5

29.09

Економічне піднесення в 1909 - 1913 pоках

Характеристика економічного життя підросійської України напередодні Першої світової війни?

Високий рівень концентрації виробництва й робітників на великих підприємствах:

Участь іноземного капіталу в розвитку промисловості.

Наслідки столипінської аграрної реформи початку XX ст.

-  Зростання продуктивності сільського господарства та розширення посівних площ (збір зерна зріс в 1,5 рази).

-  Масовий вихід селян з общини з утворенням хуторів та відрубів (на Правобережжі з общини вийшли 48 % селян, у степовій зоні - 42 %, на Лівобережжі - 17 %. Особисте приватне землеволодіння переважало в Чернігівській, Таврійській, Херсонській, Катеринославській, Харківській губерніях).

-  Формування потужної верстви середнього та заможного селянства, яке сконцентрувало в своїх руках земельні наділи та годувало країну.

-  Переселення близько 1 млн. українських селян, до Сибіру, за Урал та на Далекий Схід.

-  Прискорене обезземелення селянства, поява величезного контингенту безробітних та посилення майнового розшарування селян, що привело до зростання соціальної напруги в суспільстві.

1906 р. – проведення аграрної реформи (революції) П. Столипіна;

1910 р. - «мала воєнна програма» уряду (інтенсивний розвиток суднобудування),

1911 р.- у Миколаєві побудовано найбільший суднобудівний завод; вересень 1911 р. – вбивство прем’єр-міністра Росії П. Столипіна у Києві.

Петро Столипін,

с. 57 – 76.

6

06.10

Розвиток культури на початку XX ст.

1907 р. - створення М. Саксаганським в Києві першого укр. стаціонарного театру;

1907–1909 рр. – видання «Словника української мови» Б. Грінченка;

1908 р. - вихід першої історичної праці українською мовою – «Історія України-Руси» М. Аркаса; 1911 р. - україномовна «Ілюстрована історія України» М. Грушевського

1914 р. – демонстрація проти заборони святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка;

Лисенко Микола (1842-1912),

О. Мурашко;

В. Гнатюк; І. Сікорський; Б, Патон;

О. Кобилянська; М. Заньковецька, С. Крушельницька; В. Городецький; А. Шептицький

1905-1906 рр. – будівля банку «Дністер» у Львові побудоване у стилі українського модерну;

с. 77 – 100;  

7

13.10

Узагальнення

Тема 2 Україна в роки І світової війни. Початок української революції (6 годин)

8

03.11

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу

28 червня 1914 р. у Сараєві член  сербського таємного товариства Гаврило Принцип вбив ерцгерцога Австро-Угорщини Франца Фердинанда;

1 серпня 1914 р.- створення Головної української ради (ГУР);

4 серпня - створен­ня СВУ;

1 вересня - політична програма СВУ

Дмитро Донцов, Кость Левицький.

с. 104 – 112

9

06.11

Воєнні дії на території України у 1914 році

1 серпня 1914 р. - початок І світової війни;

23 (10) серпня – 26 (13) вересня 1914 р. - Галицька битва Росії і Австро-Угорщини;

Вересень 1914 – травень 1915 р. – окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини:

1914 р. – створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на західноукраїнських землях;

вересень 1914 р. - сотні УСС вперше вступили в оборонні бої в районі Верецького та Ужоцького перевалів.

Д. Вітовський,

К. Левицький,

Є. Коновалець, А. Жук,

В. Дорошенко,

Граф Г. Бобринський

Спогади Михайла Грушевського в «Історії України»;

Спогади автора стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина» Андрія Григорія Труха про створення легіону українських січових стрільців

Лінія фронту після Галицької битви: російські війська зайняли всю Східну та частину Заідної Галичини і Буковини

с. 113 – 121;  

10

10.11

Воєнні дії на території України в 1915 - 1917 рр.

5 травня 1915 р. - перше засідання Загальної Української ради, що виникла у результаті об’єднання ГУР і СВУ;

1915 р. - виникнення Товариства допомоги населенню Півдня Росії,

1915 - 1916 рр. - битви легіону УСС на Тернопільщині, горі Лисоні;  

22 травня - 31 липня 1916 р. - Брусиловський прорив російських військ;

Олексій Брусилов,

А. Шептицький,

К. Левицький

 с. 122 – 131;  

11

17.11

Початок Української революції

23 лютого 1917 р. - початок ре­волюції у Петрограді;

2 берез­ня 1917 р. - зречення імператора Ми­коли II від влади;

3 - 4 березня 1917 р. - утворення УЦР;

19 березня 1917 р. - 100 - тисячна демонстрація в Києві, квітень - з'їзд «Вільно­го козацтва» на Звенигородщині;

5-8 травня 1917 р. - І Український військовий з'їзд у Києві

М. Грушевський, Сергій Єфремов

Один з лідерів Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ), один із засновників УЦР;

Автор двохтомної «Історії українського письменства» - класичної праці з літературознавства.

