Матеріали з досвіду роботи

Матеріали з досвіду роботи

7 клас Всесвітня історія

УРОК № 2

ВСТУП

Мета уроку: визначати хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, називати особливості періоду Середніх віків та закони історичного розвитку, пригадувати і називати основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; характеризувати основні види інформаційних ресурсів з історії Середньовіччя, шукати інформацію з інформаційних ресурсів для опису подій та явищ періоду; удосконалити навички роботи з історичними текстами, схемами і таблицями, продовжувати формування вміння висловлювати власне ставлення учнів до проблем, що розглядаються на основі знайденої інформації з різних ресурсів; сприяти виникненню в учнів зацікавленості до навчального предмета, виховувати повагу до історичного минулого людства.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання: комп’ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс),підручник, атлас, настінна карта, ілюстрацій ний матеріал.

Основні терміни і поняття: Середньовіччя, Середні віки, цивілізація, варвари, джерела з історії середніх віків: хроніки, літописи, аннали, епос, геральдика, етнологія, нумізматика.

Основні дати і події: V-IХ ст. - раннє Середньовіччя; X-XІІІ ст. - зріле (високе) Середньовіччя; XIV- кінець XV ст. - пізнє Середньовіччя; 476 р. - падіння Західної Римської імперії.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання та актуалізація і корекція опорних знань;

Метод уявного мікрофона

Учитель пропонує учням пригадати період історії стародавнього світу, який вони вивчали в попередньому класі та розповісти про нього, назвавши основні події та історичні особи, що найбільше запам’яталися.

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів в 4-6 груп і пропонує їм протягом 5-7 хвилин розв’язати кросворд «Історія Стародавнього світу» (Додаток № 5.) Потім відбувається загальна перевірка або взаємоперевірка правильних відповідей.

Бесіда за запитаннями

1.                     Пригадайте, який період історії ви вивчали в 6-му класі?

2.                     Що вивчає наука історія?

3.                     З якими періодами історії ви вже знайомі?

4.                     Які події з історії давнього світу вам запам’яталися? Чому?

5.                     Визначте хронологічні рамки історії давнього світу.

6.                     Яка подія поклала край існуванню Римської імперії?

7.                     Чому, на думку вчених, з падінням Західної Римської імперії закінчується історія давнього світу?

ІІ. Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку;

Учитель готує учнів до роботи на уроці та повідомляє тему і мету уроку, яка оголо­шується і записується на дошці / екрані (краще це зробити заздалегідь), пояснює назву періоду «Історія Середньовіччя» та називає його хронологічні межі (476-1492 рр.), знайомить учнів із загальними питаннями організації навчальної діяльності впродовж вивчення нового курсу й пропонує учням висловити свою думку щодо поняття історичного минулого та потреби його вивченні і поділу на періоди.

Перед учнями ставляться освітні завдання уроку, повідомляється план, вказуються основні поняття, терміни, які необхідно засвоїти учням під час вивчення теми. Такий порядок роботи зберігається на кожному уроці і в подальших розробках описуватися не буде.

Учні записують тему уроку у зошити. По ходу уроку вони фіксують основні положення у зошити.

ІІІ. Мотивація учіння (постановка проблеми);

Робота в парах

Подумавши одну хвилину, назвіть якомога більше імен героїв давньогрецьких міфів та подвиги, завдяки яким вони уславилися.

Повідомлення учнів

Учні розповідають інформацію про розпад Римської імперії на дві частини та передумови виникнення перших середньовічних держав.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між його елементами;

План:

1.                     Середньовіччя як етап в безперервності та цілісності історичного процесу.

2.                     Хронологічні межі й періодизація історії Середньовіччя.

3.                     Знайомство з основними історичними ресурсами: підручником, хрестоматією та Інтернет-ресурсами.

1.                     Середньовіччя як етап в безперервності та цілісності історичного процесу.

Учитель повідомляє, що історичний розвиток відбувається за певними законами та ділиться на певні періоди, кожен з яких має свої особливості і своє значення. Італійські мислителі XIV-XVI ст. – просвітителі, історики, захоплюючись епохою Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, прагнули відродити її культуру. Саме вони й назвали епоху між Античністю й Відродженням, тобто часом, в якому жили, Середніми віками.

Учитель демонструє на екрані умовну стрічку часу всесвітньої історії, періоди якої учні будуть вивчати в наступні роки.

Умовна стрічка часу

Робота на дошці та в зошиті  Учитель показує на «стрічці часу» періоди історії давнього світу, середніх віків, що вивчатиметься у 7 класі, та новий час.

Учитель. Сучасне поняття періоду Середньовіччя – це час між476 р. (занепад Західної Римської імперії) і до1492 р., коли починається епоха Великих географічних відкриттів. Часові рамки між історичними періодами доволі умовні. Не можна говорити, що до такого-то дня була одна історична доба, а з наступного почалася інша.

Запитання і завдання.

1)                     Визначте приблизний час існування періоду стародавнього світу.

2) Підрахуйте, скільки тривав період середніх віків і нового часу.

3) Яку закономірність ви можете визначити?

Робота із словником термінів.

Середні віки - термін першими ввели італійські вчені в ХV ст., намагаючись відокремити їхні часи (V – ХV ст.) від епохи античності, як час дикунства і варварства, коли було втрачено і забуто досягнення античної культури. 

Учитель. Вчені по-різному називають початок Середньовіччя. Одні дослідники датують його початок 325 роком, інші, як ми вже відзначали, називають 476 р., а деякі вважають, що доречною датою буде аж 800 рік.

Ми схиляємось до дати - 476 р., коли під ударами племен варварів пала Західна Римська імперія, а на території майбутньої України у V ст. було засновано місто Київ і закладалися основи майбутньої державності.

