6 клас Інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України»
(2 години на тиждень, 70 – на рік)
№ |
Дата уроку |
Тема уроку |
Програма |
Поняття, терміни |
Події, дати |
Картосхема |
Історичні постаті |
Домашнє завдання |
|||||||||||||||||
1 |
03.09 |
ПОВТОРЕННЯ Що таке історія. Час і простір в історії. Історичні джерела Вступ Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу |
Учень/ Учениця: ◌ згадує і пояснює, що таке історія, як історичні процеси розвиваються в часі та просторі, що таке історичні пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні діячі (на прикладі історії України та рідного краю); ◌ називає основні етапи в історії людства, хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел; ◌ здійснює відлік років у історії, співвідносить рік – століття – тисячоліття, визначає тривалість і послідовність історичних подій; ◌ застосовує і пояснює на прикладах поняття і терміни: «історія стародавнього світу», «історичне джерело з історії стародавнього світу», «ера – до Різдва Христового і по Різдву Христовому» (до Р. Х., по Р. Х.) |
Історія, стародавній світ, цивілізація, археологія, духовна культура, мистецтво, релігія. антропологія, етнографія, історичні джерела, речові та письмові джерела, історичний час, нова ера, календар |
|
|
|
С. 5-8 |
|||||||||||||||||
2 |
07.09 |
Практичне заняття № 1. Відлік часу в історії стародавнього світу |
Хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел, відлік часу до н.е. та н.е. |
|
С. 9-11. |
||||||||||||||||||||
Розділ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ (7 год.)
|
|||||||||||||||||||||||||
3 |
09.09 |
Наукові та релігійні теорії походження людини. Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Утворення рас. |
◌ називає основні етапи антропогенезу («австралопітек», «пітекантроп», «неандерталець», «людина розумна»), основні заняття людей на різних етапах первісного суспільства; ◌ показує на карті місця знахідок решток найдавніших людей, стоянки давніх людей на території України, території розселення носіїв трипільської культури; ◌ застосовує і пояснює на прикладах поняття: «сім’я», «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»; ◌ описує головні винаходи людства доби кам’яного і мідно-бронзового віків, первісні форми релігійних вірувань і мистецтво людей за первісної доби; ◌ визначає і пояснює на прикладах основні ознаки привласнювального та відтворювального господарства; ◌ порівнює форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби; ◌ характеризує суспільну організацію влади за первісних часів, ускладнення суспільного життя; ◌ порівнює спосіб життя та соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України; ◌ оцінює значення первісної доби в історії людства |
Первісність, австралопітек, палеоліт, гурт первісних людей, збиральництво, полювання Поява та розселення людей на території України. |
3 млн років тому - поява австралопітеків, 1 млн років тому - поява пітекантропа, 1 млн років тому - 10 тис. дон. е. – палеоліт. |
|
|
С. 13-20. |
|||||||||||||||||
4 |
14.09 |
Форми господарювання первісної людини. Привласнювальні та відтворювальні форми господарства |
Людина вміла, знаряддя праці, неандерталець, рубило, скребло, проколки, льодовиковий період, мамонт, первісне стадо, поховання, релігія, збиральництво, полювання, рільництво, скотарство, ремесло. |
100 тис. дон. е. – поява неандертальця. 40 тис. років до н. е. - поява кроманьйонця, Х-VІІ тис. до н. е. - мезоліт. |
|
|
С. 25-32. |
||||||||||||||||||
5 |
16.09 |
Суспільна організація та організація влади за первісних часів (сім’я – рід – плем’я – община) та організація влади (народні збори – рада старійшин – вождь) за первісних часів Поступове ускладнення суспільного життя, передумови становлення держави та цивілізації. |
Людина розумна, кроманьйонець, мезоліт, еволюція, стоянка, родова община, матріархат, патріархат рід, плем’я; родова община, сусідська община; вождь Палеоліт, мезоліт, неоліт, бронзовий вік, енеоліт, землеробство, відтворювальне господар-ство, кераміка, прядіння, ткацтво, металургія, продуктивність праці, суспільство, торгівля,. сусідська община, перші цивілізації |
