КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН Гриценка А.П. із всесвітньої історії (7 клас)

№

Тема уроку

Програма

Поняття, терміни

Події, дати

Історичні постаті

Домашнє завдання

1

Вступ

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна літе-ратура та електронні засоби навчання. Хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків. Спадщина Середньовіччя. Джерела.

Історія Середніх віків, дже­рела з історії середніх ві­ків: хроніки, літописи, ан­нали, епос, геральдика, етнологія, нумізматика

Хронологічні межі й періодизація історія Середніх віків

V - кінець XV ст. - доба Середньовіччя

V – ІХ – раннє Середньовіччя;

Х-ХІІІ – зріле (високе) Середньовіччя;

XІV-XV ст.. – пізнє Середньовіччя.

Ліхтей І.М. Історія Середніх віків: Підруч. для 7-го кл. – К.: Грамота, 2007. – 296 с. - С. 7-11

Тема 1. Народження Середньовічного світу Особливості його розвитку (8 годин)

2

Народження серед-ньовічної Європи. Загибель Римської імперії

Римський і варварський світи в середині I тис. Велике переселення народів.

Утворення варварських королівств.

Франкська держава, Меровінги, Каролінги

476 р. - падіння Західної Римської імперії;

ІV – VІІ ст. – велике переселення народів;

Аттіла, Аларіх, Ромул Августул

С. 14-19

3

Франкська держава

Франкська держава Меровінгів. Прихід до влади династії Каролінгів. Імперія Карла Великого та її поділ.

Франкська держава, Каролінги, Верденський договір, майордом

486 р. - виникнення Франкської держави; 498 р. - хрещення Хлодвіга;

732 р. - битва при Пуатьє;

800 р. - утворення Франкської імперії Карла Великого;

843 р. - розпад імперії Карла Великого;

843 р. – укладення Верденського договору.

Хлодвіг,

Карл Мартелл Карл І Великий – (2 квітня 747 - 28 січня 814) - король франків (768–814 рр.)

С. 19-27

4

Людина в Середньовіччі

Склад і рух населення. Тривалість життя і «трійця злигоднів»: голод, війни, хвороби. Засоби комунікації. Середньовічний замок. Сім’я, становище жінки, ставлення до дітей.

Внутрішня колонізація, технічні винаходи: верти­кальний ткацький верстат, вітряк, водяне колесо, вог­непальна зброя; міграція

Характеризувати взаємодію людини і природи у Середні віки

Технічні нововведення та винаходи. Зброя та військове спорядження. Житло й хатнє начиння. Одяг і мода. Харчування.

Суспільство і держава.

С. 28-35

5

Середньовіч­не європей­ське суспіль­ство

Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Духовенство біле та чорне. Світські феодали та система васалітету. Селянство. Королівська влада і виникнення станової монархії.

Основні верстви населення, Стани, феодал, феодальна драбина, станово-представницька монархія, духовенство; рицарство, селяни, міщани, титул (герцоги, графи, барони), сеньйор, васал, ва­салітет, повинності, кріпа­цтво, натуральне господар­ство, замок, донжон, турнір, герб

Знати структуру середньовічного суспільства;

С. 36-46

6

Держава в середньовіч­ній Європі

Правління Філіппа IV Красивого;

Імператор, король, конунг, цар, монархія, феодальна роздробленість, дорадчі органи влади, парламент, Генеральні штати, кортеси, сейм, дума, станова монархія, звичаєве право, «правди», становий суд

800 р. - Карл Великий стає імператором;

1265 р. - скликання парла­менту в Англії;

1302 р. - скликання Генеральних штатів у Франції;

VI ст. - створення «Салічеської правди»;

Карл Великий, Іоанн Без­земельний,

Філіпп IV Красивий, Боніфацій VIII

С. 47-53

7

Європейське

середньовічне

місто

Середньовічне місто.

Виникнення міст, їх населення та зовнішній вигляд. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни. Ремесло й цехи. Торгівля та лихварство. Городянин — людина нового типу.