Різні підходи існують також і стосовно хронологічних меж завершення Середніх віків: крім року відкриття Америки(1492 р.) згадується 1649 – рік страти короля Англії Карла І, або навіть 1789 рік, коли відбулася французька буржуазна революція.

Запитання і завдання.

1)                     Чому цей період називають Середньовіччям?

2)                     Чи можна їх вважати якимись проміжними (середніми) між високою культурою Стародавнього світу та початком Високого Відродження у Новий час?

3)                      А що ж період Середніх віків залишив людству?

4)                     Скажіть, що з’явилось важливого у період Середньовіччя?

Можливі відповіді учнів:  Хрестові походи, лицарі, арбалет, кінні турніри, любов до Прекрасної Дами.

2.                     Хронологічні межі й періодизація історії Середньовіччя.

Учитель, підбиваючи підсумок бесіди, говорить про те, що епоха Середньовіччя має свій неповторний вигляд, вона різноманітна в усіх проявах і залишила нам багатющу історичну спадщину.

Учитель звертає увагу учнів на те, що епоха Середньовіччя поділяється на періоди:

• раннє Середньовіччя – V-IХ ст. - час зародження нової епохи;

• зріле (високе) Середньовіччя – X-XIV ст. - пора розквіту епохи;

• пізнє Середньовіччя - XIV - кінець XV ст. - час занепаду, поступового визрівання елементів Нового часу.

3.                     Знайомство з основними історичними ресурсами: підручником, хрестоматією та Інтернет-ресурсами.

Вчитель демонструє підручник та хрестоматію з історії Середніх віків учням. При цьому він звертає їхню увагу на обкладинку, форзаци, умовні позначення, ілюстрації, документи. Акцентує увагу на змісті та структурі навчального матеріалу, на хронологічних рамках періоду, що вивчається.

За наявності комп’ютера та можливості підключення до всесвітньої мережі Інтернет учитель демонструє шестикласникам сайти, що дають можливість шукати та опрацьовувати інформацію з історії Середньовіччя.

Перелік Інтернет-ресурсів з історії Середніх віків (додаток № 6)

Робота із словником термінів.

Історичні джерела - це все, що містить інформацію про минуле та дає можливість вивчати минуле людства.

Запитання та завдання

1)                     Завдяки чому ми дізнаємося про життя людей у далекому минулому?

2) Що ми називаємо історичним джерелом?

3) Які види історичних джерел вам відомі?

V. Вироблення умінь і навичок;

Робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний пункт підручника та заповнюють таблицю «Історичні джерела епохи Середньовіччя».

VI. Узагальнення і систематизація знань

Бесіда.

1.                     Пригадайте, хто першим застосував термін «Середні віки»?

2.                     Дайте визначення цьому терміну.

3.                     Назвіть хронологічні рамки історії Середньовіччя?

4.                     На які періоди ділиться історія Середніх віків?

5.                     Пригадайте основні історичні джерела за якими вивчають Середньовіччя

6.                     Назвіть основні інформаційні ресурси для вивчення епохи Середньовіччя.

7.                      Які образи, символи ви пов'язуєте з епохою Середньовіччя?

Творче завдання.

Використовуючи традиційні та електронні інформаційні ресурси (підручник, хрестоматія та пошук інформації в мережі Інтернет) підготуйте невелику розповідь на тему: "Епоха Середньовіччя: оцінка з погляду сучасності".

VII. Підведення підсумків уроку;

Учитель підбиває підсумки роботи учнів під час уроку та оцінює навчальні досягнення шестикласників.

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                     Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3.                     З допомогою Інтернет-ресурсів знайдіть та занотуйте цитати мислителів про значення Середніх віків.

8 клас  Всесвітня історія

УРОК № 14

Релігійні війни в Німеччині та Франції

Мета уроку: визначати хронологічні межі епохи релігійних воєн у Франції; пояснювати і застосовувати поняття: «релігійні війни», «Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «кальвінізм», «орден єзуїтів», описувати перебіг релігійних воєн у Європі; розвивати уміння шукати інформацію з різних інформаційних ресурсів щодо характерних рис реформаційних учень та Контрреформації; характеризувати діяльність видатних діячів ХVІ–ХVІІ ст.,  контрреформаційні заходи католицької церкви, процесів Реформації та Контрреформації на політичний, соціальний та культурний розвиток європейських країн, працювати з різними видами традиційних (паперових) та сучасних (електронних) інформаційних ресурсів; виховувати в учнів зацікавленість до навчального предмета та повагу до історичного минулого людства.

Тип уроку:  комбінований урок.

Обладнання: комп’ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс),підручник, атлас, настінна карта, ілюстраційний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

іі.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Інтерактивна вправа «Асоціація»

Учні разом із вчителем знаходять подібні та несхожі принципи у вченнях М. Лютера, Т. Мюнцера, Ж. Кальвіна та І. Лойоли та обговорюють їх.

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядкові номери імен.

1) Томас Мор, 2) Данте Аліг’єрі, 3) Томмазо Кампанелла, 4) Франсуа Рабле, 5) Едмунд Спенсер, 6) Мішель Монтень, 7) Крістоф Марлоу, 8) Франческо Петрарка, 9) Теодор Агріппад’Обіньє, 10) Джон Лілі, 11) Джованні Боккаччо, 12) Вільям Шекспір.

Таблиця може мати наступний вигляд:

IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перегляд учнівських фільмів

Учні демонструють фільм або презентацію про життя і творчість одного з діячів Реформації, їх однокласникам. По результатам перегляду відбувається їх обговорення.