УІ-ІУ тис. до н. е. — неоліт, IV—III тис. до н. е. — енеоліт, IV тис. до н. е. — поява най давніших міст, І—II тис. до н. е. — бронзова доба, І тис. до н. е. — залізна доба. |
|
|
С. 33-36. |
||||||||||||||||||
6 |
21.09 |
Духовна культура та вірування людей за первісних часів |
Астрономія, прикладне мистецтво, язичництво, душа, культ, ідоли, вівтар, шаман, Стоунхендж, Альтаміра, анімізм, тотемізм, фетишизм, магія, наскальний живопис. |
|
|
|
С. 21-24. |
||||||||||||||||||
7 |
23.09 |
Практичне заняття № 2. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України |
Основні стоянки людей кам'яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Кіїк-Коба, Кирилівка, Мізин) |
|
|
|
С. 43-46. |
||||||||||||||||||
8-9 |
28.09 29.09 |
Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури |
Трипільська культура, мальована кераміка, серед ньоостогівська та ямна культури, індоєвропейці, цивілізація, археологіч-на культура, матеріальна культура |
IV - середина III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України; IV тис. до н. е. - середньо-остогівська культура, III тис. до н. е. - ямна культура. |
територія розсе-лення трипільців |
В. Хвойка |
С. 37-43. |
||||||||||||||||||
10 |
30.09 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Повторення і вступ. Життя людей за первісних часів» |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ |
||||||||||||||||||||||||
|
Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ |
||||||||||||||||||||||||
11 |
05.10 |
Хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та її періодизація. Природно-географічні умови Єгипту, їх вплив на розвиток єгипетської цивілізації. Повсякдення та господарське життя |
Учень/ Учениця: ◌ називає хронологічні межі заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті, основні періоди історії, спорудження пірамід, правління Ехнатона; ◌ показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ; ◌ застосовує та пояснює на прикладах поняття: «ном», «держава», «реформа», «по-датки і повинності», «ієрог-ліф», «фараон», «чиновник», «вельможа», «іригація»; ◌ описує особливості повсякденного та духовного життя, культури стародавніх єгиптян, життя і діяльність історичних постатей; ◌ наводить приклади впливу природно-географічних умов на зародження і розвиток держави та цивілізації в Єгипті; ◌ характеризує особливості розвитку Єгипту в різні періоди його історії, міфологічні та релігійні уявлення давніх єгиптян; ◌ оцінює внесок єгипетської цивілізації у світову культуру |
Східна цивілізація, Ніл, пороги, дельта, іригація, мул, землеробство, папірус, іригаційне землеробство, бархани, хамсін, шадуф, канал, приватна власність, рабство, «живі убиті», влада, фараон |
IV тис. до н. е. — заселення долини Нілу.
|
|
|
С. 48-50, 57-62. |
|||||||||||||||||
12 |
07.10 |
Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. Посилення Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Будівництво пірамід (Джосер, Хеопс) Влада та господарське життя у Давньому Єгипті. Посилення Єгипту в III тис. до н.е. |
Держава, Верхньоєгипет- ське та Нижньоєгипетське царства, бюрократичний апарат, Фараон, вельможа, жерці, чиновник, писарі, ремісники, податки, наглядачі, піраміда, Великий Сфінкс. Основні засади організації влади та господарського життя в Єгипті. |
3100 р. до н. е. — утворення єдиної держави в Єгипті, 3100 р. дон. е. - 2500 р. до н. е. - Давнє царство. IV тис. до н.е. - об’єднання Верхнього і Нижнього Єгипту;
|
|
Менес, Нармер |
С. 50-53. |
||||||||||||||||||
13 |
12.10 |
Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Хатшепсут, Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ.
|
Внутрішня політика, зовнішня політика, закон, право, династія, загарбницька війна, реформа, службова знать |
2050-1750 рр. до н. е. - Середнє царство. 1580-1085 рр. до н. е. - Нове царство, 1330 р. до н. е. — релігійна реформа Ехнатона, 1050 р. до н. е. – розпад Єгипту, 1275 р. до н. е. - війна Рамзеса II з хеттами, 525 р. до н. е. – завоювання Єгипту персами. XI ст. до н.е. - завершення періоду Нового царства. 1922 р. - відкриття Г. Картером гробниці Тутанхамона |
|
Тутмос III, Ехнатон, Нефертіті, Тутанхамон, Рамзес II, Г. Картер |
С. 63-67. |
||||||||||||||||||
14 |
15.10 |
Архітектура та мистецтво, писемність і освіта Будівництво пірамід.
