Календарне планування з всесвітньої історії. 9 клас
(1 година на тиждень, 35 – на рік)
№ уроку |
Дата уроку |
Тема уроку |
Поняття, терміни |
Події, дати |
Історичні постаті |
Д/з |
|
||||||||||
Вступ |
|
||||||||||||||||
1 |
07.09 |
Світ наприкінці XVIII — у XIX ст. |
Нова історія, цивілізація (аграрна, індустріальна), аграрний переворот , парламентаризм, технічний прогрес, Французька революція, модернізація, капіталізм, конституційна монархія, парламентаризм, промислова революція, республіка, переділ колоній, суспільство.Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, розвитку духовної сфери суспільства. Доба Просвітництва. |
Кінець XVIII - початок XX ст. - час нової історії; 20-30-ті рр. XIX ст. - революції в Італії, Франції, Іспанії; 1848-1849 рр. – революції у Німеччині, Австрії, Франції,Угорщині, Італії; 60-70-ті рр. XIX ст. - об'єднання Німеччини та Італії; 1861-1865 рр. — громадянська війна у США; 1861 р. - скасування кріпацтва в Росії |
Вольтер, Монтеск’є, Руссо, Дідро. |
Осмоловський С.О. Всесвітня історія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2009. – 240 с. С. 4 - 7 |
|
||||||||||
Тема 1. Велика французька революція кінця XVIII ст. Європа у період Наполеонівських воєн (4 годин) |
|
||||||||||||||||
2 |
14.09 |
Франція напередодні революції |
Феодально-абсолютистський лад, становий устрій, Початок Французької революції. панщина, «Енциклопедія», політика, економіка. |
1751-1780 рр. - видання «Енциклопедії»; 14 липня 1789 р. – 3 вересня 1791 р. - затвердження першої Конституції Франції; 26 серпня 1789 р. - прийняття Декларації прав людини і громадянина; 10 серпня 1792 р. – повалення монархії |
Людовік ХV (1715-1774), Вольтер, Ш. Монтеск'є, Дені Дідро, Ж.-Ж. Руссо, |
С. 8 – 14. |
|
||||||||||
3 |
21.09 |
Франція від монархії до республіки |
Генеральні штати, Установчі збори, Бастилія, Декларація прав людини і громадянина, Конституція, Законодавчі збори, Національний Конвент, республіка, коаліція, фельяни, роялісти. Встановлення республіки. |
1774 р. – Людовік XVI вступив на престол після смерті діда; 5 травня 1789 р. – відкриття Генеральних штатів у Версалі; 14 липня 1789 р. - взяття Бастилії, початок революції; 26 серпня 1789 р. – ухвалення Декларації прав людини і громадянина; 3 вересня 1791 р. - прийняття першої Конституції; 22 вересня 1792 р. – Франція проголошена республікою; |
Людовік XVI (1754-1793), Марія Анту-онета – дружина, королева, Жак Неккер, Г. Мірабо, М. Лафайєт |
С. 15 – 23. |
|
||||||||||
4-5 |
28.09 01.10. |
Франція від якобінської диктатури до встановлення консульства |
Жирондисти, право, якобінці, диктатура, терор, «шалені», Якобінська диктатура. дехристиянізація, державний переворот, термідоріанці, Директорія, консульство |
21 січня 1793 р. – страта Людовіка XVI; 2 червня 1793 р. - якобінці прийшли до влади; 24 червня 1793 р. - прийняття нової Конституції (якобінська); 27 липня 1794 р. (9 термідора ІІ року Республіки) - падіння якобінської диктатури, арешт Робесп’єра та страта наступного дня; 27 липня 1794 р. - прихід до влади термідоріанців; Серпень 1795 р. – термідоріанський конвент прийняв Конституцію; 1795-1799 рр. - влада Директорії; 1796-1797 рр. - італійський похід Наполеона; 1798 р. – створення другої антифранцузької революції (Англія, Росія, Австрія і Туреччина); 1798-1799 рр. - єгипетський похід Наполеона; 9 листопад 1799 р.(18 брюмера VІІІ року Республіки) – бонапартистський переворот та перехід влади до трьох консулів |
Максиміліан Робесп'єр, Жорж Дантон, Марат, Жак Ру, Шометт, Ебер, П. Баррас, Наполеон І Бонапарт (1769-1821), Ф. Бабеф, Е. Ж. Сійєс, Р. Дюко |
С. 23 – 31 / с. 32 – 37. |
|
||||||||||
6 |
05.10 |
Франція під владою Наполеона (Консульство) |