В. Винниченко, Б. Мартос,С. Петлюра, І. Стешенко, П. Христюк, М.Міхновський

с. 132 – 141;  

12

24.11

Проголошення автономії України

Причини поразки Української Центральної Ради:

-  Негативний вплив зовнішніх факторів (прихід більшовиків до влади в Росії, що прагнули захопити Україну)

-  Неспроможність лідерів УНР створити сильну вертикаль влади, щоб здійснювати свою політику на периферії та відсутність власної армії.

-  Міжпартійні й особистісні суперечності всередині керівництва УЦР, відсутність харизматичного лідера.

-  Опозиція політично активного міського населення (росіян) до національної програми УЦР.

-  Невдалі намагання створити демократичну федерацію народів колишньої імперії.

-  Неспроможність лідерів УНР здійснювати активну соціальну політику в умовах радянської анархії, яка запанувала під гаслом експропріації експропріаторів.

-  Відсутність міжнародної підтримки, особливо з боку Антанти, тобто тих держав, які перемагали в Першій світовій війні.

6 - 8 квітня 1917 р. - Всеукраїнський національний конгрес;

10 червня 1917 р. – проголошення І Універсалу Центральної Ради «До українського народу на Україні й поза Україною сущого»;

15 червня – створення уряду Генерального секретаріату, 3 липня – оформлення ІІ Універсалу, Липнева криза в Росії;

4 серпня - Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уря­ду на Україні;

26-30 серпня - корніловський заколот;

8 - 15 вересня 1917 р.- робота  з'їзду народів Росії в Києві

М. Грушевський,

В. Винниченко, М.Міхновський,

О. Керенський, М. Терещенко І. Церетелі Л. Корнілов,

Спогади Володимира Винниченка у книзі «Відродження нації» (1920 р.) про червневі події 1917 р., які передували підписанню І Універсалу Центральної Ради, що проголошував автономію України, й про власне проголошення універсалу на II Військовому з'їзді.

с. 142 – 152

.

13

01.12

Узагальнення

Тема 3 Українська державність в 1917 – 1921 роках (6 годин)

14-15

08.12

15.12

Проголошення незалежності УНР в умовах війни

Наслідки підписання Брестського мирного договору УНР з країнами Четверного союзу

-  Звільнення території України від більшовиків після першої війни УНР з більшовицької Росією.

-  Утвердження кордонів УНР, сформованих за етнографічною ознакою.

-  Встановлення залежності від німецької сторони, яка використала становище України для розв'язання власних продовольчих та політичних проблем в обмін на обіцянки про створення умов для возз'єднання українських етнічних територій у складі України.

-  Унеможливлення розвитку відносини України з країнами Антанти, які вийшли переможцями в Першій світовій війні й визначали зміни на геополітичній карті повоєнної Європи. Залишившись сам на сам у боротьбі за незалежність з білою і червоною Росіями, Україна зазнала поразки.

1917 рік: 25 жовтня – прихід більшовиків до влади в Петро-граді;  29 - 31 жовтня - збройна боротьба за владу в Києві;

7 листопада 1917 р. – прийняття III Універсалу Української Центральної Ради та проголошення УНР;

4 грудня «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради»; 11 - 12 грудня - з'їзд Рад у Харкові та проголошення радянської влади в Україні, створення «радянської УНР»; Середина грудня 1917 р.- січень 1918 р.- війна радянської Росії проти УНР;

6 січня 1918 р - бій під Крутами; 9 січня - затвердження УЦР IV Універсалу про незалежність; Закон УЦР про національно-персональну автономію; 26 січня - вступ більшовицьких військ до Києва

27 січня (9 лютого н. ст.) 1918 р. – укладення першого у світовій війні сепаратного (окремого) Брестського мирного договору між УНР та країнами Четвертного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною);

Михайло Грушевський (1866-1934)

Голова та незмінний лідер Української Центральної Ради;

У 1930-ті роки був під слідством як керівник організації «Український національний центр»

В. Винниченко,

М. Скрипник, С. Петлюра,

Олександр Севрюк,

В. Голубович, О. Чернін,

М. Левитський

М. Любинський,

М. Шаповал

Г. Троцький, В. Ленін,

Є. Бош, В. Затонський,

Ф. Сергєєв (Артем),

М. Муравйов,

В. Антонов-Овсієнко

Спогади Олександра Севрюка - голова української делегації в Бресті.

Спогади київського юриста Олексія Гольденвейзера про події початку 1918 р., коли до Києва ввійшли більшовицькі війська Муравйова та повернення в столицю військ УНР та Німеччини відповідно до Брестського миру.

7 листопада 1917 р. – прийняття III Універсала УЦР та проголошення УНР;

С.Петлюра, М.Грушевський та В.Винниченко під час проголошення тексту ІІІ Універсалу на Софіївській площі у Києві;

Кордони Української Народної Республіки, зазначені в тексті ІІІ Універсалу Центральної Ради

 С. 157-163.  

16

22.12

Гетьманський переворот.

П. Скоропад-ский

Причини падіння Української Держави гетьмана Павла Скоропадського:

-  Згортання революційних завоювань, що почались в ході Лютневої революції 1917 року (падіння самодержавства).

-  Втрата окупаційних функцій австро-німецькими гарнізонами в Україні після Листопадової революції в Німеччині й розпаду Австро-Угорщини.