Робота з поняттями в парах

Учні, об’єднані в пари, дають визначення понять: «реформація», «протестантизм», «індульгенція», «кальвінізм», «лютеранство», «англіканська церква».

IV. СприйнЯТТя та усвідомлення навчального матеріалу

1.     Релігійна (селянська) війна 1524—1525 рр. в Німеччині

Робота з хронологічною таблицею

Учні, слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційним ресурсами, роблять записи у робочому зошиті – складають хронологічну таблицю «Релігійна (селянська) війна 1524-1525 рр. у Німеччині» (додаток № 6).

2.     Релігійні війни у Франції.

Учитель. У Франції також на початку XVI ст. під впливом ідей Мартіна Лютера та особливо Жана Кальвіна розгортається Реформація. У 1512 р. французький гуманіст Жак Лефеврд’Етапль написав трактат «Послання апостола Павла», де висунув два положення Реформації - виправдання вірою і визнання Святого Письма єдиним джерелом віри.

Французьких кальвіністів називали гугенотами (від перекрученого нім. «айдгеноссе» - співтовариш). Кальвінізм поширювався переважно серед городян - від заможних бюргерів до дрібних ремісників і торгівців. Проте у Франції більшість населення не визнала протестантизм.  Тому, населення Франції поділилося на два табори - католиків та протестантів.

Робота зі словником

Гугеноти (франц. huguenots, від йому.(німецький) Eidgenossen - союзники) – це прихильники кальвінізму у Франції в XVI-XVIII століттях, що виступали проти феодальної капіталістичної експлуатації, яка зароджувалася.

Учитель. Боротьба гугенотів з католиками у Франції вилилася у так звані релігійні (гугенотські) або громадянські війни,які тривали 36 років з 1562 до 1598 рр. І лише після закінчення воєн гугеноти отримали свободу віросповідання. Однак, католицизм залишився пануючою релігією. І лише Велика французька революція в кінці XVIII століття з рівняла гугенотів в правах з католиками.

Крім внутрішньої підтримки, обидва табори мали і зовнішню протекцію: кальвіністів підтримувала англійська королева Єлизавета І, німецькі князі та швейцарці, а католиків - король Іспанії Філіпп ІІ.У Франції прихильники католицької церкви гуртувались навколо родини лотаринзьких герцогів Гізів.

Робота з картою та атласом

Учитель демонструє території Франції, які належали католикам та гугенотам.

Робота зі схемою «Причини релігійних війн у Франції»

Учитель. Війна почалась 1 березня 1562 р. у шампанському містечку Васі. Франсуа Гіз із загоном напав на гугенотів, які зібралися на молитву, загинуло 22 людини, близько 200 осіб були поранені.

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про життя і діяльність Антуана Бурбона та інших лідерів релігійних війн у Франції.

Робота зі словником

Варфоломіївська ніч - це розправа католиків над протестантами-гугенотами у Франції в ніч на 24 серпня 1572 року (день Св. Варфоломія), що розпочалася із вбивства адмірала Ґаспара де Коліньї і поширилася на увесь Париж та окремі міста й села поза ним. Загинуло від кількох тисяч до десятків тисяч гугенотів.

Учитель. У 1576 р. гугеноти створили власну державу на півдні Франції — Конфедерацію. У стані католиків розпочалася боротьба за престол.

Після смерті Карла ІХ розпочалась нова фаза релігійних війн у Франції. Країну охопили криваві бої між братом попереднього короля Генріхом ІІІ та Генріхом Гізом, який заснував Католицьку лігу. У 1588 р. Генріх Гіз був підступно вбитий, а в Парижі проти короля піднялося повстання. Він пішов на союз із гугенотами і з їх допомогою захопив Париж. Але невдовзі Генріха ІІІ вбив домініканський чернець.

В результаті безвладдя під час тривалої громадянської війни на французькому троні утвердилася династія Бурбонів. Католицька ліга була розпущена, війна припинилася. За Нантським едиктом 1598 р. католицизм був проголошений державною релігією, а гугеноти отримали дозвіл вільно сповідувати свою віру та утворювати громади в усіх містах, окрім Парижа.

3.     Аугсбургський релігійний мир 1555 р.

Робота з підручником Учні, опрацьовують інформацію про заключення Аугсбурзького миру з тексту підручника та/ або інших інформаційних ресурсів.

Робота зі словником

Аугсбурзький релігійний мир 25 вересня 1555 р.) – це договір між протестантськими князями Німеччини та імператором Карлом V Габсбургом, підписаний у Рейхстагу в Аугсбурзі, за яким встановлювалась незалежність німецьких князів у релігійних питаннях, а також затверджено за ними право визначати релігію своїх підданих.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з картою та атласом

Покажіть на карті:

Території на яких велись основні битви Селянської війни 1524-1525 рр. у Німеччині;

 територію розповсюдження у Франції прихильників кальвінізму та лютеранства;

місця основних битв релігійних війн у Франції;

місто Аугсург, де було підписано релігійний мир у 1555 році.

VI. Підсумки уроку

Учитель підбиває підсумки роботи учнів під час уроку та оцінює навчальні досягнення восьмикласників.

V. домашнЄ завдання:

1.                     Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                     Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3.                     Підготуватись до практичного заняття № 4 «Світ очима католика, православного, протестанта».

10 клас Історія України

УРОК № 10

Воєнні дії на території України в 1916 - 1917 рр.

Мета: охарактеризувати хід воєнної кампанії та визначити хронологічну послідовність подій 1916-1917 рр. на території України, участь Українських січових стрільців у бойових діях 1916 - початку 1917 р.; розкрити причини посилення економічної, соціальної та політичної кризи в Російський і Австро-Угорській імперіях, охарактеризувати особливості життя на фронті й у тилу в роки війни; пояснити поняття й терміни «Брусиловський прорив», «економічна криза», «інтернування»; розвивати вміння учнів отримувати інформацію з різних ресурсів - розповіді учителя, документа, карти, підручника; виховувати в учнів повагу до історичного минулого.