Консульство, імперія, інтервенція, цивільний кодекс, конкордат, Франція за часів Наполеона І. Війни Наполеона. Реставрація, «100 днів Наполеона», бона-партизм, кодекс Наполеона. |
1802 р. - сенат призначив Наполеона довічним консулом; 1804 р. - Наполеон став імператором Франції; 1807 р. - набуває чинності Цивільний кодекс Наполеона; 1809 р. – п’ята антифранцузька коаліція; 24 червня 1812 р. - вторгнення армії Наполеона в Росію; 7 вересня 1812 р. - Бородинська битва; жовтень 1813 р. – «битва народів» під Лейпцигом; квітень 1814 р. - перша реставрація Бурбонів; 20 березня 1815 р. - 22 червня 1815 р. - «сто днів» Наполеона; 18 червня 1815 р. - битва під Ватерлоо. |
Наполеон Бонапарт, Нельсон, Михайло Ілларінович Кутузов, Олександр І, Людовік XVIII, Меттерніх |
С. 37 – 48. |
|
||||||||||
7 |
12.10 |
Узагальнення з теми «Вступ. Велика французька революція кінця XVІІІ століття» |
|
|
|||||||||||||
Тема 2. Європа в добу революцій 1848-1849 рр. (7 годин) |
|
||||||||||||||||
8 |
02.11 |
Віденський конгрес |
Віденський конгрес та його рішення, Священний союз, карбонарії, політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-і рр. XIX ст. |
1 листопада 1814 р. – 9 червня 1815 р. - робота Віденського конгресу (216 дипломатів з майже 20 держав); 9 червня 1815 р. – підписання Заключного акту Віденського конгресу; 26 вересня 1815 р. - створення «Священного союзу» монархами Росії, Австрії і Пруссії з метою боротьби проти загрози виникнення революцій; Листопад 1815 р. – за другим паризьким миром територію Франції було обмежено кодонами 1789 р. |
Олександр І, Франц І, Фрідріх-Вільгельм III, Меттерніх, Наполеон І |
С. 49-53 – 58. |
|
||||||||||
9 |
09.11 |
Велика Британія
|
Промислова революція, парламентська реформа, чартистський рух, Чартизм торі, віги, хартія, білль |
1832 р. - Перша парламентська реформа в Англії; 1838 р. - складено Першу чартистську хартію; 4 лютого 1839 р. - у Лондоні відкрився І Чартистський з'їзд (конвент); 1840-1842 рр. - нове піднесення чартизму; 1846 р. – прийняття закону про скасування ввізних мит на хліб; 1847 р. – прийняття закону про 10-годинний робочий день; 1848 р. - завершення третього етапу чартистського руху |
Вільгельм IV, королева Вікторія, Ч. Грей, М. Фарадей, Дж. Стефенсон, О'Коннор, Дж. Гарні, У. Ловетт |
С. 59 – 65. |
|
||||||||||
10 |
16.11 |
Франція
|
Реставрація, Липнева монархія, Липнева революція, промисловий переворот, соціалісти-утопісти |
1814 р. – прийняття нової Конституції – «Хартії 1814 р.»; Червень 1815 р. - друга реставрація Людовіка XVIII; 1824-1830 рр. - правління Карла X (графа Д'Артуа); 27-29 липня 1830 р. - Липнева революція (зміна дворянської монархії на буржуазну) 1830-1848 рр. - Липнева монархія («царство банкірів») |
Людовік XVIII, Карл X, Поліньяк, Луї-Філіпп Орлеанський, Луї Огюст Бланкі, Л. Блан, П. Прудон |
С. 66-71. |
|
||||||||||
11 |
23.11 |
Політична роздробленість Німеччини |
Посилення Пруссії, національна політика, імперія
|
1834 р. – з ініціативи Пруссії 18 північнонімецьких держав утворили Митний союз; Травень 1848 р. – у Франфурті-на-Майні розпочав роботу парламент; 14-18 березня 1848 р. - народне повстання в Берліні; Березень 1849 р. – імперська Конституція; 31 січня 1850 р. – Конституція Пруссії; 1815-1848 рр. – «режим Меттерніха» у Австрії; |
Фрадріх Вільгельм IV, Метерніх, |
С. 71- 73, с. 91 - 93. |
|
||||||||||
12 |
30.11 |
Росія. Суспільно-політичні течії і рухи |
Росія за часів Олександра І. Повстання декабристів. Рух декабристів, слов'янофіли, західники, Північне товариство, Південне товариство, «Руська Правда» |
1816 р. - утворення «Союзу порятунку»; 1818 р. - утворення «Союзу благоденства»; 14 грудня 1825 р. - повстання декабристів на Сенатській площі; 29 грудня 1825 р. - початок повстання Чернігівського полку |
О. Муравйов, П. Пестель, Микола І, О. Герцен, В. Бєлінський |
