ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ 10 клас

№ уроку 

Дата

Тема уроку

Зміст основних знань

Д/з

Поняття, терміни

Історичні діячі

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі та компетентності

Вступ   (2 години)

1

03.09

Ср.

Вступ

Новітня історія, імперіалізм, нація, технічний прогрес, індустріальне суспільство, Перша світова війна, розпад імперій, революція, національно-визвольні та соціальні руху, урбанізація, державне регулювання економіки, картель, синдикат, протекторат, самодержавство

Теодор Рузвельт,

Томас Вудро Вільсон

Джозеф Чемберлен, Едуард VІІ, Георг V,

Девід Ллойд Джордж,

Вільгельм ІІ Гогенцоллерн,  Б. фон Бюллов,

В. Лібнехт,

Жорж Клемансо,

Ж. Жорес, Р. Пуанкаре, Микола ІІ Олександрович

Г. Плеханов,

М. Родзянко,

П. Столипін, Франц Йосиф І Габсбург,

Мохандес Ганді,

Сунь Ятсен, Юань Шикай,

Пу І,  імператор Мацухіто,

Е. Саласар   

1901 р. – початок ХХ ст. – період Новітньої історії

Періодизація курсу:

1900 – 1913 рр. – завершення формування індустріального суспільства;

1914 – 1918 рр. – Перша світова війна;

1918 – 1923 рр. – період післявоєнної нестабільності;

1924 – 1928 рр. – період економічної стабілізації;

1929 – 1933 рр. – період Великої депресії (світової економічної кризи);

1933 – 1939 рр. – період визрівання Другої світової війни.

Характеризувати основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації

Описувати зміни в повсякденному житті населення провідних країн світу. Складати  демографічний портрет людства.

Співвідносити  національно-визвольні рухи в різних країнах світу. Тлумачити  та застосовувати  понття і терміни:  технічний прогрес, урбанізація, державне регулювання економіки, соціал-демократичний рух, профспілковий рух,

Визначати  передумови розгортання Другої світової війни.

с. 5– 14.  

2

10.09

Особливості розвитку країн світу на початку ХХ ст.

Демократичні режими, тоталітарні режими, поділ влади, нація,  шовінізм, імперіалізм, «Справедливий курс», план Шліффена (1905 р.), Столипінська реформа, Троїстий союз, Гоміндан, диктатура

1900 р. – заснування Лейбористської партії в Англії;

1901 – 1909 рр. – президент-ство Теодора Рузвельта в США;

1901 – 1910 рр. – правління короля Едуарда VІІ; 1904 р. – підписання англо-французької угоди;

1904 – 1905 рр. – російсько-японська війна; 1905 – 1907 рр. – революція в Росії; 1906 – 1911 рр. – столипінські реформи;

1908 – 1915 рр. – реформи Д. Ллойд Джорджа

Аналізувати процес урбанізації в провідних країнах світу, технічний та інтелектуальний прогрес, впровадження технічних новинок в повсякденне життя.

Характеризувати    панівні політичні та суспільні рухи.

Тлумачити  та застосовувати  поняття і терміни: пацифізм, фемінізм.

с. 15–44 (оглядово)

Тема № 1 Передумови виникнення Першої світової війни.

Війна та її наслідки (4 години)

3

17.09

Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. 

Військово-полі-тичні блоки, Антанта, Троїстий (Четвертний) союз, блок Центральних держав, гонка озброєнь, соціа-лістичний рух, профспілковий рух, дуалістична монархія, анексія, латифундизм, шовінізм, мілітаризм, анексія  

Кайзер Вільгельм ІІ, канцлер фон Бюллов,

В. Вільсон, Георг V, Едуард VІІ, адмірали Фішер, 

фон Тірпіц

1902, 1907 рр. – продовження угоди між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією;

1904 р. – створення Антанти (англо-французька угода);

1905 р. – І марокканська криза;

1907 р. – угода про роззброєння на ІІ Гаазькій конференції;

1907 р. – російсько-англійська угода;

1908 р. – Боснійська криза;

1911 р. – ІІ  марокканська криза; 1912 – 1913 рр. – Балканські війни;

Характеризувати міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст.

Визначати причини та привід до війни, стратегічні плани противників. Тлумачити, співвідно-сити  та застосову-вати  поняття і терміни: гонка озброєнь, мілітаризм.

с. 59– 71.  

4

24.09

Причини та початок Першої світової війни

 Бліцкриг, «план Шліффена», «лінія Мажино», «Біг до моря»,  Галицька битва, позиційна війна, «сидяча», або «окопна» війна, р. Іпр, мілітаризм, «необмежена підводна війна», блокада, геноцид.

Франц Фердинанд,

Г. Принцип,

А. Шліффен, 

П. фон Гінденбург,

 Ф. Фош

О. Брусилов,

О. Самсонов,

П. Ранненкампф

1914 рік: 28 червня – убивство спадкоємця австрійського прес-толу Франца –Фердинанда;

1 серпня – початок Першої світової війни; Серпень – вересень – Галицька битва, битва під Танненбергом; вересень – битва на р. Марна;

1915 рік: лютий – початок «необмеженої підводної війни» Німеччиною;

22 квітня –застосування Німеч-чиною хімічної зброї під Іпром;

Травень – вступ у війну Італії на боці Антанти;

Жовтень – вступ у війну Болгарії.