-  Нездатність гетьмана спертися на війська Антанти.

-  Конфронтація гетьмана майже з усіма українськими політичними партіями.

-  Неможливість для гетьмана знайти спільну мову з російськими білогвардійцями.

-     Війна гетьманської й окупаційної адміністрацій з селянськими масами, які бажали негайно поділити поміщицьку землю на зрівняльних засадах (подібно до того, як це було зроблено в сусідній Росії).

18 лютого 1918 р. - наступ  військ Четверного союзу на Східному фронті; 7 березня - повернення УЦР до Києва; 29 квітня - при-йняття Конституції УНР, обрання М. Грушевського президентом УНР;

29 квітня 1918 р. – проголошення на Всеукраїнському хліборобському з’їзді гетьманом України Павла Скоропадського;

29-30 квітня 1918 р. – гетьманський переворот, падіння влади УЦР та проголошення Української держави;

10 травня - декларація гетьманського уряду про головні завдання діяльності;  13 листопада - анулювання більшовиками Брестського миру;

14 листопада - грамота гетьмана про зміну зовнішньополітичного курсу: федерація з небільшовицькою Росією

Павло Скоропадський

У квітні 1918 р. на Всеукраїнському хліборобському конгресі був проголошений гетьманом України;

Скасував закони й розпорядження Центральної Ради та Генерального секретаріату, які заперечували право приватної власності.

М. Грушевський,

В. Голубович, генерал Ейхгорн, О. Севрюк,

Ф. Лизогуб, Д. Дорошенко, М. Василенко, А. Денікін

Спогади білогвардійського генерала Антона Денікіна «Нариси російської смути» про утвердження влади Павла Скоропадського

Візит гетьмана П.Скоропадського до Німеччини

Територія Української Держави гетьмана П.Скоропадського до якої входили Холмщина та Підляшшя

С. 164-187. 

17

12.01 2015

Директорія УНР

Причини поразки Директорії УНР

-  Відсутність в керівництві УНР твердо усталених поглядів на тактику і стратегію виживання в несприятливій міжнародній ситуації.

-  Негативний вплив зовнішніх факторів (наступ на УНР російських білогвардійців за підтримки Антанти, і багатомільйонної Червоної армії російських більшовиків.

-  Бездіяльність Армії УНР, яка складалася переважно з селянських партизанських загонів.

-   Протистояння між членами Директорії паралізували її дієздатність як верховного органу влади, яким вона стала неочікувано для самої себе. Обґрунтованість рішення С. Петлюри уклас­ти воєнний союз з відроджуваною (у тому числі на українських землях) Другою Річпосполитою й досі піддається сумніву з боку вітчизняних істориків (хоча є одним з наріжних каменів для зміцнення українсько-польських відносин в сучасну епоху).

13 листопада 1918 р. – анулю-вання більшовицькою Росією Брест – Литовського миру; 13 - 14 листопада - утворення Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою;

16 листопада 1918 р. – початок повстання Директорії УНР проти гетьманського уряду;

18 листопада – розгром гетьманських військ під Мото-вилівкою; листопад – початок інтервенції країн Антанти в Україну; 28 листопада – утво-рення Тимчасового робітничо – селянського уряду України; 14 грудня -  зречення гетьмана П. Скоропадського влади та її перехід до директорії 

1919 рік: 16 січня – офіційне оголошення Директорією війни радянській Росії; 5 лютого – вступ більшовиків до Києва.  6 - 10 березня - III Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові, створення УСРР, проголошення Конституції УСРР

Володимир Винниченко (1880-1951)

Очолював Український національний союз, один з керівників виступу проти гетьмана П. Скоропадського;

Автор оповідань, романів і повістей, двох десятків п'єс, які ста­вили на сценах Берліна, Москви, Праги, Рима.

Симон Петлюра,

Ф. Швець,

О. Андрієвський,

Н. Махно, А. Макаренко,

В. Чехівський, А. Денікін

Директорія УНР

С. 189-196.

18

19.01

Західноукраїнська Народна Республіка

18 жовтня 1918 р. -  утворення у Львові Української Національної ради;

1 листопада 1918 р. - Львівське повстання та початок збройного польсько-українського конфлікту; 

13 листопада 1918 р. - проголошення ЗУНР;

22 січня 1919 р. – проголошення Акту злуки УНР і ЗУНР (День соборності);

червень 1919 р.- Чортківська офензива; 17 липня - відхід УГА за р. Збруч;

10 вересня 1919 р. - Сен-Жерменський мирний договір та приєднання Закарпатської України до Чехословаччини;

10 серпня 1920 р. - Севрський

мирний договір та захоплення Буковини Румунією

Євген Петрушевич

Член Директорії УНР згідно з ухвалою Трудового конгресу України в Києві

Голова Української Національної Ради, яка проголосила ство­рення на українських землях Австро-Угорщини української держави

А. Волошин, К. Левицький, Д. Вітовський, С.Витвицький,

О. Греков, М. Лозинський

Інтерв’ю Августина Волошина кореспонденту чеської газети в період реалізації автономії Закарпаття.