С. 74 – 80. |
|
||||||||||
13 |
07.12 |
«Весна народів». Революції 1848-1849 рр. у країнах Європи. Європейські революції 1848-1849 рр. та їх наслідки. |
Друга республіка, Друга імперія. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію, фінансова аристократія, бонапартизм, лібералізм, імперська Конституція, рейхстаг |
22-24 лютого 1848 р. – революція в Парижі, монархія перестала існувати; 25 лютого 1848 р. - проголошення республіки у Франції; 4 листопада 1848 р. – Установчі збори прийняли Конституцію Другої Республіки; Грудень 1848 р. – президентом Франції обрано Луї-Наполеона Бонапарта (з 2 грудня 1851 р. - Наполеон ІІІ – небіж Наполеона І); січень-лютий 1848 р. - початок революції в Італії; 13-15 березня 1848 р. - народне повстання у Відні; 14-18 березня 1848 р. - народне повстання в Берліні; червень 1848 р. - повстання робітників у Парижі; 14 квітня 1849 р. – проголошення незалежної Угорської республіки; 2 грудня 1851 р. - державний переворот Луї Бонапарта; 1852-1870 рр. - Друга імперія у Франції |
Луї-Філіпп, Л.-Е. Кавеньяк, Наполеон III, Фрідріх Вільгельм IV, Джузеппе Гарібальді, Франц-Йосиф І, Л. Кошут |
С. 86 – 91, 94 – 99. |
|
||||||||||
14 |
14.12 |
Узагальнення з теми «Європа в період наполеонівських війн»Європа й Америка в першій половині ХІХ століття» |
|
|
|||||||||||||
Тема 3. Європа й Америка у добу об'єднання й модернізації суспільства (5 годин) |
|
||||||||||||||||
15 |
21.12 |
Об'єднання Німеччини в 1871 році
|
Північнонімецький союз, внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка, Німецька імперія, національна держава. Франко-німецька війна 1870-1871 рр. |
Вересень 1862 р. – король Вільгельм І передав пост міністра-президента Пруссії Отто фон Бісмарку; 1864 р. - війна Пруссії та Австрії проти Данії; 1866 р. - війна Пруссії проти Австрії; 1866-1867 рр. - утворення Північнонімецького союзу (22 держави, розташовані на північ від р. Майн); 1870-1871 рр. - війна Пруссії проти Франції; 18 січня 1871 р. - проголошення Німецької імперії |
Отто фон Бісмарк, Вільгельм І |
С. 101 – 107.
|
|
||||||||||
16 |
11.01 |
Об'єднання Італії |
Політична роздробленість, Італійське королівство, конституційна монархія, Папа Римський |
1859 р. - франко-італо-австрійська війна; 1860 р. - похід «тисячі» Дж. Гарібальді; 1861 р.- утворення Італійського королівства; 1866 р. - поразка Австрії в австро-пруссько-італійській війні; 1870 р. - приєднання Папської області до Італійського королівства, остаточне об’єднання Італії; здобуття Рима королівськими військами. 1871 р. - поразка Франції у франко-прусській війні. |
Дж. Гарібальді, Джузеппе Мадзіні, Віктор Еммануїл II, Каміло Бенсо Кавур |
С. 108 – 113. |
|||||||||||
17 |
18.01 |
Вікторіанська Британія Вікторіанська доба. |
«Майстерня світу», лібе-ралізм, фритредерство, парламентська монархія, консерватизм, ліберали, тред-юніони, домініон. Формування лібера-льної та консерватив-ної партій. Ірландське питання. |
1837-1901 рр. – трон посідала королева Вікторія, яка стала символом Англії у добу найвищого піднесення її могутності; 1855-1858, 1859-1865 рр. - перебування при владі уряду лібералів на чолі з Генрі Пальмерстоном; 1868-1874 рр. - перебування при владі уряду лібералів на чолі з Вільямом Гладстоном; 1867 р. - друга парламентська реформа консерваторів; 1867 р. – Канада отримала статус домініону; 1868, 1874-1880 рр. – уряд консерваторів (торі) Дізраелі Бенджаміна; |
Королева Вікторія, Г. Пальмерстон, В. Гладстон |
С. 114 – 121. |
|||||||||||
18-19 |
25.01 01.02 |
США |
Фермер, скватер, плантаційне господарство, рабство, аболіціонізм, республіканці, демократи, конфедерація, резервація, Громадянська війна 1861-1865 рр. Реконструкція Півдня. Економічне піднесення країни, гомстед, експансія, Реконструкція, Доктрина Монро.