Буржуа, бюргери, магістрат, мер, бургомістр, ратуша, магдебурзьке право, патриціат, плебс, хартія, місто-комуна

Х-ХІІІ ст. — поява серед­ньовічних міст в Європі.

Характеризувати середньовічне місто

С. 54-68

8

Господарське та повсякден­не життя в се­редньовічній Європі

Матеріальний світ і повсякденне життя.

Суспільний розподіл пра­ці, ремесло, цех, гільдія, реміснича майстерня, статут, майстер, підмайстер, шедевр, товар, ярмарок, мито, лихварство, банк, Ганзейський союз

Характеризувати особливості світогляду середньовічних городян.

С. 69-85

9

Узагальнення

Знати держави, що утворилися після поділу Франкської імперії

У 843 р. онуки Карла Великого - Лотар I, Людовик II Німецький та Карл II Лисий - уклали Верденську угоду про розподіл Франкської імперії. Лотар, зберігши імператорський титул, отримав Італію та широку смугу земель уздовж Рейну і Рони (Серединне королівство), Людовик Німецький - землі на схід від Рейну (Східно-Франкське королівство - Німеччина), Карл Лисий - землі на захід від Рейну – колишня Галія (Західно-Франкське королівство – Франція).

С. 86-87

Тема 2. Релігійне та культурне життя Середньовічної Європи (6 годин)

10

Релігія та церква в середньовічній Європі

Католицька церква в V—ХІІІ ст.

Християнська церква в ранньому Середньовіччі. Християнізація Європи. Посилення папства. Виникнення і діяльність чернечих орденів.

Могутність і занепад папства.

Церква, церковний розкол, патріарх, Папа Римський, кардинал, конклав, духовенство біле та чорне, єпископ, ченці, ченці- жебраки, католицькі орде­ни, духовно-рицарські ор­дени, інтердикт, єресі, ка­тари, альбігойці, єретик, інквізиція, аутодафе

756 р. - утворення Папської держави;

1054 р. - розкол християн­ської церкви на католицьку та православну;

1077 р. - шлях до Каносси Генріха IV;

1309-1377 рр. - Авіньйонський полон пап.

Іннокентій III, Іннокентій IV, Торквемада

С. 90-95

11

Хрестові походи

Організація папством Хрестових походів. Духовно-рицарські ордени. Боротьба церкви з єретиками. Папство в ХІІІ — на початку ХV ст.

Хрестоносці, Свята земля, Гроб Господень. Перший та Четвертий Хрестові походи.

ХІ-ХІІІ ст. – час хрестових походів; 1096-1270 рр. - хрестові походи;

1096-1099 рр. - перший хрестовий похід;  1147-1149 рр. - ІІ хрестовий похід;

1189-1192 рр. – ІІІ хрестовий похід

1200-1204 рр. – ІV хрестовий похід.

Урбан II, Фрідріх І Барбаросса, Річард І Левове Серце, Філіпп II Август

С. 95-105

12

Культура се­редньовічної Європи, осві­та і наука

Середньовічні знання та освіта. Витоки середньовічної культури. «Каролінгське відродження». Схоластика. Середньовічні школи та університети – їх  особливості Книгодрукування. Поява дослідних знань.

Релігійний світогляд, схоластика, «сім вільних мистецтв», університет, ректор, декан, студент, професор, колегія, бака­лавр, магістр, ваганти, трубадури,панацея, алхімія

XII ст. - поява перших університетів;

1445 р. - Й. Гутенберг винайшов друкарство

Алкуїн, П'єр Абеляр (1079-1142) Йоган Гутен-берг (1397-1468) ; Роджер Бекон Марко Поло,

Фома Аквінський

С. 106-112

13-14

Література та мистецтво середньовічної Європи 

Героїчний епос і рицарська культура. Міська культура. Книгодрукування. Архітектура. Ренесанс. Раннє Відродження і гуманізм

Знати характерні риси гуманізму, раннього Відродження, знати архітектурні стилі: романський стиль, готич­ний стиль, апсида, неф, портал, вітражі, книжкова мініатюра

Х – ХІІ ст. – час поширення романського стилю;

ХІІ – ХІV ст. – час поширення готичного стилю;

ХІV – ХV ст. – період раннього Відродження.