Тип уроку: урок комплексного застосування знань, навичок та умінь.

Обладнання: комплексний інформаційний ресурс,підручник, стінна карта «Українські землі в роки Першої світової війни», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: Брусиловський прорив, контрнаступ, інтернування, економічна криза.

Основні дати: 4 червня - 20 вересня 1916 р. - Брусиловський прорив; липень 1916 - лютий 1917 р. - період існування російського «Генерал-губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни»; 5 листопада 1916 р. – проголошення Францом-Йосифом автономії Галичини.

Хід уроку

І. перевіркА домашнього завдання, актуалізаціЯ і корекціЯ опорних знань, умінь і навичоК

Фронтальна бесіда

1. Що таке привід до війни і чим він відрізняється від причини?

2. Коли розпочалися воєнні дії на території України? Якими були результати перших боїв?

3. Чи згодні ви з твердженням: "Українські землі стали одним з основних воєнних театрів Східної Європи під час Першої світової війни"? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Як ви розумієте поняття "позиційна війна"?

5.  За складеною у зошитах таблицею назвіть основні воєнні битви на території України в 1914-1915 рр.

6. Охарактеризуйте російську політику в Західній Україні в 1914-1915 рр. за планом: 1) назва й адміністративно-територіальний устрій окупаційного органу, створеного російською владою; 2) керівник; 3) головне завдання окупаційної адміністрації; 4) політика щодо українців; 5) політика щодо інших етнічних груп; 6) церковна політика.

ІІ. повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотиваціЯ уміння школярів

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку.

Робота з картою

1. Покажіть на карті основні битви 1914 – 1915 рр.

Завдання з використання інформаційних ресурсів

1.Розкажіть про основні воєнні дії на Східному фронті в 1916-1917 рр.

2. Згадайте про бої під Верденом.

ІІІ. осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій

Учні, стежачи за розповіддю учителя, продовжують складати таблицю.

Таблиця «Основні битви Першої світової війни на території України (1914 – 1917 рр.»

1)                     Воєнні дії на території України у 1916 - на початку 1917 р.

Розповідь учителя та робота з картою

В лютому 1916 р. німецькі війська на Західному фронті перейшли в наступ під Верденом. Це призвело до багатомісячних кровопролитних боїв. Союзники по Антанті почали тиснути на Росію, вимагаючи розпочати наступ на Східному фронті.

Щоб перетягнути на себе частину німецьких військ Росія навесні 1916 р. почала контрнаступ, який увійшов в історію під назвою «Брусиловський прорив» (від прізвища командувача Південно-Західним фронтом Олексія Брусилова).

Наступальна операція тривала з 4 червня по 20 вересня 1916 р. Російські війська (понад 639 тис. осіб) масованим артилерійським обстрілом розпочали наступ по всьому фронту і зуміли знову захопити Луцьк,Чернівці, Коломию, Броди, просунувшись на 120 км уперед на лінії фронту в 340 кілометрів.

Росіян змогли зупинити одинадцять німецьких дивізій, перекинуті сюди із Західного фронту. Ради цього німецьке командування зупинило наступ на Верден.

Австро-Угорщина зазнала нищівної поразки, втративши понад 1 млн. вбитими і пораненими, більше 400 тис. військовополоненими. Росія втратила від 500 тисяч до 1 млн. чоловік.

Італія уникла поразки, а Румунія заявила про свій вступ до Антанти. Австро-Угорщина втратила можливість вести в майбутньо­му наступальні операції.

На початку вересня 1916 р. фронт стабілізувався на лінії Кисилин – Золочів – Бережани – Галич – Станіслав - Ворохта. А на кінець 1916 р. - знову почалася позиційна війна. Південно-Західний фронт такому стані перебував до червня 1917 р.

2)                     Життя на фронті й у тилу

Логічне запитання

1.                     Як ви розумієте термін "мілітаризація"?

2.                     Чи відбилося це на економіці країн та соціальному становищі мас?

Розповідь учителя

Світова війна, що затягнулася, призвела до катастрофічного погіршення умов життя населення. Український народ, не маючи власної державності, змушений був воювати один проти одного в арміях ворогуючих держав. Із Наддніпрянської України в роки війни до російської армії було мобілізо­вано 3,5 млн. осіб, а із Західної України - понад 250 тис. осіб. Уна­слідок цього суспільство втратило свою найкращу працездатну молоду частину. У селянських господарствах України залишилося 39 % працездатних чоловіків, на промислових підприємствах - близько 70 % робітників.

Евакуація населення, постійні реквізиції зерна, фуражу й худоби стали нестерпними. Великим лихом для населення України було біженство. 16 серпня 1914 ,р. австрійські газети повідомляли, що «Відень був переповнений біженцями з Галичини і Буковини», та стверджували, що їхня кількість досягає 70 тис. осіб. В 1915 р. у столиці Австрії перебувало вже 137 тис. утікачів із Західної України.

Росія увійшла в смугу інфляції та дефіциту основних товарів споживання. Дуже швидко росла кількість страйкуючих (від 35 тис. в 1914 р. до 1 млн.100 тис. в 1916 р.).

Розмах стихійних селянських виступів був таким, що змусив царський уряд видати розпорядження про припинення землевпорядних робіт Столипінської аграрної реформи до закінчення війни. З серпня 1914 р. до кінця 1916 р. в українських губерніях відбулося біля двохсот селянських виступів.