|
піраміда, Великий Сфінкс. Найважливіші досягнення давньоєгипетської духовної культури. |
2750 р. до н. е. — будівництво пірамід Джосера, піраміди Хуфу, Хафра, Менкаура та Великого Сфінкса, |
|
Джосер, Хеопс |
С. 68-72. |
||||||||||||||||||
15 |
02.11 |
Практичне заняття № 3. Міфи та релігія Давнього Єгипту. Ехнатон. Культура Давнього Єгипту. Наукові знання. Писемність і освіта. |
Культ, зооморфізм, переселення душ, культ фараона, гробниця, мумія, саркофаг, «Книга мертвих», Гіза, Місто мертвих, міфологія, жерці, храм, обеліск, ієрогліф, Розеттський камінь, папірус, сувій, астрономія, календар, геометрія, медицина, «червоний рядок», барельєф. |
|
IV тис. до н. е. — поява писемності, 1826 р. — розгадка Шампо- льоном давньоєгипетського письма |
|
|
С. 53-56. |
|||||||||||||||||
16 |
04.11 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Давній Єгипет» |
|
||||||||||||||||||||||
|
Тема 2. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІММЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ |
|
|||||||||||||||||||||||
17 |
09.11 |
Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ–ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі |
◌ називає хронологічні межі розквіту Вавилона за правління Хаммурапі, Ізраїльсько-Іудейського царства – Давида і Соломона, Ново-Ассирійського царства – Ашшурбаніпала, Ново-Вавилонського царства – Навуходоносора ІІ, Перської держави – Дарія І; заселення території України племенами і народами, що проживали на території України протягом залізного віку; ◌ показує на карті територію Дворіччя, Вавилонського царства часів Хаммурапі, фінікійські міста-держави, кордони Ізраїльсько-Іудейського царства, Перської держави за часів Дарія І, території розселення кіммерійців та скіфів, напрямки фінікійської колонізації; ◌ застосовує та пояснює на прикладах поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація»; «місто-держава», «клинопис», «закон», «Біблія», «сатрап», «пектораль», «скіфський курган»; ◌ описує спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої та Центральної Азії і Кіммерійсько-Скіфського світу; ◌ наводить приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації, ролі заліза в історії людства, природно-географічних умов Північного Причорномор’я на тип господарювання кіммерійців та скіфів; ◌ характеризує діяльність Давида і Соломона та Дарія І, суспільне, господарське життя та культурну спадщину племен і народів залізного віку, що проживали на території України, внесок цих цивілізацій у культурну спадщину людства; ◌ аналізує за допомогою вчителя текст Біблії як історичного джерела; ◌ оцінює внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії, кіммерійців і скіфів у світову культуру |
Дворіччя, фінікова пальма, Шумер, Аккад, вожді-жерці, гончарний круг, сівалка, епос, клинопис, Гільгамеш, місто-держава. Вплив природних умов на життя людей у Месопотамії. |
ІУ-ІІІ тис. до н. е. — виникнення міст-держав у Південній Месопотамії, 1794-1750 рр. до н. е. - царювання Хаммурапі |
|
Хаммурапі |
С. 73-77. |
|||||||||||||||||
18 |
11.11 |
Фінікійські міста-держави. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело |
Пурпур, піратство, колонія, алфавіт, Карфаген, Біблія, Старий Завіт, скрижалі, філістімляни, ханаанці, Єрусалим, монотеїзм, «вавилонський полон», Всесвітній потоп, іудаїзм.
|
XI ст. до н.е. -утворення Ізраїльсько-Іудейського царства. IX ст. до н. е. — заснування колонії у Карфагені, II тис. до н. е. — переселення євреїв на територію Палестини, 928 р. до н. е. — розпад на Іудейське та Ізраїльське царства, 722 р. до н. е. — завоювання Ізраїля. |
|
Саул, Давид, Соломон, Мойсей |
С. 78-83. |
||||||||||||||||||
19 |
16.11 |
Ново-Ассирійське та Ново-Вавилонське царства у першій половині І тис. до Р. Х. (оглядово, в контексті Біблійної історії). Перська держава Ахеменідів
|
Ніневія, кіннота, понтон, таран, боргове рабство, імперія, колонізація, Халдея, «пир Валтасара», Мідійці, Ахеменніди, сатрап, сатрапія, Персеполь, дарик, загін «безсмертних», Наслідки походів Дарія І. |
1800 р. до н .е. - утворення Ассирійського царства, VII ст. до н.е. - утворення Нововавілонського (Халдейське царство) 689 р. до н. е. - захоплення Вавилона, 612 р. до н. е. - загибель Ніневії; 550 р. до н. е. - виникнення Перської держави, 539 р. до н. е. - захоплення Вавилона, 525 р. до н. е. - захоплення Єгипту, 480-449 рр. до н. е. - греко-перські війни, 330 р. до н. е. - загибель Перської держави |
|
Тиглатпаласарі, Тиглат- паласар II, Ашшурбанапал, Набопала- сар, Навуходоносор ІІ, Кир І, Кір II, Камбіз, Дарій. |
С. 83-89. |
||||||||||||||||||
20 |
18.11 |
Залізний вік на території сучасної України. Кіммерійсько-скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії. Поширення землероб-ства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. |
скіфи, тактика спаленої землі. Велике переселення народів, кочовики, царі, майнова нерівність, раби, курган, пектораль, гривна ранній залізний вік. |
ІХ-ІV ст. до н.е. – кіммерійці; VІІІ-ІІІ ст. до н.е. – скіфська доба. 514 р. До н.е. – війна скіфів з Дарієм |
територія розсе-лення кіммерійців, скіфів і сарматів.