С. 198-208. 

19

26.01

Запровадження радянської державності та її характер

Характеристика політики більшовиків в Украї­ні в першій половині 1919 р.:

Націоналізація промисловості, транспорту, банків;

Реквізиція хліба в селян шляхом продрозкладки.

4 січня 1919 р. - утворення українського фронту під командуванням Антонова-Овсеєнка;

6 січня 1919 р. – запровадження назви УСРР;

11 січня 1919 р.- декрет про націоналізацію підприємств;

6- 10 березня 1919 р. - III Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові, затвердження першої Конституції УСРР;

Травень 1919 р. - виступ отамана  М. Григор'єва;

1 червня - декрет про об'єднання всіх радянських республік (у т. ч. України),

Червень 1919 р. – Чортківська офензива (наступ УГА проти польських військ);

червень-листопад 1919 р. - період денікінщини в Україні;

30 серпня 1919 р. - вступ до Києва військ українських армій та білогвардійців;

31 серпня 1919 р. – захоплення Києва денікінськими військами;

27 вересня - вирішальний бій між денікінцями та махновцями;

11 жовтня 1919 р.- контрнаступ більшовицьких військ проти армії Денікіна;

6 грудня 1919 р. - початок Першого Зимового походу військ УНР на чолі з М.Омеляновичем-Павленком;

25 квітня 1920 р. – початок наступу Армії УНР і польських військ на радянську Україну;

Християн Раковський

У 1919-1923 рр. очолював український радянський уряд;

Вимагав від більшовицького центру «реального» суверенітету УСРР, виступав проти плану «автономізації» республік.

В. Ленін, Л. Троцький,

Ф. Сергєєв (Артем),

М. Григор'єв, Н. Махно,

В. Антонов-Овсеєнко,  

А. Денікін, А. Кравс,

М.Омелянович-Павленко,

Я. Слащов, А. Шкуро,

М.Тарновський

1919 р. Заклик радянської влади до українців ставати на боротьбу з С.Петлюрою.

С. 210-229.  

20

02.02

Радянсько-польська війна і Україна

4 грудня 1919 р. - резолюція «Про радянську владу в Україні»;

11 грудня 1919 р. - створення Всеукрревкому;

січень 1920 р. - створення Української  трудової армії;

лютий 1920 р. - перехід влади від Всеукрревкому до РНК та ВУЦВК;

26 лютого 1920 р. - закон РНК УСРР про хлібну розверстку (розкладку);

21-24 квітня 1920 р. – укладення Варшавського договору Директорією та урядом Польщі;

25 квітня 1920 р. – початок наступу Армії УНР і польських військ на радянську Україну;

9 травня - Закон про комнезами;

6 червня - наступ військ біло-гвардійців у Приазов'ї;

28 жовтня-11 листопада 1920 р. - Перекопсько-Чонгарська операція та прорив Червоної Армії до Криму

18 березня 1921 р. - Ризький мирний договір;

листопад 1921 р. - Другий Зимовий похід (Листопадовий рейд) армії УНР під командуванням Ю.Тютюнника;

Симон Петлюра (1879-1926)

Ініціював підписання у квітні 1920 р. Варшавського договору між УНР та Польщею;

У лютому 1919 р. вийшов із УСДРП і став головою Директорії УНР

В. Ленін, Л. Троцький,

X. Раковський,

Г. Петровський, С. Косіор,

О. Шумський,В. Блакитний,

П. Любченко, А. Левицький,

Ю. Пілсудський, О. Єгоров, П. Врангель, М. Тухачевський,

В. Затонський, М. Фрунзе, Н. Махно

Спогади Євгена Чикаленка  в книзі «Щоденники» про зустріч із С. Петлюрою, який, хотів знати його думку про Варшавський договір.

1920 р. – Плакат часів радянсько-польської війни

1920 рр. Заклик до українців ставати на боротьбу з П.Врангелем.

С. 229-230, 244-252.

21

09.02

Узагальнення

с. 255-256

Тема 4 Культура і духовне життя в Україні в 1917 – 1921 роках (2 години)

22

16.02

Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917 – 1921 рр.

 1918 р: березень - закон УЦР про державну мову;

1 серпня - закон Української держави про обов'язкове вивче-ння української мови та літера-тури, історії та географії Укр.;

6, 22 жовтня - відкриття  державних українських університетів у Києві та Кам'янці-Подільському;

24 листопада –відкриття Української Академії наук;

1919 рік: лютий – створення Народного комісаріату освіти (Наркомосу),  липень – запро-вадження в УСРР обов'язкового навчання дітей 7 - 16 років;

1920 рік: серпень - створення Республіканської комісії по боротьбі з не писемністю на чолі з головою ВУЦВК Г. Петровським

В. Вернадський,

А. Кримський,

Л. Писаржевський, О. Палладін, Є. Патон,

Д. Багалій,

М.Василенко, М. Грушев-ський, С. Єфремов,

М. Кащенко, М. Петров

С. Смаль-Стоцький

М. Туган-Барановський,

Д. Граве, М. Кравчук,

В. Винниченко,І. Огієнко    

С. 258-267

23

20.02

Розвиток української літератури та мистецтва

5 грудня 1917 р. – створення Української державної академії мистецтв (ректор Георгій Нарбут);