Називати країни-учасниці військово-політичних блоків – Троїстого блоку та Антанти

Показувати на карті   основні театри війсь-кових дій та основні битви 1914 – 1915 рр.

Давати характерис-тику визначним  вій-ськовим діячам того періоду (П. фон Гінденбургу, Ф. Фошу, О. Брусилову)

с. 74– 84.  

5

01.10

Хід війни в 1915-1916 рр.

«Верденська м’ясорубка» (битва), Брусиловський прорив, битва на р. Соммі, антивоєнний рух, Лютнева революція в Росії, Жовтнева революція (більшовицький переворот), Тимчасовий уряд

Микола ІІ,
О. Керенський,

Ф. Фош,

В. Ленін,

Вільгельм ІІ,

П. Гінденбург,

Е. Людендорф

1916 рік: лютий – грудень – битва під Верденом; Травень – Ютландська морська битва; Червень - жовтень – Брусилов-ський прорив; Липень – наступ на р. Сомма; Серпень – вступ у війну Румунії на боці Антанти;

1917 рік: березень – Лютнева революція в Росії;  6 квітня – вступ

у війну США («бійня генерала Нівеля»); 7 листопада – революція у Росії; Грудень – укладення перемир’я на Східному фронті

Показувати на карті   основні театри війсь-кових дій та основні битви 1916 – 1918 рр.

Пояснювати причини вступу у війну США, виходу Росії з війни.

Пояснювати сутність процесу зміни статусу жінки в суспільстві в період війни.

с. 85– 91.  

6

08.10

Завершення та підсумки війни

Комп’єнське перемир’я, «14 пунктів», Берестейський мир,  фемінізм

Вільгельм ІІ, принц Макс Боденський,

В. Вільсон,

Ф. Фош,

В. Ленін, Микола ІІ

1918 рік: 8 січня – «14 пунктів» В. Вільсона; березень – Берестейський мир; вересень – жовтень – капітуляція Болгарії і Туреччини. Розпад Австро-Угорщини;

11 листопада - Комп’єнське перемир’я - закінчення І світової війни.

Тлумачити, співвідно-сити  та застосовувати  поняття і терміни: репарація, контрибуція.

Узагальнювати основні політичні, економічні та світоглядні  наслідки Першої світової війни .

с. 92– 97.  

Тема № 2 Повоєнне облаштування світу.

Версальсько-Вашингтонська система договорів (4 години)

7

15.10

Паризька мирна конференція

Паризька мирна конферен­ція, «Рада трьох», «Рада чотирьох», «Рада десяти», Версальський договір, Ліга Націй, асамблея, «14 пунктів»

В. Вільсона, Рурська область, репарації, Сен-Жерменський   Нейїський, Тріа-нонський, Севр-ський договори, протекторат. 

Вудро Вільсон,

Жорж Клемансо,

Девід Ллойд-Джордж,

Віктор Орландо Раймон Пуанкаре,

Б. Кун,

М. Горті

1918 р., 8 січня – послання президента США В. Вільсона («14 пунктів»)

 1919, 18 січня - 28 червня - Паризька мирна конфе­ренція;

1919 рік: 28 червня - підпи­сано Версальський мирний договір;

1919 – 1946 рр. – період існування Ліги Націй;

Підписано мирні договори: 10 вересня - Сен-Жерменьский (з Австрією), 27 листопада - Нейїський (з Болгарією);

1920 р., 4 червня - Тріанонський (з Угорщиною), 10 серпня -Севрський (з Туреччиною);

1923 р., 24 липня - Лозаннський договір з Туреччиною.

Використовувати  історичну карту для пояснення умов Версальського догово-ру з Німеччиною та мирних договорів із її союзниками .

Показувати на карті кордони нових незалежних держав Європи.

Тлумачити  та засто-совувати поняття і терміни: “14 пунктів” В Вільсона, Ліга Націй, Версальсько-Вашингтонська система

с. 103– 115.  

8

05.11

Вашингтонська конфе-ренція

Версальсько-Вашингтонська система, гасло «від­критих дверей», гасло «рівних можливостей», Генуезька конференція

Вудро Вільсон,

Жорж Клемансо,

Девід Ллойд-Джордж, Раймон Пуанкаре

1921 р., 12 листопада - 1922, 6 лю-того - Вашингтонська конференція;

1921 р. грудень – «Договір 4-х»

1922 рік: лютий – «Договір п’яти» та «Договір дев’яти»;

Квітень  – травень - Генуезька конференція: Рапальський договір між Росією і Німеччиною;

Черв. – лип. - Гаазька конференція

Аналізувати  підсум-ки роботи Паризької та Вашингтонської конференцій.

Тлумачити  та застосовувати поняття і терміни: Версальсько-Вашингтонська система, пакт.

с. 116– 118.  

9

12.11

Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр. ХХ ст.