|
1801-1809 рр. – правління 3-го Президента Томаса Джеферсона; 1817-1825 рр. – президентство Джеймса Монро – автор Доктрини (Американський материк не міг бути об’єктом колонізації для європейських держав); 1828 р. - утворення демократичної партії (перший лідер, Президент Ендрю Джексон); 1841 р. – на вимогу фермерів Конгрес прийняв закон про першу заїмку; 1854 р. - утворення республіканської партії; 1859 р. - повстання під проводом Дж. Брауна; 1860 р. – обрання першого Президента від Республіканської партії Авраама Лінкольна; Грудень 1860 р. – вісім штатів вийшли з Федерації і створили Південну конфедерацію із столицею у м. Річмонді на чолі з президентом Д. Девісом; Квітень 1861 р. – Лінкольн оголосив південні штати заколотниками і розпочав набір до ополчення; 1861-1865 рр. - Громадянська війна; 20 травня 1862 р. - Акт про гомстеди – кожен американець безкоштовно отримував земельну ділянку в 160 акрів (бл. 40 га); 1 січня 1863 р. - набула чинності Прокламація про звільнення рабів; 1865 р. - ухвалено 13 поправку до Конституції США про скасування рабства; 1865-1877 рр. - Реконструкція Півдня США; 1869-1877 рр. – 18-й Президент США Улісс Грант від Республіканської партії; |
Т. Джеферсон, Д. Медісон, Д.Монро, Д. Браун, Авраам Лінкольн, Р. Лі, В. Шерман, В. Грант |
С. 121 – 133. |
|||||||||||
Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу (9 годин) |
|
||||||||||||||||
20 |
04.02 |
Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи та США |
Індустріальне суспільство, науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки, корпорація, монополія, капіталізм, інвестиції, міграція, модернізація, міжнародний робітничий рух, Комінтерн |
1868 р. – у Великій Британії засновано Товариство жіночого виборчого права; 1889 р. – створено II Інтернаціонал. |
|
С. 135 – 141. |
|||||||||||
21 |
08.02
|
Франція 1870-1900 рр. |
Третя республіка, фінансова олігархія, «справа Дрейфуса », корупція, антисемітизм |
4 вересня 1870 р. – революція та проголошення Третьої Республіки; 28 березня-28 травня 1871 р. – влада Паризької комуни; 10 травня 1871 р. – підписання остаточного мирного договору між Францією і Німеччиною; 25 лютого 1875 р. - прийняття Конституції Третьої республіки; 1891-1893 рр. - оформлення союзу Франції та Росії |
Ж. Тьєр, Л. Гамбетта, Ж. Клемансо, Ж. Буланже, Р. Пуанкаре |
С. 141 – 149 – 154. |
|||||||||||
22 |
15.02 |
Німеччина у 1871-1900 рр. |
Імперська конституція, рейхстаг, кайзер, концентрація виробництва, картель, синдикат, концерн, олігархія, «культур-кампф», ідеологія, соціальний реформізм, «Союз трьох імператорів», СДРТТ, ревізіонізм |
18 січня 1871 р. - створення Німецької імперії; 1871-1890 рр. – канцлерство Отто фон Бісмарка («залізний канцлер»); 1873 р. - утворення «Союзу трьох імператорів»; 1875 р. – створення СДПН; 1882 р. - утворення Троїстого союзу |
О. фон Бісмарк, Вільгельм II, Б. фон Бюлов, Е. Бернш-тейн, К. Лібкнехт, А. Бабель, Р. Люксембург, К. Каутський |
С. 155 – 162. |
|||||||||||
23 |
22.02 |
Велика Британія в останній третині XIX ст. |
Протекціонізм, Ліберальна партія, Консервативна партія, гомруль, Лейбористська партія, тред-юніони, реформістський соціалізм, Фабіанське товариство, протекторат, домініон |
1871 р. – легалізація тред-юніонів; 1879 р. – створення ірландської «Земельної ліги»; 1884-1885 рр. - третя виборча (парламентська) реформа; 1886 р. – розкол Ліберальної партії; 1899-1902 рр. - англо-бурська війна; 1906 р. - утворення Лейбористської партії |