Робота з інформаційним ресурсом

Зі скарги селян Одеського повіту вповноваженому із заготівлі хліба для армії в 1915 р.

Ми послали своїх синів захищати батьківщину від навали ворогів, а сім'ї залишилися без робочих рук; грошей для найму робітників не­має, господарства близькі до зруйнування... ми позбавлені можливості розрахуватися з робітниками, бо неможливо продати хліб навіть пере­купникам, які відмовляються приймати його за півдарма...

Запитання до документа

1.Які факти наведено в документі?

2.Який висновок на підставі цих фактів можна зробити про вплив війни на сільське господарство Наддніпрянщини?

Учитель. Крім селянських виступів загрозливих розмірів набувають робітничі страйки. На початку 1916 р. страйкували і перемогли робітники-металурги селища Кам'янська (Дніпродзержинська) Катеринославської губернії, суднобудівники Миколаєва, робітники Луганська, Харкова, Катериносла­ва, Одеси та інших міст.

Затягування війни призвело до змін у ставленні до неї населення. Патріотичний порив та ентузіазм періоду її початку вичерпався. Для мільйонів людей вона стала нескінченним джерелом тривоги за долю рідних та близьких, які перебували в армії або прифронтових районах. Солдати також утомилися від війни та втрачали розуміння того, за що саме вони ризикують власним життям.  

Одночасно з виступами селян та робітників формується український політич­ний рух. В 1915 р. в Москві представники української молоді від соці­ал-демократів та есерів зробили спробу створити нову політичну партію, але нато­мість було проголошено утворення Української юнацької спілки.

IV. самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя

3)                     Посилення економічної, соціальної та політичної кризи в Російській і Австро-Угорській імперіях.

Самостійна робота з інформаційним ресурсами

Учні, використовуючи відповідний матеріал підручника та інших інформаційних ресурсів, самостійно опрацьовують і заповнюють таблицю «Причини та особливості економічної та політичної в Російській та Австро-Угорській імперіях».

Учитель називає основні положення питання, систематизує й доповнює результати роботи учнів.

В більшості країн - учасниць війни в соціально-економічному житті на початку 1917 р. посилилися кризові явища:

· періодичні мобілізації чоловіків залишали господарство без робочих рук;

· залізниці були неспроможними перевозити вантажі і, в першу чергу, для фронту,

· від знецінення грошей у чотири-вісім разів зростали ціни на товари першої необхідності.

· населенню не вистачало продуктів харчування й товарів, що призводило до активних форм невдоволення.

· економічні проблеми призводили до політичної кризи (часті зміни міністрів, активізація опозиційних сил).

· в Росії наближалися революційні події, які набули швидкого розвитку в 1917 р. У лютому в Росії сталася революція, а вже 2 березня цар Микола IIзрікся престолу.

V. звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів

Запитання і завдання

1. Назвіть основні битви 1916 р. Який вплив вони мали на подальший перебіг подій Першої світової війни?

2. Які факти вказували на те, що Росія і Німеччина не були готові до позиційної війни?

3. Якими були втрати російської та австро-угорської армій на вересень 1916 р.?

4. Поясніть, до яких наслідків для воюючих держав призвела позиційна війна.

Повідомлення учнів

Учні або команди виступають з презентацією складених таблиць «Основні битви Першої світової війни на території України (1914 – 1917 рр.». Може бути використаним мультимедійний проектор.

За браком часу для перевірки робіт можна організувати роботу парами або залучити клас.

VIII. підсумки уроку

Учитель після закінчення перевірки аналізує та оцінює роботу учнів класу, робить підсумки уроку. На початок 1917 р. стало зрозумілим, що війна затягувалася, а соціально-економічне становище держав, які брали в ній участь, погіршувалося. Загальне напруження в суспільстві поступово переростало в кризу.

VIII. повідомлення домашнього завдання

1.                     Опрацювати відповідний параграф підручника та запитання до нього.

2.                     Повторити головні події Першої світової війни за планом: а) причини війни; б) результати війни; в) наслідки війни.

3.                     Підготувати мультимедійну презентацію про основних діячів Української революції (М. Грушевський, В. Винниченко та інші)

7 клас Всесвітня історія

УРОК № 8

Урок узагальнення за розділом І «ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ»

Мета уроку: узагальнити уявлення учнів про особливості розвитку перших середньовічних держав; оцінити навчальні досягнення учнів, набуті під час вивчення теми; вчити учнів показувати на карті напрямки Великого переселення народів, території «варварських» королівств, Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату в різні періоди Середньовіччя; характеризувати діяльність видатних діячів таупізнавати історичного діяча за описом; розвивати вміння орієнтуватися в часі й називати дати найважливіших подій теми; розкривати значення ісламу для арабської і світової культури та історії; розвивати вміння здійснювати пошук потрібної інформації з допомогою різних типів інформаційних ресурсів та працювати з таблицями, діаграмами, інформативним матеріалом та ілюстраціями; виховувати культуру спілкування та співпраці.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань, навичок і умінь (повторювально-узагальнювальний).

Обладнання: комп’ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс),комплект кросвордів, підручник, атлас, настінна карта, ілюстрацій ний матеріал.

Основні терміни і поняття: арабський світ, бедуїни, караван, Аллах, іслам, халіфат, Коран, пророк, мусульманин, намаз, сарацин, шаріат, хадж, халіф, емір, мечеть, мінарет, алгебра, медресе.

Історичні діячі: Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл І Великий, Юстиніан, Феодора, Василь І Болгаробоєць, Магомет, Омар, Лев Математик.