Генуезька, Гаазька, Лозанська та Локарнська конференції, Рапальський договір, Паризький пакт, пакт Бріана- Келлога, репарації, система європей­ської безпеки

Джозеф Остін Чемберлен,

Остін Чемберлен,

Густав Штреземан,  Оуен Юнг,       

Арістід Бріан,     

Чарльз Дауес,    

П. Джилберт,

Г. Чичерін,

М. Литвинов,

Д. Керзон,

Ф. Келлог,

Б. Муссоліні,

Е. Бенеш

1921 р. – Паризька та Лондонська конференції (репарації 132 млрд. марок)

1922, листопад – 1923, червень  – Лозаннська конференція;

1923 р., січень – Рурська криза: окупація військами Франції та Бельгії Руру в Німеччині;  

1924 р., червень - Лондонська конференція («план Дауеса»);

1925 р., жовтень -  Локарнська конференція;

1928 р., 27 серпня – Паризький пакт Бріана - Келлога;

1929 р., серпень - Гаазька конфе-ренція: «план Юнга» (113,9 млрд. марок)

Характеризувати плани Дауеса та Юнга,  переваги та недоліки  Версальсько-Вашингтонської системи.

Давати оцінку рішенням прийнятим на конференціях, пакту Бріана – Келога.

с. 118– 125.  

10

14.11

Урок узагальнення

Тема № 3. Провідні держави світу в 20 - 30-х рр.  ХХ ст. (9 годин)

11

19.11

Розвиток Сполучених Штатів України

«Проспериті» (процвітання), корупція, ізоляціонізм, імпічмент, «сухий закон», індустріальна цивілізація, Ку-клукс-клан

Ремпубліканець Вудро Вільсон,

Демократ Воррен Гардінг, 

Республіканці Келвін Кулідж і

Герберт Гувер

Січень 1920 р. – введення «сухого закону»; 

1921 р. – мирні договори з Німеччиною, Австрією та Угорщиною;

1922 - 1928 рр. – період «проспериті»; 

1929 – 1933 рр. – «Велика депресія»

Характеризувати зміну статусу провідних країн світу після Першої світової війни;

 Описувати добу “проспериті” у США.

Тлумачити  та засто-совувати  поняття і термін: “проспериті”;     

с. 173– 181.  

12

26.11

«Новий курс» Франкліна Рузвельта

Велика депресія, «Новий курс», «Кодекси чесної конкуренції», закон Вагнера, Адміністрація громадських робіт, панамериканізм.

Франклін  Делано Рузвельт,

Р. Вагнер

4 березня 1933 р. - вступ Ф. Руз­вельта на посаду Президента;

1933 р.- встановлення диплома­тичних відносин між СРСР і США;

1935 р., серпень – Закон про соціальне страхування («Закон Вагнера»);

1939 р., листопад –скасовано закон 1935 р. про нейтралітет  

Характеризувати причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр.

Тлумачити  та застосовувати  поняття і терміни: “Велика депресія”   «Новий курс»;  

Аналізувати шляхи подолання проявів світової економічної кризи у  США

13

03.12

Історія Великої Британії

Консерватори, ліберали, лейбо-ристи, «націо­нальний» уряд, Вестмінстерський статут, Британ­ська Співдружність, домініон, Ірландська республіканська армія (ІРА), криза перевиробництва, локаут

Консерватори Девід Ллойд-Джордж, 

Бонар Лоу та Стенлі Болдуїн,

Лейборист Рамзей Макдональд, король Георг VI, консерватор Невіл Чемберлен

1918 р.- надання виборчого права жінкам; 

1919 – 1921 рр. – англо-ірландська громадянська війна;

1921 р., 6 грудня – Угода між Великою Британією та Ірландією; 

1924 р., січень -  формування першого лей­бористського уряду Р. Макдональда;

1926 р., травень – листопад - загальний страйк гірни­ків;

1927 р. – закон про трудові конфлікти і тред-юніони;

1931 р. -  Вестмінстерський ста-тут, оформлення Британської Спів-дружності – юридична рівноправ- ність метрополії й домініонів;

1931 – 1935 рр. – Національний уряд  Р. Макдональда;

1936 – 1939 рр. – політика Н. Чемберлена

Описувати наслідки Першої світової війни для Великої Британії; 

Аналізувати шляхи подолання проявів світової економічної кризи у  Великій Британії;   

Тлумачити  та застосовувати  поняття і термін: “Велика депресія”;

с. 182– 187.  

14

10.12

Розвиток Франції та Іспанії

Соціалістична партія, Національ-ний блок центристських і правих партій, Картель лівих сил – блок центрист-ських радикалів і соціалістів, ФКП, соціалістична партія, коаліція, права партія «Національної єдності», Мала Антанта, «лінія Мажіно», республіка, громадянська війна, Народний фронт (кортеси), «п'ята колона», франкістська диктатура, «каудильйо», Комітет з невтру-чання  

Жорж Клемансо,

Александр Мільєран,
Поль Дешанель,

Арістід Бріан,

Едуард Ерріо,

Р. Пуанкаре,

Едуард Даладьє, Леон Блюм, 

М. Торез,   

Альфонс III,          Мігель Прімо де Рівера,   

Алькала Самора, 

Франсиско Франко,

Мануель Асаньо,

Л. Кабальєро,

Д. Ібарурі

1919 – 1923 рр. – «Національний блок» А. Мільєрана у Франції

1920 р.- утворення Французької компартії;

1923-1930 рр. -  військово-монар­хічна диктатура М. Прімо де Рівери в Іспанії;

1924 р. – перемога на виборах у Франції Картелю лівих сил Е. Еріо,

франко-чехословацький договір;

1925 р. – війна Франції в Марокко.  