Вільям Гладстон, Бенджамін Дізраелі |
С. 162 – 167. |
|||||||||||
24 |
29.02 |
США у 1877-1900 рр. |
Двопартійна система, трест, расова сеґреґація, Американська федерація праці, антимонопольне законодавство, « справедливий курс», доктрина «відкритих дверей та рівних можливостей », суфражизм |
1867 р. - США придбали у Росії Аляску; 1877 р. – закінчення реконструкції Півдня; 1883 р. – закон про державну службу; 1травня 1886 р. - страйки й демонстрації робітників США в боротьбі за 8-годинний робочий день (масова демонстрація в Чикаго, що започаткувала Міжнародний день пролетарської солідарності); 1887 р. – закон Дауеса (позбавлення індіанців кращих земель); 1890 р. – антитрестівський закон Шермана; 1898 р. - американо-іспанська війна |
Т. Рузвельт, В. Форд, Дж. Рокфеллер, Г. Форд, Дж. Морган, Дж. Шерман |
С. 168 – 173. |
|||||||||||
25 |
03.03 |
Модернізація Російської імперії |
Модернізація імперії. Скасува-ння кріпосного права. Реформи другої половини XIX ст. та їх наслідки. Кріпосне право, промисловий переворот, народництво, Кримська війна, Паризький договір, Берлінський конгрес, народництво, «Земля і воля», анархізм, тероризм, «Чорний переділ», «Звільнення праці», РСДРП |
1855-1881 рр. - царювання Олександра II; 1881-1894 рр. - царювання Олександра III; 1894 -1917 рр. - царювання Миколи II; 1853-1856 р. - Кримська війна; 18 березня 1856 р. - Паризький мирний договір; 1861 р. - скасування кріпосного права; 1864 р. - земська реформа; 1864 р. - судова реформа; 1870 р. - міська реформа; 1874 р. - завершення військової реформи; 1877- 1878 рр. - російсько-турецька війна; 1878 р. - Сан-Стефанський договір, Берлінський трактат; 1881 р. - убивство Олександра II; 1891-1893 рр. - оформлення франко-російського союзу |
Олександр II, Олександр III, Микола II, С. Вітте, Н. А. Герцен, Чернишевський, П. Лавров, М. Бакунін, П. Ткачов, Д. Каракозов, П. Нахімов, В. Плеханов, П. Струве |
С. 174-179. |
|||||||||||
26 |
07.03 |
Модернізація Японії |
Політика самоізоляції, сьогунат, самурай, Ліберальна партія, Партія реформ, революція Мейдзі. Доба Мейдзі в Японії. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. |
1853-1854 рр. - «відкриття» Японії західними державами; 1867-1912 рр. - правління імператора Муцухіто; 1867-1868 рр. - революція Мейдзі; 1872-1873 рр. – аграрна реформа; 1889 р. - прийняття конституції Японії; 1894-1895 рр. - японсько-китайська війна |
Токуґава, Муцухіто |
С. 179-184 |
|||||||||||
27 |
14.03 |
Узагальнення з теми «Європа й Америка у добу об’єднання і модернізації суспільства. Утвердження індустріального суспільства в провідних державах світу» |
|
||||||||||||||
Тема 5. Завершення формування світових колоніальних імперій. Міжнародні відносини в останній третині XIX ст. (5 годин) |
|
||||||||||||||||
28 |
21.03 |
Завершення територіального поділу світу. Колоніалізм |
Геополітика, колонія, напівколонія, колоніалізм, метрополія, концесія |
1869 р. - відкриття Суецького каналу |
|
С. 187 – 194. |
|||||||||||
29 |
28.03 |
Британське володарювання в Індії |
Сипаї, касти, Індійський національний конгрес |
1857-1859 рр. - повстання сипаїв; Вересень 1858 р. – взяття англійцями Делі; 1885 р. - утворення Індійського національного конгресу (ІНК). |
Б. Тілак
|
С. 194 – 199. |
|||||||||||
30 |
18.04 |
Китай у другій половині XIX ст.