|
Дарій |
С. 90-94. |
||||||||||||||||||
21 |
20.11 |
Практичне заняття № 4. Історичні джерела про скіфів. Геродот про Скіфський похід Дарія І. |
|
С. 95-97. |
|||||||||||||||||||||
22 |
23.11 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кімерійсько – скіфський світ» Найзначніші пам’ятки культури народів Передньої Азії та Месопотамії; внесок держав Передньої Азії та Месопотамії у світову культуру. |
|
||||||||||||||||||||||
|
Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ |
|
|||||||||||||||||||||||
23 |
25.11 |
Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Прихід аріїв (Ведійська цивілізація). |
Учень/ Учениця: ◌ називає хронологічні межі утворення та розквіту цивілізацій в Індії та Китаї; ◌ показує на карті долини Інду і Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давніх Індії та Китаю; ◌ застосовує та пояснює на прикладах поняття: «веди», «імперія», «Великий шовковий шлях», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство»; ◌ описує спосіб життя людей стародавньої Індії та Китаю; ◌ наводить приклади впливу природно-географічних умов Індії та Китаю на зародження держави і цивілізації; ◌ характеризує суспільний устрій, релігійні погляди і культурні здобутки мешканців давніх Індії та Китаю; ◌ оцінює внесок цивілізацій Індії та Китаю у світову культуру |
Джунглі, Хараппська ціві- лізація, арії, раджа. Розквіт Індії за царя Ашоки. Характерні риси господарського та суспільного життя Індії. Особливості господарського, суспільного та соціального устрою в Індії. |
V-ІV ст. до н. е. — заселення долини Інду, 2300-1700 рр. до н. е. — Хараппська цівілізація, сер. II тис. до н.е. - прихід аріїв на землі Індії; І тис. до н. е. - арійське царство, ІV-ІІ ст. до н. е. - існування царства Маурія |
|
Ашока |
С. 97-102. |
|||||||||||||||||
24 |
30.11 |
Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та його вчення. Культура Давньої Індії. |
Індуїзм, веди, буддизм, джайнізм, карма, нірвана, йога, варни, касти, брахмани, шудри, вайш'ї, недо торканні, цифри, шахи. |
623-544 рр. до н. е. — життя Будди.
|
|
Будда-Гаутама |
С. 102-106. |
||||||||||||||||||
25 |
02.12 |
Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізації в Китаї. Суспільний устрій та повсякденне життя Давнього Китаю. Імперії Цінь. |
Велика Китайська стіна, гуни, Великий шовковий шлях. Поява могутньої держави в Китаї за Цінь Ши Хуан-ді. Характерні риси господарського та суспільного життя Китаю. |
І тис. до н. е. - заснування царства Чжоу, V ст. до н. е. — початок будівництва Китайської стіни, 221-206 рр. до н.е. - династія Цінь. 208-184 рр. до н. е. — панування династії Хань |
|
Великий Юй, Цінь Шіхуанді, Лю Бао, Чжан Цяо |
С. 107-112. |
||||||||||||||||||
26 |
07.12 |
Конфуцій та його вчення. Давньокитайські імперії |
Ієрогліфи, філософія, конфуціанство, церемонія, даосизм, каліграфія, сун, компас, акупунктура, друкарство |
|
|
Конфуцій, Лао Цзи |
С. 113-117. |
||||||||||||||||||
27 |
09.12 |
Практичне заняття № 5. Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї. Культура Давнього Китаю. Внесок Давніх Індії і Китаю у скарбницю світової культури. |
|
|
С. 117-120. |
||||||||||||||||||||
28 |
14.12 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Стародавні Індія та Китай» |
|
||||||||||||||||||||||
Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ |
|||||||||||||||||||||||||
29 |
16.12 |
Спільні риси та особливості розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу й античної греко-римської цивілізації |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ |
|
|||||||||||||||||||||||
30 |
21.12 |
Вплив природно-географічних умов на розвиток античної грецької цивілізації. Населення Давньої Греції. Хронологічні межі історії античної Греції та її періодизація |
Учень/ Учениця: ◌ називає хронологічні межі існування Мінойсько‑Ахейської палацової цивілізації, гомерівського та архаїчного періодів, Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на території України; ◌ показує на карті Балканський півострів та острови Егейського моря, основні центри Мінойсько-Ахейської та античної полісної цивілізацій, основні області Балканської Греції, напрямки Великої грецької колонізації, античні грецькі поселення на території України; ◌ застосовує та пояснює на прикладах поняття: «елліни», «варвари», «громадянин», «демос», «аристократія», «олігархія», «драконівські закони», «тиранія»; ◌ описує спосіб життя людей та культурні пам’ятки Стародавньої Греції; ◌ наводить приклади впливу природно-географічних умов Греції на розвиток цивілізації; ◌ характеризує і порівнює суспільний устрій, культурні досягнення Мінойської та Ахейської палацових держав, періоду розквіту і занепаду Мінойської та Ахейської цивілізації, реформи Лікурга і Солона; ◌ висловлює власне ставлення до спадщини давньогрецького суспільства, ролі античних грецьких поселень в історії України |