1926 – 1928 рр. - партія «Національної єдності» Р. Пуанкаре;

1931 р.-  прийняття Конституції і проголошення Іспанії демократичною республікою;

1934 р. – антифашистська демонстрація у Франції;

1935 р. - франко-радянський договір про взаємодопомогу;

1936-1938 рр. діяльність Народ­ного фронту у Франції та Іспанії;

1936, липень  - 1939, березень -  громадян­ська війна в Іспанії;

1939 – 1975 рр. -  дикта­тура генерала Франко в Іспанії

Описувати наслідки Першої світової війни для Франції та Іспанії;

Аналізувати шляхи подолання проявів світової економічної кризи у Франції та Іспанії (утворення урядів Народних фронтів); 

Тлумачити  та засто-совувати  поняття і терміни: Народний фронт, тоталітаризм, фашизм.

с. 188– 192.

15

17.12

Політичні діячі світу

Біографія, спогади, свідчення, фашизм, «похід на Рим»

Ф.Д. Рузвельт Б.Муссоліні,            А. Гітлер  

1882 – 1945 рр. – роки життя Франкліна Делано Рузвельта;

1883 – 1945 рр. – роки життя Беніто Муссоліні;

1889 – 1945 рр. – роки життя Адольфа Гітлера (Шікльгрубера)

Давати   оцінку  діяльності керівників провідних країн світу 30-х рр. ХХ ст., їх ролі в політичному, економічному розвитку власної держави.

16

24.12

Урок узагальнення

17

14.01. 2015

Веймарсь-ка респуб-ліка в Німеччині

Листопадова (буржуазно-демократична) революція, Веймарська республіка, Баварська республіка, фашизм, націонал-соціалістська робітнича партія (НСРПН), «Майн кампф» («Моя боротьба»), «Чорний рейхсвер»  

Вільгельм II,

Фрідріх Еберт,

Вольфанг Капп,

Ф. Шейдеман, К.. Лібкнехт,. Р.Люксембург,

Е. Тельман,

А. Шікльгрубер (Гітлер),

Е. Рем,

П. фон Гінденбург,

Курт Ейснер,

Густав Штреземан,

Г. Мюллер

1918 р., 9 листопада – зречення Вільгельмом ІІ влади та проголошення респуб­ліки;

1919 р., січень – повстання спартаківців у Берліні, убивство К. Лібнехта та Р. Люксембург; вибори до Національних зборів;

Лютий – квітень – повстання у Мюнхені,   Баварська радянська республіка;

1919-1933 рр. - Веймарська республіка;

1920 р., березень – Каппівський заколот (путч Каппа–Лютвіца), повстання у Рурі;

1923 р. – окупація Руру французь-кими та бельгійськими військами;

1923 р., листопад – Мюнхенський («пивний») путч - заколот на­цистів у Мюнхені;

1925 р. – обрання президентом П. фон Гінденбурга;

1932 р., листопад -  НСРПН отримала 4,7 млн. голосів на виборах.

Описувати наслідки процес становлення Веймарської республіки в Німеччині;

Аналізувати шляхи подолання проявів світової економічної кризи у  Німеччині  у 30-х рр. ХХ ст.

Тлумачити  та засто-совувати  поняття і терміни: Веймарська республіка;

с. 146– 149, 192-198.  

18

21.01

Встановлення на-цистської диктатури в Німеччині

Нацизм, гестапо, Німець­кий робітничий фронт, гітлерюгенд, мілітаризація, фюрер, ІІІ Рейх

П. Гінденбург,  Адольф Гітлер,  

Г. Геринг, 

Й. Геббельс

30 січня 1933 р.- призначення А. Гітлера рейхсканцлером; 1933 р. - вихід Німеччини з Ліги Націй;

1935 р. – запровадження загальної трудової повинності;

1936 р., листопад - «Антикомін-тернівський пакт» між Німеччи-ною та Японією;

1938 р., 12 березня - аншлюс Австрії Німеччи­ною;

1938 р., 29 – 30 вересня - Мюнхенська змова;

1939 р., 22 травня - «Сталевий пакт» між Німеччиною та Італією

Пояснювати причини встановлення та суть  нацистської диктатури в Німеччині;.

Тлумачити  та застосовувати  поняття і терміни: фашизм, корпоративна система, нацизм, ,антисемітизм.

19

28.01

Прихід до влади  в Італії  Б. Муссоліні

Фашизм, «похід на Рим», мафія, чорносорочечники«корпоративна система», «Ста-левий пакт», Ватикан, тоталітаризм

Б.Муссоліні, король Віктор Еммануїл ІІІ,

Дж. Маттеоті,

П. Тольятті,

А. Грамші, 

Г. де Аннунціо   Д. Маттеотгі,

Папа Пій ХІ

1922 р.- встановлення фашистської диктатури в Італії,

 28 жовтня – «похід на Рим»; 29 жовтня - надання прем’єр-міністру Б. Муссоліні надзвичайних повноважень;

1926 р. – заборона діяльності політичних партій, крім фашистських;

1927 р. – прийняття Хартії праці;

 1929 р., лютий – «Лютеранський пакт»: утворення держави Ватикан;

1934 р. – закон про воєнізацію нації;

1935-1936 рр. - італо-ефіопська  війна; 1937 р., грудень - вихід Італії з Ліги Націй;

1939 р., 22 травня -  «Сталевий пакт» між Італією і Німеччиною

Визначати можливі варіанти державного регулювання соціально-економічних процесів, ідейні засади й соціальну базу італійського фашизму;

Пояснювати причини встановлення та суть  фашистського режиму в Італії;

Аналізувати шляхи подолання проявів світової економічної кризи у Італії у 30-х рр. ХХ ст.