|
Тайпіни, «Іхетуань»
|
1644-1911 рр. - правління династії Цинь; 1840-1842, 1856-1860 рр. - «опіумні» війни; 1850-1864 рр. - рух тайпінів; 1898-1900 рр. - повстання іхетуанів; 1900 р. - захоплення Китаю 8 союзними державами |
Цисі, Хун Сюцюань
|
С. 200 – 204. |
|||||||||||
31 |
21.04 |
Народи Африки під владою колонізаторів |
«удар опахалом», колонізатори |
1834 р. – частина Алжиру стала французькою колонією; 1841 р. – указ про збереження Єгипту у складі Османської імперії; 1882 р. – окупація Єгипту військами Великої Британії; |
Мухаммед-Алі, |
С. 205 – 209. |
|||||||||||
32 |
25.04 |
Міжнародні відносини у 1871-1900 рр.
|
Альянс, «Союз трьох імператорів», Боснійська криза, Троїстий союз, гонка озброєнь, політика «блискучої ізоляції», панамериканізм. Соціалізм. Марксизм. |
1873 р. - утворення «Союзу трьох імператорів»; 1876 р. - утворення ІІнтернаціоналу; 1878 р. - Сан-Стефанський мирний договір; Берлінський трактат; 1879 р. - утворення Болгарської держави; 1882 р. - створення Троїстого союзу; 1891-1893 рр. - утворення франко-російського союзу; 1898 р. - американо-іспанська війна; 1899 р. - утворення II Інтернаціоналу; 1899-1902 рр. - англо-бурська війна; 1904-1907 рр. - створення Антанти. |
Франц-Йосиф І, Вільгельм І, Олександр II, О. Бісмарк, Солсбері, Карл Маркс.
|
С. 209 – 213. |
|||||||||||
Тема 6. Культура народів світу наприкінці XVIII — у XIX ст. (3 години) |
|
||||||||||||||||
33-34 |
27.04 16.05 |
Духовне життя світу наприкінці XVIII — у XIX ст. Розвиток науки і мистецтва |
Романтизм, реалізм, «Барбізонська школа», Розвиток науки і техніки. класицизм, критичний реалізм, натуралізм, символізм, акмеїзм, імпресіонізм, модернізм, неоромантизм, аванґардизм, кубізм, супрематизм, абстракціонізм. Повсякденне життя людей. Урбанізація |
1807 р. - поява першого пароплава; 1814 р. - поява першого паровоза; 1831 р. - відкриття явища електромагнітної індукції; 1863 р. – у Лондоні було побудовано першу лінію метро; 1866 р. – американцем А.Беллом винайдено телефонний апарат; 1881 р. – у Німеччині відкрилася перша трамвайна лінія; 1883 р. - винахід станкового кулемета; 1897 р. - відкриття першої елементарної частинки; 1895 р. – брати Луї і Огюст Люмєр у Франції створили сінематограф; 1896 р. – за ініціативи барона П. де Кубертена в Афінах були проведені перші Олімпійські ігри; |
Д. Стефенсон, Б. Якобі, Р. Фултон, П. Лаплас, М. Фарадей, Д. Менделєєв, Ч. Дарвін, Л. Пастер, Дж. Томпсон, Е. Резерфорд, Н. Бор, А. Ейнштейн, Г.Гегель, І.Кант, К.Брюллов, І.Рєпін, Е.Мане, Ван Гог, В.Моцарт, Л. ван Бетховен, Й.Штраус. Т. Морган, Г. Мендель, X. Максим, Е. Мане, 0. Ренуар, П. Сезанн, Е. Золя, Г. де Мопассан, М. Твен |
С. 215 – 224. |
|||||||||||
35 |
23.05 |
Узагальнення «Завершення формування світових колоніальних імперій. Культура народів світу наприкінці XVIII - XIX століття» |
|
||||||||||||||