Олімп, елліни, еолійці, дорійці, ахейці, іонійці, пеласги, лінійне письмо |
|
|
|
С. 122-125. |
|||||||||||||||||
31 |
23.12 |
Практичне заняття № 6. Давньогрецька міфологія і релігія як спосіб світосприйняття людей. |
Пантеон, боги-олімпійці, Кронос, Зевс, Гера, Аїд, Посейдон, Апполон, Афі- на, Афродита, Артеміда, Деметра, Гермес, Геракл, Кліо. |
|
|
|
С. 126-130. |
||||||||||||||||||
32 |
11.01. 2016 |
Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойсько-Ахейської палацової цивілізації, їх основні центри; розквіт і занепад. Мінойсько-ахейська палацова цивілізація у II тис. до н.е. Основні риси Критської та Мікенської цивілізацій. |
|
III тис. до н. е. — XII ст. до н. е. —Критська (Мінойська палацова) цивілізація, XXI ст. до н. е. — прихід ахейців, II тис. до н.е. Мінойсько-ахейська палацова цивілізація; 1600-1200 рр. до н. е. — Мікенська цивілізація, ХІІ-ХІ ст. до н. е. — завоювання Мікен дорійцями, 1890 р. — А. Еванс почав розкопки на о. Крит |
|
А. Еванс |
С. 131-139. |
||||||||||||||||||
33 |
13.01 |
Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Боротьба демосу із знаттю. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія |
|
VIII ст. до н. е. — створення Гомером «Іліади» та «Одіссеї», 1870 р. — відкриття Трої Г. Шліманом |
|
Г. Шліман, Гомер |
С. 139-143. |
||||||||||||||||||
34 |
18.01 |
Велика грецька колонізація. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор'ї та Криму. Взаємини греків і місцевого населення. Утворення світу античних грецьких полісів Основні напрямки та результати грецької колонізації. |
Алфавіт, фаланга, гопліт, демос, аристократія, Велика грецька колонізація, метрополія, тиранія, Метрополія, колонія, ойкумена, колонізація. https://ukrmap.su/uk-wh6/1128.html https://subject.com.ua/textbook/history/6klas_v_1/28.html https://subject.com.ua/textbook/history/6klas_v_1/29.html https://elenaperexodova.blogspot.com/2014/12/blog-post_1.html https://supermif.com/istoria/istoria_6_ukr/istoria_6_ukr_t5.html#IstorijaStarodavnogoSvitu6klas29 |
VIII-VI ст. до н. е. — Велика грецька колонізація, VI-V ст. до н. е. — заснування Ольвії, Херсонесу, Пантікапея |
Місце розташування античних міст-колоній Північного Причорномор'я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес). |
|
С. 144-147. |
||||||||||||||||||
35 |
20.01 |
Об’єднання Аттики. Законодавча реформа. Реформи Солона. |
Грецька цивілізація, поліс, акрополь, агора, суспіль-ство, метеки, демос, аристократія, реформа, демократія, фети, остракізм, стратег, тиранія |
624 р. до н. е. - закони Драконта, 594 р. до н. е. реформи Солона, 560 р. до н. е. - тиранія Пісістрата, 509 р. до н. е. - реформи Клісфена |
|
Драконт, Солон, Пісістрат, Клісфен |
С. 148-151. |
||||||||||||||||||
36 |
22.01 |
Ліквідація тиранії в Афінах. Завершення формування Афінського поліса. Характерні риси політичного устрою Афін, Спарти. Спарта |
Олігархія, Лаконіка, ілоти, спартанці, періеки, ефори, спартанське виховання |
1100 р. до н. е. — дорійці захопили Лаконіку |
|
Лікург |
С. 151-152. |
||||||||||||||||||
37 |
25.01 |
Практичне заняття № 7. Побут та виховання спартанців |
С. 152-154. |
||||||||||||||||||||||
38 |
27.01 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Становлення античної грецької цивілізації» |
|
||||||||||||||||||||||
|
Тема 2. АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ |
|
|||||||||||||||||||||||
39
|
01.02. |
Греко-перські війни. Походи Дарія. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Наслідки греко-перських війн. |
◌ називає хронологічні межі та дати греко-перських воєн, Марафонської битви, скіфського походу Дарія, перебування Перікла на чолі афінської демократії; ◌ показує на карті Перську державу і Грецію, територію розселення скіфських племен на території України; перебіг греко-перських воєн та місця основних битв; ◌ застосовує та пояснює на прикладах поняття: «демократія», «права і обов’язки громадянина», «політика», «фаланга»; ◌ описує пам’ятки давньогрецького мистецтва, повсякденне життя і традиції афінян, становище афінського громадянина; ◌ порівнює устрій та повсякдення Спарти й Афін, спосіб життя і виховання спартанців та афінян; ◌ характеризує розвиток науки, духовної та матеріальної культури Греції класичної доби, наслідки греко-перських війн; ◌ характеризує діяльність видатних діячів; ◌ висловлює судження про важливість афінської демократії, прав та обов’язків громадян; ◌ оцінює внесок античної грецької цивілізації в історію людства та України |
Марафонська дистанція, 300 спартанців, Морський союз |