Основні дати і події: ІV – VІІ ст. – велике переселення народів; 395 р. - утворення Східної Римської імперії; 476 р. - падіння Західної Римської імперії; 486 р. - виникнення Франкської держави; VІІ ст. (630 р.) – утворення Арабського халіфату (об'єднання арабів); VІІ ст. – виникнення ісламу; 732 р. - битва при Пуатьє; 800-843 рр. - існування Франкської імперії Карла Великого; 1204 р. - пограбування Візантії хрестоносцями; 1453 р. – загибель Візантійської імперії - падіння Константинополя (захоплення турками).

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

§   показувати на карті напрямки Великого переселення народів, території «варварських» королівств, Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату в різні періоди Середньовіччя;

§   називати основні дати та події розвитку перших середньовічних держав;

§   характеризувати діяльність видатних діячів та упізнавати історичного діяча за описом;

§   розкривати значення ісламу для арабської і світової культури та історії.

ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми, мети (цілей) та завдань уроку

Повідомлення теми та завдань уроку.

ІІ. Актуалізація мотивації учіння учнів

Інтерактивна вправа «Конкурс знавців».

Методика проведення: Учні наводять як можна більше прикладів із літератури, кінофільмів, інформації історичних сайтів та музеїв про історію перших середньовічних держав Франкського королівства, Імперії Карла Великого, Візантійської імперії, Арабського халіфату тощо.

Робота з картою та атласом.

1)                     Покажіть на карті територію перших середньовічних держав Франкського королівства, Імперії Карла Великого, Візантійської імперії, Арабської держави часів Мухаммеда.

2)                     Які території були завойовані за правління короля Хлодвіга, імператора Карда І Великого, Юстиніана, династії Омеядів тощо.

3)                      Назвіть найбільш визначні битви цього періоду?

4)                     Покажіть шлях Четвертого хрестового походу та розкажіть чим він закінчився.

5)                     Пригадайте де відбувалась та чим закінчилася битва при Пуатьє у 732 р.

Інтерактивна вправа «Вірю - не вірю »

Методика проведення: Такий прийом можна використати на будь-якому уроці. Вчитель складає опитувальник і зачитує його в класі. Кожне запитання починається словами: «чи вірите ви, що.....?»

Учні мають або погодитись із запропонованим питанням, або ні.

1.                     Велике переселення народів привело до знищення Західної Римської імперії (+)

2.                     Хлодвіг керував Франкської імперією (-)

3.                     На чолі германських племен були конунги (+)

4.                     Серед варварських племен було поширене християнство (-)

5.                     Держава вандалів була розташована на Піренейському півострові (+)

6.                     Візантія була розташована на трьох континентах

7.                     Релігійним центром доісламської Аравії було місто Коаба. (–)

8.                     Більша частина Аравійського півострова - пустеля. (+)

9.                     Коран - священна книга мусульман (+)

10.                 Засновник ісламу - Мухаммед. (+)

11.                 Халіфи - «заступники Пророка». (+)

12.                 Араби завоювали Іспанію. (+)

ІІІ. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння системи знань

Робота в групах у формі інтерактивної вправи «Предметне лото»

Методика проведення: Клас об’єднується у 2-3 команди. У кожної команди картка із запитаннями під відповідними номерами. Вчитель виймає діжечку із цифрою лото. Відповідають ті, хто має запитання під цим номером.

Запитання для команд:

1. Назвіть першу державу, яка була варварським королівством.  Відповідь: Держава франків.

2. Назвіть термін, що означає переселення різних племен у IV-VII ст.? Велике переселення народів

3. Назвіть династію, що стала засновницею Франкського королівства. Меровінги.

4. Назвіть ім’я першого відомого франкського короля. Хлодвіг

5. У якому документі були записані судові звичаї франків? «Салічна правда».

6. Хто з європейських королів першим прийняв християнство? Хлодвіг

7. Біля якого міста відбулася битва в якій франки розбили арабів і припинили їх завоювання? Пуатьє.

8. Назвіть першого імператора Середніх віків.  Карл Великий.

9. В результаті якої угоди було розділено імперію Карла Великого?  Верденська угода.

10. Як називають процес культурного підйому в Імперії Карла Великого?  «Каролінгське відродження».

11. Назвіть ім’я імператора з яким пов’язують розквіт Візантії. Юстиніан.

12. Яку мову й чому називали «латиною Сходу»? (Арабську)

IV. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей

Письмова робота в робочих зошитах учнів (два варіанти) (Додаток № 7)

Запитання з розгорнутою відповіддю.

1) Як ви вважаєте, чому «війна трьох братів» завершилась підписанням Верденського договору? Чи можна було уникнути такої події в історії франків?

2) Розкажіть, чому на вашу думку, з усіх візантійських наук найвищого розквіту досягла історія?

V. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання

Учитель здійснює перевірку виконання завдань, проводить аналіз типових помилок.

Проводиться оцінювання роботи учнів на уроці.

Повідомлення домашнього завдання:

1. Здійснити пошук інформації з допомогою різних інформаційних ресурсів про особливості середньовічного суспільства.

2. Повторити навчальний матеріал про історію перших середньовічних держав.

3. Випереджальне завдання:скласти кросворд, написати твір-роздум, підготувати повідомлення за темами: «Середньовічне європейське суспільство», «Організація християнської церкви» та «Рицарські традиції».

Розробка позакласного заходу для учнів 10-11 класів з використанням інформаційних ресурсів

Презентація шкільного проекту з історії рідного краю

«Історія Слоутської школи в іменах»

Мета заходу: здійснити пошук інформації про історію Слоутської школи з різних інформаційних ресурсів (архівів, музеїв, фото, спогадів тощо), визначати хронологічні межі та періодизацію історії Слоутської семирічної школи, середньої школи, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та навчально-виховного комплексу, пригадувати і називати основні події та характеристики конкретних історичних періодів, шукати інформацію з інформаційних ресурсів для опису подій та явищ; удосконалити навички роботи з історичними джерелами; продовжувати формування вміння створювати інформаційні ресурси у вигляді віртуальних музеїв, висловлювати власне ставлення учнів до проблем, що розглядаються на основі знайденої інформації з різних ресурсів; сприяти виникненню в учнів зацікавленості та вихованню поваги до історичного минулого людства.