Тлумачити  та засто-совувати  поняття і терміни: тоталітаризм, фашизм.

с. 153– 159, 198-199.  

Тема № 4   Росія – СРСР  у 1917-1939 рр.   (3 години)

20

04.02

Російська революція та громадян-ська війна 

Лютнева револю-ція, дво­владдя, Тимчасовий уряд,   більшовицький переворот, більшовизм, анархізм, гро-мадянська війна, дикта­тура проле-таріату, Брест-Литовський дого-вір, білий терор, «червоні», «білі», інтервенція, «воєн­ний кому-нізм», червоний терор, Установчі збори

Микола II,  

Г. Распутін,

Володимир Ленін (Ульянов)   

Лев Троцький (Бронштейн),    Олександр Керенський,

Г. Львов,

Л. Корнілов,

Олександр Колчак,

Антон Денікін,   

Петро Врангель,

М. Юденич,

Михайло Фрунзе   

1917 рік:  23 лютого - початок рево­люції в Росії; 1 березня - створення Тимчасового уряду, зречення Миколи ІІ;  

24 - 25 жовтня - Жовтнева революція, прихід до влади більшовиків;

1917 – 1920 рр. – «воєнний комунізм»;

1918 рік: 3 березня - укладання в Брестського мирного дого­вору;

1919 р., січень – запровадження продрозкладка

1919, березень  - 1920, січень - боротьба проти Денікіна;

1920 р., квітень - жовтень - радянсько-поль­ська війна; листопад  - роз­гром армії Врангеля у Криму

Показувати на історичній карті основні фронти громадянської війни, визначати її періоди.

Характеризувати   добу «воєнного комунізму» в СРСР.

Давати оцінку діяль-ності О. Керенського, В.Леніна, Л. Троцького; 

Тлумачити  та засто-совувати поняття і терміни: Тимчасовий уряд,  двовладдя, громадянська війна, жовтневий переворот.

с. 133– 141.  

21

06.02

СРСР у 1920-х роках

Нова економічна політика (неп), продовольча розкладка, продподаток, концесії, трести, СРСР,     індустріалізація, суцільна колективізація, розкуркулення,  п'ятирічка, ГОЕРЛО

Йосип Сталін (Джугашвілі), 

В. Ленін,   

М. Бухарін,  

Л. Троцький,

Г. Сокольников,

Л. Каганович,

М. Калінін,

М. Тухачевський,

1921 р., 28 лютого - повстання в Кронштадті, голод; березень - запровадження непу;

1922 рік: грошова реформа;

30 грудня – проголошення СРСР;

1924 р., 21 січня – смерть В. Леніна;

1924 р. – прийняття Конституції СРСР;

1925 р., грудень -  рішення XVI з'їзду ВКП(б) про індустріалізацію

1927 р., грудень -  рішення XV з'їзду ВКП(б) про ко­лективізацію;

Характеризувати   добу політику  “прискореної” індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі.

 Пояснювати  причини переходу до НЕПу та утворення СРСР. Давати оцінку діяльності В.Леніна, Л. Троцького, Й. Сталіна.

с. 142– 144, 200-202.  

22

11.02

Голодомори. Великі репресії 30-х рр.

Голодомор, ТСОЗи, МТС, терор, судові процеси, репресії, «Шахтинська справа»,  ОДПУ, НКВС, ДПУ, ГУЛАГ, «Спілка визволення України», «Антирадянський правотроцькістський блок»

Й. Сталін, 

М. Бухарін,  

Л. Каганович,

В. Молотов,

С. Кіров,

Г. Ягода,

М. Єжов

1930 р., січень – постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву»;

1932 – 1933 рр. – голодомор;

1928 р. – «Шахтинська справа», розгортання масових репресій;

1934 р. – загадкове вбивство секретаря ЦК і Ленінградського обкому партії С. Кірова, активізація репресивної політики

1939 р. 23 серпня – радянсько-німецький пакт про ненапад

Пояснювати  причини голодоморів та великих репресій 30-х рр.

Давати оцінку діяльності Й. Сталіна.

Тлумачити  та застосовувати поняття і терміни: “голодомор”, репресії. 

с. 202– 206.  

Тема № 5  Країни Центральної та Східної Європи

в умовах 20-х рр. - 1930-х рр. (2 години)

23

18.02

Особливості розвитку Польщі, Чехословаччини та Угорщини

Революція, радян-сько-польська вій-на, Варшавський договір, Сейм, «лінія Керзона», начальник держави, режим «санації» («оздоровлення»), авторитарний режим, «Чеське фашистське товариство», Чехословацький легіон, Судето-німецька партія, «судетська проблема», Мюнхенська змова, Кар­патська Україна, Карпат­ська Січ, регент, Угорська радянська респуб­ліка, «Антикомін-тернівський пакт»

Юзеф Клемент Пілсудський;

І. Дашинський,

Енджей Морачевський, Ігнацій Падеровський,        

Симон Петлюра,

І. Мосцицький, Томаш Масарик,

Едуард Бенеш,

К. Генляйн,

Й. Тісо, Е. Гоха,     А. Волошин,

Міхай Карої,   

Бела Кун,

М. Ракоші,

Міклош Горті,  

П. Текелі

1918 рік: 28 жовтня - проголошення Чехо-Словацької Республіки; 6 листопада - відновлення Польської держави; 16 листопада – проголо­шення Угорської республіки;

1918, листопад – 1919, липень - польсько-українська війна;

1919 р., 21 бе­резня - 1 серпня - Угор­ська радянська республіка;

1920 – 1921 рр. – радянсько-польська війна;

1919 р.,листопад – ліквідація парламентської республіки та проголошення М. Горті регентом Угорщини;

1920 р., 20 лютого - прийняття Конституції ЧСР;

1921 р., березень - прийняття Конституції Польщі;18 березня – Ризький мирний договір;

1926 р., травень – початок походу на Варшаву Ю. Пілсудського; встановлення режиму «санації».