500-449 рр. до н.е. - Греко-перські війни. 490 р. до н. е. - Марафонська битва, 480 р. до н. е. — битва при Фермопілах та Саламіні, 478 р. до н. е. - Афінський морський союз, 449 р. до н. е. — битва при Цлатеях |
|
Геродот, Дарій І, Мільтіад, Леонід, Ксеркс, Фемістокл, Кімон |
С. 155-159. |
|||||||||||||||||
40 |
03.02 |
Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Права і обов’язки громадянина. Негромадянське населення афінського полісу. Жінка в афінському полісі. Сім’я та виховання афінян |
Рабовласницька демократія, демос, аристократи, метеки, громадянські права та обов'язки, суд присяжних, остракізм Афінська демократія за часів Перікла. |
444-429 р. до н. е. — правління Перікла, 431-404 рр. до н. е. — Пелопоннеська війна
|
|
Перикл
|
С. 160-164. |
||||||||||||||||||
41 |
08.02 |
Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції. |
гінекей, тронос, гімантій, туніка |
|
|
|
С. 164-169. |
||||||||||||||||||
42 |
10.02 |
Античні олімпійські ігри. Сім’я, освіта та виховання афінян. |
Олімпійські ігри,
|
776 р. до н. е. — перші Олімпійські ігри, 1896 р. відновлення Олімпіад
|
|
П. де Кубер- тен |
С. 170-174. |
||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||
43 |
15.02 |
Практичне заняття № 8. Мистецтво Стародавньої Греції. Культура Давньої Греції. Виникнення науки. Театр. Архітектура і скульптура. Внесок грецької цивілізації у світову культуру. |
Театр, трагедія, комедія, оратор, чудеса світу, гімназій, палестри, лікей, софістика, риторика,скульптура, колона, архітектурний стиль, амфора, кратер, скі- фос, пентатлон |
|
|
Піфагор, Анаксімандр, Демокріт, Геракліт, Демосфен, Діоген, Фалес, Геродот, Есхіл, Сократ, Езоп, Фукідід, Ксенофонт, Арістотель, Платон, Арістофан, Софокл, Гіппократ, Мірон, Фідій |
С. 175-180 |
||||||||||||||||||
45 |
16.02 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Антична грецька цивілізація класичної доби» |
|
||||||||||||||||||||||
|
Тема 3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ
|
|
|||||||||||||||||||||||
44 |
17.02 |
Криза грецького поліса. Демосфен. Підкорення Греції Філіпом II і походи Александра Македонського. |
◌ називає дати Східного походу Александра Великого, хронологічні межі еллініс-тичного етапу, існування грецьких поселень на території України; ◌ показує на карті кордони держави Александра Вели-кого, центри античної цивілі-зації на території України, перебіг Східного походу, територіальні межі еллініс-тичних держав, основні центри елліністичної цивілізації; ◌ застосовує та пояснює на прикладах поняття: «еллінізм», «музей», «пергамент»; ◌ описує пам’ятки елліністичної цивілізації, життя та побут мешканців грецьких полісів на території України, повсякденне і духовне життя в Александрії; ◌ характеризує діяльність видатних діячів; ◌ оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію людства та України |
Гейтари, фаланга, катапульта, партія, філіппіки
|
IV ст. до н. е. — розпад Другого морського союзу, утворення Македонії; 359-336 рр. до н.е. – царювання в Македонії Філіппа ІІ; 338 р. до н. е. — битва при Херонеях. |
|
Філіпп ІІ, Сократ, Демосфен |
С. 180-182 |
|||||||||||||||||
46 |
22.02 |
Практичне заняття № 9. Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами |
Східний похід Александра Македонського, Імперія, Гордіїв вузол
|
334 р. до н. е. — битва при Граніку, 333 р. до н. е. — битва при Іссі, 331 р. до н. е. — битва при Ґавґамелах, 323 р. до н. е. – смерть Александра Македонського. |
|
Александр Македонський, Арістотель. Дарій III
|
С. 184-192. |
||||||||||||||||||
47 |
24.02 |
Елліністичні держави. Основні риси еллінізму. «Зустріч цивілізацій». Елліністичний етап в історії Греції. |
Еллінізм, діадохи, Мусейон, Колос Родоський, Фароський маяк
|
301 р. до н. е. — розподіл імперії між діадохами. |
|
Птолемей Антігон, Селевкід, Евклід, Архімед |
С. 193-195. |
||||||||||||||||||
48 |
29.02 |
Культура за елліністичної доби |
|
ІУ-ІІІ ст. до н. е. — розквіт елліністичної культури
|
|
|
С. 195-198. |
||||||||||||||||||
49 |
02.03 |
Практичне заняття № 10. Суспільне, господарське життя та побут в античних полісах на території України |
С. 198-202. |
||||||||||||||||||||||
50 |
07.03 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Доба еллінізму» |
|
||||||||||||||||||||||
Розділ ІV. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ |
|||||||||||||||||||||||||
|
Тема 1. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ
|
|
|||||||||||||||||||||||
51 |
09.03 |
Вплив природно-географічних умов на життя населення Апеннінського півостро-ва. Виникнення міста Рима. Рим царської доби. |