червень 1918 р. – організація ІІ Українського національного хору;

осінь 1918 р. – оформлення групи діячів – прихильників пролетарської культури (Пролеткульт);

жовтень 1918 р. – відкриття першого в Україні пам’ятника Т. Шевченку в Ромнах на Сумщині;

січень 1919 р. – створення при наркоматі освіти УСРР Всеукраїнського кінокомітету;

весна 1919 р. – створення Української республіканської капели Кирила Стеценка та Олександра Кошиця;

серпень 1919 р. – створення державних театрів;

О. Олесь, В. Сосюра,

Г. Чупринка,

В. Еллан-Блакитний,

М. Зеров,П. Тичина,

М. Рильський,М. Драй-Хмара, Лесь Курбас,

Гнат Юра, Н. Городовенко,

М. Бойчук,

О. Мурашко,

Г .Нарбут,

М. Леонтович,

Л. Ревуцький,

Г. Верьовка

С. 268-277.

Релігійне життя в 1917 – 1921 роках

20 січня 1918 р. – заснування Всеукраїнського православного собору;

1 січня 1919 р. - проголошення Директорією УНР автокефалії УПЦ;

Січень 1919 р. – Закон РНК УСРР «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви»

14 жовтня 1921 р. – обрання першоієреєм УАПЦ Василя Липківського на Центральному Соборі УАПЦ

Василь Липківський,

О. Лотоцький, митрополит Антоній (Храповицький), Ф. Лизогуб

С. 277-281.

Тема 5 Українська СРР в умовах нової економічної політики  (1921 - 1928) (4 години)

24

23.02

Входження

України

до складу СРСР

 Червень 1919 р.- декрет ВЦВК про об'єднання радянських соціалістичних республік;

28 грудня 1920 р. - договір між РСФРР і УСРР про воєнний і господарський союз, підписаний головою Раднаркому РСФРР В.Леніним та головою РНК УСРР Х.Раковським у Москві («Договірна федерація»);

1921 р. – рішення V Всеукра-їнського з’їзду Рад про вход-ження господарського плану УСРР до єдиного господарського плану;  

30 грудня 1922 р. - прийняття Декларації про утворення СРСР та Союзного Договору на І з’їзді Рад;

31 січня 1924 р.- прийняття Конституції СРСР на ІІ з’їзді рад;

травень 1925 р.- новий  текст Конституції УСРР.

В. Ленін, Г. Чичерін,

Й. Сталін, М. Калінін,

X. Раковський,

Л. Каганович,

В. Чубар,

Д. Мануїльський,

М. Скрипник,

О. Шумський,

М. Волобуєв 

Договір про воєнний і господарський союз між РСФРР і УСРР;

2)  с. 222-231.

25

02.03

Впровадження непу в Україні

Нова економічна політика (неп) передбачала в УСРР 1921-1928 рр.:

Заміну продрозкладки натуральним продовольчим податком;

Оздоровлення грошового обігу через діяльність банків та кредитних установ;

Об'єднання підприємств промисловості в госпрозрахункові трести

Передача дрібних підприємств в оренду організаціям і приватним особам

грудень 1920 р. – затвердження плану ГОЕЛРО;

14 лютого 1921 р. - мирний договір УСРР з Литвою;

8 – 16 березня 1921 р. - Х з’їзд РКП(б) проголосив заміну продовольчої розкладки продовольчим податком – початок непу;

9 серпня 1921 р. - «Про запровадження в життя нової економічної політики»;

1921-1923 рр. - голод у південних і степових губерніях України;

1922 р.- початок здійснення непу в Україні;

16 липня 1924 р. – призначення В. Я. Чубара головою Раднаркому УСРР;

1925 р., грудень - XIV з'їзд РКП(б) - курс на індустріалізацію

1926 - 1927 рр. - завершення відбудови  с/г.

Й. Сталін,

В. Чубар,

 В. Ленін,

X. Раковський,

Ю. Тютюнник

С. 213-221.

26

12.03

Політика влади у царині культури. Українізація (коренізація)

Освіта та культура радянської України за доби непу (1921-1928 рр.) характе-ризувалась:

Розбудова мережі робітфаків, які готували робітничу молодь до вступу в інститути;

Зростання кількості шкіл з українською мовою навчання;

Збільшення кількості вчительських курсів, педінститутів та педтехнікумів;

Надання переваги при вступі до ВНЗ особам робітничо-селянського походження;

1920 р. - ліквідація універси-тетів і утворення на їх базі ІНО; створення шкіл ФЗУ;

1921 рік: УАН перейменовано на ВУАН; травень - постанова РНК УСРР «Про боротьбу з не писемністю»; 

жовтень - становлення УАПЦ;

1922 р.- прийняття «Кодексу законів про народну освіту в УСРР»;  початок виробництва художніх фільмів; відкриття театру «Березіль»;

квітень 1923 р.- проголошення політики коренізації на XII з'їзді РКП(б), яка тривала до грудня 1932 р.;

1 серпня – Постанова ВУЦВК і РНК УСРР про українізацію;

1924 р.- повернення з еміграції в Україну М. Грушевського;

1925 – 1928 рр. - літературна дискусія, розпочата з ініціативи М. Хвильового;

1928 р.- відкриття Київської кіностудії;

січень 1930 р. - ліквідація УАПЦ

Микола Скрипник (1872-1933)

Учасник установлення більшовицької влади в Україні, проте в 1933 р. був звинувачений у «національних ухилах»;

Сприяв українізації середньої й вищої школи, підготовці кадрів викладачів, розвиткові книговидання та періодики українською мовою.