1938 р., 29 – 30 вересня - Мюнхенська змова;

1939 рік: січень - приєднання Угорщини до «Антикомінтернів-ського пакту; 15 березня - загар­бання ЧСР Німеччиною, прого­лошення незалежності Карпат-ської України; 

Використовувати історичну карту, аналі-зувати соціально-економічний та політичний розвиток Польщі, Чехо-Словаччини та Угорщини.

Виокремлювати основні риси демокра-тичних та авторитарних режимів, встановлених в країнах  Центральної та Східної Європи.

Характеризувати роль керівників країн регіону Т. Масарика, Ю. Пілсудського, М. Горті,  Е. Бенеша    в здійсненні державо-творчих процесів.

 Тлумачити та   застосовує  поняття і терміни: Угорська радянська республіка, режим “санації” (оздоровлення), авторитаризм.

с. 150– 152, 206-215.  

24

25.02

Югославія, Румунія та Болгарія в міжвоєнне двадцяти-ліття

Урок узагальнення

Авторитарний режим, Корфська декларація, Націо-нальна рада сло-венців, хорватів і сербів,  Видовдан-ська конституція, Народна скупщина, монар­хічна диктатура, «Кра-йова Рада», Татар-бунарське пов-стання, селянська (цараністська) партія, Болгарський землеробський союз, «Залізна гвардія»,«Тісняки», монархо-фашистська диктатура,

Александр І Карагеоргієвич,        С. Радич,    

Д. Цветкович,

П. Живкович, Король Фердинанд, Кароль II,

Г. Татареску,

Йону  Антонеску, Борис III, 

Александр Стамбо-лійський,

Р. Даскалов,  

А. Цанков,  

К. Георгієв,

Г. Димитров

1918 рік: вересень – прого-лошення в Радомирі республіки;

листопад - включення до Румунії Бессарабії та Північної Бу­ковини;

1 грудня - створення Коро­лівства сербів, хорватів і словенів (КСХС);

1921 р., червень - прийняття Видовданської конституції КСХС;

1923 рік: березень – прийняття румунської конституції; вересень – державний переворот у Болгарії;

1929 р., жовтень - проголошення Королів­ства Югославія – встановлення авторитарного режиму короля Александра;

1934 р., травень – у Болгарії до влади прийшла військова диктатура на чолі з К. Георгієвим;

1935 р.- монархо-фашистська диктатура в Болгарії.

1938 р.- встановлення диктатури Кароля II;

1940 р.- встановлення в Румунії диктатури генерала Й. Антонеску

Використовувати історичну карту, аналізувати соціально-економічний та політичний розвиток Королівства сербів, хорватів і словенців (Югославії), Румунії, Болгарії.

Виокремлювати основні риси демокра-тичних та авторитарних режимів, встановлених в країнах  Центральної та Східної Європи.

Тлумачити та   застосовує  поняття і терміни: авторитаризм, сепаратистський рух, федерація,  конфедерація.

с. 216– 225.  

Тема № 6 Країни Сходу та Латинської Америки  (4 години)

25

04.03

Розвиток Індії та Китаю  

Національно-виз-вольний рух, Індій-ський національний конгрес (ІНК), гандизм, сатьягра-ху, «соляний похід», «Молода Індія», «кампанія грома­дянської непокори», Мусульманська ліга; «Рух 4 травня», Гоміндан, Комуністична пар-тія Китаю (КПК), Національно-рево-люційна армія (НРА), громадян­ська війна, аграр-на цивілізація.

Махатма Ганді, Монтегю,

Джавахарлал Неру,

С. Ч. Бос, 

Сунь Ятсен, Юань Шікай,

Чан Кайши, Мао Цзедун

1919 р. - закон про управління Індією; травень - виникнення «Руху 4 травня» в Китаї (студент-ський рух);

1920 - 1921 рр. – перша кампанія громадянської непокори в Індії;

1925 р.- початок боротьби за об'єднання Китаю;

1927 р., 12 квітня – державний переворот Чан Кайші;

1929 р. – сесія ІНК проголосила боротьбу за повну незалежність Індії;

1930 р., 26 січня - прого­лошення Дня незалежності Індії; березень «соляний по­хід» Ганді;

1935 р.- Акт про управління Індією

1937 р. - угода про співробітни­цтво КПК і Гомінданом; +початок війни Японії проти Ки­таю;

1939 р.- нова громадянська війна між КПК і Гомінданом

Співвідносити  методи   боротьби за національ-ний та соціальний прогрес  народів Індії та Китаю.

Характеризує  роль визначних політичних діячів :   М. Ганді, Чан Кайши.

Тлумачити та засто-совувати  поняття і терміни: національно-визвольний рух.

с. 162– 167.  