Бертран де Борн, Франсуа Віньйон, Данте Аліґ'єрі, (1265-1321), Джованні Бокаччо  Франческо Петрарка (1304-1374) –Сандро Ботіччеллі

С. 113-119  //  С. 120-123

15

Узагальнення

Пояснювати причини і наслідки християнізації Європи

Пояснювати причини і наслідки Хрестових походів.

Характеризувати внесок культур Середньовіччя у світову духовну спадщину.

С. 124-125

Тема 3. Візантія. Арабський світ. Європа (3 годин)

16

Візантійська імперія

Утворення Візантійської імперії. Правління Остиніана. Протистояння ворогам у VII—XI ст., іконобор. Загибель імперії. Знати особливості устрою Візантійської імперії.

Пояснювати причини піднесення та зане-паду Візантійської імперії.

Василевс, Кодекс Юстиніана, «грецький вогонь», стратиги, феми, іконоборці, турки-османи

330 р. - Візантій став столицею Римської імперії;

395 р. - утворення Східної Римської імперії;

532 р. - повстання «Ніки»;

717 р. - напад арабів на Константинополь; 726-843 рр. - боротьба з іконоборцями;

1204 р. - пограбування Візантії хрестоносцями;

1261 р. - відродження Візантії;

1453 р. – падіння Константинополя (захоплення турками).

Юстиніан,

Феодора,

Василь

І Болгаробоєць,

Осман,

Аль-Біруні,

Ібн-Сіна (Авіценна, 980-1037),

Фірдоусі

С. 128-137

17

Арабський халіфат

Аравія та її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Арабські завоювання.

Розквіт і занепад Халіфату – пояснювати причини.

Знати особливості устрою Арабського халіфату.

Араби, бедуїни, караван, Аллах, іслам, халіфат, Коран, пророк, мусульманин, намаз, сарацин, шаріат, хадж, халіф, емір, мечеть, міна­рет, алгебра, медресе

570-632 рр. - життя Магомета;

622 р. - початок мусуль­манського літочислення;

VІІ ст. (630 р.) – утворення Арабського халіфату (об'єднання арабів);

VІІ ст. – виникнення ісламу;

732 р. - битва при Пуатьє.

Магомет, Омар, Лев Математик, візантійський математик та механік;

Прокопій Кесарійський

С. 140-147

18

Культура Візантії та Арабського світу

Культура Візантії. Знання та культура Візантії та арабського світу – внесок у світову духовну спадщину

С. 137-139, 147-151

Тема 4. Європейські держави в добу середньовіччя (8 годин)

19

Скандинавія

Нормани. Походи вікінгів. Виникнення та розвиток Скандинавських держав. Духовне життя. Християнізація скандинавських народів.

Нормани, вікінги, варяги, конунг, Датське, Норвезь­ке, Шведське королівства, руна, сага

871-900 рр. - правління Альфреда Великого;

1000 р. - висадження норманів на березі Америки;

1066 р. - битва при Ґастінґсі.

1066-1087 рр. – правління першого норманського короля Англії Вільгельма І Завайовника.

Ерік Рудий, Лайф Щасливий, Альфред Великий, Едуард Сповідник, Гарольд Синьозубий, Вільгельм І Завойовник (1027-1087)

С. 152-161

20-21

Англія: від завоювання до парла­менту

Англосаксонські королівства і нормандське завоювання Англії. Держава Плантагенетів. Велика хартія вольностей. Виникнення парламенту, народні рухи. Війна Червоної і Білої троянд.