О. Шумський, Д. Лебідь,

В. Затонський, Г. Гринько, М.Грушевський , Д. Багалій,

С. Єфремов, А. Кримський, М. Василенко, М. Зеров,

Д. Яворницький, В. Сосюра, А.Макаренко, , Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, П. Тичина, Лесь Курбас, М. Хвильовий (Фітільов), О. Довженко, Г. Верьовка, Л. Ревуцький, Гнат Юра,

М.Саксаганський,Г.Лятошинський,

М. Заньковецька,

Василь Липківський

«Щоденники» Сергія Єфремова;

С. 239-251.

27

16.03

Узагальнення

С. 252-254

Тема 6. «Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні    (1929-1938 рр.)»  (4 уроки)

28

23.03

Перехід до форсованої індустріалізації

Мета форсування ін­дустріалізації в роки І п'ятирічки:

Встановлення надвисоких планових завдань і покарання тих, хто опинявся позаду;

Запровадження масового виробничого змагання трудових колективів.

Характеристика суспільно-політичного та со­ціально-економічного життя УРСР у роки ІІ п'ятирічки:

Прийняття нової Конституції УРСР;

Поширення стахановського руху

Соціально-економічні наслідки форсованої індуст­ріалізації в радянській Україні:

- в ході індустріалізації були технічно переоснащені діючі підприємства та з’явились деякі новобудови у регіонах, індустріалізованих на межі 19-20 ст.;

- ставились відверто нереальні плани. Сталін це називав  «методом підхльостування». Хто не виконував директив піддавався репресіям;

- основна увага приділялась розвитку групи А: важка індустрія - кам'яновугільна залізорудна, металургійна, електроенергетична, що привело до переважання продукції великої промисловості над про­дукцією дрібної промисловості та промислової продукції над сільськогосподарською;

- від так, робітничий клас став провідною соціальною силою суспільства. Різко зросла питома вага науково-технічної інтелігенції та її соціальна роль у суспільстві.

- однак зростання матеріального доб­робуту населення не відбулося.

Грудень 1925 р. – проголошення курсу на індустріалізацію ХІV з’їздом ВКП(б);

1928 - 1932 рр. – п'ятирічний план розвитку народного господарства України;

листопад 1929 р. - початок форсованої індустріалізації;

31 серпня 1931 р. – стаханівський рекорд та початок стаханівського руху;

1 жовтня1931 р. - випуск на Харківському тракторному заводі (ХТЗ) першого трактора; 

10 листопада 1932 р.,– введення в дію Дніпровської ГЕС в Запоріжжі;

1933 - 1937 рр. -  ІІ п'ятирічка;

1935 р., 31 серпня – почин Олексія Стаханова;

1938 р. - постанова про впоряд-кування трудової дисципліни;

1940 р., червень - указ про 8-годинний робочий день, 7-денний  робочий тиждень і заборону самовільно залишати місце роботи

Й. Сталін,

М. Бухарін,

Л. Троцький,

Г. Орджонікідзе,

М. Ізотов,

О. Стаханов,

П. Кривоніс,

С. Косіор

С. 260-270.

29

16.04.

Перехід до суцільної колективізації

Голодомор

1932- 1933 років – геноцид українського народу.

Соціально-економічні наслідки суцільної колек­тивізації в Україні:

-  Встановлення економічної залежності селянина від держави внаслідок ліквідації приватної власності на засоби виробництва.

-  Поширення директивного планування на селі.

-  Закріпачення селян у колгоспах шляхом запровадження паспортної системи з обов'язковою пропискою паспортів лише для населення міст і новобудов.

-  Перетворення селян на найману робочу силу, змушену працювати там і тоді, де і коли їм накажуть бригадири й ланкові.

-  Викачка коштів із села на користь важкої індустрії та воєнно-промислового комплексу.

Причини Голодомору 1933 р. в Україні.

-  Вивіз великої кількості зерна за кордон з метою  одержання валюти для оплати замовленого за рубежем устаткування для новобудов важкої індустрії.

-  Конфіскація в селян усіх запасів зерна ( насіннєвого, фуражного, продовольчого) внаслідок встановлення нереальних хлібозаготівельних планів.

-  Реалізація драконівського закону «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р. («закон про п'ять колосків»).

-  Запровадження натуральних штрафів з боржників по хлібозаготівлях надзвичайною хлібозаготівельною комісією в Україні під керівництвом глави РНК В. Молотова.

-  Повна конфіскація наявного продовольства в 1933 році після Новорічної телеграми Й. Сталіна.