26

11.03

Історія японської держави

Соціалістична ліга  меморандум Тана-ки, «Вели­ка Япо-нія», мілітаризація економіки, держав-них інституцій та суспільної свідо-мості населення, військо­вий режим, Маньчжоу-го

Хара Кей, Ямамото,

Като Таака, генерал Танака,    

О. Сюмей,

Каноє

1918 р. – «рисові бцнти»;

1925 р.- введення загального ви­борчого права, закон «Про охорону громадського порядку»;

1927 р., 25 липня - Меморан­дум генерала Танаки;

1931 р.- окупація Японією Північно-Східного Китаю;

1933 р., березень - вихід Японії з Ліги Націй;

1937 р.- вторгнення япон­ських військ до Північного Китаю

Виокремлювати особ-ливості розвитку Японії в  перші десятиріччя ХХ ст.

Характеризувати  роль генерала Танаки.

 Тлумачити та застосо-вувати  поняття і терміни: мілітаризація.  

27

18.03

Розпад Османської імперії. Турецька республіка

Палестинська проблема, Ататюрк – «батько турків», націоналізм, меджліс, «Великі національні збори Туреччини», «національне вогнище для єврейського народу»,

Кемаль Мустафа Ататюрк,

султан Мехмед ІV Вахіддін, принц Абдула Меджіда

1917 р., 2 листопада – деклара-ція Бальфура (Палестина підмандатна територія Англії)

1919 р. – проголошення декла-рації незалежності Туреччини, початок Турецької революції;

1921 р. – договір Туреччини з Росією;

1923 р., жовтень - проголошення Туреччини респуб­лікою;

1924 р. – обрання генерала Мустафи Кемаля президентом (Ататюрком) Туреччини.

Пояснювати  витоки Палестинської пробле-ми.  Прослідковувати  розвиток Турецької республіки за правління Кемаля Ататюрка, характеризувати  його роль. 

Тлумачити та застосо-вувати  поняття і терміни: Палестинська проблема, етатизм

с. 160– 162.  

28

25.03

Латинська Америка

Демократичні сили, диктаторські режими, латифундії,іноземні монополії, націона­лізація, Народний фронт

Генерал Ласадо Карденас (Мексика), Херардо Мачадо, Ф. Батіста (Куба), І. дель Кампо      Ж. Варгас,   

Xосе Фелікс Урібуру,  Ірігойєн,     

1924 р. – встановлення диктатор-ського режиму у Чилі; 1927 - 31 рр. - встановлення диктатури в Чилі;   

1930 р., 3 листопада – революція в Бразилії;  1930 - 1945 рр. - правління в Бразилії президента Ж. Варгаса;

1930 р.- військо вий переворот в Аргентині;

1933 – 1935 рр. – революційні виступи у Гватемалі, Сальвадорі, Перу, Еквадорі та на Кубі;

1938- 1941 рр. - Народний фронт у Чилі

Аналізувати особли-вості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки

Характеризувати  роль визначних політичних діячів: А. Самоси та Ж. Варгаса.

Тлумачити та застосо-вувати  поняття і терміни: мілітаризація,   латифундизм

Тема № 7 Міжнародні відносини 1930-х рр.

Назрівання Другої світової війни   (3  години)

29

15.04

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу

Версальсько-Вашингтонська система, світова економічна криза

Ф. Д. Рузвельт,

Й. Сталін,     

 Л. Варту,      

П. Лаваль,    

Б. Муссоліні,

А. Гітлер,  

Чан Кайши 

1925 - 1927 рр. - зако­ни США про нейтралітет;

1932 р.- ліквідація репараційних зобов'язань Німеччини;

1932 – 1934 рр. -  Міжнародна конференція із роззброєння у Женеві;

1933 р. - світова економічна конференція в Лондоні; вихід Німеччини з Ліги Націй; встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США;

1934 р.- вступ СРСР у Лігу Націй; уго­да між Польщею і Німеччиною про ненапад;

1935 р., 2 травня - радянсько-французький договір про взаємну допомогу; 16 травня - радянсько-франко-чехословацький договір;

Описувати зовнішньо-політичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період.

Характеризувати спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу.

30

22.04

Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі

Англо-німецькі, англо-японські, американо - японські, франко-німецькі відносини,  Манчжоу Го, політика «умиротворення», «люфт-ваффе», «вісь Рим – Берлін – Токіо», санкції, агресія

А. Гітлер,

Б. Муссоліні,

Й. Сталін,      

Танака, 

Пу  І

1935 р., - введення загальної вій­ськової повинності в Німеччині;

укладання англо-німецької морської угоди;

березень - прийняття Німеччиною закону про будівниц­тво вермахту;

1935 - травень 1936 р. - італо-ефіопська війна;

1936 р.- вступ німецьких військ у Рейнську зону

Липень - підписання «Анти-комінтернівського пакту» між Німеччиною та Японією;

Жовтень  - підписання договору між Німеччиною та Італією (вісь Берлін-Рим);

1937 р.- приєднання Італії до «Антикомінтернівського пакту»

Визначати витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення».

Тлумачити  та застосовувати поняття і терміни: політика умиротворення, Судетська проблема, демілітаризована зона, вісь Рим – Берлін – Токіо.

Залучаючи історичну карту співвідносити процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі.