Англосакси, шериф, «Кни­га Страшного Суду», «Велика хартія вольностей», парламент, суд присяжних, «щитові гроші», пала­та лордів, палата громад, білль, громадянська війна

829 р. - утворення Англії;

886-1042 рр. - панування датчан;

1066 р. - нормандське завоювання;

1154-1189 рр. – правління першого англійського короля з династії Плантагенетів Генріха ІІ;

1215 р. – підписання «Великої хартії вольностей»;

1265 р. - скликання англійського парламенту;

1455-1485 рр. - війна Червоної та Білої троянд

Генріх II Плантагенет (1133-1189, «Короткий плащ»),

Томас Беккет, Іоанн Без­земельний, Річард І Левове Серце

С. 176-182 // 183 - 188

22

Франція: на шляху до єдності

Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого.

Генеральні штати, станова монархія, дофін, королів­ський домен, централізова­на держава, Столітня війна

1302 р. - скликання Генеральних штатів у Франції

Філіпп II Август, Людовік XI

С. 163-166

23

Столітня війна та об’єднання Франції

Початок Столітньої війни. Подвиг Жанни Д’Арк. Завершення Столітньої війни та об’єднання Франції.

Англія.

Орлеанська діва, дофін, Жакерія, повстання Уота Тайлера

1337-1453 рр. - Столітня війна;

1340 р. - битва при Слейсі;

1356 р. - битва при Пуатьє;

1358 р. - Жакерія;

1429 р.- звільнення Орлеана;

1431 р. - спалення Жанни Д'Арк

Жанна Д'Арк, Карл V

С. 167-175

24

Священна Римська імперія (Німеччина)

Утворення Священної Римської імперії. Посилення імператорської влади за правління Штауфенів. Німецький «наступ на Схід». Утворення Швейцарського союзу.

Закріплення територіальної роздробленості.

Священна Римська імперія, династія Штауфенів, Саксонська династія, кур­фюрст, династія Габсбургів, Австрія, «Золота булла», Швейцарський союз

919 р. - утворення Німецького королівства;

936 р. – Оттон І став герцогом Саксонії, королем Східної Франкії;

Х ст. (962 р.) - утворення Священної Римської імперії – перший імператор (кайзер) Оттон І;

1077 р. - шлях до Каносси;

1220-1268 рр. - панування династії Штауфенів;

1242 р. - битва на Чудсько­му озері;

1410 р. - Грюнвальдська битва;

1445 р. — винахід друкарства.

Оттон І Великий (912-973, Отто);

Генріх І, Оттон II, Григорій VIII, Генріх IV, Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх II, Іннокентій III, Олександр Невський, Йоганн Гутенберг

С. 189-197

25

Країни басейну Середзем­номор'я

Італійські міські республіки. Папська область, Південна Італія та Сицилія.

Мусульманська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівств

Міста-держави, комуни, заколот «чомпі», Папська область, Неаполітанське королівство, дож, Іспан­ське королівство, Реконкіста, кортеси

1468-1516 рр. – правління короля Сицилії, Арагона, Неаполя, Валенсії,  Сардинії та Наварри Фердина́нда II, чоловік Ізабелли І Кастильської;

1479 р. - утворення об'єднаного королівства Іспанії;

1492 р. - завершення Реконкісти в Іспанії.

Лоренцо Медичі,

Джироламо

Савонарола,

Фердинанд ІІ Арагонсь-кий (1452-1516),

Ізабелла І (1451-1504)

С. 198-209

26

Узагальнення

Пояснювати характерні риси розвитку європейських держав;

Значення виникнення станово-представницьких органів.

С. 210-213

Тема 5. Слов'яни та їх сусіди (4 години)

27

Держави Центральної та Східної Європи

Виникнення слов’янської писемності і держави західних слов’ян. Ян Гус і гуситські війни (перебіг війн). Болгарське царство. Угорщина. Польське королівство.

Великоморавська держава, політична роздробленість, гусити, чашники, табори­ти, угри, сейм, шляхта, магнати, унія, Гуситські війни.