Учень/ Учениця: ◌ називає хронологічні межі заснування Рима, Римської республіки, роки Другої Пунічної війни, реформ братів Гракхів, диктатури Цезаря, встановлення принципату Августа; ◌ показує на карті Апеннінський півострів, Рим, Карфаген, перебіг Другої Пунічної війни, кордони Римської середземноморської держави, римські провінції доби Республіки; ◌ застосовує та пояснює на прикладах поняття: «республіка», «патриції», «плебеї», «сенат», «консул», «народний трибун», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «диктатор», «імператор», «тріумф», «овація»; ◌ описує побут і повсякденне життя за часів Республіки, римське рабовласницьке помістя, сім’ю і виховання у римлян; ◌ визначає характерні риси суспільного устрою Римської республіки; ◌ порівнює становище патриціїв та плебеїв; ◌ характеризує особливості республіканського устрою в Римі, демократії, прав та обов’язків громадян, діяльність Цезаря і Цицерона; ◌ оцінює внесок Риму республіканської доби в історію людства |
Етруська цивілізація, латини, італіки, патриції, плебеї, патріархальне рабство, Палантін, Капітолій, Форум, пролетарій |
VIII ст. до н. е. — поява етрусків в Італії, 756 р. до н. е. — заснування Рима. 753-509 рр. до н.е. - виникнення Риму. Царський етап в історії Давнього Риму. |
|
Ромул, Рем, Сервій Тулій |
С. 204-208. |
|||||||||||||||||
52 |
11.03. |
Римська республіка V–І ст. до Р. Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Утворення римської громадянської общини |
Аристократична республіка, Сенат, нобілі, плебеї, народний трибун, патриції, вето, магістрат, консул, претори, цензори, диктатор, римські громадяни, сенатори, вершники. Зміст та перебіг боротьби плебеїв з патриціями. |
509-30 рр. до н.е. - Римська республіка; 494 р. до н. е. — запровадження посади народних трибунів, У-ІІІ ст. до н. е. — завоювання Римом Італії. |
|
Тарквіній Гордий, Пірр |
С. 208-212 |
||||||||||||||||||
53 |
14.03 |
Соціальний устрій та організація влади. Права та обов’язки громадянина*. Політика і політики Римської республіки |
Господарство та побут римлян;
|
|
|
Гамількар Барка, Архімед,
|
|
||||||||||||||||||
54 |
16.03 |
Військова експансія Риму й утворення Римської середземноморської держави. Боротьба Риму за панування у Середземномор’ї. |
Пунічни війни, проскрипції, провінція, тріумф, криза, популяри. |
264-241 рр. до н. е. — Перша Пунічна війна, 218-201 рр. до н. е. — Друга Пунічна війна, 149-146 рр. до н. е. — Третя Пунічна війна, 146 р. до н. е. —завоювання Греції Римом. |
|
Ганнібал, Сципіон, Катон, |
С. 213-216. |
||||||||||||||||||
55 |
17.03 |
Релігія, сім’я і виховання |
|
|
|
|
С. 218-223. |
||||||||||||||||||
56 |
21.03 |
Криза Римської республіки. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів |
Республіка, популяри, оптимати, гладіатор, реформа. |
133 р. до н. е. — реформа Т. Гракха, 82 р. до н. е. — диктатура Сулли, 73-71 рр. до н. е. — повстання Спартака |
|
брати Гракхи, Сулла, Марій, Спартак, Марк Красс, Гней Помпей. |
С. 216-217 |
||||||||||||||||||
57 |
23.03 |
Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. (оглядово) |
Диктатура, вето, триумвірат, громадянська війна, Рубікон, легіони, імператор, імперія |
49-46 рр. до н. е. - війна Цезаря проти Сенату, 49-30 рр. до н.е. - громадянські війни в Римі; 44 р. до н. е. - вбивство Цезаря, 31 р. до н. е. - битва при мисі Акцій |
|
Гай Юлій Цезар, Пом-пей, Клеопатра, Брут, Антоній, Октавіан, Ліпід, Ціцерон, |
С. 223-227. |
||||||||||||||||||
58 |
28.03 |
Практичне заняття № 11. Історичні портрети Цезаря |
С. 227-230. |
||||||||||||||||||||||
59 |
30.03 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Стародавній Рим за царської та республіканської доби» |
|
||||||||||||||||||||||
|
Тема 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ
|
|
|||||||||||||||||||||||
60 |
18.04 |
Римська імперія доби принципату. Октавіан Август. Марк Аврелій. Причини кризи Римської республіки і утворення імперії. |
◌ називає хронологічні межі існування Римської імперії, Боспорського царства, виникнення християнства, роки: поділу імперії на Західну та Східну (Візантію), занепад Західної Римської імперії; ◌ показує на карті кордони Римської імперії часів розквіту та занепаду, Західної і Східної римських імперій та м. Константинополь, Боспорського царства, а також основні провінції часів імперії, напрямки вторгнення готів і гунів, території, заселені давніми слов’янами та їх сусідами; ◌ застосовує та пояснює на прикладах поняття: «християнство», «Символ віри», «Святе письмо», «Церква», «діаспора», «Велике переселення народів», «Візантія»; ◌ описує імператорський Рим, пам’ятки давньоримської архітектури, побут і повсякденне життя в імператорському Римі, становище перших християн, заняття, побут, духовне життя давніх слов’ян; ◌ наводить приклади речових пам’яток історії давніх слов’ян, кризових явищ у Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви; ◌ характеризує реформи Діоклетіана та Константина, суспільний устрій Римської імперії, кризові явища в Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви; ◌ характеризує діяльність видатних діячів; ◌ оцінює внесок Римської цивілізації та культури в історію людства |