Обладнання: комп’ютер (ноутбук), мультимедійний проектор, екран, фотографії, документи з шкільного архіву, що ілюструють історію школи, мультимедійна презентація, веб-сайт.

Представники пошукової групи краєзнавчого гуртка представляють результати роботи з інформаційними ресурсами по збору інформацію про історію школи, що оформлена у вигляді мультимедійної (слайдової) презентації та віртуального музею.

Перший зал віртуального музею

СТВОРЕННЯ ЗЕМСЬКОЇ ШКОЛИ

Документально підтверджено, що в 1868 році в Слоуті була відкрита земська школа. Нашій школі вже виповнилось 147 років.

В 1889 році в школі навчалось 136 хлопчиків та 16 дівчаток. В школі було три класи. Будівля знаходилась в центрі села (навпроти сучасної церкви). Закінчували місцеву трикласну школу одиниці.

За штатом було передбачено два вчителі. Їм виплачувалось з бюджету земства 280 рублів на рік. За штатом була передбачена посада помічника вчителя з окладом - 120 рублів. Законовчитель отримував – 60 рублів. А на потреби школи відпускалось всього 20 рублів.

Земство будувало школи та квартири для вчителів. Першим вчителем був Григорій Петрович Воробей. Викладання, як і в інших школах було платним. Учні оплачували своє навчання – від 10 копійок до 1 рублів в рік.

Через бідність селяни не могли вдягнути та взути своїх дітей в холодну пору року. До того ж в інший час селянське господарство потребувало робочих рук. Через ці фактори навчальний рік розпочинався з запізненням і переривався навесні.

Другий зал віртуального музею

СЛОУТСЬКА СЕМИРІЧКА

В 1927 році почалось спорудження нової двоповерхової школи у Слоуті. Під гаслом «Будуємо школи – знищуємо темряву» будівництво тривало два роки. 7 листопада 1929 року відбулось урочисте відкриття Слоутської семирічної школи.

Першим директором став Книш Микола Артемович. Волонтери Слоутського НВК доглядають за могилою першого директора, досліджують історію рідного села та своєї школи.

1 вересня 1939 року директором Слоутської неповно-середньої школи було призначено 35-річного уродженця сусідньої Берези Івана Андрійовича Куценка. Але плідна робота була перервана війною.

Третій зал віртуального музею

ПІСЛЯВОЄННІ РОКИ

4 березня 1944 року директором Слоутської семилітньої школи було призначено Івана Андрійовича Куценка. Крім першого довоєнного директорства, яке через війну тривало лише два роки, на цей раз Іван Андрійович очолював школу найдовше з усіх директорів – 15,5 років. 

Склалась справжня педагогічна династія сім’ї Куценків. Вчителями були не лише дружина, Ксенія Олексіївна, брати, а й сини Георгій та Вадим, невістки. На педагогічній ниві працює його онука Оксана Вадимівна Криворучко. Загальний педагогічний стаж династії сягає майже 400 років.

Серед учнів, які навчались у Слоутській семирічці за директорства Івана Андрійовича Куценка хотілось би назвати Мандрику Володимира Андрійовича, який працює зараз заступником генерального директора Київської кіностудії ім. О. Довженка, Куценка Вадима Івановича, який багато років працював на посаді заступника директора по навчально-виховній роботі Слоутської СШ, юриста та відомого глухівського поета Валентина Дмитровича Коваленка та багатьох інших.  

В 1959 року у Слоутська неповно-середній школі не було випускного. Ні учнів було достатньо – більше трьохсот. Згідно освітньої реформи випускним став 8-й клас.

В серпні 1959 року до Слоута з села Сергіївка Улянівського району приїхала родина Гапоненків. 38-річний уродженець Обложок Степан Григорович став директором Слоутської восьмилітньої школи. А його дружина Юлія Григорівна – вчителем фізики. 

За цей час, з серпня 1959 по серпень 1964 року слоутські учні почали навчатись в одну зміну, до 400 зросла їх кількість, покращувалась матеріальна та дидактична база восьмилітньої школи.

За директорства Степана Григоровича в школі працювала ціла плеяда педагогів. Молодими вчителями починали в той час Віра Петрівна Кулик (Литвіиненко) та Антоніна Миколаївна Ващенко (Шелудченко), Ліана Никодимівна Маринченко (Прилєпа) та Марія Петрівна Задко (Цигикал).

Другий ведучий

В першій половині 60-х років, коли директором був Степан Григорович Гапоненко, свої перші кроки у навчанні зробили слоутчани, що стали згодом вчителями. Це Зюзько Михайло Іванович та Шакотько Петро Миколайович. Справу учнів 1960-х років гідно продовжують школярі першого десятиліття ХХІ віку. Підготували номер художньої самодіяльності.

Четвертий зал віртуального музею

НОВА БУДІВЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Молодим фахівцем прийшов до Слоутської восьмилітньої школи у серпні 1964 року новий директор Віктор Костянтинович Шведун. За плечима 27-річного історика вже був досвід завуча Дунаєцької середньої школи.

Також середньою школою Віктор Костянтинович зробив навчальний заклад у Слоуті. За його директорства тривало будівництво нової триповерхової школи на 650 учнів. Вперше в Україні у Слоуті було створено шкільне лісництво.

