ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 7 клас

№

Тема уроку

Програма

Поняття, терміни

Події, дати

Картосхема

Історичні постаті

Домашнє зав- дання

1

.

Вступ

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Що і як вивчає історія Середніх

віків. Хронологічні межі та періодизація Середньовіччя.  Середньовічна історія України

Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романи- шин Н.Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл.  – К,: Грамота, 2007. -   С. 7-13

Тема 1. Виникнення та розвиток Київської Русі (7 годин)

2

Слов'яни під час Великого переселення народів

Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території сучасної України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської держави.

Слов'яни, склавіни, анти, Велике переселення народів, колонізація, племінний союз, схід­нослов'янські племінні союзи, хозари

ІУ-УІІ ст. - Велике переселення народів;

400-602 рр. - час існування антського племінного союзу;

кінець V - початок VI ст. - заснування Києва;

VIII-IX ст. - розселення східнослов’янських племінних союзів на території України

Території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII-IX ст.

Прокопій

Кесарійський,

Йордан,

Германаріх,

Атілла, Бож,

Ардагаст,

Мусолій,

Маджак,

Кий, Щек,

Хорив, Либідь

С. 16-27

Охарактеризуйте суспільно-політичне становище східнослов’янських племінних союзів на території сучасної України напередодні утворення Київської держави (VIII-IX ст.)

3-4

Становлення держави з центром у Києві

Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Утворення Київської Русі.

Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів Олега та Ігора.

Теорії походження назви «Русь», держава, князь, династії, городи, Київська Русь; печеніги, «Повість минулих літ»

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Олега, Ігоря

60-70 рр. IX ст. - походи Аскольда на Візантію;

860 р. - хрещення Аскольда;

862 р. - запрошення варягів до Новгорода;

882 р. – об’єднання північних та південних руських земель Олегом (прихід до влади в Києві Олега);

907, 911 рр. - походи Олега на Візантію;

912-945 рр. - князювання Ігоря;

945 р. - повстання древлян

Територіальні межі Київської Русі за Олега

Синеус, Трувор, Рюрик, Аскольд,

Дір.

Олег, Ігор

С. 28-36

5-6

Зміцнення

Київської

держави

Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність княгині Ольги та князя Святослава.

Реформи Ольга. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.

Регент, реформа, «уроки», «устави», християнство, хозари

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Ольги, Святослава

945-954 р.- князювання Ольги, 957 р. - хрещення Ольги;

965 р. - розгром хозарів Святославом;

968, 970 рр. - дунайські походи Святослава;

971 р. - битва при Доростолі;

972 р. - загибель Святослава

Походи князя Святослава

Ольга, Костянтин Багрянородний,

Лев Діакон,

Святослав,

Іван Цимісхій, хан Куря

С. 37-46

7

Суспільний устрій та господарське життя Київської Русі у ІХ-Х ст.

Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя

Князь, бояри, віче, воєво­да, дружина, посадник, «кормління», полюддя, смерди,чернь, холопи

 С. 47-52

Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Характеризувати становище представників різних соціальних станів, розвиток господарства та торгівлі

8

Узагальнення

«

С. 53

Тема 2. Київська держава наприкінці X - в першій половині XI ст. (6 годин)

9

Київська дер­жава за часів правління Володимира Великого

Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської держави.

Внутрішня і зовнішня політика Володимира.

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого

Князівські усобиці, адміністративна, військова, судова, фінансова реформа, тризуб, десятина

972-980 рр. - боротьба князів за владу;

980-1015 рр. – князювання Володимира;

Володимир Святославович Великий (11 червня 978 – 15 липня 1015)

С. 56-62

10

.

Запровадження християн- ства як державної релігії

Передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії.

Язичництво, ідол, релігійна реформа, Володимирове шестибожжя, монотеїзм, християнство

988 р. - запровадження християнства як державної релігії; (хрещення Русі);

996 р. - зведення Десятинної

церкви

Володимир Великий

С. 63-67

11

Київська дер­жава за часів правління Ярослава Мудрого

Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.

Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Князівська усобиця, літо­писання, звичаєве право, писане право, першій звід законів «Руська Правда», шлюбна дипломатія, шко­ла, бібліотека, монастир, печеніги

1019-1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві;

1036 р. - розгром печенігів, спорудження Софійського собору;

1051 р. - заснування Києво-Печерського монастиря

Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого (порівняти з Олегом)

Борис, Гліб, Свя- тополк,Мстислав,

Ярослав Володимирович Мудрий (978- 20 лютого 1054),

Інгігерда, Добро- ніга, Ізяслав, Свя- тослав, Анна,

Анастасія,

Єлизавета

С. 68-77

Порівняйте внутрішню та зовнішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого

12

Політичний та соціально- економічний устрій

Київської Русі

Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.

Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності.

Розвиток с/г, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.

Верстви населення, закуп, рядович,холоп,челядь, смерд, ізгой, вотчина, уділ, «луччі люди», нату­ральне господарство, панщина, оброк, злотники, срібники, «шлях з варяг у греки»

ХІ-ХІІ ст. - «Руська Правда»

«Шлях з варяг у греки»

Ярослав

Мудрий,

Ярославичі,

Володимир

Мономах

С. 78-86

13

Культурний розвиток Київської Русі

Розвиток української мови та писемності.

Поширення писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість.

Культура, народність, діалект, кирилиця, глаголи­ця, устав, скоропис, «житія», пергамент, літопис, фольклор, билини, церква, апсида, неф, графіті, міні­атюра, смальта, мозаїка, фініфть, зернь, перегородчаста емаль, скоморохи

988 р. - заснування першої школи;

1036 р. - будівництво Софійського собору;

1037 р. - перша бібліотека

Кирило та

Мефодій,

Літописець Нестор,

іконописець Алімпій,

Никон,

Митрополит Іларіон,

Агапіт

 С. 87-95

Розкажіть про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Наведіть приклади поширення письменності за часів Київської Русі.

14

Узагальнення

Пояснювати, у чому полягає значення та наслідки внутрішньо- і зовнішньополітичної діяльності князів доби

 С. 96-97

Тема 3. Київська держава (за часів роздробленості) у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. ( 7 годин )

15

Становище у державі за часів прав­ління

Ярославичів

Київська держава за часів правління Ярославичів.

Боротьба між Ярослави- чами за київський престол.

Боротьба за київський стіл між Ярославичами.

Половці, ротація, вотчи­на, уділ, міжусобиці Роздробленість Русі Любецький з’їзд князів

1061 р. - напад половців;

1068 р. - повстання в Києві;

1071 р. - укладення «Правди Ярославичів»;

1097 р. – Любець- кий з'їзд князів.

Пояснювати значення та наслідки Любецького з’їзду князів

Ізяслав,

Всеволод,

Святослав

Ярославичі,

Василько

Ростиславич

С. 100-107

16

.

Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха

Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика.

Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

«Повчання дітям», шапка Мономаха

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Володимира Мономаха.

1113 р. - повстання у Києві;

1113-1125 рр. - князювання Володимира ІІ Мономаха;

1125-1132 рр. – правління Мстислава І (Великого) Володимировича.

Володимир Мономах, Мстислав Володимирович

 С. 108-115

17

Феодальна роздроб­леність. Поява удільних князівств

Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславсь- кого князівств середини XII - першої половини XIIІ ст.

Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського князівства середини XII - першої половини XIIІ ст. «Слово о полку Ігоревім» - історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі.

Політична роздробленість, децентралізація, Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства, «Слово о полку Ігоревім», «Україна»

1169 р. — захоплення Києва Андрієм Боголюбським;

друга половина XII ст. — втрата Києвом значення цент­ру Русі;

1185 р. - похід Ігоря на по­ловців

1187 р. - перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах;

XII ст. - «Слово о полку Ігоревім»

Київське, Чернігвське, Переяс- лавське князівства за доби роздробленості

Андрій Боголюб- ський, Ігор Свято- славич, Кончак-

 С. 116-127

Розкрийте причини та сутність роздробленості Київської Русі. Назвіть особливості політичного й соціально-економічного життя удільних князівств.

Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського князівств.

Пояснювати причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі

18

Політичний

та соціально-

економічний

розвиток

Галицького

і Волин- ського

князівств

Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств.

Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.

Вотчина, спадкова вотчина, вотчинне землеволодіння, боярська опозиція

1153-1187 рр. - князювання Ярослава Осмомисла;

1187-1199 рр. - князювання Володимира Ярославича.