-  Заборона на інформацію про голод у Радянському Союзі (діяла до грудня 1987 р.).

-  Директива Й. Сталіна про попередження масового виїзду го­лодуючих селян з УСРР і Кубанського округу Північно-Кавказького краю від 22 січня 1933 р.

Примітка. Перші три причини викликали масовий голод. Наступні чотири причини мають безпосередній зв'язок з Голодо­мором.

1927-1928 рр. - хлібозаготівельна криза;

1928 р. - початок суцільної колективізації;

грудень 1929 р. - курс на «ліквідацію куркульства як класу»;

5 січня 1930 р. - постанова ЦК ВКП(б) про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву; лютий - початок форсованої колективізації;

2 березня - стаття Й. Сталіна  «Запаморочення від успіхів» та початок масового виходу селян з колгоспів;

7 серпня 1932 р. – Постанова ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації та зміцнення громадської (соціалістичної) власності» («Закон про п'ять колосків»);

30 жовтня - початок роботи в Україні надзвичайної комісії В. Молотова; 6 грудня - постанова про занесення на «чорну дошку» сіл, які «злісно саботують хлібозаготівлі»;

січень 1933 р. - організація політвідділів при МТС і радгоспах;

19 січня - постанова «Про обов’язкову поставку зерна державі колгоспами та одноосібними господарствами»;

1935 р.- змагання п'ятисотниць

Й. Сталін,

П. Постишев,

С. Косіор,

Л. Каганович,

В. Балицький,

П. Постишев,

В. Молотов,

О. Шліхтер,

І. Гаврилов,

М. Хатаєвич

Постанова ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації та зміцнення громадської (соціалістичної) власності» («Закон про п'ять колосків»);

Уривок з листа комсомольця Пастушенка з с. Полонисте (нині Голованівський р-н Кіровоградської обл.) до Й. Сталіна 1932 р., в якому він скаржиться на життя в рідному селі під час Голодомору

С. 271-282.

30

20.04

Громадсько-політичне життя

в Україні

Характеристика суспільно-політичного життя радянської України в 1930-х роках:

Всебічний контроль компартійних і радянських органів за усіма сферами життя;

Чистки «старої більшовицької гвардії», вищих військових кадрів і всіх інакодумців.

.Наслідки політичних репресій 1930-их рр. в Радянській Україні

-  Придушення опозиційних сил через створення фіктивних антирадянських організацій, що призвело до знищення в концтаборах ГУЛАГу сотень тисяч потенціальних противників тоталітарного режиму.

-  Розбудова масових радянських організацій (Комуністична партія, комсомол, профспілки, громадські організації).

-  Боротьба з релігією та руйнування церков.

-  Занепад української культури внаслідок фізичного винищення інтелектуального потенціалу республіки.

-  Деформація морально-етичних відносин і нагнітання атмосфери страху, взаємної підозри, недовіри та абсолютної покори владі.

-  Поразки Червоної армії на початковому етапі Великої Вітчизняної війни через неукомплектованість кадрами кваліфікованих командирів і небажання істотної частини мобілізованих громадян, які пройшли через Голодомор і Великий терор, захищати цю владу.

1928 р. – «Шахтинська справа» над 53 спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, які нібито займались шкідницькою діяльністю;

9 березня - 19 квітня 1930 р. - сфабрикований політичний процес над «Спілкою визволення України»;

13 травня 1933 р., - самогубство М.Скрипника;

1934 р. – переведення вищих державних та партійних установ УСРР з Харкова до Києва;

1 грудня 1934 р – вбивство С. Кірова, розгортання нової хвилі репресій;

жовтень 1936 – листопад 1938 рр. - «великий терор» - чергова чистка КП(б)У («єжовщина»);

30 січня 1937 р. - прийняття нової Конституції УРСР на ХІV Всеукраїнському з’їзді рад;

1937 р. – «процес військових»: арешт та страта командувача Київського Військового Округу Й.Якіра та штабу КВО,

30 серпня 1937 р. – голова уряду УРСР П. Любченко вчинив самогубство;

1939 р. - ліквідація національних районів, національних сільських і містечкових рад

Й. Сталін,

Л. Каганович,

Д. Мануїль- ський, Г. Петровський, В. Чубар,

С. Косіор,

П. Любченко,

Д. Корот-ченко,

М. Хрущов,

П. Постишев,

М. Скрип-ник,

С. Єфремов,

Б. Антонен-ко-Давидович,

М. Слабченко,

В. Чехівський,

А. Ніковський,     

Й. Гермайзе,

Й.Якір,

Спогади українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича про  судовий процес над «Спілкою визволення України» («СВУ»).

С. 288-297.