Август, принцепс, монархія, технічний прогрес, династії Юліїв, Клавдіїв, Флавіїв, Антоніїв, терор, вільновідпущеники. |
30 р. до н. е. - 14 р. н. е. — правління Октавіана Августа, 30 р. до н.е. - 476 р. н.е. - Римська імперія. І ст. н. е. — завоювання Палестини, Північної Африки, Болгарії, Британії. |
|
Октавіан Август, Меценат, Тиберій, Калігула, Клавдій, Нерон, Веспасіан, Доміціан, Траян, Марк Аврелій |
С. 231-241 |
|||||||||||||||||
61 |
20.04 |
Місто Рим і його повсякденне життя |
Фамілія, водогін, каналізація, терми, Колізей, весталка, тога, туніка, патрон, клієнт |
|
|
|
С. 242-248 |
||||||||||||||||||
62 |
25.04 |
Кризові явища в Римській імперії. Реформи Діоклетіана і Константина |
Колони, «солдатські» та «сенаторські» імператори, варвари, готи, галли, бур- гунди, оборонні війни, фортеця, анархія, домінант, деспотія, тетрархія, Західна Римська імперія, Східна Римська імперія |
ІІ-ІІІ ст. - криза господарства, III ст. - початок нападів варварів на Рим; 286 р. — поділ імперії між двома правителями,
|
|
Діоклетіан, Константин
|
С. 248-2522 |
||||||||||||||||||
63 |
27.04 |
Виникнення християнства та християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії. Причини та наслідки виникнення християнства, основні віхи християнізації Римської імперії. |
Християнство, монотеїзм, Месія, фарисеї, апостоли, катакомби, церква, Старий Завіт, Євангеліє, церковна організація, пресвітери, діакони, єпископи, аріанство, церковний собор, храм, єресі. Зміни ставлення держави до християнської церкви. |
ІІ-ІІІ ст. — поширення християнства. 1 р. н.е. - з часів Середньовіччя дата народження Ісуса Христа і початок нової ери. 313 р. - Міланський едикт; 325 р. - Нікейський собор. |
|
Понтій Пілат, Іуда, Ісус Христос, Діоклетіан, Константин, Аріан, Феодосій
|
С. 253-257 |
||||||||||||||||||
64 |
04.05 |
Практичне заняття № 12. Культура Давнього Риму. Наука і мистецтво. Основні архітектурні пам’ятки. |
Пантеон, цегла, арка, акведук, Колізей, бетон, Форум, великий цирк, фрески, мозаїка, римське право, кодекс, стиль, педагог, граматика, юліанський календар, «Золоте століття» римської літератури. Внесок римської культури у світову цивілізацію. |
450 р. до н.е. – «Закони XII таблиць» - початок кодифікації римського права.
|
|
Плавт, Горацій, Вергілій, Овідій, Лукрецій Карр, Цицерон, Сенека, Тіт Лівій, Страбон, Плутарх, Тацит, Меценат |
С. 258-263 |
||||||||||||||||||
65 |
11.05. |
Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами. Падіння Західної Римської імперії. |
Варвари, вандалізм, варварські королівства. Велике переселення народів IV-VII ст. |
395 р. - поділ Римської імперії на Західну та Східну. 410 р.- захоплення Рима Аларіхом, 451 р. - битва на Каталаунських полях, 455 р. - захоплення Рима вандалами, 476 р. - падіння Західної Римської імперії, позбавлення влади останнього римського імператора. |
|
Валент, Аларіх, Атілла, Одоакр, Ромул, Августул
|
С. 263-267 |
||||||||||||||||||
66 |
16.05 |
Римський період античних держав на території України. Боспорське царство. Пам’ятки античної цивілізації на території України |
Готи, гуни, венеди, склаві- ни, анти, колонізація. Перші писемні згадки про давніх слов'ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов’ян. |
ІУ-УІІ ст. — Велике переселення народів V - VII ст. - Велике розселення слов'ян. |
Напрямки розселення слов'ян під час Великого переселення народів. |
|
С. 267-269 |
||||||||||||||||||
67 |
18.05 |
Практичне заняття № 13. Історичні джерела про суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян |
С. 269-272 |
||||||||||||||||||||||
68 |
23.05 |
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Римська імперія». Особливості римської системи державного правління часів республіки та імперії. |
|
||||||||||||||||||||||
69 |
25.05 |
Узагальнення до курсу: «Внесок народів стародавнього світу в історію людства. Роль стародавнього періоду в історії України» |
Місце історії стародавнього світу в історії людства. ◌ пояснює, що таке історія стародавнього світу, ◌ називає хронологічні межі історії стародавнього світу; ◌ показує на карті місця зародження й розвитку давніх цивілізацій; ◌ визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки цивілізацій Стародавнього світу; ◌ висловлює судження щодо ролі та значення історії стародавнього світу в розвитку європейської та світової цивілізації |
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||