Ростислав Володимирович, Ярослав Осмомисл, Володимир Ярославич, Фрідріх І Барбаросса

С. 128-133

Охарактеризуйте господарське життя Київської Русі та Галицько- Волинської держави.

Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської русі та Галицько-Волинської держави

Характеризувати політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

19-20

Культурний розвиток Київської Русі у другій половині XI - першій половині XIII ст.

Освіта. Поширення писемності. Наука. Усна народна творчість.

Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне значення Київської держави

Фортифікація, замки, вітражі, ікони, билини, літописи, мозаїка, фреска, книжкова мініатюра, героїчно-епічні пісні, плачі, церковні співи

1056-1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;

1113 р. – укладення «Повісті минулих літ» Нестора;

1117 р. - «Повчання дітям» Володимира Мономаха;

1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім»

Літописець Нестор

С. 134-142

Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Назвіть найвидатніші пам’ятки.

Характеризувати здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва

21

.

Узагальнення

С. 143.

Тема 4. Галицько-Волинська держава (7 годин)

22

Утворення

Галицько-

Волинської

держави

за Романа

Мстиславича

Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Боротьба синів Романа Мстиславича за відроджен- ня Галицько-Волинської держави.

Утворення Галицько- Волинської держави за Романа Мстиславича

Характеризувати розвиток Галицько-Волинської держави.

1173-1205 рр. - князювання Романа Мстиславича;

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;

1203 р. — приєднання Києва;

1205 р. — загибель Романа Мстиславича

Роман Мстиславич

С. 146-151

23

Боротьба проти

монгольських завойовників

Перший похід монголів на Русь.

Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.

Золота Орда, монгольська навала, золотоординське ярмо, ярлик, хан, баскак,ясак

Характеризувати наслідки золотоординського панування

1203 р. - створення Монгольської держави;

1223 р. - битва на р. Калці;

1239 р. - розорення Переяславської та Чернігівської земель;

1240 р. - захоплення Києва монголами

1241 р. - вторгнення монголів у галицько-волинські землі;

1243 р. - заснування Золотої Орди

Чингізхан,

Батий,

Котян,

Мстислав

Удатний

 С. 152-161

24-25

Князювання Данила Романовича Галицького

Князювання Данила Романовича

Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила.

Експансія, ярлик, хрестовий похід, папа римський, легат, коронація

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича

1221 р. - утвердження Данила Романовича на Волині; 1238 р. — відновлення влади Данила над Галичем;

1238-1264 рр. – правління Данила Романовича;

1245 р. - розгром угорців; 1245-1246 рр. — візит Данила Романовича до Золотої Орди;

1253 р. - коронація Данила Галицького;

1254-1255 рр. - похід Куремси на Волинь;

1255 р. - заснування Львова

Галицько-Волинська держава за правління Данила Романовича.

Данило

Романович,

Іннокентій IV,

Куремса,

Бурундай

 С. 162-167

Охарактеризуйте князя Данила Романовича як історичну постать; його внесок у розквіт Галицько-Волинської держави.

26

Галицько-

Волинська

держава за

наступників

Данила

Романовича

Галицько-Волинська держава за наступників

Данила Романовича .

Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40-80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління Любарта.

Роздробленість, ярмо, католицизм, православ'я, Тевтонський орден, авто­номія, нейтралітет

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Юрія І Львовича.

1264-1301 рр. - правління Лева Даниловича;

1308-1323 рр. - князювання Лева II та Андрія Юрійовича;

1340-1349 рр. — боротьба бояр на чолі з Дмитром Дятьком за незалежність Галицько- Волинської держави

Юрій І Львович

 С. 168-172

27

Особливості

розвитку

культури

та історичне

значення

Галицько-

Волинської

держави

Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

Вітражі, фортифікація, фортеця Тустань, Успенський собор у Володимирі, іконопис, «Украї­на», національні символи, держава

XIII ст. — Галицько-Волинський літопис;

1256 р. — заснування Львова

 С. 173-178

Розвиток освіти і культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

28

Узагальнення

 Пояснювати особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинської держави

Пояснювати у чому значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу та в загальноєвропейській історії

 С. 179

Тема 5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV- XV ст.)