Х ст. – утворення Чехії, Польщі, Угорщини;  1000 р. - проголошення Угорської держави;

1222 р. - «Золота булла» угорського короля; 1320 р. - відродження ко­ролівської влади в Польщі;

1385 р. - Кревська унія;

1410 р. - Грюнвальдська битва;

1415 р. - спалення Яна Гуса;

Перша половина ХV ст. (1419-1434 рр.) – Гуситські війни (рух);

1526 р. - Чехія та частина Угорщини увійшли до складу Австрії

Кирило і Мефодій, Ян Гус (1369-1415) – чесь-кий релігійний мислитель, філософ, Ян Жижка (1360-1424) – національний герой чеського народу; Болеслав І Хоробрий, Казимир III Великий (1310-1370) Міндовг, Ягайло

С. 216-225

28

Північно- Східна Русь у ХІІ - першій половині ХІV ст.

Володимиро-Суздальське князівство. Великий Новгород. Монгольське завоювання Русі. Невська битва та Льодове побоїще. Початок збирання руських земель навколо Москви.

Новгородська республіка, монголо-татарська навала, Золота Орда, хан, ярлик

1147 р.- перша згадка про Москву;

1169 р. — розгром Києва Андрієм Боголюбським;

1240 р. - Невська битва;

1242 р. - битва на Чудському озері

Юрій Довго­рукий, Олександр Невський

С. 226-232

29

Утворення та зміцнення Московської держави

Дмитрій Донськой і Куликовська битва.

Правління Івана ІІІ. Повалення ординського іга і народження Московської держави. Державне управління. Культура Московської держави і повсякденне життя.

Централізована держава, боярська дума, берестяні грамоти, сказання, літопи­си, кормління, намісник

Внесок культури держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії у світову духовну спадщину.

ХІV - початок ХVІ ст. – утворення Московської держави;

1380 р. - Куликовська битва;

1480 р. - кінець ордин­ського панування

Іван Калита,

Дмитрій Донськой (1350-1389) – великий князь московський;

Іван III,

Афанасій Нікітін, Феофан Грек, Андрій Рубльов (1360-1428) –

С. 233-243

30

Турецька держава

Виникнення Османської держави. Завоювання османів. Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Удосконалення державного устрою.

Турки-сельджуки, Осман­ська імперія, шейх, дервіш, яничари, візир, муфтій

1243 р. - розпад Сельджукського султанату;

XIII ст. - утворення Осман­ської держави;

1389 р. - Косівська битва;

1453 р. – загибель Візантійської імперії.

Осман, Мілош Обіліч, Баязед І, Мехмед II Фетіх (Завойовник, 1432-1481) – турецький султан, завойовник Константинополя

С. 244-251

Тема 6. Індія. Китай (5 годин)

31

Імперія Гуптів. Делійський султанат

Господарське життя Общини і касти. Делійський султанат. Релігія та звичаї. Наука і культура.

Імперія Гуптів, Делій­ський султанат, Великий Могол, варни, касти, раджа

ХІІІ – ХVІ ст. (1206-1526 рр.) - Делійський султанат Індії;

1526 р. - заснування імперії Великих Моголів

Бабур,Тимур (Тамерлан)

С. 257-262

32

Китайська імперія в ІІІ-ХІІ ст.

Об’єднання держави. Імперія Тан. Китай під владою монголів. Повернення незалежності, державне управління.

Династія Тан

618-907 рр. - правління династії Тан;

1368 р. - вигнання монголів.

С. 267-275

33

Культура Індії та Китаю

Буддизм, індуїзм, брахма­ни, конфуціанство, дао­сизм, пагода, фарфор

Характеризувати побут населення та внесок культури Китаю та Індії в світову духовну спадщину.

Кабір, Тадж- Махал, Лі Бо, Ду Фу

С. 263-266,275-278

34

Узагальнення

         Знати особливості державного управління, соціальної структури Індії та Китаю

С. 252-253,279-281

35

Повторювально-узагальнювальний урок