31

27.04

Становище у галузі культури

в Україні

Культурно-освітній процес в УРСР у другій половині 30-х років характеризувався:

Репресіями проти представників української інтелігенції;

Згортанням українізації, зокрема поступовим зросійщенням середньої та вищої освіти

29 січня 1930 р. - ліквідація Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) на надзвичайному соборі в Києві;

25 липня - постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов'язкове навчання»;

 1932 р., квітень - постанова ЦК ВКП(б) про перебудову літературно-художніх організацій; створення Інституту електрозварювання ВУАН;

1933 р., 10 березня – постанова РНК УСРР про організацію на Україні державних університетів замість інститутів народної освіти;

13 травня – самогубство М. Хвильового на знак протесту проти погрому української культури;

1934 р.,  червень - липень - створення Спілки радянських письменників України;

грудень - арешт і розстріл 300 кобзарів і лірників;

1935 р.- відкриття пам'ятника Т. Шев­ченку в Харкові;

1936 р.- організація академічних інститутів гуманітарного профілю;  1938 р., 24 квітня - постанова РНК УРСР та ЦК КП(б) У «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах України з неро­сійською мовою викладання»

Микола Хвильовий (Фітільов),

Лесь Курбас

Реформатор українського театру, засновник та художній керівник мистецького об'єднання «Березіль»;

В'язень Соловецької тюрми, розстріляний в урочищі Сандормох (Карелія) в 1937 р.

М. Грушевський,  С. Єфремов, В. Чубар, О. Богомолець, М. Вавилов,

М. Кравчук, Є. Патон, В. Юр'єв, Ю. Кондратюк, Д. Багалій, Д.Яворниць-кий, А. Кримський, М. Рильський, П. Тичина, М. Зеров, М. Куліш,  В. Сосюра, А. Малишко, Остап Вишня, А. Головко, Г. Косинка, Є. Плужник, К.Данькевич,Б. Лятошинський, Л.  Ревуцький, М. Садовський,

П. Саксаганський, Н. Ужвій, Г.Юра, М. Бойчук,  О. Довженко

С. 299-310.

Тема 7 Західноукраїнські землі в 1921 – 1939 роках (2 уроки) 

32

05.05

Українські землі

у складі Польщі

Характеристика суспільно-політичного стано­вища українських земель у складі Польщі в міжвоєнний період:

Польський уряд гальмував розвиток народної освіти, перетво­рював українськомовні школи в «утраквістичні» (двомовні);

Легальність політичних партій, діяльність яких не суперечила польському законодавству;

Наймасовішою та найвпливовішою політичною силою була центристська політична сила УНДО, підтримувана основною частиною населення.

1920 р. - організація Української військової організації (УВО);

1921 р. – заснування Таємного університету у Львові; 

14 березня 1923 р. - визнання Радою послів Антанти Східної Галичини та Західної Волині частиною Польщі;

1923 р.- реорганізація КПСГ на КПЗУ;

1925 р. - створення Укр. Національ-но-демократичного об’єднання (УНДО) під керівництвом Д. Левицького;  січень-лютий 1929 р. - заснування у Відні ОУН;

осінь 1930 р. – політика «пацифікації» (масових репресій) щодо населення Західної України, проведена урядом Польщі;

25 травня 1938 р. - вбивство керівника ОУН Є. Коновальця більшовицьким агентом у Роттердамі

Ф. Колесса, В. Гнатюк,

С. Смаль-Стоцький,

А. Шептицький, Д. Донцов,

В. Дорошенко,

Д. Левицький,

В. Бачинський,

Євген Коновалець (1891-1938)

Ініціатор створення у 1920 р. Української військової організації (УВО);

Перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН)

С. Бандера, Є. Маланюк,

О. Ольжич, В. Липинський

Карта західноукраїнських земель, що в міжвоєнний період перебували в складі Чехо-Словаччини, Польщі та Румунії

С. 316-328.

33

18.05

Українські землі

у складі Румунії та Чехословаччини

Особливості соціально-економічного та політичного життя Закарпатської України в 1921-1937 рр.:

Стримування урядом економічного (особливо промислового) розвитку регіону;

Можливість вільної діяльності політичних і громадських органі­зацій, якщо вона не суперечила загальнодержавній конституції.

1919 р. - Хотинське повстання

11 вересня 1919 р. - Сен-Жерменський мирний договір - визнання захоплення Північної Буковини Румунією;

Червень 1920 р. - Тріанонський мирний договір - визнання влади Чехословаччини над Закарпаттям;

вересень 1924 р. - Татарбунарське повстання;

1927 р.- створення Української національної партії на Буковині;  

1938-1940 рр. - період реакції

23 жовтня 1938 р. - автономія Закарпаття;

2 листопада 1938 р. – початок формування армії – Карпатської Січі;

січень 1939 р. - створення УНО;

15 березня - проголошення незалежності Карпатської України;

15-18 березня 1939 р. - окупація Карпатської України Угорщиною;

 А. Залозецький,

О. Забачинський,

І. Григорович,

Д. Квітковський

А. Волошин,

М. Бращайко,

Ю. Бращайко,

Д. Климпуш,

А. Волошин, Ю. Ревай,

Боротьба вояків Карпатської Січі під час окупації Закарпаття Угорщиною в 1938-1939 рр.

2 листопада 1938 р. – початок формування армії – Карпатської Січі (Плакат)

Карта Закарпатської України на територію якої увійшли угорські війська

С. 330-340.

Тема 8 Наш край у 1900 - 1939-х роках (2 уроки)

34

21.05

Наш край у 1900 – 1939 рр

35

25.05

Узагальнення