31

29.04

Згуртування сил агресії в переддень війни

https://ukrmap.su/uk-wh10/254.html

«Сталевий пакт», політика «умиротво­рення» агресорів, аншлюс, Мюнхен­ська угода,  суверенітет, пакт “Молотова - Ріббентропа”,таєм-ні протоколи,

 «польський коридор»

Й. Сталін,      

Б. Муссоліні, 

А. Гітлер,    

В. Молотов, Н.Чемберлен,

Й. Ріббентроп               Зейс-Інкварт, Шушнінг,

X. Сілассіє  

1937 р., липень - по­чаток війни Японії проти Китаю;

1938 р., березень - аншлюс Австрії Німеч­чиною; липень – радянсько-япон­ський конфлікт біля о. Хасан; вересень - Мюнхенська змова;

1939 р.- скасування законів про нейтралітет; березень - окупація Чехословаччини; кві­тень - початок переговорів між СРСР, Англією та Францією у Москві; квітень - захоплення Албанії Італією;

Травень – «Сталевий пакт» А. Гітлера і Б. Муссоліні про військово-політичний союз;

23 серпня - радянсько-німецький пакт і секретні протоколи до нього (пакт Молотова – Ріббентропа»);

1 вересня - початок Другої світової війни

Аналізувати процес радянсько-німецького зближення  та причини підписання пакту “Молотова - Ріббентропа”.

Тлумачити та застосовувати поняття і терміни: аншлюс, Мюнхенська угода, таємні протоколи,

Тема № 8 Розвиток культури  у перші десятиліття ХХ ст.  (4 години)

32

06.05

Найважливіші досягнення освіти, науки і техніки

Технічний прогрес, індустріальне суспільство, середні школи, університети, «нове виховання» («педагогіка реформ або «прогресивізм»), бригадно-лабораторний метод

О. Шпенглер,

Б. Рассел,

М. Вебер,

З. Фрейд, лауре-ати Нобелівсь-кої премії:

Макс Планк,

Альберт Ейнштейн,

Нільс Бор,

Енріко Фермі, І.Ленгмюр Фредерік та Ірен Жоліо-Кюрі,

Г. Дебай,        

К. Ландштайнер

1908 р. – серійний випуск автомобіля «Форд-Т»;

1919 р. – англійський вчений Ернест Розерфорд відкрив першу штучну ядерну реакцію;

1921 р. – за праці з теоретичної фізики Альберт Енштейн був удостоєний Нобелівської премії;

1926 р. – в США запроваджено автоматизовану лінію по збиранню автомобілів;

1928 р. – винайдення в Англії пеніциліну Александром Флемінгом та Говардом Флроеєм

1930 р. – виявлено дев’яту планету Сонячної системи - Плутон

Характеризувати найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей

Визначати  основні ідеї й течії у розвитку культури

Тлумачити та засто-совувати поняття і терміни: наукові винаходи, Нобелівська премія.

с. 226– 232.  

33

13.05

Нові напрямки в літературі та мистецтві

Реалізм, соціа-лістичний реалізм, модернізм, антиво-єнна та антифа-шистська літера-

тура,  абстракціо­нізм, експресіонізм, імпресіонізм, авангардизм: сюр-реалізм, дадаїзм, футуризм, симво-лізм; кубізм, доде-кафонія,  масова культура, «втрачене покоління», джаз,  супрематизм, театр

Борис Пастер-нак, Анна Ахма-това, М. Горь-кий. Лауреати Нобелів­ської премії:

Е. Хемінгуей, А.Франс,

 Р. Роллан, Д.Ґолсуорсі,

Т. Манн, Р.Тагор  І. Бунін;

В. Кандин-ський, С. Далі, Е. Мунк,

Д. Енсор,

Р. Гуттузо

1905 – 1907 рр. – фонізм;

1907 – 1908 рр. – поява кубізму;

1910 – 1920 рр. – футуризм;

1919 р. – російський художник В. Кандінський створив картину «Білий овал»;

1920 – 1930 рр. – ранній абстракціонізм;

1920-ті рр.. – розвиток модернізму в літературі – творчість представників «втраченого покоління»;

1937 р. – французський живописець  П. Пікассо створив композицію «Герніка»

Пояснювати причини виникнення масової культури

Аналізувати нові напрямки в мистецтві та літературі.

Тлумачити та засто-совувати поняття і терміни: модернізм,  авангардизм, “втрачене покоління”, масова культура, джаз,

с. 233– 242.  

34

20.05

Виникнення та розвиток кінематографа, олімпій-ський рух

Кінематограф, документальні та художні фільми, «розмовне» кіно, мюзикл, олімпійський рух, «масова культура», телебачення

Д.ейвід У. Гріффіт,

Ч.арлі Чаплін,

Андре Дід,

Грета Гарбо,

Волт Дісней,

В. Лі, К. Гейбл;

Поль де Кубертен

1895 р. - публічний показ "Сінема-тограф братів Люмєр" на бульварі Капуцинів у Парижі;

1912, 1924, 1928 рр. –Олімпійські ігри;

1924 р. – І зимова Олімпіада в Шамоні (Франція);

1920-ті рр.. – зародження ТБ;

1927 р. – перший звуковий фільм «Співак джазу»;

Пояснювати причини виникнення олімпійського руху та спорту.

Тлумачити та засто-совувати поняття і терміни: кінематограф, мюзикл, олімпійський рух.

с. 243– 248.  

35

27.05

Урок узагальнення