В архіві зберігся наказ № 263 – А по Глухівському райвно від 1 серпня 1968 р.:  Відкликати з тарифної відпустки директора Слоутської СШ тов. Шведуна В. К. в зв’язку з закінченням будівництва школи з 1 серпня 1968 р.

Зав райвно Новіков

Також необхідно згадати ім’я Бориса Ісаковича Красовицького. Він пропрацював на посаді завуча більше 22 років. За директорства і Куценка Івана Андрійовича, і Гапоненка Степана Григоровича, і Шведуна Віктора Костянтиновича.

В Слоуті нині проживає цілий ряд вчителів, що працювали за директорства Шведуна Віктора Костянтиновича. Це - Валентина Борисівна Зюзько, Антоніна Андріївна Христій та Науменко Микола Олександрович. Піонервожатими працювали Задко Марія Петрівна та Науменко Ганна Михайлівна, що й нині працює вчителем. Починав свою трудову діяльність вчителем співів у Слоуті Валентин Семенович Солдатов – нині секретар Глухівської міської ради.

В цей час в Слоутській середній школі навчалось чи не найбільше учнів, що в майбутньому стали учителями своєї рідної школи.Це - Костюченко Анатолій Григорович, Непомняща (Пчола) Тетяна Семенівна, Науменко Ганна Михайлівна та Костюченко (Лукашенко) Олександра Іванівна.

Значні зміни припали в історії Слоутської школи на 1971 рік. Майже півтора місяці з 1 серпня по 7 жовтня 1971 року виконував обов’язки директора Борис Панасович Шилов – організатор позакласної та позашкільної роботи.

В архіві зберігся витяг з наказу № 464 по Глухівському відділу народної освіти від 8 жовтня 1971 року

П.1. Перевести керівника початкової військової підготовки Глухівської СШ № 2 тов. Мішина М. І. директором Слоутської середньої школи. В. О. Зав. райвно Сушенко

Микола Іванович Мішин працював директором Слоутської середньої школи з 1971 по 1973 рік.

З листопада 1971 року виконуючою обов’язки заступника директора по навчально-виховній роботі  Слоутської СШ було призначено Сахно (Гриценко) Галину Дмитрівну.

За плечима у Галини Дмитрівни тоді був рік вчительської роботи у Слоутській школі. А за десятиліття педагогічної творчості у викладанні української мови та літератури вона стала рідною.

Разом з новим директором в 1971 році до Слоута прийшли працювати вчителі Михайло Іванович Зюзько, Вадим Іванович Куценко, що згодом був призначений ЗАВУЧЕМ та  Олена Миколаївна Куценко, що в 90-х роках була директором Слоутської школи. 

Також в майбутньому став директором Віктор Якович Левченко. Роки його навчання в школі пройшли за директорства трьох педагогів: Степана Григоровича Гапоненка, Віктора Костянтиновича Шведуна та Миколи Івановича Мішина.

В січні 1975 року колектив Слоутської середньої школи очолив новий директор. Ним став  38-річний Петро Олександрович Прілий.

Саме в Слоуті у нього розпочиналась кар’єра керівних посад – завідуючого Глухівського районного відділу народної освіти, заступника голови Глухівського районного виконавчого комітету, заступника директора Глухівського хлібозаводу. 

В період 70-х років у Слоутській середній школі працював великий педагогічний колектив. Велике значення мала робота заступника директора з навчально-виховної роботи або як частіше завуча.

Молодим фахівцем прийшов у Слоутську десятирічку Микола Борисович  Довгополий. Тоді у вересні 1978 року йому виповнилось 25 років. Погодьтесь рідко хто осмілюється керувати установою в такому молодому віці. 

Саме за директорства Миколи Борисовича Довгополого учні вперше закінчили Слоутську школу з золотими медалями. В 1979 році першими медалістами стали Пріла Людмила Петрівна та Омельченко Галина Іванівна.

Також молодим фахівцем очолив досвідчений колектив Слоутської середньої школи Віктор Якович Левченко.

Він працював директором з 1981 по 1993 рік – в непростий час, в який вмістились часи перебудови та роки становлення незалежності України.

В цей час значно поповнилась матеріальна база школи, оновились меблі в кожному кабінеті десятирічки. Педагогічний колектив працював творчо приймаючи у себе колег не лише з району чи області, але й України.  

П’ятий зал віртуального музею

ШКОЛА НА РУБЕЖІ СТОЛІТЬ

На час трансформацій припало директорство Олени Миколаївни Куценко. Середня школа змінила свою назву на дещо незвичну зі ступенями – загальноосвітня І – ІІІ ступенів.

Період з 1993 по 2001 рік це також час освітніх реформ, період коли з’явились тести замість звичних екзаменів. Крім того це час економічної кризи, яка охопила Україну в 90-х роках вже минулого століття. Та все ж тоді у важкі часи у школи прийшов природний газ – вперше на Глухівщині.

За часів директорства Миколи Володимировича Шуткабуло створено перший в районі - навчально-виховний комплекс у лютому 2002 року: на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та дошкільного навчального закладу. А загалом цей директор керував школою майже 14 років – з серпня 2001 по грудень 2014 року.

Нині Слоутський навчально-виховний комплекс очолює Гриценко Андрій Петрович. Це час який можна назвати теперішнім – час в яким ми живемо.

Це час коли школярі займають призові місця на предметних олімпіадах та конкурсах, спортивних змаганнях та мистецьких фестивалях і конкурсах.

Це час постійних реформ в освіті, це час коли навчальний заклад вважається в районі одним з найкращих та віднесений до числа опорних шкіл.

Підсумки

Перегляд презентації та віртуального музею з подальшим обговоренням і узагальненням.

Проведення змагання – естафети між командами на знання історії рідної школи.