(8 годин)

29

Початок польського та литовського володарю­вання на українських землях

Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого князівства Литовського на інші українські землі.

Боротьба Польщі та Литви за Галицько- Волинську спадщину.

Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. .

Адміністративно-територіальний устрій, дер­жавність, удільне князівство, унія, полонізація, кріпацтво, магдебурзьке право, покатоличення, політичні права, сейм, сепаратизм,, шляхта, магнати

1321-1362 рр. - захоплення українських земель Литвою;

1362 р. - битва на р. Сині Води;

1385 р. – укладення Кревської унії;

1387 р. - завоювання Галичини Польщею

Визначити причини та наслідки Кревської унії.

Вітовт, Свидри-

гайло,

Сигізмунд,

Ягайло, князі

Чарторийські,

Олельковичі,

Казимир IV,

Михайло

Глинський,

Костянтин Іванович

Острозький

 С. 182-187

30

Українські землі під владою Литви наприкінці XIV - в першій по­ловині XVI ст.

Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом.

Остаточна ліквідація Київського і Волинсь- кого удільних князівств.

Входження українських земель до складу інших держав.

Міжусобиці, адмі­ністративно-територіальний устрій

1392 р. - Острозька угода; 1399 р. - битва на р. Ворсклі;

1410 р. - Грюнвальдська битва;

1413 р. - Городельська унія;  1435 р. - битва при Вількомирі;

1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;

1481 р. - «змова князів руських»

Українські землі у складі різних держав

С. 188-193.

Порівняйте особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.

Характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

31

28.04

Українські землі у складі Угорщини, Молдавії та Московської держави

Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства.

Завоювання Московською державою Чернігово- Сіверських земель.

Утворення Кримського ханства.

Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі

.

Намісник, Шипинська земля, Буковина, авто­номія

XIII ст. - входження Закарпаття до складу Угорщини;

XIV ст. - входження Шипинської землі до складу Молдавії;

1449 р. – утворення Кримського ханства;

1475 р. - Крим став васалом Туреччини;

1482 р. - початок нападів та­тар на Україн

1503 р. - приєднання до Москви Чернігово -Сіверщини;

1514 р. - Молдавія - васал Туреччини;

Територія Кримського ханства 

Іван III, Дмитро Донськой

Хаджі-Гірей

 С. 194-204

32-33

Соціальний устрій та господарське життя в Україні у другій половині XIV - першій половині XVI ст.

Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя.

Соціально-економічне життя. Становище духівництва та церковні відносини.

Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.

Феодальне землеволодін­ня, шляхта, магнати, па­ни, челядь,громади,ота­мани, тіуни, тяглі селяни,

1447 р. - Віденський при­вілей;

1490-1492 р - повстання під проводом Мухи та Борулі

Костянтин Острозький,

Муха, Боруля

С. 205-217

Порівняйте становище різних верств населення українських земель у XV – XVI столітті.

Характеризувати соціально-економічний розвиток українських земель, становище суспільних станів

34

Культурне й церковне життя України у II половині XIV - І половині XV ст..

 Особливості розвитку культури та освіти українських земель у другій половині ХІV-ХV ст.

Князь В.-К. Острозький.

Освіта. Острозька академія. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра

Українська народність, «мала Русь», русин, па­пір, світський живопис, іконостас, кобза, бандура, трембіта, митрополит, єпархія, асиміляція

1448 р. – відокрем- лення Київської митрополії від Москов­ської;

1463 р. - заснування Львів­ського братства;

1483 р. - видання у Римі «Прогностичних оцінок» Юрія Котер- мака (Дрогобича);

1486 р. - заснування Луцько­го братства

1576 р. – заснування Острозької слов'яно- греко- латинської школи (академії) - першого вищого навчального закладу у Східній Європі

Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (2 (12) лютого 1526 13 (23) лютого 1608),

Юрій Дрогобич,

Григорій Болга- рин, Швайпольт Фіоль

 С. 218-226

Охарактеризуйте князя Василя-Костянтина Острозького як історичну постать. Визначте місце Острозької академії в розвиткові української культури.

Характеризувати здобутки в галузі освіти та культури, архітектури.

35

Узагальнення

Визначити особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського

 С. 227

Скачати файл7 клас Історія України Календарний план Гриценко.docx (63509)